Рішення

від 22.11.2023 по справі 260/5629/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2023 року м. Ужгород№ 260/5629/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Онисько Н.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 - не з`явився;

за участі представника позивача - адвоката Джуган Наталії Богданівни;

відповідач: Державна установа "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" - представник - Гафіяк Вікторія Юріївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань № 9" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Довженка, 8а, код ЄДРПОУ 08563441), в якому просить: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду та задоволити її вимоги; 2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" від 08.06.2023. № 153 а/с "Про накладення дисциплінарного стягнення"; 3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань № 9" від 09.06.2023 № 155а/с "Про виконання дисциплінарного стягнення"; 4. Поновити сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора ІІ категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)"; 5. Стягнути з Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" на користь сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; 6. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9).".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позов було залишено без руху.

18 липня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та призначення справу до судового розгляду по суті.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав, у тому числі за ініціативи (позивача (його представника).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було звільнено з посади молодшого інспектора ІІ категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" (далі по тексту - Державна установа "Закарпатська УВП (№9)", відповідач) за результатами службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, у зв`язку із відсутністю на службі з 05 червня 2023 року без поважних причин. Однак, позивач не погодився із вищевказаним висновком службового розслідування відповідача та вважає звільнення незаконним. Позивач вказує, що підстав для проведення службового розслідування, тим більше для прийняття оскаржуваних наказів не було, оскільки з 05 червня 2023 по 16 червня 2023 року доглядала хвору дитину ОСОБА_2 , а відтак відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку із цим оскаржувані накази підлягають скасуванню.

Відповідач заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в письмовому відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи наступним. 02 червня 2023 року до державної установи "Закарпатська УВП (№9)" надійшов рапорт на ім`я начальника установи від ОСОБА_1 , яким остання просила звільнити її із займаної посади та служби ДКВС України. Однак у зв`язку із виявленими недоліками у вказаному рапорті, відповідачем, 05 червня 2023 року було надіслано ОСОБА_3 роз`яснення порядку та підстав звільнення з органів ДКВС України та запропоновано прибути до державної установи "Закарпатська УВП (№9)" для належного оформлення рапорту. Зазначений лист-роз`яснення позивачем було отримано 07 червня 2023 року. 05 червня 2023 року на ім`я начальника державної установи "Закарпатська УВП (№9)" надійшов рапорт від начальника відділу режиму і охорони капітана внутрішньої служби, в якому вказано, що позивач не вийшла на службу 05 червня 2023 року без поважної причини. В ході встановлення обставин прогулу було здійснено телефонні дзвінки позивачеві, які ОСОБА_4 проігнорувала. 06 червня 2023 року, 07 червня 2023 року та 08 червня 2023 року на ім`я начальника державної установи "Закарпатська УВП (№9)" надійшли рапорти від начальника відділу режиму і охорони капітана внутрішньої служби, в яких вказано, що ОСОБА_1 не вийшла на службу 05 червня 2023 року, 06 червня 2023 року, 07 червня 2023 року та 08 червня 2023 року, згідно графіку несення служби денною зміною без поважних причин. На телефонні дзвінки не відповідає. 07 червня 2023 року працівниками державної установи "Закарпатська УВП (№9)" здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , однак двері ніхто не відчинив, про що був складений відповідний акт. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 власноруч написала заяву, в якій її попереджено про відповідальність за порушення дисципліни і внутрішнього розпорядку, а також про необхідність у триденний термін повідомляти рапортом безпосереднього начальника та підрозділ по роботі з особовим складом про зміни в сімейному стані, притягнення до кримінальної відповідальності її або її близьких та інші відомості які мають суттєве значення. Однак, жодного рапорту про зміну місця проживання ОСОБА_5 не було надано. Разом з тим, зазначає, що під час проведення службового розслідування було здійснено перевірку офіційного веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, по результатам перевірки з 05 червня 2023 року по 16 червня 2023 року - електронного лікарняного не виявлено, а тому довідки які знаходяться в матеріалах справи не є документом, який звільняє позивача від виконання службових обов`язків.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча судом вживалися заходи щодо його виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також скорочені строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності позивача. Крім того, в судовому засіданні присутній представник позивача. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів наведених у позовній заяві.

Представник відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 листопада 2023 року, ОСОБА_1 власноруч написала заяву про прийняття її на службу до Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань № 9". І цій же заяві позивач зазначила її домашню адресу - АДРЕСА_2 , також зазначила, що її попереджено про відповідальність за порушення дисципліни і внутрішнього розпорядку, а також про необхідність у триденний термін повідомляти рапортом безпосереднього начальника та підрозділ по роботі з особовим складом про зміни в сімейному стані, притягнення до кримінальної відповідальності її або її близьких та інші відомості які мають суттєве значення (а.с. 80).

12 листопада 2020 року ОСОБА_1 була прийнята на службу до Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань № 9", що підтверджується записами в трудовій книжці від 02 лютого 2009 року серії НОМЕР_2 (а.с.а.с. 18, 19).

02 червня 2023 року через кур`єрську службу доставки "Нова пошта" та 05 червня 2023 року з ПАТ "Укрпошта" до державної установи "Закарпатська УВП (№9)" надійшли рапорти на ім`я начальника установи, відповідно до яких молодший інспектор II категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№9) " сержант внутрішньої служби ОСОБА_1 просить звільнити її із займаної посади та служби ДКВС України за сімейними обставинами (а.с.а.с. 65-68).

У зв`язку із виявленими недоліками у поданому рапорті, 05 червня 2023 року листом № 12/9/1054 за адресою АДРЕСА_2 було надіслано ОСОБА_3 лист-роз`яснення порядку та підстав звільнення з органів ДКВС України та запропоновано прибути до державної установи "Закарпатська УВП (№9)", для належного оформлення рапорту, який позивачем було отримано 07 червня 2023 року (а.с.а.с. 69-71).

05 червня 2023 року на ім`я начальника державної установи "Закарпатська УВП (№9)" підполковника внутрішньої служби Туркалевича І.З. надійшов рапорт від начальника відділу режиму і охорони капітана внутрішньої служби Савка О.Ю. в якому вказано, що молодший інспектор II категорії відділу режиму і охорони сержант внутрішньої служби ОСОБА_1 не вийшла на службу 05 червня 2023 року, без поважної причини. В ході встановлення обставин прогулу було здійснено телефонні дзвінки, які ОСОБА_5 проігноровано (а.с. 72).

На підставі вищезазначеного рапорту, наказом начальника державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№9)" від 05 червня 2023 року № 106ОД-23 було призначене службове розслідування (а.с.а.с. 73-75).

06 червня 2023 року, 07 червня 2023 року та 08 червня 2023 року на ім`я начальника державної установи "Закарпатська УВП (№ 9)" підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 надійшли рапорти від начальника відділу режиму і охорони капітана внутрішньої служби Савка О.Ю., якими проінформовано, що молодший інспектор II категорії відділу режиму і охорони сержант внутрішньої служби ОСОБА_1 не вийшла на службу 05 червня 2023 року, 06 червня 2023 року, 07 червня 2023 року та 08 червня 2023 року, згідно графіку несення служби денною зміною без поважних причин. На телефонні дзвінки не відповідає (а.с.а.с. 76-78).

07 червня 2023 року начальником відділу режиму і охорони капітаном внутрішньої служби Савкою О.Ю. та старшим інспектором (з виховної та соціально-психологічної роботи з персоналом) сектору по роботі з персоналом майором внутрішньої служби Машикою В.В. здійснено виїзд за місцем проживання молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 . За результатами такого виїзду був складений акт про те, що 07 червня 2023 року було здійснено виїзд за місцем проживання молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони, яка з 05 червня 2023 року не з`являлася за місцем проходження служби на телефонні дзвінки не відповідає. За місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 виявлено не було, двері квартири за вказаною адресою ніхто не відчинив (а.с. 79).

За результатами службового розслідування 08 червня 2023 року складено висновок, за фактом порушення службової дисципліни молодшим інспектором II категорії відділу режиму і охорони сержантом внутрішньої служби ОСОБА_1 , яким, запропоновано за порушення службової дисципліни, а саме невихід на службу без поважної причини в період з 05 по 08 червня 2023 року, сержанта внутрішньої служби ОСОБА_4 , молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України (а.с. 23).

