Рішення

від 22.11.2023 по справі 465/7979/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7979/22

2-а/465/194/23

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючої - судді Марків Ю.С.,

за участі секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

представника позивача Стець Р.Я.,

представника відповідача Гребеняк Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Державної Митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 - адвокат Стець Ростислав Ярославович звернувся до суду з позовом до Тернопільської митниці Державної Митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Позов мотивує тим, що 01 грудня 2022 року заступником начальника Тернопільської митниці Держмитслужби України Юрієм Маціборою було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0041/40300/22 за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого статтею 485 МК України та накладено штраф у розмірі 49384,14 гривень.

Вказана постанова була надіслана Тернопільською митницею Держмитслужби України засобами поштового зв`язку та згідно даних штрих кодового ідентифікатора №4600403103189 була вручена 22.12.2022 особисто ОСОБА_1 . Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням процедури розгляду справи, з порушенням його прав, без його участі та участі адвоката. Так, підставою для прийняття Тернопільською митницею Держмитслужби оскаржуваної постанови являвся протокол про порушення митних правил від 18.08.2022 №0041/40300/22, складений у відсутності особи, що притягається до відповідальності, громадянина України ОСОБА_1 , керівника ТОВ «ЛОКВОД». Директором ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 не підписувалась та не подавалась особисто митна декларація до митного органу як і не скеровувалась на електронну адресу Тернопільської митниці, жодних відомостей в цю декларацію ОСОБА_1 не вносив. Аналогічно ОСОБА_1 не подавались до Тернопільської митниці і інші документи. Жодних доказів, що ОСОБА_1 був обізнаний з тим, що від імені ТОВ ЛОКВОД» подано документи митниці, які містять неправдиві відомості, з метою зменшення сплати митних платежів, матеріали справи не містять. Просить позовні вимоги задоволити.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вказує, що митницею вживалися заходи щодо необхідності прибуття ОСОБА_1 для з`ясування обставин декларування товару "насіння соняшника…" шляхом надіслання як електронних повідомлень на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) так і по місцю проживання, а також про місце, дату та час розгляду вказаної справи шляхом надіслання повідомлень митниці як власне позивачу так і його адвокату. Вказує, що митний брокер не є особою, відповідальною за фінансове врегулювання, а такою особою є декларант. Фактичні обставини справи вказують, що в даному випадку декларантом виступає ТОВ "ЛОКВОД", керівником декларанта є ОСОБА_1 , митним брокером є ФОП ОСОБА_2 , а агентом з митного оформлення в даному випадку є ОСОБА_3 . Зазначає, що ТОВ «ЛОКВОД»", перебуває на обліку в митних органах з 21.01.2021 та в розумінні п.8 ст. 4, ч.1 п.1 ст. 265, ч.3 ст. 265 МК України ТОВ "ЛОКВОД" є декларантом та здійснює усі права та виконує обов`язки, передбачені МК України. З того часу волевиявлення здійснювалося ТОВ "ЛОКВОД" його керівником ОСОБА_1 , у формі укладення та виконання договорів, подання необхідних для митного оформлення документів. Директором ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 у якості підстави для застосування тарифної пільги надано сертифікат походження (переміщення) товарів EUR.1 № А403.011621 від 04.07.2022 року. В підтвердження виробника товару «Насіння соняшнику», директором ТОВ «Локвод» ОСОБА_1 листом від 14.07.2022 року надано звіт 4 - сг «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року» та 29 - сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році» в яких зазначено, що підприємство ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» на земельних ділянках розташованих на території Дрогобицької районної ради Львівської області, здійснює діяльність яка полягає у вирощуванні сільськогосподарських культур, а саме «Насіння соняшнику», яке в подальшому поставляє підприємству ТОВ «ЛОКВОД» для здійснення експортних операцій. 05.08.2022 на запит Тернопільської митниці від 18.07.2022 №7.25-08-3/7.25-20/6/2492 отримана відповідь Дрогобицької районної ради Львівської області від 28.07.2022 № 02-08/168 в якій зазначено, що довідка про надання земельних ділянок для обробки ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» на території Дрогобицької районної ради Львівської області - не видавалась. Тобто, в результаті опрацювання інформації, що міститься у відповіді, отриманої від Дрогобицької районної ради Львівської області, яку надіслано до Тернопільської митниці листом від 28.07.2022 № 02-08/168 встановлено те, що документи, які подані для отримання сертифікатів з походження (переміщення) товарів EUR.1 підприємством ТОВ «ЛОКВОД», відповідно до яких виробником товару зазначається ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» містять неправдиві відомості. Згідно розрахунку відділу митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД загальний розмір несплачених митних платежів складає 25720,91 грн. Таким чином, директор ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 вчинив інші протиправні дії, спрямовані на зменшення сплати митних платежів, шляхом подання сертифікату походження (переміщення) товарів EUR.1 № А403.011621 від 04.07.2022 року, одержаного незаконним шляхом, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 16461,38 грн.

15 травня 2023 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вказує, що відповідачем так і не було спростовано доводів, що протокол про порушення митних правил був складений без вручення особі повідомлення про явку для надання пояснень. Зазначені відповідачем витяги з системи АСМО «Інспектор», які нібито підтверджують надсилання повідомлень позивачу, що надсилались електронними повідомленнями, також не відповідають дійсності, оскільки як встановлено такі надсилались не на електронну адресу ОСОБА_1 , а на електронну адресу брокера - ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які очевидно не належить позивачу і ним не були отримані. Більше того є не зрозумілі причини надсилання таких повідомлень в липні 2022 після завершення митного огляду і дозволу на експорт товару.

Вказує, що долучений до відзиву лист відповідача про виклик ОСОБА_1 до Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Тернопільської митниці на 18.08.2022 до 15 години, не може бути врахований, оскільки сам лист складений лише 16.08.2022 та очевидно, приймаючи до уваги строк пересилання рекомендованих повідомлень, не міг бути доставлений у м.Львів та вручений ОСОБА_1 до 18.08.2022 для можливості його явки в м.Тернопіль до 15:00 години. Стосовно не отримання ОСОБА_1 листа з протоколом в справі ППМП № 0041/40300/22 то 19.08.2022 вони були надіслані не за адресою місця проживання ОСОБА_1 , а за помилково вказаною співробітником митниці адресою, до якої ОСОБА_1 відношення не мав, а тому повернулись.

Щодо скерування 07.10.2022 на домашню адресу ОСОБА_1 примірника протоколу, то станом на 07.10.2022 року ОСОБА_1 не являвся посадовою особою ТОВ «ЛОКВОД», оскільки 14.09.2022 звільнився з підприємства та продав корпоративні права товариства та відповідно не мав жодного обов`язку перед Тернопільською митницею і не був зобов`язаний перебувати за домашньою адресою, а посилання на ч.10 ст.494 МК України, зважаючи на пояснення до законопроекту, яким ці зміни були внесені в 2018р. до МК України, стосуються осіб, які мають не завершені митні формальності з митними органами. Отже примірник протоколу також не був вручений ОСОБА_1 та повернувся відправнику і був за довіреністю вручений представникам митниці 22.11.2022 року. Більше того, відповідачем зазначено недостовірну інформацію, що директор ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 вчинив інші протиправні дії, спрямовані на зменшення сплати митних платежів, шляхом подання сертифікату походження (переміщення) товарів EUR.1 № А403.011621 від 04.07.2022 року, одержаного незаконним шляхом, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 16461,38 грн. Директор ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 взагалі не подавав жодних документів митному органу, не вносив безпосередньо відомостей в декларацію, по причині, що такі дії вчинялись виключно брокером ФОП ОСОБА_2 , який є одним із власником СМП «РАЙВЕСТ». Зазначає, що відповідачем у відзиві не наведено жодних доказів, які свідчили б про встановлення митним органом належних і обгрунтованих доказів, що ОСОБА_1 був обізнаний, що від імені ТОВ «ЛОКВОД» подано документи митниці, які містять неправдиві відомості, з метою зменшення сплати митних платежів чи навпаки умисно діяв з метою досягнення цих цілей та такі докази не долучені до матеріалів справи. Просить позов задоволити.

10 липня 2023 року представником позивача подано додаткові пояснення у справі, в яких вказує, що твердження відповідача, що позивачу роз`яснювались його права передбачені ст.498 МК України є хибним, оскільки ні протокол, ні повідомлення (виклики) про явку для надання пояснень ОСОБА_1 не було вручено в порядку, передбаченому МК України. Фактично ОСОБА_1 дізнався про наявність справи про порушення митних правил лише 23.11.2022р. після отримання листів від 19.10.2022 та від 17.11.2022 року.

Окрім цього, зазначає, що наявне в матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 є сфальсифіковане, яке не відомо як і ким було складено та долучено до матеріалів справи, що встановлено також в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12023141370000085 від 26.01.2023р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 КК України, де ОСОБА_1 визнаний потерпілим. Згідно протоколу опитування в справі ППМП №0041/40300/22 від 09.11.2022р., саме агент митного оформлення ОСОБА_3 подавала необхідні документи та Заявку на отримання сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 працівнику митниці, який проводив перевірку наданих документів. Також ОСОБА_3 подавались за допомогою власної електронної скриньки митна декларація та інші товаросупровідні та дозвільні документи митному органу, які були завірені цифровим підписом останньої та після перевірки та оформлення посадовими особами Тернопільської митниці скерувались на електронну адресу СМП «РАЙВЕСТ». Більше того, як вбачається із згаданого протоколу опитування, агент митного оформлення ОСОБА_3 взагалі не знайома з ОСОБА_1 , не отримувала від нього документів, а усі документи, необхідні для заповнення та подання митної декларації надавались останній представником товариства на ім`я ОСОБА_4 . Таким чином, зазначає, що ТОВ «ЛОКВОД» в особі директора ОСОБА_1 у вказаних правовідносинах виступає виключно відправником (експортером) товару та жодних дій щодо складення, підписання товаросупровідних, комерційних документів, документів, пов`язаних із експортом товарів та їх перевезенням, не вчиняв та не мав обов`язку вчиняти. Посадовими особами Тернопільської митниці абсолютно проігноровані доводи представника позивача щодо помилкового тлумачення ними змісту інформації, зазначеної в графі 9 МД EK10АА №UA UA403030/2022/012819. Відтак, обґрунтування своєї позиції митним органом зроблено виключно посиланнями на письмові докази, якими поза розумним сумнівом не встановлено ні власне причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому правопорушення, ні наявність в його діях умислу на вчинення такого правопорушення.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні викладених у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях до позову. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив повністю, надав аналогічні пояснення викладеним у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та відзив на позовну заяву, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданям адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

П.2 ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України.

Відповідно до ст.1 МК України, законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Ст.4 цього кодексу визначено, що митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 1 статті 458 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно частини 6 статті 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Стаття 489 МК України встановлює, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави ля звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Предметом оскарження у даній справі є постанова про порушення митних правил №0041/40300/22 від 01.12.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 49384,14 грн.

Як вбачається із оскаржуваної постанови від 01 грудня 2022 року №0041/40300/22, позивачем за митною декларацією сплачено митних платежів на загальну суму 9259,53 грн. Директором ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 у якості підстави для застосування тарифної пільги надано сертифікат походження (переміщення) товарів EUR.1 №А403.011621 від 04.07.2022 року. В підтвердження виробника товару «Насінння соняшнику», директором ТОВ «Локвод» ОСОБА_1 листом від 14.07.2022 року надано звіт 4-сг «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року» та 29 - сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році», в яких зазначено, що підприємство ФГ «АГРОВЕРА ПЛЮС» на земельних ділянках, розташованих на території Дрогобицької районної ради Львівської області, здійснює діяльність, яка полягає у вирощуванні сільськогосподарських культур, а саме «Насіння соняшнику», яке в подальшому поставляє підприємству ТОВ «ЛОКВОД» для здійснення експортних операцій. 05.08.2022 на запит Тернопільської митниці від 18.07.2022 №7.25-08-3/7.25-20/6/2492 отримано відповідь Дрогобицької районної ради Львівської області від 28.07.2022 №02-08/168 в якій зазначено, що довідка про надання земельних ділянок для обробки ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» на території Дрогобицької районної ради Львівської області - не видавалась. Згідно розрахунку відділу митних платежів, контролю митної вартості та митно - тарифного регулювання ЗЕД загальний розмір несплачених митних платежів складає 16461,38 грн. Таким чином, директор ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 вчинив інші протиправні дії, спрямовані на зменшення митних платежів, шляхом подання сертифікату походження (переміщення) товарів EUR.1 №А403.011621 від 04.07.2022 року, одержаного незаконним шляхом, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 16461,38 грн.

Лист Тернопільської митниці Державної митної служби України від 19.08.2022 №7.25-08-1/7.25-20/14/2964, адресовано директору ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , однак, як вбачається з копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 та відповіді Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №35-вих-77908 від 27.09.2022 року, ОСОБА_1 , 1999 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що не спростовано відповідачем.

Щодо надсилання позивачу електронних повідомлень на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає, що згідно митної декларації ЕК10АА, вище зазначена електронна адреса використовувалась виключно агентом митного оформлення ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і відповідачем не доведено, що вказана електронна адреса, на яку були скеровані відповідні листи, виклики є офіційною електронною адресою позивача та не підтверджено погодження сторонами реквізитів вказаної електронної адреси позивача для скерування документів, відтак за даних обставин є неможливим встановити та підтвердити приналежність саме позивачу електронної адреси, на яку було надіслано відповідачем електронні листи.

Також, згідно договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» у вересні 2022 року, ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) уклали договір про таке: продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність частку в статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» та зобов`язується сплатити за неї належну грошову суму. Частка, що відчужується продавцем становить 100% статутного капіталу Товариства, вартість якого складає 1000000 грн. 00 коп.

Як підтверджується Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТзОВ «ЛОКОВОД» від 14.09.2022 ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_5 прийняв частку у статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 1 000 000 гривень.

Таким чином, станом на 07.10.2022 ОСОБА_1 уже не являвся посадовою особою ТзОВ «ЛОКВОД», оскільки 14.09.2022 він продав корпоративні права підприємства, а тому в останнього не було обов`язку контролювати надходження поштової кореспонденції у відділеннях поштового зв`язку.

Щодо посилання відповідача про те, що у матеріалах справи наявне пояснення позивача від 27.07.2022 (про відмову від надання пояснень), що свідчить про його обізнаність про наявність протоколу про порушення митних правил, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься бланк з поясненнями ОСОБА_1 від 27.07.2022 року, про відмову від надання пояснення згідно ст. 63 Конституції України.

Постановою слідчого СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області від 25.04.2023 року у кримінальному провадженні №12023141370000085 від 26.01.2023 року за ч.3 ст. 358 КК України призначено почеркознавчу експертизу. У цьому кримінальному провадженні позивач перебуває у процесуальному статусі потерпілого.

Згідно висновку експерта від 15.05.2023 №СЕ-19/114-23/7531-ПЧ (експерт повідомлений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. ст.384, 385 КК України), рукописні буквенно - цифрові та два підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться в поясненні від 27.07.2022 року на ім`я начальника Тернопільської митниці Дорофія Д.О. , згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 у відповідності до ст. 63 Конституції України відмовився від дачі пояснення - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Враховуючи, що висновок експерта підготовлений в рамках кримінального провадження №12023141370000085 від 26.01.2023 року за ч.3 ст. 358 КК України, відповідає положенням та вимогам закону, містить інформацію щодо предмета доказування у даній справі, то такий береться судом до уваги.

Крім цього, згідно протоколу опитування у справі про порушення митних правил №0041/40300/22 від 09.11.2022 року, ОСОБА_3 вказала, що є агентом з митного оформлення ПП «Райвест», надавала послуги з декларування товару «насіння соняшнику» для ТОВ «ЛОКВОД» на підставі договору від 14.06.2022 №14/06, укладеного між МП «Райвест» та ТОВ «ЛОКВОД». Із ОСОБА_1 вона не знайома, усі документи, необхідні для заповнення та подання митної декларації їй приносив представник підприємства на ім`я ОСОБА_4 , а документи на транспортний засіб та про водія їй надсилали на її електронну адресу або через месенджер. Документи нею подавались до митниці разом із заявою, після чого отримувала сертифікат перевезення EUR.1, який був підставою для зазначення у гр. 36 митної декларації коду митної преференції «410» та відповідно нарахування у гр. 47 митної декларації вивізного мита за ставкою 3,6%.

Згідно положень Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, у графі 9 митної декларації зазначаються відомості про резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). При декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов`язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про комітента.

Таким чином, у графі 9 митної декларації ЕК10АА містяться відомості про ТОВ «ЛОКВОД» саме як про резидента, яким було укладено договір №1006/2 від 10.06.2022 з Agroforward Trade FZ-LLC, про поставку товару «Насіння соняшника, українського походження, урожаю 2021 року, насипом та/або у бігбегах».

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 у справі № 751/1477/20 (провадження №К/9901/45268/18) зауважив, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Судом встановлено, що 14.06.2022 року між ТзОВ «ЛОКВОД» в особі директора ОСОБА_1 (замовник) та СМП «Райвест», в особі директора ОСОБА_7 (брокер), було укладено договір №14/06 про те, що замовник уповноважує брокера проводити від його імені та за його рахунок митне оформлення (декларування) вантажів та надавати послуги місця прибуття автотранспорту, які замовник експортує за кордон та вантажів, які надходить замовнику по імпорту, згідно чинного законодавства України.

В графі 14 митної декларації наводяться відомості про: декларанта, якщо товари декларуються декларантом; уповноважену особу, якщо товари декларуються особою, уповноваженою на це декларантом. Якщо товари, що переміщуються через митний кордон України іншою особою, декларуються митним брокером, додатково зазначаються серія й номер дозволу на провадження митної брокерської діяльності та дата його видачі та декларантом вказано - ФОП ОСОБА_2 .

Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Такий висновок міститься у постанові Верховного суду від 02.03.2023 у справі №804/644/16 (адміністративне провадження №К/9901/25145/18).

Таким чином, склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України утворюють умисні, цілеспрямовані дії, зокрема про надання декларантом неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанову у вину позивачу також ставилось, що в підтвердження виробника товару «Насіння соняшнику» ОСОБА_1 надано звіт 4-сг «Звіт про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році» та 29-сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів ягід і винограду у 2021 році», в яких зазначено, що підприємство ФГ «Агровера Плюс» на земельних ділянках, розташованих на території Дрогобицької районної ради Львівської області, здійснює діяльність, яка полягає у вирощуванні сільськогосподарських культур, а саме «Насіння соняшнику», яке в подальшому поставляє підприємству ТОВ «ЛОКОВОД», для здійснення експортних операцій.

В підтвердження своєї позиції стороною відповідача додано до матеріалів справи відповідь від 05.08.2022 на запит Тернопільської митниці від 18.07.2022, в якій зазначено, що довідка про надання земельних ділянок для обробки ФГ «Агровера Плюс» на території Дрогобицької районної ради Львівської області - не видавалась.

Однак, суд звертає увагу, що довідка від 19.04.2021 року про надання земельних ділянок для обробки ФГ «Агровера Плюс» на території Дрогобицької районної ради Львівської області не використовувалась декларантом для видачі сертифікату, не подавалась з метою здійснення митних формальностей на підставі митної декларації ЕК10АА №UA403030/2022/012819, а тому не може ставитись позивачу у провину порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу відносно позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Суд також звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ч. 3 ст. 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Разом з тим, на час судового розгляду справи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З врахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, оскільки суб`єктом владних повноважень не наведено належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого статтею 485 МК України, доводи про які зазначені у відзиві не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі доказами, тому слід визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №0041/40300/22 від 01.12.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Представник позивача в обгрунтування причин пропущення строку звернення до суду з позовом вказує, що оскаржувана постанова отримана позивачем 22.12.2022 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що обставини пропущення строку позовної давності є поважними, оскільки ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови 22.12.2022 року, що підтверджується долученими до позовної заяви копією конверту та інформацієї з відстежування поштового відправлення "Укрпошти", тому строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.

Крім цього, позивачем сплачений судовий збір в сумі 496,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №273 від 30.01.2023 року.

Згідно з ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 гривень.

Керуючись ст.2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови в справі про порушення митних правил №0041/40300/22 від 01.12.2022 року.

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Державної Митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0041/40300/22 від 01.12.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.485 МК України - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Державної Митної служби України на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Тернопільська митниця Державної митниці України, код ЄДРПОУ 43985576, адреса: 46004, м.Тернопіль, вул. Текстильна, буд.38.

Повний текст рішення виготовлено 04.12.2023 року.

Cуддя Марків Ю.С.