Постанова

від 04.12.2023 по справі 420/6854/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6854/23

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

26.06.2023 року;

Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області від 27.02.2023 року №355398 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач являється власником транспортного засобу автомобіль Mercedes-Вenz, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Пояснює, що вказаний транспортний засіб раніше був переданий ПП «ДІАМАНТ» для ведення господарської діяльності, про що оформлено тимчасовий реєстраційний талон ДХХ №091421. Транспортний засіб вказаним підприємством використовувався до закінчення строку дії реєстраційного талону, а саме до 09.08.2022 року. В подальшому, додаткових угод щодо надання транспортного засобу із цим підприємством укладено не було. Вказаний транспортний засіб у підприємства не витребовувався позивачем, з огляду на відсутність намірів у використанні автомобілю у своїх власних цілях. У зв`язку із введенням на всій території України воєнного стану та відсутності підходящого місця для зберігання, транспортний засіб залишився на зберіганні у ПП «ДІАМАНТ».

Оспорюючи правомірність та обгрунтованість стягнення, позивач вказує, що не є автомобільним перевізником у цих правовідносинах, що виключає відповідальність у цій сфері та підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу. Наполягає на тому, що в даному випадку відповідальність за правопорушення законодавства про автомобільний транспорт має бути поширена саме на водія, який здійснював автомобільне перевезення у власних цілях, за відсутності для цього правових підстав і законодавчо визначених документів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що автомобільним перевізником вважається особа, яка за умовами договору (із замовником/ пасажиром) про перевезення пасажирів надає відповідну послугу, а не власник/користувач транспортного засобу. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть збігатися.

За результатом аналізу норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та матеріалів перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено здійснення у спірному періоді саме позивачем господарської діяльності з перевезення пасажирів або використання ним найманої праці водія, який таке перевезення здійснював, або ж укладання із водієм цивільно-правової угоди щодо здійснення відповідних перевезень.

У зв`язку із чим, оскільки відповідач не довів на підставі належних і допустимих доказів відповідальність позивача за порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд першої інстанції вирішив, що оспорювана постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу не відповідає критеріям обґрунтованості та правомірності і підлягає скасуванню в судовому порядку.

В апеляційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи і помилково не враховано, що вчинення позивачем правопорушення законодавства про автомобільний транспорт підтверджується належним чином оформленими матеріалами рейдерової перевірки.

Акцентуючи увагу на тому, що як під час рейдерової перевірки так і під час вирішення справи про правопорушення не було надано належних документів, які б спростовували статус позивача як автомобільного перевізника та здійснення ним автомобільних перевезень, апелянт наполягає на тому, що застосування адміністративно-господарського штрафу відбулось обґрунтовано, з дотриманням чинного законодавства та у межах повноважень Служби.

У визначений апеляційним судом строк відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, згідно Свідоцтва НОМЕР_2 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу мікроавтобус пасажирський, марка Mercedes-benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

12.01.2023 року о 14:10 год., на автомобільній дорозі М-15, Одеса-Рені, 12км + 125 км, старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Тагієвим Р.К., відповідно до направлення на рейдову перевірку від 06.01.2023 року №02/в, проведено перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 являється ОСОБА_1 , з питання додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатом якої складено акт №351224.

Під час перевірки водієм ОСОБА_2 надано посвідчення водія НОМЕР_4 , ТМЦ 5144 від 16.08.2022 р.; тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_5 від 08.02.2014 року, строком дії до 08.02.2024 року (у виді фотокопії в мобільному телефоні) на ім`я ОСОБА_3 , особливі відмітки: за наявності Свідоцтва про реєстрацію ТЗ Серії НОМЕР_3 ; паспорт маршруту, в якому значиться перевізник ПП «Діамант», АДРЕСА_1 .

Зазначеною перевіркою встановлено порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачається абзацем 3 частини 1 статті 60 цього Закону, а саме здійснення перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки: протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, схеми маршруту; розкладу руху; таблиці вартості проїзду у перевізника ОСОБА_3 .

Із актом перевірки ознайомлено водія, яким матеріали перевірки підписано без зауважень.

Листами від 23.01.2023 року за №4363/35/24-23, №4362/35/24-23, від 06.02.2023 року за №7486/35/24-23 ОСОБА_1 та ПП «Діамант» запрошувались на розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, проте останні не з`явились.

Перед початком розгляду справи про правопорушення ПП «Діамант» подало на розгляд Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті письмові пояснення (вих. №23-2/23 від 23.02.2023 року), в яких повідомило, що автобус MERCEDES-BENZ 312D, державний номерний знак НОМЕР_1 , не обслуговує маршрути підприємства. Зазначило, що строк дії тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_6 закінчився 09.08.2022 року, водій автотранспортних засобів категорії «Д» ОСОБА_2 звільнений з роботи 03.01.2023 року на підставі наказу №03-01/23-к.

Також, Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті перед початком розгляду справи про правопорушення здійснено перевірку повідомлених підприємством обставин та встановлено, що транспортний засіб, державний номерний знак НОМЕР_1 , за ПП «Діамант» (код ЄДРПОУ 31374057) не значиться (знятий з обліку).

Розглянувши матеріали перевірки, Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацем 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та вчинене 12.01.2023 року на автомобільній дорозі М-15, Одеса-Рені, 12км + 125 км.

За результатом розгляду справи справи про правопорушення Відділом винесено постанову від 27.02.2023 року №355398, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

Не погоджуючись із накладенням стягнення, посилаючись на його необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг (частина 1 статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567.

За правилами пункту 2 Порядку від 08.11.2006 року №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно із пунктом 15 Порядку від 08.11.2006 року №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, у тому числі, виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

У пунктах 20, 21, 25 Порядку від 08.11.2006 року №1567 передбачено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Слід враховувати, що відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно із пунктами 4, 5, 8, 9 Положення від 11.02.2015 року №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, у тому числі:

здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;

проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Укртрансбезпека під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

Аналіз наведених норм показав, що державний контроль за додержанням автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт направлений, у тому числі, на дотримання цими суб`єктами вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 34 Закону України від 05.04.2001 року №2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник повинен, серед іншого:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 39 Закону України від 05.04.2001 року №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України від 05.04.2001 року №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оспорюваною у цій справі є правомірність застосування адміністративного-господарського штрафу до позивача, як автомобільного перевізника, визначеного відповідачем за результатом рейдерової перевірки.

При цьому, позивач заперечує своє відношення до організації пасажирського автоперевезення у спірному випадку, вказуючи на незаконність дій водія ОСОБА_2 , колишнього працівника ПП «Діамант», при використанні за відсутності відповідних дозвільних документів автомобільного транспорту, що належить на праві власності позивачу.

Згідно пояснень ПП «Діамант», представлених на розгляд справи про правопорушення і які були враховані відповідачем, підприємство не вважається у цих правовідносинах автомобільним перевізником, оскільки в останнього припинені відповідні права у зв`язку із закінченням 09.08.2022 року строку дії тимчасового реєстраційного талону ДХХ №091421 на транспортний засіб MERCEDES-BENZ 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

На переконання апеляційного суду, важливим у цій справі є те, що на момент перевірки у розпорядженні відповідача були відомості про перебування транспортного засобу MERCEDES-BENZ 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в користуванні ОСОБА_3 на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_7 , строком дії до 08.02.2024 року.

В контексті наведеного, слід зазначити, що відповідно до пункту 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.08.2010 року №379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Отже, власник транспортного засобу в разі тимчасової передачі права користування ним іншій особі зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення, зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах ним використовується такий транспортний засіб (договір оренди та/або тимчасовий реєстраційний талон).

Так, учасниками не заперечується, що під час перевірки водієм ОСОБА_2 автомобільного транспорту, серед іншого, представлено інспектору Свідоцтво САЕ406954 про реєстрацію з 11.03.2011 року за ОСОБА_1 транспортного засобу MERCEDES-BENZ 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_5 від 08.02.2014 року, строком дії до 08.02.2024 року та при наявності Свідоцтва про реєстрацію ТЗ Серії НОМЕР_2 , оформлений на ім`я ОСОБА_3 .

Натомість, вказана особа ( ОСОБА_3 ) не була розглянута відповідачем у статусі автомобільного перевізника під час вирішення питання про притягнення до відповідальності та накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Доводи апелянта про те, що тимчасовий реєстраційний талон був пред`явлений інспектору у вигляді фотокопії з мобільного телефону не можуть впливати на звільнення особи від відповідальності у цій справі, оскільки спірним, у даному випадку, не являється дотримання перевізником правил щодо пред`явлення уповноваженій особі належним чином оформленого документа на право користування транспортним засобом. Зазначене саме по собі не впливає фактичність обставин у визначенні належного користувача автомобільним транспортом (автомобільного перевізника).

На переконання апеляційного суду, не спроможними є і доводи апелянта стосовно неможливості здійснити виклик ОСОБА_3 на розгляд справи про правопорушення через відсутність в тимчасовому реєстраційному талоні даних про місце проживання вказаної особи.

З приводу наведених апеляційним судом зауважень, повторюючись, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно обсягу функцій Укртрансбезпеки, передбачених пунктом 9 Положення від 11.02.2015 року №103, Служба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

Отже, з метою встановлення дійсності обставин справи та правильності застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідач у взаємодії з іншими органами державної влади, в тому числі місцевого самоврядування, мав можливість з`ясувати особу автоперевізника у спірних правовідносинах та прийняти цілком законне і обґрунтоване рішення з урахуванням обставин, що були встановлені під час рейдерової перевірки.

З огляду на те, що відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів з метою встановлення дійсних обставин справи, статус позивача як автомобільного перевізника у спірних правовідносин достеменно не підтверджений, колегія суддів має погодитись із висновком суду першої інстанції про те, оспорювана постанова не у повній мірі відповідає критерію обґрунтованості та правомірності і зазначене є підставою для скасування рішення відповідача в судовому порядку.

Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України, відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв