Постанова

від 21.11.2023 по справі 400/10604/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/10604/23

Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В. В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Качуренко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області на ухвалу Миколаївської окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року по справі за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Комунального підприємства "Снігурівський благоустрій" Снігурівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Снігурівська міська рада Баштанського району Миколаївської області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Керівник Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернувся до суду з позовом до "Снігурівський благоустрій" Снігурівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Снігурівська міська рада Баштанського району Миколаївської області, в якому просить зобов`язати відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту з обліковим омером 54923, розташованої за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, м. Снігурівка, пров. Шкільний, 10.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернення прокурора до суду з цим позовом обумовлено бездіяльністю ГУ ДСНС у Миколаївській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду в стан готовності до використання.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, керівник Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незастосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та надання висновків, що не відповідають викладеним обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В своїй скарзі, апелянт зазначає, що у прокурора були наявні передбачені положеннями частин третьої, четвертої статті 53 КАС України, частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави здійснювати представництво інтересів держави в суді у особі ГУ ДСНС у Миколаївській області внаслідок як уповноваженості такого органу на захист відповідних інтересів, так і його бездіяльності щодо здійснення цього захисту. Також вказує на неврахування судом першої інстанцій правових висновків викладених в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Миколаївській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин 3-5 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацом 1 ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану на період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використанням за призначенням, не здійснюється.

Колегія суддів враховує, що органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій законодавством не наділені повноваженнями на звернення з позовом про спонукання суб`єктів господарювання до приведення в належний стан і готовність до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту, а також приймає до уваги правову позицію з цього питання, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №820/4717/16, згідно з якою спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України Про прокуратуру повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що подання прокурором даного позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 по справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке: …виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, колегія суддів вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Таким чином, саме позов прокурора із зазначеними вимогами є єдиним способом спонукання відповідача до приведення захисної споруди цивільного захисту.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, а відтак, відповідно до ч. 3 ст. 312, ст. 320 КАС України, - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 308, 310, ст. 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу Миколаївської окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року скасувати

Справу за адміністративним позовом керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Комунального підприємства "Снігурівський благоустрій" Снігурівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Снігурівська міська рада Баштанського району Миколаївської області про зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 грудня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова