Постанова

від 28.11.2023 по справі 420/22110/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/22110/21

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Цибульська Ю.М.,

за участю: представника апелянта Коперсака М.С.,

представника позивача Черкеса В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 420/22110/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-Зерно» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ТОВ ТІС-Зерно звернулось з вищевказаним адміністративним позовом , у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 23.04.2020 за №0002414914, винесене Одеським управлінням Офісу Великих платників податків ДПС, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ТІС-ЗЕРНО було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28 липня 2023 року позов задовольнив .

01.08.2023 представник позивача до суду першої інстанції подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення, яким просив стягнути із Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь позивача судових витрат на проведення судової економічної експертизи у сумі 199 760,00 грн.

Одеський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 12 вересня 2023 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнив.

Стягнув з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО» судові витрати у розмірі 199 760,00 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч сімсот шістдесят гривень нуль копійок), пов`язані з проведенням судової економічної експертизи у справі № 420/22110/21. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні клопотання про стягнення на користь позивача судових витрат на проведення судової економічної експертизи -відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував практику Верховного Суду викладену у постанові Верховного Суду по справі № 824/647/19-а від 16 грудня 2020 року, відповідно до якої дослідження експертом правопорушень зафіксованих в акті перевірки, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені Товариством витрати були необхідними (неминучими).

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. 5 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно ч.ч. 6-8 ст. 137 КАС України розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до положень ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Верховним Судом у постанові від 17.12.2020 по справі № 808/1849/18 зазначено, що аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, проведення експертизи, підготовки справи до розгляду підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги та витрат на підготовку експертного висновку, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі № 420/22110/21 було призначено судову економічну експертизу, доручивши її проведення товариству з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Інститут судових експертиз та аудиту».

01.11.2022 до суду першої інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Інститут судових експертиз та аудиту» надійшов лист, де зазначено рахунок-фактуру №02/1/1-004 від 01.01.2022 для здійснення позивачем оплати судово-економічної експертизи.

На підтвердження здійснення оплати за проведення судової економічної експертизи 04.01.2022 від представника позивача до суду першої інстанції надійшла копія платіжного доручення позивача №12543 від 04.01.2022 про оплату проведення судової економічної експертизи № 02/1/1-004 від 01.11.2022 по справі № 420/22110/21 у загальній сумі 199 760,00 грн.

Крім того, 15.12.2022 (вих. №05/004) до суду першої інстанції надійшов лист товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Інститут судових експертиз та аудиту», в якому додатково зазначалося, що оплата за проведення судової економічної експертизи №02/1/1-004 була отримана товариством у повному обсязі.

18.05.2023 до суду першої інстанції надійшов висновок судової економічної експертизи №02/1/1-004, наданий товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Інститут судових експертиз та аудиту», який був долучений до матеріалів адміністративної справи № 420/22110/21 та досліджений судом під час її розгляду.

Суд першої інстанції , задовольняючи клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення судової експертизи зауважив, що відповідач з висновком судової економічної експертизи № 02/1/1-004 від 18.05.2023 та листом (вих. №05/004) від 15.12.2022, де було зазначено про оплату позивачем судової економічної експертизи №02/1/1-004, був ознайомлений до ухвалення судового рішення по суті справи. При цьому зауважень щодо неспівмірності витрат на проведення вищезазначеної експертизи Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків до суду під час розгляду справи не надходило. Не було зазначено таких доказів представником відповідача і в судовому засіданні.

Контраргументів з цього приводу апеляційна скарга не містить.

Апеляційний суд також враховує зауваження суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги, стосовно того, що податковий орган з висновками експертизи, рахунками та платіжними дорученнями був ознайомлений, але жодних клопотань про зменшення витрат на проведення зазначеної експертизи не заявив, доказів неспівмірності таких витрат не надав.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати на проведення експертиз підтверджені належними та допустимими доказами, а наведені податковим органом заперечення не надають можливості дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та додатково зазначає, що апеляційна скарга не містить доводів стосовно того, що наданий позивачем висновок експерта не був необхідним в цій справі або його вартість не є пропорційною до предмета спору, значення справи для сторін.

Щодо доводів апелянта про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а, колегія суддів зазначає, що такі не можуть бути враховані, оскільки вказана постанова винесена за інших фактичних обставин справи, у якій замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою Товариства до звернення до суду з позовом, натомість у справі що розглядається судову економічну експертизу призначено під час розгляду справи.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним додатковим рішенням.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу у додатковому рішенні.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив додаткове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 139, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 420/22110/21 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення і підписання повного тексту судового рішення 05 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк