Рішення

від 05.12.2023 по справі 620/14303/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/14303/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Корюківкаводоканал Корюківської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

У С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Корюківкаводоканал Корюківської міської ради (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-27-015531-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі містить необґрунтовані та передчасні висновки про порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей, на підставі яких згідно висновку, замовник-позивач по справі повинен був відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» та РКСП «КОРЮКІВКАЛІС», як таку, що не відповідала вимогам, встановленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Вказує, що висновки працівників Держаудитслужби щодо відсутності у сертифікатах якості, наданих учасниками, інформації про походження та безпечність товару безпідставні, оскільки вказані документи мають інформацію про походження предмета закупівлі ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» (по Лоту 1) та РКСП «КОРЮКІВКАЛІС» (по Лоту 2); надання сертифікату якості вже є безпечність товару, а тому в тендерній пропозиції учасниками, які згідно Статуту підприємств, є виробниками предмета закупівлі, надано замовнику сертифікати якості, чим виконана вимога надати документ в підтвердження відповідності пропозиції учасника необхідним технічним, якісним, кількісним характеристикам товару, як наслідок у замовника відсутні підстави для відхилення пропозиції вищезазначених учасників у відповідності до підпункту 2 пункту 41 Особливостей №1178.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції та визначення переможця тендеру (по Лоту 1 та Лоту 2) встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178. Щодо встановлених під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушень, відповідач вказує, що моніторингом встановлено, що у пункті 7 розділу 4 (Інша інформація встановлена відповідно до законодавства (для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб підприємців) Додатку 1 до тендерної документації Замовником встановлено, що на підтвердження відповідності пропозиції учасника необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі учасник повинен надати документ(ти), що підтверджує(ють) походження товару, якість та безпеку, а саме: сертифікат або декларація виробника (постачальника) про безпечність. Позивач стверджує, що: «Надання сертифікату якості, вже є безпечність товару». Проте, дане твердження не відповідає дійсності, адже у тендерній документації не ототожнюються сертифікат якості та сертифікат або декларація виробника (постачальника) про безпечність. Більше того, учасник торгів не просто повинен подати будь-який сертифікат, а саме такий сертифіакат, що відповідає вимогам до нього, та який містить інформацію про походження та безпечність товару. Крім того, відповідно до ДСТУ EN 15234-4:2013 «Тверде біопаливо. Забезпечення якості. Частина 4. Тріски деревні для непромислового використання (EN 15234-4:2012, IDT)», затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 27.12.2013 № 1589 (далі - ДСТУ EN 15234-4:2013), цей стандарт установлює вимоги щодо перевірення якості (контролювання якості) та визначає заходи стосовно забезпечення якості деревних трісок для непромислового використання відповідно до вимог, установлених в EN 14961-4 (забезпечення якості). Натомість, проведеним моніторингом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасниками ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» (по Лоту 1) та РКСП «КОРЮКІВКАЛІС» (по Лоту' 2) надано сертифікати якості за підписами учасників, у яких вказано лише тип, кількість та вологість (%) пропонованого товару. Водночас, вказані документи не містять інформації про походження та безпечність товару. Таким чином, учасниками ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» (по Лоту 1) та РКСП «КОРЮКІВКАЛІС» (по Лоту 2) при підтвердженні відповідності пропозиції необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі не надано документ(ти), що підтверджує(ють) походження товару та його безпеку (не надано сертифікату або декларації про безпечність), чим недотримано вимог пункту 7 розділу 4 Додатку 1 тендерної документації Замовником. Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли вона не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Однак, на порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» (по Лоту 1) та тендерну пропозицію учасника РКСП «КОРЮКІВКАЛІС» (по Лоту 2), а визначено їх переможцями та укладено з ними договори на закупівлю №3 від 20.02.2023 (Лот 1) та №2 від 20.02.2023 (Лот). Таким чином, порушення вплинули на результат здійснення процедури закупівлі. Враховуючи виявлені під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушення, Західний офіс Держаудитслужби у оскаржуваному висновку правомірно зобов`язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме на усунення порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей №1178 - шляхом припинення зобов`язань за укладеними за результатами тендеру договорами з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» (по Лоту 1) та РКСП «КОРЮКІВКАЛІС» (по Лоту 2) щодо розірвання договорів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Комунальним підприємством Корюківкаводоканал Корюківської міської ради була оголошена публічна закупівля деревини, в тому числі, тріска деревна паливна (код за ЄЗС ДК 0212015 - 03410000-7 - деревина), тріска деревна паливна змішаних (хвойних та твердолистяних) порід, тріска деревна паливна змішаних (хвойних та твердолистяних) порід (а.с.41-42).

За результатами проведеного аукціону з його переможцями, ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» (по Лоту 1) та РКСП «КОРЮКІВКАЛІС» (по Лоту 2), було укладено договори про закупівлю № 3 від 20.02.2023 (Лот 1) та № 2 від 20.02.2023 (Лот 2).

Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 03.06.2023 № 142 розпочато моніторинг процедур закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 25.05.2023 UA-2023-01-27-015531-а, в якому зазначено зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері закупівель: з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме на усунення порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей №1178 - шляхом припинення зобов`язань за укладеними за результатами тендеру договорами з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» (по Лоту 1) та РКСП «КОРКЖІВКАЛІС» (по Лоту 2), щодо розірвання договорів. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. У графі висновок про наявність чи відсутність порушень законодавства: за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції та визначення переможця тендеру (по Лоту 1 та Лоту 2) встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей №1178. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178, відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178, відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону та Особливостям №1178, своєчасності його розміщення та виконання учасниками; надання учасниками-переможцями документів при укладанні договору про закупівлю, своєчасності укладення договорів про закупівлю та його оприлюднення; відповідності умов укладених договорів вимогам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця тендеру - порушень не встановлено (а.с.12-14).

Не погоджуючись з вказаним висновком, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів, з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-ХІІ).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі також Закон № 922-VIII).

Згідно з п.14 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до ч.4 вказаної статті строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною 6 ст. 8 Закону № 922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У відповідності до ч.7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з п.22 ст. 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Частина шоста статті 10 Закону № 922-VIII визначає, що доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Відповідно до ч.4 ст. 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У справі, яка розглядається, внаслідок проведеного відповідачем моніторингу закупівлі унікальний номер UA-2023-01-27-015531-а складено висновок, у якому встановлено порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178.

Щодо даного порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178, суд зазначає таке.

Так, у висновку зазначається, що саме замовником у тендерній документації (пункт 7 розділу 4 (Інша інформація встановлена відповідно до законодавства (для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців) Додатку 1) встановлено вимогу, за якою на підтвердження відповідності пропозиції необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, учасник повинен у складі тендерної пропозиції надати документ(ти), що підтверджує(ють) походження товару, якість та безпеку, а саме: сертифікат або декларація виробника (постачальника) про безпечність. Таким чином, учасниками ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» (по Лоту 1) та РКСП «КОРКЖІВКАЛІС» (по Лоту 2) при підтвердженні відповідності пропозиції необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі не надано документ(ти), що підтверджує(ють) походження товару та його безпеку (не надано сертифікату або декларації про безпечність), чим недотримано вимог пункту 7 розділу 4 Додатку 1 тендерної документації Замовником. Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли вона не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Однак, на порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей №1178 замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» (по Лоту 1) та тендерну пропозицію учасника РКСП «КОРКЖІВКАЛІС» (по Лоту 2), а визначено їх переможцями та укладено з ними договори на закупівлю №3 від 20.02.2023 (Лот 1) та №2 від 20.02.2023 (Лот 2).

Згідно пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема: договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII оголошення про проведення процедури закупівлі - оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу.

Вимоги до тендерної документації містяться у статті 22 Закону № 922-VIII. У свою чергу правове регулювання оголошення про проведення процедури закупівлі (що є в тому числі оголошенням про проведення відкритих торгів) міститься по тексту Закону, передусім, у статтях 10 та 21 Закону № 922-VIII.

Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону № 922-VIII).

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що висновки відповідача щодо відсутності у сертифікатах якості, наданих учасниками, інформації про походження та безпечність товару не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи, оскільки вищезазначені документи мають: інформацію про походження предмета закупівлі: ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» (по Лоту 1) та РКСП «КОРЮКІВКАЛІС» (по Лоту 2), окремо зазначено, за документами наданими у пропозиціях, що вказані підприємства є виробниками товару «Тріска деревна паливна змішаних хвойних та твердолистяних)», працюють за наступними видами діяльності: ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД»: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний); 16.24 Виробництво дерев`яної тари; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами. РКСП «КОРЮКІВКАЛІС»: 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (основний); 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 02.20 Лісозаготівлі; 02.30 Збирання дикорослих недеревних продуктів; 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння.

Також суд зазначає, що надання сертифікату якості, вже є безпечність товару.

Крім того, окремих вимог до документів, що підтверджують походження товару, якість та безпеку (а саме: сертифікат або декларація виробника (постачальника) про безпечність) в тендерній документації не встановлено.

Також суд враховує, що замовником надано пояснення, у якому, зокрема, зазначено, що постачальник зобов`язується одночасно з поставкою кожної партії товару надати оформлені належним чином видаткову накладну та документи, що підтверджують якість, походження та кількість товару, ці вимоги містяться у договорах, укладених за результатами проведення процедури закупівлі, та вказано, що документи щодо підтвердження показників якості, походження товару та його безпечності надаються постачальниками разом з товаром, як це було передбачено умовами закупівлі, та не стосуються саме конкурентного відбору переможця торгів.

Відповідно в тендерній пропозиції учасниками, які згідно Статуту підприємств, є виробниками предмета закупівлі, надано замовнику сертифікати якості, чим виконано вимоги - надати документ в підтвердження відповідності пропозиції учасника необхідним технічним, якісним, кількісним характеристикам товару.

Отже, доводи відповідача про те, що тендерна пропозиція ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» та РКСП «КОРЮКІВКАЛІС» як учасників торгів не відповідала вимогам тендерної документації замовника не знайшла свого підтвердження, а тому є безпідставними та протиправними.

За таких обставин суд критично оцінює висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178, оскільки таке не підтвердилося у процесі розгляду справи.

Стосовно зобов`язальних вимог відповідача у висновку здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договорів про закупівлю, суд зазначає про таке.

Згідно підпункту 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є актом індивідуальної дії, що приймається відповідачем в межах наданих йому повноважень і на виконання, покладених на нього завдань та встановлює для позивача певні обов`язки щодо його виконання.

За п.5 ч.7 ст.8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Наказом Міністерства фінансів України Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення №552 від 08.09.2020 року затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Згідно ч. 1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За ч.1 ст. 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У частині 1 ст. 203 Цивільного кодексу України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Норми Закону №922-VIII не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.

Верховний Суд у постанові №420/5590/19 від 30 листопада 2021 року вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України Про публічні закупівлі неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону, оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України Про публічні закупівлі. Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За приписами частин 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках встановлених договором або законом.

За змістом наведених норм господарський договір, укладений між юридичними особами може бути розірваний лише за згодою сторін або у судовому порядку, проте для цього повинні існувати підстави.

Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як припинення зобов`язань не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, оскільки, підстави припинення зобов`язань врегульовані главою 50 Цивільного кодексу України. У свою чергу, питання щодо розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України, згідно якої розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «ВЕЛЕС-ВУД» укладено договори про закупівлю №3 від 20.02.2023 (Лот 1) та з РКСП «КОРЮКІВКАЛІС» - № 2 від 20.02.2023 (Лот 2).

На цей час вказані договори виконуються належним чином у відповідності до вимог замовника передбачених технічним завданням тендерної документації.

Відповідно до умов договору, припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором.

Ні умовами договору, ні чинним законодавством не визначено такої підстави розірвання договору як вимога органу контролю.

Спонукання позивача до розірвання договору є виходом за межі повноважень відповідача.

При цьому, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати вжиття заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства.

Відповідачем не встановлено, що виявлене, на його думку, порушення є істотним та є підставою для припинення зобов`язань за договором та застосування наслідків для здійснення розірвання такого договору.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком та стверджуваним порушенням.

У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Суд також враховує, що у висновку про результати моніторингу закупівлі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів.

Вимога припинити зобов`язання за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Відтак, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення/розірвання зобов`язань за договорами, укладених за результатами проведеної процедури закупівлі, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети.

Суд також виходить з того, що в оскаржуваному висновку необґрунтовано необхідність застосування саме такого способу усунення встановлених порушень, не наведено наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи Закону № 922-VII.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання таких договорів.

Таким чином, враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуваний висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі :UA-2023-01-27-015531-а від 25.05.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства Корюківкаводоканал Корюківської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-27-015531-а.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби на користь Комунального підприємства Корюківкаводоканал Корюківської міської ради судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Комунальне підприємство Корюківкаводоканал Корюківської міської ради (пров. Вокзальний, 9, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 35606756).

Відповідач: Західний офіс Держаудитслужби (вул. Костюшка,8, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 40479801).

Повне судове рішення складено 05.12.2023.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО