Ухвала

від 17.01.2024 по справі 440/2798/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 440/2798/23

адміністративне провадження № К/990/202/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Полтавської митниці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі №440/2798/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія» до Полтавської митниці, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична альтернатива- 7», фізична особа - підприємець ОСОБА_1 підприємець про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразія» звернулося до суду з позовною заявою до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 31.01.2023 №КТ-UA806000-006-2023 про визначення коду УКТ ЗЕД; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.01.2023 №UA806020/2023/000046.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, заяву Полтавської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №440/2798/23.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Полтавська митниця 02.01.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія» задоволено.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Полтавська митниця звернулась до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії судового рішення для надання документа про сплату судового збору.

В свою чергу, митним органом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 призначено до розгляду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі №440/2798/23.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2023 у задоволенні клопотання Полтавської митниці про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Продовжено апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на десять календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали, митний орган повторно звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі. В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що станом на 18.08.2023 (строк виконання вимог ухвали суду) на рахунку Полтавської митниці по КЕКВ 2800 кошти відсутні, що унеможливлює виконання вимог суду апеляційної інстанції щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги в строк визначений ухвалою від 09.08.2023 по справі № 440/2798/23 (копія виписки по рахунку додається), а тому, враховуючи майновий стан, просив відстрочити Полтавській митниці термін сплати судового збору до прийняття рішення по справі.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023 митному органу відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто заявнику через невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Полтавська митниця 29.09.2023 вдруге звернулась з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження до Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 апеляційну скаргу залишено без руху для зазначення інших причин поважності пропуску строку повторного звернення з апеляційною скаргою та доплати судового збору у встановленому законом розмірі.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, митний орган подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування скаржник зазначив, що Полтавською митницею вперше було своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але таку було повернуто через несплату судового збору. Крім того, заявник посилається на введення воєнного стану.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, заяву Полтавської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №440/2798/23.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до апеляційного суду, та не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього. До того ж, неналежне фінансування суб`єктів владних повноважень з Державного бюджету України не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, також не є поважною підставою пропуску цього строку.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 14.11.2023 надавав митному органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Крім того, доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Щодо посилань скаржника на запровадження воєнного стану в країні, Суд зазначає наступне. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Окрім того, надаючи оцінку доводам скаржника, Суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Поряд з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, контролюючий орган не наводить доводів та не надає суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в країні вплинуло на дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №440/2798/23.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

А тому, неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Обставини, на які посилається скаржник є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи відповідача.

В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що митний орган звернувся з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального закону щодо строку на апеляційне оскарження та не надав обґрунтованих доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Полтавської митниці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі №440/2798/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія» до Полтавської митниці, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична альтернатива- 7», фізична особа - підприємець ОСОБА_1 підприємець про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова