Рішення

від 05.12.2023 по справі 373/2174/23

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/2174/23

Номер провадження 2/373/781/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 грудня 2023 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Керекези Я.І., за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/2174/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

Позивачі звернулися до суду із позовом та просять стягнути із відповідача на користь кожного із них заборгованість за договором позики від 27 вересня 2022 року в розмірі по 1500 доларів США, три відсотки річних в розмірі 19,11 доларів США, інфляційні втрати в розмірі 120,62 доларів США, та судові витрати.

Посилаються на те, що 27 вересня 2022 року між ними (позивачами), як продавцями, та відповідачем ОСОБА_3 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та будинку міні-готелю. За усною домовленістю між ними, відповідач залишилася боргувати позивачам по 1500 доларів США кожному, про що вона написала розписку 27 вересня 2022 року з обов`язком повернути кошти до 18 травня 2023 року. Однак, у встановлений строк кошти ОСОБА_3 не повернула, як не повернула їх і на вимогу позивачів, направлену 06 вересня 2023 року в порядку досудового врегулювання спору.

25 жовтня 2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу в судове засідання до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Позивачів було зобов`язано надати суду оригінал розписки від 27 вересня 2022 року.

У встановлений судом строк оригінал розписки наданий суду для огляду не був.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням, не надано відзиву на позов.

13 листопада 2023 року ухвалою суду за клопотанням позивача ОСОБА_1 вирішено питання забезпечення позову.

До суду позивачі не з`явилися, направили заяву про розгляд справи у їх відсутність. Позов підтримують, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явилася, повідомлена належним чином, відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не надіслала.

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи та вирішити її на підставі наявних доказів.

Судом встановлено наступне.

На підтвердження позовних вимог позивачами надано наступні документи:

-копія договору купівлі-продажу від 27 вересня 2022 року, з якого вбачається, що 27 вересня 2022 року між позивачами, як продавцями, та відповідачем ОСОБА_3 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та будинку міні-готелю з 1 503 000 гривень (а.с. 16-19);

-копія розписки, з якої вбачається, що 27 вересня 2022 року ОСОБА_3 посвідчила, що станом на 27 вересня 2022 року винна ОСОБА_1 та ОСОБА_4 гроші в сумі 3000 доларів США, зобов`язується їх повернути до 18 травня 2023 року (а.с.20);

-копії заяв позивачів від 05 вересня 2023 року, в яких вони вимагають від відповідача до 30 вересня 2023 року повернути борг по 1500 доларів США кожному, та докази направлення таких заяв ОСОБА_3 (а.с. 21-25).

Інших доказів суду не надано, клопотань з цього приводу не заявлено. Ухвала суду про надання оригіналу розписки від 27 вересня 2022 року не виконана.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.

Згідно з вимогами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

Такі висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 369/3340/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Розписка ОСОБА_3 від 27 вересня 2022 року містить зазначення про те, що станом на 27 вересня 2022 року вона винна відповідачам 3000 доларів США. Будь-яких даних про те, що ОСОБА_3 отримала ці кошти в борг, розписка не містить. Позивачами не надано суду жодних належних та допустимих доказів та підтвердження факту передачі коштів відповідачу.

Наявність у наданій позивачем розписці зобов`язання повернути борг у грошовій сумі не може свідчити проте, що між сторонами було укладено договір позики та те, що позивачами було передано відповідачу грошові кошти, оскільки даний борг міг виникнути на підставі інших правовідносин.

А в сукупності із наявним договором купівлі-продажу земельної ділянки та будинку від тієї ж дати (27 вересня 2022 року) та обставинами, зазначеними самими позивачами у позові, суд дійшов до висновку, що 3000 доларів США не були надані позивачами в борг ОСОБА_3 , а є коштами, які остання не доплатила згідно договору купівлі-продажу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачами не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами існування між сторонами договірних правовідносин за договором позики, отримання відповідачем грошових коштів у борг і, як наслідок, обов`язку повернути такі кошти у визначений строк, що свідчить про недоведеність порушення відповідачем прав позивачів, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення певних обставин, як то передбачено ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до ст.1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ; зареєстрований по АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

позивач - ОСОБА_2 , зареєстрований по АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , зареєстрована по АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Суддя: Я. І. Керекеза