УХВАЛА
04 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 458/1010/21
провадження № 61-16259ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Турківського районного суду Львівської області
від 17 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 26 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1
до Турківської дитячої музичної школи Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ освіти, культури і туризму Турківської міської радиЛьвівської області, про визнання незаконним та скасування наказу
про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул,
ВСТАНОВИВ:
13 листопада 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Турківського районного суду Львівської області від 17 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року
у вказаній справі.
Щодо строку на касаційне оскарження судових рішень
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду
та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, у якому представник заявниці зазначає,
що із постановою Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року
він ознайомився 12 жовтня 2023 року. Таким чином, це є поважною причиною
для поновлення строку на касаційне оскарження.
На переконання представника заявниці, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено,
що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Частинами першою, другою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну
та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів
з дня вручення йому такого судового рішення.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду,
що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб,
що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони
в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Наведені у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження
не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, представник заявниці не надав.
Оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, представник заявниці не надав, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів,
що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали
про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Щодо форми і змісту касаційної скарги
Пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання
чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб)
за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З урахуванням внесених змін до процесуального закону, частиною шостою статті 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду
з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також
у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
У порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність у адвоката заявниці електронного кабінету.
Також пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено,
що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги
на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як випливає зі змісту судових рішень ОСОБА_1 звернулася до суду у грудні 2021 року з позовом, у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ Турківської дитячої музичної школи Турківської міської ради Самбірського району Львівської області № 35/к
від 08 листопада 2021 року про відсторонення її від роботи;
- поновити її на роботі з 08 листопада 2021 року;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 19 544,70 грн.
Отже, предметом оскарження у цій справі є судове рішення, ухвалене
за наслідками розгляду двох вимог немайнового характеру: визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення
на роботі, а також вимоги майнового характеру - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»
від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
ОСОБА_1 у цій справі заявила вимогу немайнового характеру про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, а отже,
не звільнена від сплати судового збору в частині оскарження зазначеної вимоги
з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 270,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання касаційної судовий збір підлягає сплаті у розмірі
1 816,00 грн (2 270,00 х 0,4 х 200%).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ,
що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Визнати підстави про поновлення строку на касаційне скарження, наведені
в клопотанні ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Турківського районного суду Львівської області
від 17 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 26 вересня 2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2023 |
Оприлюднено | 06.12.2023 |
Номер документу | 115409244 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сердюк Валентин Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні