Ухвала

від 04.12.2023 по справі 440/2798/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 грудня 2023 р. Справа № 440/2798/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі № 440/2798/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія"

до Полтавської митниці треті особи Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична альтернатива - 7"

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія" до Полтавської митниці треті особи Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична альтернатива - 7" про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

На зазначене рішення суду Полтавською митницею подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі № 440/2798/23, наведені Полтавською митницею.

Апеляційну скаргу Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі № 440/2798/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія" до Полтавської митниці, треті особи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична альтернатива - 7" про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - залишено без руху.

Надано Полтавській митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку та квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.

22.11.2023 на виконання вимог зазначеної ухвали суду від 14.11.2023 до Другого апеляційного адміністративного суду, через систему "Електронний суд", надійшла заява відповідача про усунення недоліків.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що є бюджетною установою, асигнування якої повністю залежать від розподілу державного бюджету. Наголосив, що станом на дату подання апеляційної скарги вперше, та протягом терміну, який надався для усунення недоліків зі сплати судового збору на рахунках скаржника за КЕКВ 2800 були відсутні бюджетні кошти. Крім того, протягом вказаного періоду з рахунків відповідача здійснювалось безспірне списання коштів на виконання іншої судової справи і лише після здійснення виконання рішення по іншій справі, відповідач зміг сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги і звернувся з такою повторно. Крім того, наголосив, що первинна подача апеляційної скарги була в строк, встановлений законом, а подання апеляційної скарги вдруге здійснено до спливу річного строку з моменту оголошення повного тексту спірного рішення. Вважає, що пропуск строку - 36 днів з дати отримання ухвали про повернення апеляційної скарги вперше, є незначним.

Враховуючи сукупність вищенаведених обставин, Полтавська митниця просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення від 21.04.2023 у справі № 440/2798/23 та поновити строки.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджений факт подання відповідачем 19.05.2023 первісної апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023, тобто в межах тридцятиденного строку з моменту його проголошення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2023 продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів, з моменту отримання копії вказаної ухвали.

Враховуючи те, що вимоги ухвал суду від 20.07.2023 та 09.08.2023 у встановлений судом та законом строк не виконані, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023 апеляційну скаргу Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі № 440/2798/23 повернуто скаржнику.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа Полтавською митницею отримано копію вищезазначеної ухвали 23.08.2023 о 17:54 год.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тобто, в силу вищенаведених положень, днем вручення відповідачу ухвали про повернення апеляційної скарги від 23.08.2023 слід вважати 24.08.2023.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вдруге з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 29.09.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що Полтавській митниці було достеменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги, а саме, не надано документу про сплату судового збору у строк, встановлений судом та законом.

Та обставина, що Полтавська митниця звернулась з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав неподання доказів про сплату судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

З приводу тверджень апелянта про безспірне списання коштів варто зауважити, що повідомлень про здійснення такого та в який конкретно період, матеріали справи не містять.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18), право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, обмеження фінансування не свідчить про об`єктивну неможливість сплатити судовий збір та саме по собі не може бути визнане поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Щодо доводів відповідача про введення в країні воєнного стану, необхідно зауважити, що, дійсно, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України.

Однак, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, зазначає, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вищезазначеним підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказаним відповідачем у повторному клопотанні, вже була надана правова оцінка судом апеляційної інстанції та вказані підстави були визнані неповажними для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів зважає на те, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (24.08.2023) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (29.09.2023) сплинув строк 36 днів, який не може вважатись незначним.

Жодних доводів, на вимогу суду, про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19 (К/9901/18033/20).

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Полтавської митниці про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 14.11.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Полтавської митниці 14.11.2023 о 21:24 год, тобто у неробочий час, що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаної ухвали є 15.11.2023 (наступний робочий день).

Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 27.11.2023 (з урахуванням вихідних днів).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі № 440/2798/23, в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В

Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі № 440/2798/23, наведені Полтавською митницею.

Заяву Полтавської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023по справі № 440/2798/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія" до Полтавської митниці треті особи Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична альтернатива - 7" про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова С.П. Жигилій