Рішення

від 15.11.2023 по справі 702/554/23

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/554/23

Провадження № 2/702/215/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2023 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суду Черкаської області у складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю секретаря Прилуцької О.І.

розглянувши у відкритомусудовому засіданнівзалісуду вм.Монастирище Черкаськоїобласті,впорядку загальногопозовногопровадження,цивільнусправуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Монастирищенської міської ради про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Монастирищенської міської ради та просить визнати, право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, як спадкоємцю після смерті заповідача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка доводилась бабою позивача ОСОБА_1 та до дня смерті проживала в с. Хейлове Уманського району Черкаської області. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 101 від 19.04.2007 року, виконавчого комітету Петрівської сільської ради Монастирищенського району. Згідно довідки № 140 від 11.04.2008 року, виданої ОСОБА_5 , виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, їй була надана присадибна земельна ділянка біля житлового будинку в розмірі 0,30 га. для приватизації землі. Згідно довідки № 48 від 08.10.1990 року, виданої правлінням колгоспу «Зоря» с. Петрівка Монастирищенського району Черкаської обл., будинок, в якому проживала ОСОБА_5 , є власністю колгоспу «Зоря» с. Петрівка. Рішенням загальних зборів даний будинок було надано для проживання ОСОБА_5 , як доярці даного господарства. Даний житловий будинок побудований у 1983 році, житлова площа якого 77,9 кв.м, біля будинку знаходиться земельна ділянка площею 0,28 га. Актом від 22.11.2022 року, землевпорядником міської ради ОСОБА_6 , в присутності землекористувачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 в результаті проведених обмірів присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_10 , по існуючих межових знаках (металеві труби) встановлено, що площа присадибної ділянки становить 0,38 га. За життя та на момент побудови спірного житлового будинку, ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , який вони розірвали 04.06.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 04.06.2008 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Спадкоємцями після померлого ОСОБА_7 є відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є сестрами спадкодавця ОСОБА_7 .

Ухвалою суду 03.07.2023 заяву про забезпечення доказів задоволено, доручено Монастирищенському виробничому відділку КП «Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації» провести технічну інвентаризацію житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , з виготовленням відповідної документації.

Ухвалою суду 15.08.2023 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 06.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Мазай Н.В. не з`явились. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. На адресу суду представник позивача адвокат Мазай Н.В. надала заяву відповідно до якої просить розглядати справу без її участі та без участі позивача. Позов підтримує повністю та просить його задовольнити.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник відповідача, Монастирищенської міської ради Черкаської області, в судове засідання не з`явився. На адресу суду міський голова Тищенко О.М. надав заяву відповідно до якої просив розглядати справу без участі представника міської ради. В прийнятті рішення покладається на думку суду.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи подані до суду заяви, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України, частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 05.10.2021 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті залишилося спадкове майно, крім іншого і житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та відкрилась спадщина.

За даними технічного паспорту на житловий будинок приватного житлового фонду, за адресою АДРЕСА_2 станом на 1993 рік значиться: під літерою А- житловий будинок (рік побудови 1983), під літерою а-веранда, під цифрами І-ІІ- ганок, під літерами Б, В сарай (рік побудови 1987 та 1983 відповідно), під літерою Г вбиральня (рік побудови 1983), під цифрами № 1,2,3 споруди. Технічний паспорт крім іншого містить план будинку, характеристику будівель та споруд, їх вартість (копія додається до позовної заяви).

Право власності на будинок набувається особою на підставі норм права, які діяли на час його будівництва.

У 1983-1987 роках питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (даліУказ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (даліПостанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин мав право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

ОСОБА_4 склала заповіт від 02.08.2018 на ім`я позивача, який посвідчено секретарем Петрівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області. За змістом заповіту ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження: все її майно де б воно не було і з чого б воно не складалося на день смерті заповідає ОСОБА_1 .

За життя, ОСОБА_11 , перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , який вони розірвали 04.06.2008, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 04.06.2008, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області.

За змістом Договору купівлі-продажу від 02.12.1998, ОСОБА_7 придбав у приватну власність житловий будинок шлакоблочний, критий шифером, житловою площею 42,1 кв.м позначений в плані літерою А, з надвірними спорудами: хлів-Б, хлів-В, вбиральня-Г, споруди - №1,2,3 за адресою: АДРЕСА_2 . Договір посвідчений державним нотаріусом Монастирищенської державної нотаріальної контори та зареєстрований реєстрі за № 2026, серія ААМ № 713005.

Актом від 22.11.2022, землевпорядником міської ради ОСОБА_6 , в присутності землекористувачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , в результаті проведених обмірів присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_10 , по існуючих межових знаках (металеві труби) встановлено, що площа присадибної ділянки становить 0,38 га.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7123485100:01:001:0090 за адресою: АДРЕСА_1 (№ витягу НВ-1800684992022 від 15.12.2022 року) дата державної реєстрації земельної ділянки 15.12.2022 року.

Вищезазначене також підтверджується і кадастровим планом земельної ділянки з кадастровим номером 7123485100:01:001:0090 за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений на виконання Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно даних довідки № 15 від 13.01.2023, виданої виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради Черкаської області, згідно рішення сесії Петрівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області від 30.12.2015 № 2-5/VII «Про перейменування вулиці у с. Петрівка» вулиці Леніна, Центральна, Молодіжна перейменовано на вулицю С. Поплавського. А згідно постанови Верховної Ради України від 19.05.2016 № 4085 село Петрівка перейменовано в село Хейлове.

ОСОБА_7 дійсно був власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , згідно по господарської книги № 1, особового рахунку № НОМЕР_3 . Житловий будинок, що згідно із рішенням сесії сільської ради від 30.12.2015 № 2-5/VII «Про перейменування вулиці у с. Петрівка» вулиця Центральна №16 перейменована на АДРЕСА_1 .

Так, на дату придбання вказаного житлового будинку з надвірними спорудами, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , перебували в зареєстрованому шлюбі, який вони розірвали 04.06.2008.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер.

Спадкоємцями після померлого ОСОБА_7 є відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є сестрами спадкодавця ОСОБА_7 .

Як вбачається з отриманої судом інформації Монастирищенської державної нотаріальної контори, в матеріалах спадкової справи № 70558436 спадкодавці ОСОБА_7 , відсутні відомості про прийняття спадщини сестрами спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно матеріалів справи, заява про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 до нотаріальних органів подана позивачем у встановленому законом порядку та строки, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 70819596 від 06.12.2022, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 316860088 від 06.12.2022.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , позивач звернулась з відповідною заявою до приватного нотаріуса Монастирищенського районного нотаріального округу Черкаської області Горбунової М.І.

Постановою приватного нотаріуса Монастирищенського районного нотаріального округу Черкаської області Горбунової М.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.01.2023 № 19/02-31 їй відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 в зв`язку з тим, що титульним власником вказаного житлового будинку є ОСОБА_7 і при житті частка у праві власності на будинок на ім`я ОСОБА_4 не була виділена.

Оскільки спірне майно придбано до 2004 року, тобто до набрання чинностіСК України, а тому при вирішенні справи підлягають застосуванню положенняКпШС України, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно зістаттею 22 КпШС України(чинного на час придбання спірного житлового будинку з господарськими спорудами), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує допоки не спростована. Презумпція спільності майна подружжя поширюється, у тому числі й на те майно, яке було нажите у період шлюбу, але оформлене і зареєстровано на ім`я одного з подружжя.

Враховуючи той факт, що житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , придбаний ОСОБА_7 в період шлюбу з ОСОБА_4 , а тому він є спільною сумісною власністю подружжя.

Пункт 5 постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від22.12.95року №20"Просудову практикуу справахза позовамипро захистправа приватноївласності" передбачає, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 71 Закону України «Про нотаріат»у разі смерті одного з подружжя, свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Згідно з підпунктом 4.21 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженомуНаказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з`ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Якщо спадкоємців декілька, то кожному із них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.

Після смерті одного із подружжя, відкривається спадщина тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно частка іншого із подружжя у об`єкті, який є спільним сумісним майном, не входить до складу спадщини.

Отже, той з подружжя, хто є живим, реалізуючи свої права як спадкоємець, має право подати заяву про прийняття спадщини (чи відмови у її прийнятті), а також заяву про видачу свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістомстатті 392 ЦК Україниправо власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюєтьсяабо не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право, про що зазначив в своєму рішенні і Верховний Суд в постанові від 16.06.2021 року у справі № 570/997/19.

Враховуючи вищевикладене, те, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, придбаний в період шлюбу та є відповідно спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , за життя договір про визначення часток в спільному майні подружжя не укладався, відповідно частки подружжя в майні є рівними, позивач, яка є спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом, спадщину прийняла у встановленому законом порядку та в строк, позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, як спадкоємцю після смерті ОСОБА_4 , а тому наявні підстави для визнання за позивачем права власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом як спадкоємцем після смерті заповідача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно заявлених вимог, позивачем не заявлено вимогу щодо стягнення судових витрат з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 23, 76, 81,141, 258, 259, 265, 273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Монастирищенської міської ради про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями в порядку спадкування за заповітом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом як спадкоємиці після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Черкаського апеляційного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 15.11.2023.

Суддя І.М. Нейло