Постанова

від 17.04.2024 по справі 465/7979/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 465/7979/22 пров. № А/857/24859/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Матковської З.М., Курильця А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Франківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2023 року (головуючий суддя Марків Ю.С., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Тернопільської митниці в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 01 грудня 2022 року № 0041/40300/22.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0041/40300/22 від 01.12.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.485 МК України - закрито.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Тернопільська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, просить скасувати таке та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що в оскаржуваній постанові суд дійшов висновку, що, зокрема, лист митниці про надіслання протоколу про порушення митних правил адресовано за іншою адресою ніж за якою зареєстрований ОСОБА_1 ; електронна адреса, зазначена у митній декларації, не належить ОСОБА_1 а ОСОБА_2 , не доведено приналежності вказаної електронної адреси саме позивачу; станом на 07.10.2022 ОСОБА_1 не був вже посадовою особою ТОВ «Локвод», оскільки корпоративні права товариства він продав; наявне у матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 від 27.07.2022 не свідчить про обізнаність останнього із наявністю протоколу про порушення митних правил, оскільки останнє надано не ним, а іншою особою, що підтверджується відповідним висновком.

Однак, апелянт зазначає, що відповідно до ч. 9 статті 494 МК України якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митного органу адресою (місце проживання або фактичного перебування). Згідно із ч.10 ст. 494 МК України протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

У даному випадку протокол про порушення митних правил був надісланий повторно листом Тернопільської митниці Держмитслужби від 07.10.2022 № 7.25-08-1/7.25- 20/14/3696 за належною адресою, тобто за якою і зареєстрований позивач. Однак, акцентує увагу на тому, що позивач проігнорував отримання вказаного листа із протоколом про порушення митних правил, так і не прибувши у поштове відділення № 79060 м. Львів для його отримання, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням та довідкою ф. 20 про причини повернення/досилання, яка наявна у справі. Так само позивач і вчинив із викликами митниці так і повідомленнями про місце, дату та час розгляду справи, окрім одного. Звільнення позивача 14.09.2022 із ТОВ «ЛОКВОД», продаж корпоративних прав товариства позивачем ніяк не впливає на зміст ч.10 ст. 494 МК України, оскільки вказаною нормою чітко передбачено, що протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

Згідно із ч.4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Повідомлення Тернопільської митниці від 17.11.2022 № 7.25-08-1/7.25-20/10/4268 про те, що розгляд цієї справи відбудеться о 9 год. 30 хв. 01.12.2022 року, ОСОБА_1 отримав 23.11.2022, про що особисто розписався в рекомендованому поштовому відправленні № 4600117764356, яке наявне у матеріалах справи.

Вказаним обставинам суд не надав правової оцінки.

Щодо наявного у матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 від 27.07.2022, то суд лише зосередився на наданні йому оцінки, однак, інші вищевказані обставини справи щодо виклику та повідомлення позивача про розгляд цієї справи та наявні на підтвердження цих обставин документи проігнорував.

Крім того, суд взагалі у питанні з`ясування обізнаності позивача із процесуальними діями у справі про порушення митних правил проігнорував факт надання правової допомоги останньому адвокатом, який розпочав її надання ще з 07 липня 2022 року, беручи до уваги лист адвоката Стеця Р.Я. від 07.07.2022 № 211, в якому йшлося, зокрема, про надання правової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із викликом позивача у митницю для з`ясування обставин декларування товару «насіння соняшнику» та можливого складення протоколу про порушення митних правил та проханням про повідомлення адвоката за вказаними ним електронними адресами про відкладення розгляду будь-яких матеріалів стосовно митних формальностей ТОВ «Локвод» на іншу дату у зв`язку із поверненням із відрядження 07.07.2023 року. Також вказана правова допомога полягала у надісланні численних листів, запитів н адресу як митниці так і Держмитслужби України, в тому числі і про надіслання копій матеріалів цієї справи разом із протоколом про порушення митних правил. Відтак позивач не міг бути не обізнаним із процесуальними діями, які виконувалися митницею у цій справі про порушення митних правил інакше зміст надання правової допомоги позивачу у цьому випадку втрачає свій сенс.

Вважає, що митницею було дотримано процедуру розгляду цієї справи по суті та забезпечено реалізацію позивачем свого права на захист в якості особи, що притягується до адміністративної відповідальності в повній мірі.

Крім того, суд констатує, що в у графі 14 митної декларації ЕК10АА №UA403030/2022/012819 декларантом вказано ФОП ОСОБА_3 . Також суд прийшов до висновку, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу відносно позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією ст. 485 МК України.

При цьому, апелянт зазначає, що у графі 14 митної декларації ЕК10АА № UA 403030/2022/012819 декларантом вказано СМП «Райвест» не відповідає обставинам справи та чинному законодавству, оскільки у разі надання послуг із декларування товарів митний брокер може виступати лише як представник - уповноважена особа декларанта - ТОВ «Локвод», який уклав зовнішньоекономічний договір як резидент і є особою, відповідальною за фінансове врегулювання, тобто, в даному випадку, за сплату вивізного мита у визначеному розмірі згідно із поданою митною декларацією.

У даному випадку від імені та за дорученням декларанта подає митну декларацію та необхідні документи його представник - митний брокер на підставі укладеного договору щодо надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів.

Отже, у графі 14 митної декларації ЕК 10АА № ПА403030/2022/012819 ФОП ОСОБА_3 вказаний як представник декларанта ТОВ «Локвод».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку встановленого Митним кодексом України, надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Після факту декларування декларант повинен усвідомлювати те, що відповідно до ч.8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Системний аналіз положень п.п. 8, 63, ст. 4, ч.8 ст. 264, ч.1 п.1, ч.3 ст. 265, ч.1 ст. 416, ч.1 ст. 418, МК України дає можливість митниці прийти до висновку, що відповідальність за заявлення неправдивих відомостей у митній декларації та подання документів з такими відомостями або вчинення інших протиправних дій, з метою ухилення від сплати митних платежів чи неправомірного зменшення їх розміру, покладається на декларанта, а не на митного брокера чи агента з митного оформлення, оскільки саме декларант переслідує спеціальну мету - ухилення від сплати митних платежів в будь-який спосіб (подання документів, одержаним незаконним шляхом, для зменшення розміру належних до сплати митних платежів товару, зазначення неправдивих відомостей про ціну товару у митній декларації, тощо).

В даному випадку митний брокер не є особою, відповідальною за фінансове врегулювання, а такою особою є декларант ТОВ «Локвод», що підтверджується графами 2 «Відправник/Експортер» та 9 «особа, відповідальна за фінансове врегулювання» електронної митної декларації ЕК10АА № UA403030/2022/012819.

Також, висновок суду про те, що матеріали справи не містять умислу позивача є помилковими, оскільки, на переконання митниці, наявні у справі докази вказують на умисне вчинення позивачем інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, а саме, шляхом подання сертифікату походження (переміщення) товарів ЕUR.1 №А403.011621 від 04.07.2022 року, одержаного незаконним шляхом, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну 16 461,38 грн.

Диспозиція ст. 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за вчинення правопорушень, об`єктивна сторона яких включає: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - та/або надання з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру органу доходів і зборів документів, що містять неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - вчинення інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що керівником декларанта - ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 було вчинено ряд дій, необхідних для придбання та експорту товару «насіння соняшнику», а саме, придбано у підприємства ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС».

При цьому, 05.08.2022 на запит Тернопільської митниці від 18.07.2022 №7.25-08-3/7.25- 20/6/2492 отримана відповідь Дрогобицької районної ради Львівської області від 28.07.2022 № 02-08/168 в якій зазначено, що довідка про надання земельних ділянок для обробки ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» на території Дрогобицької районної ради Львівської області - не видавалась.

Крім того, як вбачається з загальнодоступної інформації із Державного реєстру речових прав ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» має у суборенді лише земельну ділянку за кадастровим номером 1222383500:01:003:0890 (місцезнаходження земельної ділянки та площа: село Котовка Магдалинівськогго району Дніпропетровської області, 101,8544 га.) лише з 04 липня 2022 року на підставі укладеного договору суборенди від 04.07.2022 № 04/07-01/22ДО із ТОВ «Пшеничний горизонт».

В той же час іншої земельної ділянки на праві оренди чи іншому речовому праві, в тому числі у Дрогобицькому районі Львівської області, ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» не має. Також звертає увагу на те, що як вбачається із договору поставки від 17 травня 2021 року № 17/05-21, специфікації від 01 жовтня 2021 року № 1, видаткової накладної від 07 жовтня 2021 року № РН- 00000586 (які були надані митниці листом ТОВ «ЛОКВОД» від 14.07.2022 року) товар «насіння соняшнику» було придбано ТОВ «ЛОКВОД» у жовтні 2021 року, тобто в той період коли ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» взагалі не мало на праві оренди чи іншому речовому праві жодної земельної ділянки, а тому не могло документально підтвердити вирощування та походження цього товару з України. Звертаємо увагу суду на те, що керівник ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» ОСОБА_4 на запит Тернопільської митниці від 12.07.2022 року № 7.23.78/7.25- 20/14/2433 підтверджує факт укладення договору поставки від 17 травня 2021 року № 17/05-21 та видачі видаткової накладної від 07 жовтня 2021 року № РН - 00000586, про що йдеться у листі ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» від 14.07.2022 № 78, а вже, наголошуємо, листом ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» від 26.07.2022 № 78 повідомляє митницю про те, що договір поставки від 17 травня 2021 року № 17/05-21 не укладався а вказана видаткова накладна не видавалася. Отже, керівник декларанта - ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 був обізнаний про відсутність будь-яких господарсько-договірних відносин з приводу нібито придбання вказаного товару у ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» з метою його наступного експорту за межі митної території України. Проте, незважаючи на це все одно надав вказані документи Тернопільській митниці у підтвердження виробника цього товару.

Таким чином, позивач перед тим як скористатися режимом преференційного походження цього товару з України при його декларуванні у митний режим «експорт», міг і повинен був поцікавитися або безпосередньо у ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС», або через отримання загальнодоступної інформації із Державного реєстру речових прав, чи має вказане фермерське господарство земельну ділянку на будь-якому праві для вирощування сільськогосподарських культур у 2021 році проте цього не зробив.

Через те вважає, що оскаржувана постанова митниці є обґрунтованою та законною, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно оскаржуваної постанови від 01 грудня 2022 року №0041/40300/22, позивачем за митною декларацією сплачено митних платежів на загальну суму 9259,53 грн. Директором ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 у якості підстави для застосування тарифної пільги надано сертифікат походження (переміщення) товарів EUR.1 №А403.011621 від 04.07.2022 року. В підтвердження виробника товару «Насінння соняшнику», директором ТОВ «Локвод» ОСОБА_1 листом від 14.07.2022 року надано звіт 4-сг «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року» та 29 - сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році», в яких зазначено, що підприємство ФГ «АГРОВЕРА ПЛЮС» на земельних ділянках, розташованих на території Дрогобицької районної ради Львівської області, здійснює діяльність, яка полягає у вирощуванні сільськогосподарських культур, а саме «Насіння соняшнику», яке в подальшому поставляє підприємству ТОВ «ЛОКВОД» для здійснення експортних операцій. 05.08.2022 на запит Тернопільської митниці від 18.07.2022 №7.25-08-3/7.25-20/6/2492 отримано відповідь Дрогобицької районної ради Львівської області від 28.07.2022 №02-08/168 в якій зазначено, що довідка про надання земельних ділянок для обробки ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» на території Дрогобицької районної ради Львівської області - не видавалась. Згідно розрахунку відділу митних платежів, контролю митної вартості та митно - тарифного регулювання ЗЕД загальний розмір несплачених митних платежів складає 16461,38 грн. Таким чином, директор ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 вчинив інші протиправні дії, спрямовані на зменшення митних платежів, шляхом подання сертифікату походження (переміщення) товарів EUR.1 №А403.011621 від 04.07.2022 року, одержаного незаконним шляхом, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 16461,38 грн.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що частиною 1 статті 458 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

При цьому, суд слушно зауважив, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно частини 6 статті 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Стаття 489 МК України встановлює, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави ля звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зґясував, що лист Тернопільської митниці Державної митної служби України від 19.08.2022 №7.25-08-1/7.25-20/14/2964, адресовано директору ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , однак, згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 та відповіді Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №35-вих-77908 від 27.09.2022 року, ОСОБА_1 , 1999 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо надсилання позивачу електронних повідомлень на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд першої інстанції також встановив, що згідно митної декларації ЕК10АА, вище зазначена електронна адреса використовувалась виключно агентом митного оформлення ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_2 при цьому відповідачем не доведено, що вказана електронна адреса, на яку були скеровані відповідні листи, виклики є офіційною електронною адресою позивача.

Відхиляючи твердження відповідача про те, що у матеріалах справи наявне пояснення позивача від 27.07.2022 (про відмову від надання пояснень), що свідчить про його обізнаність про наявність протоколу про порушення митних правил, суд першої інстанції встановив, що дійсно в матеріалах справи міститься бланк з поясненнями ОСОБА_1 від 27.07.2022 року, про відмову від надання пояснення згідно ст. 63 Конституції України.

При цьому зґясовано, що постановою слідчого СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області від 25.04.2023 року у кримінальному провадженні №12023141370000085 від 26.01.2023 року за ч.3 ст. 358 КК України, у якому позивач перебуває у процесуальному статусі потерпілого, призначено почеркознавчу експертизу, і згідно висновку експерта від 15.05.2023 №СЕ-19/114-23/7531-ПЧ (експерт повідомлений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. ст.384, 385 КК України), рукописні буквенно - цифрові та два підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться в поясненні від 27.07.2022 року на ім`я начальника Тернопільської митниці ОСОБА_8 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Крім цього, згідно протоколу опитування у справі про порушення митних правил №0041/40300/22 від 09.11.2022 року, ОСОБА_2 вказала, що є агентом з митного оформлення ПП «Райвест», надавала послуги з декларування товару «насіння соняшнику» для ТОВ «ЛОКВОД» на підставі договору від 14.06.2022 №14/06, укладеного між МП «Райвест» та ТОВ «ЛОКВОД». Із ОСОБА_1 вона не знайома, усі документи, необхідні для заповнення та подання митної декларації їй приносив представник підприємства на ім`я ОСОБА_6 , а документи на транспортний засіб та про водія їй надсилали на її електронну адресу або через месенджер. Документи нею подавались до митниці разом із заявою, після чого отримувала сертифікат перевезення EUR.1, який був підставою для зазначення у гр. 36 митної декларації коду митної преференції « 410» та відповідно нарахування у гр. 47 митної декларації вивізного мита за ставкою 3,6%.

Згідно положень Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, у графі 9 митної декларації зазначаються відомості про резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). При декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов`язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про комітента.

Таким чином, у графі 9 митної декларації ЕК10АА містяться відомості про ТОВ «ЛОКВОД» саме як про резидента, яким було укладено договір №1006/2 від 10.06.2022 з Agroforward Trade FZ-LLC, про поставку товару «Насіння соняшника, українського походження, урожаю 2021 року, насипом та/або у бігбегах».

Також, постановляючи рішення, суд першої інстанції вірно врахував висновки Верховного Суду викладені у постанові від 27.01.2022 у справі № 725/3788/16-а, де суд зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 у справі № 751/1477/20 (провадження №К/9901/45268/18) зауважив, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Судом встановлено, що 14.06.2022 між ТзОВ «ЛОКВОД» в особі директора ОСОБА_1 (замовник) та СМП «Райвест», в особі директора ОСОБА_7 (брокер), було укладено договір №14/06 про те, що замовник уповноважує брокера проводити від його імені та за його рахунок митне оформлення (декларування) вантажів та надавати послуги місця прибуття автотранспорту, які замовник експортує за кордон та вантажів, які надходить замовнику по імпорту, згідно чинного законодавства України.

В графі 14 митної декларації наводяться відомості про: декларанта, якщо товари декларуються декларантом; уповноважену особу, якщо товари декларуються особою, уповноваженою на це декларантом. Якщо товари, що переміщуються через митний кордон України іншою особою, декларуються митним брокером, додатково зазначаються серія й номер дозволу на провадження митної брокерської діяльності та дата його видачі та декларантом вказано - ФОП ОСОБА_3 .

З огляду на зазначене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи про порушення митних правил, не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Також колегія суддів звертає увагу, що усі характеристики придбаного товару ґрунтувались виключно на документах наданих постачальником - ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС».

Оскільки, декларант під час оформлення товару діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей щодо імпортованих товарів та заниження митної вартості, бо пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем цих товарів, які не скасовані чи визнані недійсними, то вказана обставина свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Тобто, достовірність поданих уповноваженою особою документів до митного оформлення не спростована належними доказами у справі, натомість, всі сумніви тлумачиться на користь особи, яку звинувачують у вчиненні неправомірних дій.

Щодо покликання апелянта, що на запит Тернопільської митниці від 18.07.2022 № 7.25-08-3/7.25-20/6/2492 отримано відповідь Дрогобицької районної ради Львівської області від 28.07.2022 № 02-08/168, в якій зазначено, що довідка від 19.04.2021 № 75/46 про надання земельних ділянок для обробки ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» на території Дрогобицької районної ради Львівської області не видавалась, то суд першої інстанції підставно такі відхилив, оскільки довідка від 19.04.2021 № 75/46 про надання земельних ділянок для обробки ФГ «Агровега Плюс» на території Дрогобицької районної ради Львівської області не використовувалась декларантом для видачі сертифікату, не подавалась з метою здійснення митних формальностей на підставі митної декларації ЕК10АА № UA403030/2022/012717, а тому не може ставитись позивачу у провину порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

Отже, у цій справі, митний орган, в порушення вимог ст. 77 КАС України, не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин умисного приховання позивачем відомостей з метою зменшення розміру митних платежів.

За встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України, не підтверджується належними та допустимими доказами та суб`єкт владних повноважень не надав доказів правомірності оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2023 року у справі № 465/7979/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді З.М. Матковська

А.Р. Курилець