Рішення

від 04.12.2023 по справі 360/1124/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1124/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Луганської обласної державної адміністрації (далі ЛОДА, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Луганської обласної державної адміністрації щодо відмови провідному спеціалісту загального відділу апарату Луганської обласної державної адміністрації Горшковій Вірі Борисівні у скасуванні припинення дії трудового договору та його відновлення, згідно її заяви від 02.06.2023;

- зобов`язати Луганську обласну державну адміністрацію скасувати припинення дії трудового договору та відновити його дію у відношенні провідного спеціаліста загального відділу апарату Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 з 02.06.2023;

- стягнути з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2023 по день ухвалення судового рішення з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 працює в Луганській обласній державній адміністрації з 2008 року та перебуває на посаді державної служби провідного спеціаліста загального відділу апарату Луганської обласної державної адміністрації з 04.05.2016.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу. У зв`язку з чим, з метою забезпечення збереження життя та здоров`я працівників наказом керівника апарату Луганської облдержадміністрації від 15.03.2022 № 5 «Про встановлення простою працівникам апарату облдержадміністрації» встановлено початок простою із 16 березня 2022 року до стабілізації ситуації в Україні та припинення обставин, що зумовили простій, для працівників апарату облдержадміністрації згідно з додатком. Відповідно до додатку до наказу від 15.03.2022 № 5, затверджено список працівників апарату облдержадміністрації, яким встановлюється простій, серед яких значиться провідний спеціаліст загального відділу ОСОБА_2 .

У зв`язку з активними бойовими діями на території Луганської області, відсутності будь-яких вказівок від Луганської облдержадміністрації щодо подальших дій та роботи, позивач за об`єктивних, незалежних від неї причин, задля збереження життя, вимушено виїхала до м. Луганська, де її розмістили родичі.

В подальшому, розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації начальника обласної військової адміністрації від 07.11.2022 № 436 «Про призупинення дії трудового договору з окремими державними службовцями апарату облдержадміністрації» у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, призупинено дію трудового договору із 07 листопада 2022 року на строк не більше ніж період дії воєнного стану з державними службовцями, зокрема ОСОБА_3 , провідними спеціалістом загального відділу. Також у цьому розпорядженні зазначено, що умовами для відновлення дії трудового договору з державними службовцями, зазначеними у пункті 1 розпорядження є припинення або скасування воєнного стану відповідно до статті 7 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а у період дії воєнного стану переміщення на підконтрольній українській владі територію і налагодження інформаційно телекомунікаційного зв`язку з ними для подальшого залучення до роботи.

У травні 2023 року з позивачем зв`язалась начальник відділу та запропонувала повернутись до виконання своїх обов`язків з причин переміщення Луганської обласної державної адміністрації до м. Дніпра та початку роботи за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації начальника обласної військової адміністрації від 19.05.2023 № 98 «Про зміну тимчасового місцезнаходження Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації та її структурних підрозділів в умовах воєнного стану».

Відразу погодившись на пропозицію щодо початку роботи на посаді, позивач приїхала до м. Дніпра, орендувала житло, та звернулась до Луганської облдержадміністрації щодо відновлення з нею трудових відносин, що підтверджується заявою позивача від 02.06.2023. Умовою подальшого проходження служби було проходження бесід зі співробітниками Служби безпеки України. Проте, після проходження віповідних бесід відповідачем не поновлено дію трудового договору з позивачем, що стало підставою для подання чергової заяви від 10.08.2023 про розгляд заяви від 02.06.2023 про відновлення дії трудового договору та у разі відмови надання обгрунтованих пояснень причин такої відмови.

Листом від 30.08.2023 № 13-г-00264-02-03-08 ЛОДА відмовила у відновленні дії трудового договору, зазначивши про відсутність підстав для скасування призупинення дії договору, так як перебування позивача на посаді не рекомендовано, згідно листа 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 02.07.2023 № 78/3/2-1398/73.

Предметом спірних правовідносин є відмова у скасуванні призупинення дії трудового договору та його відновлення на підставі листа 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 02.07.2023 № 78/3/2-1398/73.

Із посиланням на положення Конституції України, Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Закону України «Про держану службу» позивач вважає, що відповідачем не наведено нормативного обгрунтування відсутності підстав скасування призупинення дії трудового договору позивача, та створено дискримінаційні умови щодо проходження державної служби виключно для позивача, які є наслідком обмеження її конституційного права на працю в порівняні з іншими працівниками.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав правомірності дій та прийнятих рішень відносно позивача.

Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що наведені відповідачем аргументи не містять обґрунтувань заперечень щодо змісту і вимог позов і не спростовують позиції позивача.

Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в яких пітримано доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.10.2023 відкрито провадження у справі.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини справи.

ОСОБА_1 працює в Луганській обласній державній адміністрації з 2008 року та перебуває на посаді державної служби провідного спеціаліста загального відділу апарату Луганської обласної державної адміністрації з 04.05.2016.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон) указами Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX в Україні введено (відповідно продовжено) воєнний стан.

Станом на час розгляду справи воєнний стан в Україні не припинено та не скасовано (стаття 7 Закону).

Згідно із частиною першою статті 4 Закону на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації.

Облдержадміністрація (обласна військова адміністрація) утворена відповідно до статті 4 Закону Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій».

Облдержадміністрація у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 15 Закону).

Відповідно до пунктів 2, 8 частини шостої статті 15 Закону начальник військової адміністрації організовує роботу відповідної військової адміністрації та здійснює керівництво її діяльністю; видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради.

Після введення в Україні воєнного стану головою та посадовими особами облдержадміністрації вжиті заходи з організації діяльності облдержадміністрації в умовах неможливості роботи за місцем її реєстрації.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження облдержадміністрації зареєстровано за адресою: проспект Центральний, 59, місто Сєвєродонецьк, область Луганська, 93405.

Сєвєродонецька міська територіальна громада Луганської області була включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75 (зі змінами), який втратив чинність відповідно до пункту 2 наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі наказ Мінреінтеграції № 309).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції № 309, датою початку тимчасової окупації Сєвєродонецької міської територіальної громади (код UA44120110000010163) є 25.06.2022.

Розпорядженням голови від 03.03.2022 № 902 запроваджено режим дистанційної роботи для першого заступника та заступників голови (пункт 1), запроваджено виконання завдань за межами адміністративних будівель облдержадміністрації (далі адмінбудівлі) керівниками її структурних підрозділів та керівником апарату (пункт 2), керівнику апарату та керівникам структурних підрозділів облдержадміністрації доручено запровадити за зверненнями державних службовців виконання ними завдань за межами адмінбудівель та режим дистанційної роботи для інших працівників облдержадміністрації (пункт 3), в разі неможливості забезпечити режим дистанційної роботи чи виконання завдань за межами адмінбудівель керівнику апарату та керівникам структурних підрозділів доручено оформлювати простій не з вини працівника для державних службовців та інших працівників з оплатою в розмірі окладу (пункт 4), встановлено, що заходи, передбачені пунктами 1-4 цього розпорядження, діють до усунення загроз, що їх спричинили, та скасовуються шляхом видання відповідного розпорядження голови (пункт 5).

Враховуючи наведене, доводи позивача, що однією із причин переміщення ОСОБА_1 на тимчасово окуповану територію є відсутність будь-яких вказівок від Луганської облдержадміністрації щодо подальших дій та роботи, судом визнаються незмістовними, оскільки вказаним вище розпорядженням визначено заходи та дії, як керівників структурних підрозділів облдержадміністрації та і їх підлеглих відносно подальших дій та роботи в умовах, які склалися на той час.

Судом встановлено, що наказом керівника апарату облдержадміністрації від 15.03.2022 № 5 «Про встановлення простою працівникам апарату облдержадміністрації» встановлено початок простою із 16.03.2022 до стабілізації ситуації в Україні та припинення обставин, що зумовили простій, для працівників апарату облдержадміністрації згідно із додатком (у тому числі позивачу) (пункт 1) та передбачено, що після повідомлення за допомогою засобів зв`язку про закінчення простою в умовах відсутності небезпеки для життя та здоров`я працівники зобов`язані стати до роботи наступного дня після повідомлення про закінчення простою (пункт 2).

З дати видання наказу керівника апарату облдержадміністрації від 15.03.2022 № 5 «Про встановлення простою працівникам апарату облдержадміністрації» до 07.11.2022 (дати видання розпорядження від 07.11.2022 № 436 «Про призупинення дії трудового договору з окремими державними службовцями апарату облдержадміністрації») з простою поступово виведено більше 75 % працівників апарату облдержадміністрації.

Таким чином, ОСОБА_1 з 16.03.2022 перебувала у простої.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підконтрольну українській владі територію ОСОБА_1 після 24.02.2022 не перемістилася. Вказаний факт позивачем не заперечується, також у позові не зазначено підстав та поважності причин неможливості переміщення на вказану вище територію.

Навпаки, зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач вважає, що за об`єктивних, незалежних від неї причин, задля збереження життя, вимушено виїхала до м. Луганська.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції № 309, вся територія Луганського району, у тому числі місто Луганськ, тимчасово окупована з 07.04.2014.

Населені пункти Луганського району включені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 (в редакції від 02.02.2022 № 117-р).

Безпосереднім керівником позивача начальником загального відділу апарату облдержадміністрації Ігнатьєвою Іриною на ім`я керівника апарату облдержадміністрації направлено доповідну записку від 04.11.2022 щодо констатації факту переміщення ОСОБА_1 на непідконтрольну територію України з середини березня 2022 року.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, що позивач перебувала на непідконтрольній українській владі території на протязі майже п`ятнадцяти місяців не проявляючи ініціативи щодо необхідності переміщення на підконтрольну українській владі територію та можливості і готовності виконувати свої посадові обов`язки.

Доповідною запискою від 04.11.2022 начальник загального відділу апарату облдержадміністрації доповіла керівнику апарату облдержадміністрації, що ОСОБА_1 в березні 2022 року перемістилися на непідконтрольну територію України. Місцезнаходження позивача на непідконтрольній українській владі території виключають можливість надання їм завдань стосовно виконання ними своїх посадових обов`язків в умовах воєнного стану.

Керівником апарату облдержадміністрації голові ЛОДА доповідною запискою від 04.11.2022 доведено відповідну інформацію стосовно ОСОБА_1 та запропоновано призупинити з позивачем дію трудового договору до припинення або скасування воєнного стану, а у період воєнного стану до переміщення ОСОБА_1 на підконтрольну українській владі територію і налагодження інформаційно-телекомунікаційного зв`язку із нею для подальшого залучення до роботи.

Констатація факту перебування ОСОБА_1 на непідконтрольній українській владі території станом на 04.11.2022 стала приводом для ініціювання призупинення з нею трудового договору.

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 07.11.2022 № 436 «Про призупинення дії трудового договору з окремими державними службовцями апарату облдержадміністрації» на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та у зв`язку із обумовленою воєнним станом неможливістю обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 та ще з трьома працівниками апарата облдержадміністрації з 07.11.2022 на строк не більше ніж період дії воєнного стану (пункт 1) та встановлено, що умовами відновлення дії трудового договору із ОСОБА_1 та іншими працівниками є припинення або скасування воєнного стану на підставі статті 7 Закону, а у період дії воєнного стану переміщення на підконтрольну українській владі територію і налагодження інформаційно-телекомунікаційного зв`язку із ним для подальшого залучення до роботи (пункт 2).

Розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації начальника обласної військової адміністрації від 19.05.2023 № 98 «Про зміну тимчасового місцезнаходження Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації та її структурних підрозділів в умовах воєнного стану» змінено тимчасове місцезнаходження Луганської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації та її структурних підрозділів з міста Сєвєродонецька на місто Дніпро без зміни місцезнаходження юридичних осіб, відомості про які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 1). Керівнику апарату, керівникам структурних підрозділів облдержадміністрації із статусом юридичних осіб публічного права: за погодженням із головою обласної державної адміністрації начальником обласної військової адміністрації, заступниками голови облдержадміністрації згідно із розподілом обов`язків вжити заходів щодо організації роботи підпорядкованих структурних підрозділів з 01.07.2023 у м. Дніпрі з урахуванням реальної потреби та можливості (абз. 2 пункту 4); запровадити для державних службовців та працівників облдержадміністрації, які перебувають на території України, дистанційну роботу у разі наявності організаційних та технічних можливостей для виконання їх посадових обов`язків. У разі неможливості забезпечення режиму дистанційної роботи, за наявності підстав оформлювати простій не з вини працівника, з оплатою в розмірі окладу або призупиняти дію трудового договору (абз. 3 пункту 4).

Враховуючи вказане розпорядження, наказом керівника апарату облдержадміністрації від 01.06.2023 № 4 «Про організацію роботи апарату облдержадміністрації в умовах воєнного стану» розпочато з 01.07.2023 державним службовцям, іншим працівникам апарату згідно з додатком 1 виконання покладених завдань та повноважень у місті Дніпрі, за адресою орендованих приміщень Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації, припинивши їм виконання завдань за межами адміністративної будівлі облдержадміністрації, дистанційну роботу, простій відповідно (пункт 1); запроваджено з 01.07.2023 державним службовцям згідно з додатком 2 режим дистанційної роботи, враховуючи організаційні і технічні можливості для виконання посадових обов`язків, припинивши виконання ними завдань за межами адміністративної будівлі облдержадміністрації. (пункт 2).

Вказаний наказ не стосувався позивача оскільки від нього не надходило жодних заяв, а від її безпосереднього керівника-начальника загального відділу апарату облдержадміністрації не надходило доповідної записки щодо відновлення дії трудового договору із ОСОБА_1 .

02.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до голови облдержадміністрації с заявою щодо відновлення дії трудового договору у зв?язку з переміщенням на підконтрольну українській владі територію та наявністю умов для виконання її посадових обов?язків.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що на час звернення ОСОБА_1 до голови ЛОДА більшість державних службовців апарату облдержадміністрації виконували свої обов`язки за межами адміністративної будівлі облдержадміністрації.

При цьому, аналізуючи зміст заяви ОСОБА_1 від 02.06.2023, судом встановлено, що позивачем не зазначено яким чином вона бажає виконувати посадові обов?язки в м.Дніпро (за адресою орендованих приміщень облдержадміністрації чи виконувати дистанційну роботу).

Судом встановлено, що відповідно до посадової інструкції позивача метою посади є забезпечення інформаційної взаємодії з органами виконавчої влади та іншими державними установами через систему взаємодії, а також організації документообігу, формування справ, їх зберігання та підготовки для передавання до архівного підрозділу облдержадміністрації (пункт 2 ).

Пунктом 3 вказаної посадової інструкції позивача визначені його основні посадові обов?язки, а саме: працює в системі електронного документообігу апарату облдержадміністрації, реалізує у межах повноважень державну політику електронного документообігу; забезпечує одержання, оброблення, використання, зберігання документів через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням кваліфікованого електронного підпису; реєструє документи, що надійшли з Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій; забезпечує отримання документів, що надійшли електронною поштою.

Як вбачається із вказаного переліку посадових обов?язків, слідує, що позивач виконує обов?язки, якими передбачається обробка великої кількості інформації, яка надходить від Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, одержання цієї інформації, обробка та використання. Така інформація вважається важливою службовою інформацією і не підлягає витоку.

Воєнний стан передбачає надання військовим адміністраціям повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Вказане кореспондується з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» та частини першої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У зв`язку з специфікою функцій облдержадміністрації у сфері оборони в цілому та у період дії воєнного стану зокрема, неприпустимістю витоку інформації, яка опрацьовується облдержадміністрацією та загальним відділом її апарату, на непідконтрольну українській владі територію, те, що реалізація повноважень облдержадміністрації в умовах воєнного стану має здійснюватися з дотриманням режиму конфіденційності та недопущення витоку інформації, якою може скористатися держава агресор і те, що ОСОБА_1 знаходилася на тимчасово окупованій території впродовж тривалого часу, на виконання листа 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 12.09.2022 № 78/3/5/8-5810, згідно якого визначено, що з метою недопущення іміджевих втрат керівництва Луганської обласної військової адміністрації просять в подальшому направляти на адресу Головного управління для попереднього вивчення та перевірки даних на осіб, яких зокрема, планується призначати на посади в органи державної влади на предмет їх причетності до колаборації, розвідувально-підривної діяльності, або їх можливості причетності до співпраці з представниками спецслужб країни-агресора, ДОДА до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях направлено листа від 02.06.2023 №1/01.01-15-2198 щодо перевірки даних ОСОБА_1 у зв?язку з тим, що остання перебуває у місті Дніпрі та готова приступити до виконання посадових обов?язків.

Листом 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 02.07.2023 №78/3/2-1398/73 повідомлено ЛОДА, що перебування ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста загального відділу апарату Луганської обласної державної адміністрації не рекомендовано.

21.07.2023 відповідач листом № 1/01.01-15-3008 знову звернувся до 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях відносно того, що ОСОБА_1 запропонована посада, яка не передбачає опрацювання поточних документів та не відноситься до державної служби та просила надати інформацію, яка може перешкоджати призначенню ОСОБА_1 на запропоновану посаду.

Листом від 26.07.2023 №78/3/2-2806/73 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях повідомила ЛОДА, що позиція Головного управління щодо призначення на посаду ОСОБА_1 залишається не зміною та відображена у листі від 02.07.2023 №78/3/2-1398/73.

10.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до відповідачавідносно надання інформації за наданою нею заявою від 02.06.2023.

ЛОДА листом від 30.08.2023 № 13-2-00264-02-03-08 проінформувала ОСОБА_1 , що підстав для скасування призупинення дії трудового договору з нею не вбачається у зв?язку з тим, що відповідно до листа до 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 02.07.2023 №78/3/2-1398/73 перебування її на посаді провідного спеціаліста загального відділу апарату Луганської обласної державної адміністрації Головним управлінням не рекомендовано.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем вживалися заходи щодо можливості відговлення дії трудового договору з позивачем.

Відповідно до абзаців першого третього частини першої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

З аналізу наведеної норми слідує, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, до припинення або скасування воєнного стану. При цьому, під неможливістю обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, враховується специфіка функцій та особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування у сфері оборони та національної безпеки в цілому та у період дії воєнного стану зокрема, також забезпечення недопущення витоку інформації, яка опрацьовується відповідним органом місцевого самоврядування, на непідконтрольну українській владі територію. Крім того, даною нормою чітко визначено, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Згідно частини третьї цієї статті у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

З аналіз унаведеної норми можна зробити висновок про те, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування". Тобто, ця норма в умовах воєнного стану є спеціальною порівняно із статтями 34, 113 КЗпП України, які регламентують порядок запровадження та оплати простою, у тому числі не з вини працівника.

При цьому саме на керівництво підприємства, організації, установи, тощо покладаються дискреційні повноваження щодо визначення переліку працівників з якими необхідно призупинити дії трудових договорів, з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно наукового висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким; дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним; при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог; критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи

У пунктах 81, 87 постанови Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 640/4602/21 зазначено, що поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічні висновки наведені Верховни Судом у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

У пункті 63 рішення ЄСПЛ від 17.12.2004 у справі «Педерсен і Бадсгард проти Данії» (PEDERSEN AND BAADSGAARD V. DENMARK, Complaint № 49017/99) зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже саме відповідачу за наявності визначених Законом підстав належить право вирішувати питання щодо доцільності продовження перебування позивача у простої, виведення його з простою з запровадженням дистанційного режиму роботи чи застосування щодо нього призупинення трудового договору чи прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У свою чергу, суд наголошує, що він не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Доводи позивача стосовно того, що відповідачем створено дискримінаційні умови щодо проходження державної служби виключно для позивача, які є наслідком обмеження її конституційного права на працю в порівняні з іншими працівниками, судом визнаються незмістовними з огляду на таке.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Статтею 20 Закону України «Про інформацію» передбачено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (стаття 21 Закону України «Про інформацію»).

Згідно до статті1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будьяких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Як вже зазначалося судом, до переліку посадових обов?язків позивача згідно посадової інструкції віднесно обов?язки, якими передбачається обробка великої кількості інформації, яка надходить від Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, одержання цієї інформації, обробка та використання. Така інформація вважається важливою службовою інформацією і не підлягає витоку.

У зв`язку з специфікою функцій облдержадміністрації у сфері оборони в цілому та у період дії воєнного стану зокрема, неприпустимістю витоку інформації, яка опрацьовується ЛОДА та загальним відділом її апарату, на непідконтрольну українській владі територію, те, що реалізація повноважень ДОДА в умовах воєнного стану має здійснюватися з дотриманням режиму конфіденційності та недопущення витоку інформації, якою може скористатися держава агресор і що ОСОБА_1 знаходилася на тимчасово окупованій території впродовж тривалого часу, те, що позивач виконує обов`язки, якими передбачається обробка великої кількості службової та важливої інформації та відповідно до пунктів 1-2 частини шостої статті 15 Закону начальник військової адміністрації: забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організовує роботу відповідної військової адміністрації та здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання військовою адміністрацією покладених на неї повноважень, облдержадміністрацією було вжито заходів щодо перевірки даних ОСОБА_1 з боку 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

Пропозиції Служби безпеки України з питань національної безпеки обов`язкові для розгляду органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про Службу безпеки України») оскільки на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці (частина перша статті 2 Закону України «Про Службу безпеки України»).

Враховуючи специфіку фунцій та роботи ЛОДА в умовах воєнного стану, те що позивач тривалий час знаходилась на території тимчасово непідконтрольній україниській владі, що до його посадових обов`язків віднесено обробка та обмін службовою інформацію з органами виконавчої влади, відповідачем з метою виконання військовою адміністрацією покладених на неї повноважень у сфері оборони, національної безпеки під час воєнного стану, було вжито заходів щодо перевірки даних ОСОБА_1 з боку 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

Крім того, твердження позивача стовно того, що ЛОДА та 3 управлінням Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях відносно позивача помилково вжито заходи щодо проведення вивчення та перевірки, оскільки позивач вже проходить держану службу в ЛОДА, а у відповідному листі від 12.09.2022 № 78/3/5/8-5810 зазначено про необхідність проведення перевірки відносно кандидатів на посаду державної служи, судом не приймаються до уваги з огляду на таке.

Враховуючи, що в країні з 24.02.2022 ведено воєнний стан і те, що діяльність багатьох державних органів під час дії воєнного стану має специфічний характер, та направлена на відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, тому відповідачем в межах наданих законодавством України повноважень, у урахуванням обставин, які підлягають перевірці, можуть бути вжито відповідні заходи щодо її проведення не тільки відносно кандидатів на посаду, а й державних службовців, працівників, що проходять службу в ЛОДА.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, тому в наявності підстави для відмови у задовленні позову у повному обсязі.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, у відповідності до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У розумінні Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні Суду від 06.12.1988р. у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії», принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається виключно на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. При цьому, принцип презумпції невинуватості є обов`язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб`єктів владних повноважень. Поширюється він не лише на прийняття такими суб`єктами певних рішень, а й на публічні висловлювання певних посадових осіб. Зокрема, у рішенні від 10.02.1995р. у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», де заявник скаржився на порушення презумпції невинуватості міністром внутрішніх справ, який зробив публічну заяву з твердженням про винуватість заявника. У даному рішенні, Суд вказує на те, що заява про винуватість, з однієї сторони, спонукала громадськість повірити в неї, а з іншої випереджало оцінку фактів справи компетентними суддями. Таким чином, порушення п.2 ст.6 мало місце. Отже, сфера застосування принципу презумпції невинуватості є ширшою. Він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави, відтак жодна посадова особа не може навіть називати людину винуватою, підміняючи таким чином «доведення вини відповідно до закону», та перебираючи на себе функцію суду.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для задоволення позовних вимог, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.О. Кисельова