Під час проведення службового розслідування відповідачем було здійснено перевірку офіційного веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України. Результат перевірки за період з 05 червня 2023 року по 16 червня 2023 року не надав можливості виявити наявність листка непрацездатності щодо позивача (а.с.а.с. 85, 86).

08 червня 2023 року начальником сектору по роботі з персоналом державної установи "Закарпатська установа виконання покарань "№ 9" майором внутрішньої служби Надрага К.А. у присутності начальника відділу режиму і охорони капітана внутрішньої служби Савки О.Ю. та старшого інспектора (з виховної та соціально-психологічної роботи з персоналом) сектору по роботі з персоналом майора внутрішньої служби ОСОБА_7 складено акт про відвідування за місцем проживання для ознайомлення з висновком службового розслідування. Зокрема в акті зафіксовано, що 08 червня 2023 року було здійснено виїзд за місцем проживання сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони, яка з 05 червня 2023 року по дату складання акту не з`являється за місцем проходження служби на телефонні дзвінки не відповідає. Виїзд був здійснений з метою ознайомлення з висновком службового розслідування. За місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 виявлено не було, двері квартири за вказаною адресою ніхто не відчинив (а.с. 82).

Наказом відповідача від 08 червня 2023 року № 153 о/с "Про накладення дисциплінарного стягнення", відповідно до статей 12-14, 16 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", на виконання висновку службового розслідування, у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків, за порушення трудової дисципліни, а саме відсутність на службі з 05 червня 2023 року без поважних причин, накладено на - ОСОБА_1 , молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України (а.с. 81).

На підставі зазначеного наказу, наказом ДУ "Закарпатська УВП № 9" від 09 червня 2023 року № 155 о/с "Про виконання дисциплінарного стягнення" звільнено зі служби сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)", з 09 червня 2023 року (а.с. 83).

15 червня 2023 року начальником сектору по роботі з персоналом державної установи "Закарпатська установа виконання покарань "№ 9" майором внутрішньої служби ОСОБА_8 у присутності начальника відділу режиму і охорони капітана внутрішньої служби ОСОБА_9 та старшого інспектора (з виховної та соціально-психологічної роботи з персоналом) сектору по роботі з персоналом майора внутрішньої служби ОСОБА_7 , заступника начальника відділу охорони і режиму у Львівській області управління організації охорони та режиму підполковника внутрішньої служби Волоського Б.В. складено акт про відвідування за місцем проживання та ознайомлення з наказом про звільнення сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони. Зокрема в акті зафіксовано, що 15 червня 2023 року було здійснено виїзд за місцем проживання сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони, яка з 05 червня 2023 року по дату складання акту не з`являється за місцем проходження служби на телефонні дзвінки не відповідає. Виїзд був здійснений з метою ознайомлення з наказом УВП від 09.06.2023 року № 155 о/с про виконання дисциплінарного стягнення. За місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 виявлено не було, двері квартири за вказаною адресою ніхто не відчинив (а.с. 82).

Не погодившись із застосованим дисциплінарним стягненням у виді звільнення зі служби, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 частиною 2 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" № 2713-IV від 23.06.2005 (далі по тексту - Закон України № 2713-IV).

Відповідно до статті 1 Закону України № 2713-IV на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України (стаття 3 Закону України № 2713-ІV).

За змістом положень статті 6 частини 1 Закону України № 2713-IV Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Структура, штати територіальних органів управління, підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я та положення про них затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань (частина 4 статті 6 Закону України № 2713-ІV).

Відповідно до статті 14 частин 1 та 2 Закону України № 2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу (статті 14 частина 1 Закону України № 2713-ІV).

Персонал Державної кримінально-виконавчої служби України зобов`язаний неухильно виконувати закони України, додержуватися норм професійної етики, гуманно ставитися до засуджених і осіб, узятих під варту. Жорстокі, нелюдські або такі, що принижують людську гідність, дії є несумісними зі службою і роботою в органах, установах виконання покарань та слідчих ізоляторах (стаття 16 частина 1 цього Закону).

Відповідно до статті 21 частини 3 Закону України № 2713-IV персонал Державної кримінально-виконавчої служби України під час виконання покладених на нього обов`язків керується законами та іншими нормативно-правовими актами, діє на підставі та в межах своїх повноважень.

Статтею 13 частиною 2 пунктом 5 Закону України № 2713-ІV встановлено, що порядок призначення і звільнення з посад, права, обов`язки та умови служби працівників підприємств установ виконання покарань, які мають спеціальні звання рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, визначаються відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 23 частиною 5 Закону України № 2713-ІV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 частин 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі по тексту - Закон України № 580-VІІІ), у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

В силу положень статті 77 частини 1 пункту 6 Закону України № 580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного, відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Преамбулою Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", в редакції Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року за № 2337-VIII, (далі по тексту - Дисциплінарний статут) встановлено, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Таким чином Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України поширює свою дію, зокрема й на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, до яких відноситься позивач.

Статтею 1 абзацом 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначені обов`язки осіб рядового і начальницького складу.

Так, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом статті 5 (частина 1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 12 частини 1 пункту 8 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно із статтею 13 частиною 8 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Позивач зазначає, що у період з 05 червня 2023 по 16 червня 2023 року перебувала тимчасово непрацездатною у зв`язку із тим, що доглядала хвору дитину ОСОБА_2 , а відтак вказує, що відсутні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до довідки № 223/6 від 20 червня 2023 року, що видана КНП "Ужгородський міський центр первинної медико-соціальної допомоги", ОСОБА_1 у період з 05 червня 2023 року по 16 червня 2023 року, перебувала вдома, за адресою АДРЕСА_2 , по догляду за хворою дитиною ОСОБА_2 , 2012 року народження (а.с. 20).

При цьому, згідно офіційного веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України відносно ОСОБА_10 з 05 червня 2023 року по 16 червня 2023 року - електронного лікарняного не виявлено (а.с. 17).

Судом встановлено, що відповідачем було надіслано запит в КНП "Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" про те, що на офіційному веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України не виявлено факту перебування на лікарняному ОСОБА_1 , а саме з 05 червня 2023 року по 16 червня 2023 року з проханням надати номер електронного лікарняного та підтвердити або спростувати факт непрацездатності даної особи.

Листом від 21 липня 2023 року № 769/29/01-12 КНП "Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" повідомив про те, що ОСОБА_1 з 05 червня 2023 року по 16 червня 2023 року здійснювала догляд за хворою дитиною ОСОБА_2 , 2012 року народження. Стосовно надання за даним фактом номеру електронного листка непрацездатності, відповідача інформовано, що для військовослужбовців діють інші норми соціального захисту на випадок тимчасової втрати працездатності - їм не нараховується та не виплачується допомога за лікарняними, натомість за ними на час хвороби зберігається грошове забезпечення (а.с. 119).

Як вбачається із листа КНП "Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" від 13 вересня 2023 року № 28-25/352, у період із 06 червня 2023 року по 16 червня 2023 року на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в електронній системі ЕСОЗ лікарем комунального некомерційної підприємства "Ужгородський міський центр ПМСД" Мячиною Ярославо Іванівною створено епізод з приводу захворювання дитини та проведення консультації. Медичний висновок про тимчасову непрацездатність (електронна документ) не було створено, оскільки гр. ОСОБА_4 із її слів, не потребувала лікарняного, пояснивши, що у відділі кадрів на роботі вимагають тільки довідки. Тому, на прохання ОСОБА_3 , лікар, не розібравшись до кінця щодо місця роботи ОСОБА_3 , видала констатуючу довідку довільної форми, взірець, якої затверджено головним лікарем комунального некомерційного підприємств "Ужгородський міський центр ПМСД". У зв`язку із тим, що первинна довідка, яка була видана лікарем ОСОБА_11 не відповідала вимогам директивних документів, які затверджують взірець довідки, лікар повторно видала довідку взірця, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 12 квітня 2016 року за № 535/28665. Технічних проблем для формування електронного лікарняного у період із 05 червня 2023 року по 20 червня 2023 року не було (а.с.а.с. 154, 155).

Так, судом встановлено, що після звернення до суду з даним позовом, позивачем було долучено до матеріалів справи довідку про тимчасову непрацездатність особи рядового або начальницького складу служби цивільного стану № 223/6 від 20 червня 2023 року, що видана КНП "Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги", відповідно до якої ОСОБА_1 у період з 05 червня 2023 року по 16 червня 2023 року, перебувала на лікарняному по догляду дитиною (а.с. 161).

З даного приводу суд зазначає, що відповідна до Порядку Про затвердження форми довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 12 квітня 2016 року за № 535/28665, керівниками закладів охорони здоров`я МВС видаються довідки при встановленні факту тимчасової непрацездатності поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України.

Таким чином, довідка про тимчасову непрацездатність особи рядового або начальницького складу служби цивільного стану № 223/6 від 20 червня 2023 року, видана неуповноваженим органом - КНП "Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги", а відтак не може підтверджувати факт тимчасової непрацездатності позивача.

Окрім того, пунктами 1.1, 1.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України 13.11.2001 року № 455 (надалі - Інструкція № 455) передбачено, що Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених пунктами 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

Одночасно із цим на підставі пункту 2.22 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров`я.

Порядок видачі довідки у разі захворювання та травми; у зв`язку з доглядом за хворим членом сім`ї, хворою дитиною, дитиною віком до трьох років та дитиною-інвалідом до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за дитиною; при карантині; у зв`язку з вагітністю і пологами; на період санаторно-курортного лікування має відповідати вимогам цієї Інструкції.

За приписами пункту 1.9 Інструкції № 455 листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

З аналізу положень Інструкції № 455 випливає, що випадок тимчасової непрацездатності може засвідчуватися довідкою про тимчасову непрацездатність із зазначенням порядкового номера та дати її видання. При цьому в довідку необхідно вносити всі ті ж реквізити, що і в бланк листка непрацездатності, відповідно до вимог чинного законодавства України

Таким чином, відповідно до законодавства, перебування на лікуванні повинно бути належним чином документально оформлене, а саме - листком непрацездатності, який є єдиним офіційним документом, що дозволяє бути відсутнім на роботі у зв`язку із хворобою, тобто суд вважає, що довідка, що надана позивачем не підтверджує перебування на лікуванні.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі № 805/1816/17-а (постанова від 25 червня 2019 року).

Відповідно до пункту 2 пункту 2 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 323) (далі - Порядок № 328) листок непрацездатності - сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок) - електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров`я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення листка непрацездатності (пункт 2 підпункт 3 Порядку № 328).

Отже, саме листок непрацездатності є підставою для звільнення від роботи, тобто офіційним документом, що підтверджує поважність причин відсутності на роботі саме ц зв`язку із захворюванням.

Механізми видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстру листків непрацездатності (далі по тексту - Реєстр) визначає Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 червня 2021 року №1234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2021 року за № 890/36512 (далі - Порядок №1234).

Дані медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок), що внесені до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, надходять з електронної системи охорони здоров`я (пункт1 Порядку № 1234).

Пунктом 2 Порядку №1234 передбачено, що листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - РЗО).

Дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей листок непрацездатності (пункт 3 Порядку№ 1234).

Саме листок непрацездатності за даних обставин є єдиним офіційним документом, що підтверджує тимчасову непрацездатність, та право особи не виходити на службу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року по справі №805/1816/17-а.

Таким чином, довідка, яка, на думку позивача, підтверджує поважність причини відсутності на роботі не відповідає встановленим вимогам чинного законодавства, а також констатує лише факт звернення позивача до медичного закладу і не підтверджує його непрацездатність.

Таким чином позивач проігнорував обов`язок у спосіб, передбачений законом, повідомити керівництво відповідача про факт перебування на відповідному лікуванні з наданням відповідних законодавчо передбачених доказів.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Так, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Наказом Міністерства юстиції України № 356/5 від 12 березня 2015 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі по тексту - Порядок № 356/5), який визначає підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі ДКВС України); порядок документування й оформлення результатів службових розслідувань, прийняття за ними рішення та їх виконання; компетенцію структурних підрозділів апарату Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - органи), воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, навчальних закладів, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань ДКВС України (далі - установи), під час проведення службових розслідувань; права та обов`язки посадових осіб органів і установ під час проведення службових розслідувань.

За визначенням понять, наведеного у пункті 2 розділу І Порядку № 356/5, висновок службового розслідування документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції; дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни; персонал особи рядового і начальницького складу ДКВС України ( особи рядового і начальницького складу), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в ДКВС України (далі працівники); службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства юстиції України та Присяги особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Пунктом 1 розділу II Порядку № 356/5 визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.

З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що єдиною підставою для застосування до осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України дисциплінарного стягнення є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування, проведеного з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого такою особою.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, дисциплінарна відповідальність такої особи виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Суд зазначає, що застосування дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 12 Дисциплінарного статуту, є мірою дисциплінарної відповідальності за вчинений особою рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України дисциплінарний проступок, що полягає у невиконанні чи неналежному виконані особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

При цьому, службова дисципліна досягається дотриманням особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру. Персонал Державної кримінально-виконавчої служби України зобов`язаний неухильно виконувати закони України.

Як судом було встановлено, що наказом начальника державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№9)" від 05 червня 2023 року № 106ОД-23 було призначене службове розслідування (а.с.а.с. 73-75).

Як зазначалося вище за результатами службового розслідування складено висновок від 08 червня 2023 року, за фактом порушення службової дисципліни молодшим інспектором II категорії відділу режиму і охорони сержантом внутрішньої служби ОСОБА_1 , яким, запропоновано за порушення службової дисципліни, а саме невихід на службу без поважної причини в період з 05 по 08 червня 2023 року, сержанта внутрішньої служби ОСОБА_4 , молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України (а.с. 23).

Наказом Державної установи "Закарпатська УВП (№ 9)" від 08 червня 2023 року № 153о/с "Про накладення дисциплінарного стягнення", відповідно до статей 12-14, 16 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", на виконання висновку службового розслідування, у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків, за порушення трудової дисципліни, а саме відсутність на службі з 05 червня 2023 року без поважних причин, накладено на - ОСОБА_1 , молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України (а.с. 81).

На підставі вказаного наказу, наказом Державної установи "Закарпатська УВП № 9" від 08 червня 2023 року № 155 о/с "Про виконання дисциплінарного стягнення" звільнено зі служби сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)", з 09 червня 2023 року (а.с. 83).

Таким чином, саме за вчинення дисциплінарного проступку, що виявилось у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій служби України.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (стаття 14 Дисциплінарного статуту).

Згідно із статтею 40 частиною 1 пунктом 4 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно або в цілому). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за статті 40 пунктом 4КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за статті 40 пунктом 4 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не існує, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.

Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов?язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров?я.

Зазначений висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17.

Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами докази.

Як зазначалося вище, метою службового розслідування, яке призначається начальником є саме з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу (стаття 14 Дисциплінарного статуту). Тобто, у спірному випадку, під час службового розслідування відповідач повинен був встановити чому саме позивач не виходив на службу і, відповідно, надати оцінку поважності причин, з яких позивач не виходив на службу.

У висновку службового розслідування зафіксовано, що 05, 06, 07 та 08 червня 2023 року на ім`я відповідача надійшли рапорти начальника відділу режиму і охорони капітана внутрішньої служби ОСОБА_9 в яких зазначено, що позивач не вийшла на службу у зазначені дні, згідно графіка несення служби денною зміною без поважних причин, на телефонні дзвінки не відповідає, також зазначено, що за місцем проживання позивача не було виявлено, двері квартири ніхто не відчинив про 07 червня було складено відповідний акт (а.с. 23).

Суд констатує, що висновок службового розслідування не містить жодного доказу, який би свідчив про встановлення причин, з яких саме позивач не виходив на службу, а відтак й відсутній аналіз цих причин. Окрім того інформація зазначена у висновку службового розслідування не відповідає вставленим фактичним обставинам справи, зокрема відповідач у висновку посилається на відповідні рапорти та зазначає що у них зазначено про неповажність причин невиходу позивача на службу. Однак, аналіз цих рапортів свідчить про те, що такі рапорти не містять твердження автора таких рапортів про неявку позивача на службу саме без поважних причин (а.с.а.с. 104, 108, 109, 110).

Пунктами 3, 4, розділу VIII Порядку № 356/5 передбачено, що висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення та надіслати (або надати) йому засвідчений належним чином висновок службового розслідування. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право, серед іншого, ознайомлюватися з підставами проведення службового розслідування та матеріалами такого розслідування, брати у ньому участь, надавати пояснення та докази. Реалізація особою, стосовно якого проводиться службове розслідування, цих прав є однією із важливих форм гарантій для захисту своїх законних прав та інтересів проти безпідставного застосування до неї дисциплінарного стягнення, так як правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування всіх обставин його вчинення, у тому числі і з урахуванням письмового пояснення особи, щодо якої проводиться службове розслідування.

Крім того такі пояснення керівник відповідача повинен зажадати вже після складання відповідного висновку, але перед його реалізацією.

В той же час відповідачем не надано доказів забезпечення позивачу права на участь у проведенні службового розслідування, ознайомлення його з підставами та матеріалами службового розслідування.

Відповідач зазначає, що 07 червня 2023 року начальником відділу режиму і охорони капітаном внутрішньої служби Савкою О.Ю. та старшим інспектором (з виховної та соціально-психологічної роботи з персоналом) сектору по роботі з персоналом майором внутрішньої служби Машикою В.В. здійснено виїзд за місцем проживання молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 за адресою м. Ужгород, проспект Свободи, 1/103, яка з 05 червня 2023 року не з`являється за місцем несення служби та не відповідає на телефонні дзвінки. За вищевказаною адресою, двері ніхто не відчинив, про що був складений акт від 07 червня 2023 року (а.с. 111).

В подальшому, 08 червня 2023 року начальником відділу режиму і охорони капітаном внутрішньої служби Савкою О.Ю. та старшим інспектором (з виховної та соціально-психологічної роботи з персоналом) сектору по роботі з персоналом майором внутрішньої служби Машикою В.В. здійснено виїзд за місцем проживання молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 за адресою м. Ужгород, проспект Свободи, 1/103, яка з 05 червня 2023 року не з`являється за місцем несення служби та не відповідає на телефонні дзвінки з метою ознайомлення з висновком службового розслідування. За вищевказаною адресою, двері ніхто не відчинив, про що був складений акт від 08 червня 2023 року (а.с. 114).

12 червня 2023 року начальником відділу режиму і охорони капітаном внутрішньої служби Савкою О.Ю. та старшим інспектором (з виховної та соціально-психологічної роботи з персоналом) сектору по роботі з персоналом майором внутрішньої служби Машикою В.В. здійснено виїзд за місцем проживання молодшого інспектора II категорії відділу режиму і охорони сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 за адресою м. Ужгород, проспект Свободи, 1/103, яка з 05 червня 2023 року не з`являється за місцем несення служби та не відповідає на телефонні дзвінки з метою ознайомлення з наказом Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" від 09 червня 2023 року № 155о/с "Про виконання дисциплінарного стягнення". За вищевказаною адресою, двері ніхто не відчинив, про що був складений акт від 15 червня 2023 року (а.с. 116).

Зазначені акти були складені лише з метою: фіксації того, 07 червня 2023 року позивача не було виявлено за домашньою адресою і позивач не відповідає на телефонні дзвінки (а.с. 111); 08 червня 2023 року мали намір ознайомити позивача з висновком службового розслідування (а.с.а.с 114); 15 червня 2023 року мали намір ознайомити позивача з оскаржуваним наказом (а.с. 116).

Доказів, які б свідчили про виконання обов`язку зажадати пояснень від позивача суду не надано.

У позовній заяві позивач вказує, що її фактичне місце проживання позивача АДРЕСА_3 , а адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , однак суд вказане не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи наявні докази листування позивача, де вказано саме її адресу: АДРЕСА_2 , при цьому за вказаною адресою позивачем було отримано лист Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" від 05 червня 2023 року (а.с.а.с. 65-68, 101-103).

Окрім того, у позивача наявний обов`язок повідомляти безпосереднього керівника щодо зміни місця реєстрації, проживання. Доказів повідомлення безпосереднього керівника про зміну місця проживання, позивачем до суду не надано.

Між тим, відповідачем не надано доказів про повідомлення особисто позивача щодо необхідності з`явитися до Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" для ознайомлення з матеріалами службового розслідування та надання письмових пояснень, а долучені до матеріалів справи акти стосуються лише надання доручень забезпечити явку та фіксація факту відсутності позивача за місцем реєстрації.

Відповідачем, при прийнятті оскаржуваних наказів не було встановлено причини неприбуття позивача до Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" та їх поважність, крім того відсутні докази надіслання відповідачем засвідченого належним чином висновку службового розслідування на адресу позивача.

Таким чином, висновок службового розслідування затверджено відповідачем без відібрання письмових пояснень у позивача, що свідчить про порушення прав особи, стосовно якої проведено службове розслідування, а відтак службове розслідування проведене з порушеннями вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №356/5.

Враховуючи наведене, з огляду на суттєві порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, нівелює правові наслідки такого службового розслідування, робить неможливим врахування результатів такого службового розслідування при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та є підставою для визнання протиправним та скасування наказів прийнятих за наслідком такого розслідування.

При цьому, як зазначено Верховним Судом у постанові від 14 травня 2020 року (справа №804/3394/17) наявність у органу державної влади дискреційних повноважень не означає, що він не повинен дотримуватись механізму, правової процедури, що законодавчо визначена для, зокрема, проведення службового розслідування в межах дисциплінарної справи, а також регулює підстави та порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Таким чином з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про незаконне звільнення відповідачем позивача, у зв`язку з чим наказ Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" від 08 червня 2023 року № 153 о/с "Про накладення дисциплінарного стягнення" та наказ Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" від 09 червня 2023 року № 155о/с "Про виконання дисциплінарного стягнення" є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 235 частини 1 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби, тому позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено.

У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 КАС України. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо позовних вимог про виплату позивачеві грошового та речового забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 235 частини 1 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби, тому позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої її було звільнено.

Щодо дати з якої необхідно поновити позивача, то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до оскарженого наказу відповідача - позивача було звільнено з роботи 09 червня 2023 року, тобто дата звільнення - 09 червня 2023 року вважається останнім робочим днем позивача. А відтак з 10 червня 2023 року у позивача почався вимушений прогул. Таким чином суд вважає, що необхідно поновити позивача саме з 09 червня 2023 року, оскільки позивач вважається таким, що 09 червня 2023 року був на роботі.

Статтею 235 частиною 2 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" резюмується, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим ПКМУ від 08.02.95р. № 100 (далі по тексту - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Згідно із довідкою Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" від 07 серпня 2023 року № 17/162 позивачу було нараховано заробітну плату за квітень 2023 року - 8880,75 грн, травень 2023 року - 9171,75 грн. Загальна сума доходу за останні два місяці перед звільненням, з врахуванням календарних днів, становить 18052,50 грн (а.с. 89).

Із врахуванням того, що за квітень 2023 року та травень 2023 сумарно кількість календарних днів становить 61 день, то середньоденний заробіток позивача складає 295,94 грн (18052,50 / 61), а середньомісячна заробітна плата - 9026,17 грн. (18052,50 грн /2).

Кількість днів вимушеного прогулу позивача за період з 10 червня 2023 року по 21 листопада 2023 року, становить 165 календарних днів, а відтак грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 48830,10 грн (295,94 грн х 165).

Відповідно до статті 371 частини 1 пунктів 2, 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання стягнення на користь позивача грошове утримання за один місяць в розмірі 9026,17 грн та поновлення позивача на посаді молодшого інспектора ІІ категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)", з 10 червня 2023 року.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Довженка, 8а, код ЄДРПОУ 08563441) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" від 08 червня 2023 року № 153 о/с "Про накладення дисциплінарного стягнення".

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" від 09 червня 2023 року № 155о/с "Про виконання дисциплінарного стягнення".

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на займаній до звільнення посаді молодшого інспектора ІІ категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" з 10 червня 2023 року.

Стягнути із Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Довженка, 8а, код ЄДРПОУ 08563441) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 10 червня 2023 року по 21 листопада 2023 року у розмірі 48830,10 (сорок вісім тисяч вісімсот тридцять грн 10 коп.) гривень, із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на займаній до звільнення посаді молодшого інспектора ІІ категорії відділу режиму і охорони державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)", з 10 червня 2023 року та в частині стягнення з Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Довженка, 8а, код ЄДРПОУ 08563441) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9026,17 (дев`ять тисяч двадцять шість гривень 17 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 22 листопада 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 04 грудня 2023 року.

СуддяС.Є. Гаврилко