Рішення

від 30.11.2023 по справі 135/491/23

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/491/23

Провадження № 2/135/188/23

РІШЕННЯ

іменем України

30.11.2023 Ладижинський міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Ладжитлосервіс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Ладжитлосервіс» звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради від 26.11.2018 року №402 КП «Ладжитлосервіс» призначено управителем багатоквартирних будинків в м. Ладижин. Згідно протоколу засідання комісії з питань визначення виконавця житлово-комунальних послуг №1 від 13.11.2018 року, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 на 1 кв.м. загальної площі будинку встановлена в розмірі 4,07 грн. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг, що надаються КП «Ладжитлосервіс». Між КП «Ладжитлосервіс» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в особі ОСОБА_4 , уповноваженого на підписання Договору про надання послуги від імені співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що діє на підставі рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради №402 від 26.11.2018 року, укладений Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №21 від 26.11.2018 року. Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання/отримання житлово-комунальних послуг та послуг із утримання будинку та прибудинкової території. Протягом тривалого часу відповідач користувався послугами, наданими позивачем, водночас не сплачував належним чином кошти за надані послуги. Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на власника квартири ОСОБА_2 .. Відповідач ОСОБА_2 є споживачем послуг, які надаються КП «Ладжитлосервіс». Згідно з розрахунком позивача, у відповідача ОСОБА_2 станом на 01 квітня 2023 року виникла заборгованість в сумі 19 687,92 грн. Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 19 687,92 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача КП «Ладжитлосервіс» адвокат Бодачевський Р.В. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість, що виникла за період з листопада 2014 року по березень 2023 року. При цьому вказав, що заявлене відповідачем клопотання про застосування позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до внесених в ЦК України змін, під час воєнного стану позовна давність продовжується.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Представник позивача та його представник пояснили, що позивач всіх послуг з утримання будинку та прибудинкової території не отримує. Після самостійно проведеного перерахунку в тарифі та виключення пунктів, за які нарахування проведено з порушеннями, було встановлено, що в межах позовної давності сума заборгованості має складати 3356,64 грн, позов на стягнення цієї суми відповідач визнає. Відповідач вказав, що об?єднання співвласників їхнього будинку не утворювали, тому, що ніхто з мешканців не хоче цим займатись.

Згідно поданого відзиву відповідач зазначив, що він не є боржником, так як він договір з КП «Ладижитлосервіс» не укладав, послуги йому не надавались. 08.12.2015 року Ладижинським міським судом було визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради №316 від 22.10.2014 «Про встановлення КП «Ладижитлосервіс» тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Рішення діяло до березня 2016 року. Працівниками Ладижинської міської ради, які формували та погоджували рішення №402 було порушено вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-V111 від 09.11.2017 року, Постанову КМ України №712 та ст. Конституції України. Крім того, позовна заява подана особою, яка не має повноважень на звернення з даним позовом. Тому заперечує щодо стягнення коштів на правничу допомогу. Також, вважає, що є безпідставним вимагати повернення боргів, які виникли з 2014 року, так як ч.1 ст.257 ЦК України встановлено термін позовної давності три роки. Також зазначив, що було внесено зміни до ст.10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" на підставі Закону України №1060-1Х від 03.12.2020. Згідно даних змін вбачається, що у разі, якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників, то за прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого будинку плата не повинна нараховуватись.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, відповідача, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Згідно статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно законодавства та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області від 26.11.2018 року №402 «Про призначення управителя групи багатоквартирних будинків в м. Ладижин» на підставі протоколів конкурсної комісії було призначено управителя багатоквартирних будинків в м. Ладижин, в тому числі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , - КП «Ладжитлосервіс», а також визначено уповноважену особу на підписання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком, від імені співвласників багатоквартирного будинку, - заступника міського голови Олійника О.Ф.

26 листопада 2018 року між КП «Ладжитлосервіс» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в особі ОСОБА_4 , уповноваженого на підписання Договору про надання послуги від імені співвласників багатоквартирного будинку на підставі рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради №402 від 26.11.2018 року, укладений Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 , за яким КП «Ладжитлосервіс» надає співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Укладений Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №21 від 26.11.2018 року відповідає Типовому договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. №712.

Згідно протоколу засідання комісії з питань визначення виконавця житлово-комунальних послуг №1 від 13.11.2018 року, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 на 1 кв.м. загальної площі встановлена в розмірі 4,07 грн.

Згідно пунктів 10,11 Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №21 від 26.11.2018 року, ціна послуги з управління становить 4,07 грн. на 1 місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку. Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 29 числа місяця, наступного за розрахунковим.

До визначення управителя багатоквартирних будинків м.Ладижин, КП «Ладжитлосервіс» було балансоутримувачем багатоквартирних будинків та виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкової території.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно є споживачем послуг, що надаються КП «Ладжитлосервіс».

Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання/отримання житлово-комунальних послуг та послуг із утримання будинку та прибудинкової території.

Протягом тривалого часу відповідач користувався послугами, наданими позивачем, водночас не сплачував належним чином кошти за надані послуги.

З наданого позивачем розрахунку по особовому рахунку № НОМЕР_1 у відповідача ОСОБА_2 станом на 01 квітня 2023 року виникла заборгованість з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з листопада 2014 року по 01 квітня 2023 року в сумі 19 687,92 грн..

При цьому, судом встановлено, що в окремі місяці відповідачем частково вносилась плата за утримання будинку. Зокрема, відповідачем частково оплачено за надані послуги за лютий 2021 року в сумі 300 грн., березень 2021 року в сумі 200 грн., квітень 2021 року в сумі 100 грн.

Таким чином, позивач КП «Ладжитлосервіс» фактично здійснював управління вказаним житловим будинком та здійснював витрати по його утриманню.

КП «Ладжитлосервіс» призначено управителем багатоквартирних будинків в м. Ладижин, що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради від 26.11.2018 року №402, копією протоколу засідання комісії з питань визначення виконавця житлово-комунальних послуг №1 від 13.11.2018 року та копією Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №21 від 26.11.2018 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності, яку підтримав в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, враховуючи, що платежі за утримання будинку та прибудинкової території споживач повинен оплачувати щомісячно, тому позовна давність за вимогами про стягнення несплачених коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку несплати чергового платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась за період з 01.11.2014 по 01.04.2023.

Відповідач просить застосувати позовну давність у справі.

Враховуючи обґрунтованість заборгованості за період з 01.11.2014 по 31.12.2022, що підтверджена розрахунком заборгованості, який належними доказами відповідачем не спростовано, суд вважає необхідним застосувати позовну давність до вимог позивача по даній справі, відтак, відмовляє в стягненні заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період, що виходить за межі позовної давності.

При визначенні такого періоду суд враховує, що позов подано до суду 27.04.2023 року.

Однак, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії". Вказані зміни набрали чинності 17.03.2022 року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, і він діє на даний час.

Відтак, враховуючи, що з 24.02.2022 року в Україні діє воєнний стан, тому строк позовної давності по даній справі продовжується на період з 17.03.2022 року по 27.04.2023 року.

Таким чином, суд застосовує позовну давність до позовних вимог за період з 01.11.2014 року до 17.03.2019 року.

Відтак, позовна давність застосовується до вимог позивача щодо стягнення заборгованості за період з листопада 2014 року по лютий 2019 року включно.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 необхідно сплатити заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2019 по 31.03.2023.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума нарахованих коштів за вказаний період становить 12603,78 грн.

Відповідачем за цей період сплачено 600 грн.

Таким чином згідно наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості становить 12003,78 грн. (12603,78 - 600 = 12003,78).

Разом з тим, суд вважає частково обґрунтованими заперечення сторони відповідача, щодо посилання на зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» № 1060-IX від 3 грудня 2020 року.

Так, згідно вказаного закону частину третю статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" доповнено абзацом восьмим такого змісту: «У разі якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі при визначенні управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою споживачів із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати».

Розділом II. Прикінцеві та перехідні положення Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» № 1060-IX від 3 грудня 2020 року передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзацу четвертого підпункту 3 пункту 6 розділу I в частині положення щодо знаходження, за даними Державного земельного кадастру, прибудинкової території у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, що вводиться в дію з 1 січня 2023 року.

Таким чином, пункт 8 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" набрав чинності з 01.01.2023 року.

Позивачем не доведено, що прибудинкова територія багатоквартирного будинку оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, заперечення відповідача про безпідставність нарахування з 01.01.2023 року коштів за прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо багатоквартирного будинку є обґрунтованими, оскільки позивачем не доведено, що споживачі надавали свою згоду утримувати площу території біля будинку, а така площа закріплена певними межами та погоджена органом місцевого самоврядування, як це передбачено діючою з 01.01.2023 нормою пункту 8 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відтак, за січень, лютий та березень 2023 року із вказаної позивачем суми в розрахунку заборгованості, необхідно виключити оплату за прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо багатоквартирного будинку.

Згідно наданого позивачем розрахунку цін на послуги з управління багатоквартирними будинками на 1 кв. м загальної площі будинку в розрізі складових послуги, видно, що витрати на прибирання прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 становить 0,98 грн. за 1 кв.м площі житла (без врахування ПДВ, нарахованих на цю суму).

Площа квартири ОСОБА_2 становить 63,2 кв.м.

Відтак, за один місяць виключенню із нарахованої суми підлягає 61,936 грн без нарахування ПДВ (0,98 х 63,2 = 61,936). З урахуванням нарахованого на цю суму ПДВ, виключенню за 1 місяць, починаючи з січня 2023 року підлягає сума 74,32 грн. (61,936+61,936 х 20%).

Отже, нарахована ОСОБА_2 сума послуг з утримання будинку починаючи з січня 2023 року (тобто нарахована заборгованість за січень, лютий, березень) підлягає зменшенню на 74,32 грн. щомісячно.

Відтак, загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 , який підлягає стягненню на користь Комунального підприємства "Ладжитлосервіс", становить 11780,82 грн. (12003,78 - 74,32 х 3 = 11780,82).

Відповідачем не доведено, що позивачем не надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Суд вважає, що обґрунтування наявності обставин, що впливають на вирішення спору, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідачем, всупереч вимогам ст. ст. 12,13, 81 ЦПК України не було доведено належними та допустимими доказами свої заперечення щодо ненадання позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги КП «Ладжитлосервіс» про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території підлягають частковому задоволенню, враховуючи вище викладені судом мотиви.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», де Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі має бути присуджено позивачеві з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач пред`явив позов на загальну суму 19 687,92 грн.. Позов задоволено на суму 11780,82 грн.. Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме - 1606,05 грн..

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України відносить витрати на професійну правничу допомогу саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.. На підтвердження надання правничої допомоги до позовної заяви додав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правничої (правової) допомоги.

В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з тим в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу, матеріали позовної заяви не містять. В справі немає також і доказів розміру витрат, які позивач може сплатити в майбутньому, до справи не додано договору із адвокатом, чи витягу з договору.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу, оскільки позивачем не доведено, що такі витрати ним понесено чи мають бути понесені та не доведено розмір таких витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 81, 140-142, 258, 259, 264, 265, 274-279, 258-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Ладжитлосервіс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Ладжитлосервіс" (ЄДРПОУ 38023108, юридична адреса: Вінницька область, м. Ладижин, вул. Процишина, 12) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 11780 грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Ладжитлосервіс" судові витрати в сумі 1606,05 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 05.12.2023.

Суддя