Рішення

від 05.12.2023 по справі 561/1243/23

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 561/1243/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року смт. Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Расевич Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Зарічне у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зарічненської селищної ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Зарічненської селищної ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно - земельні ділянки площею 0,6218 га та 1,1758 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, за кадастровими номерами: 5622285700:07:000:0099, 5622285700:07:000:0421, належні її матері ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 046041 від 09.12.2004 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що її матір ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До складу спадщини, яка відкрилася внаслідок її смерті, входять земельні ділянки, належні спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 046041 від 09.12.2004 року.

Заповіт спадкодавцем не вчинявся. Спадщину після її смерті прийняв її чоловік, батько позивача, ОСОБА_3 , оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем та фактично вступив в управління і володіння спадковим майном. За життя спадщини не оформив.

Вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 , інші спадкоємці відсутні. У встановленому законом порядку вона прийняла спадщину, 01.09.2023 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 5622285700:09:000:0040 площею 1,4389 га.

Разом з тим отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які ОСОБА_3 успадкував після смерті ОСОБА_2 , не має можливості, оскільки спадкодавець за життя не оформив спадщини.

Покликаючись на положення ч. 1 ст. 392 ЦК України, просила визнати за нею право власності на вказані земельні ділянки, оскільки це право не визнається іншими особами.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала письмову заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, позов задовольнити.

Представник відповідача Зарічненської селищної ради Рівненської області у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що у свідоцтві про народження позивача ОСОБА_4 її батьком вказаний - ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_2 .

Із свідоцтва про одруження НОМЕР_1 від 05.11.1956 року вбачається, що батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 05.11.1956 року, подружжю присвоєно прізвище Сьох.

Матір позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 13.11.2001 року.

До складу спадщини, яка відкрилася внаслідок її смерті входять земельні ділянки площею 0,6218 га та 1,1758 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, за кадастровими номерами: 5622285700:07:000:0099, 5622285700:07:000:0421, належні спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 046041 від 09.12.2004 року.

Статтею 524 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Частино 1 ст. 529 ЦК УРСР передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти ( у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, чинного на час відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР, чинного на час відкриття спадщини, визначено, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем

відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Із повідомлення Зарічненської державної нотаріальної контори № 1-16\263 від 09.11.2023 року та інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 09.11.2023 року вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася, заповіт не посвідчувався, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Разом з тим із довідок Зарічненської селищної ради Рівненської області № 630, 631 від 07.09.2023 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_3 , який проживав і був зареєстрований разом із спадкодавцем та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Таким чином встановлено, що батько позивача ОСОБА_3 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_2 , однак свідоцтва про право на спадщину за законом не отримав.

Згідно до ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

З повідомлення Зарічненської державної нотаріальної контори № 1-16\23 від 09.11.2023 р., інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 09.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_3 вчинявся заповіт, який не охопив всієї спадщини. 01 вересня 2023 року на ім`я позивача видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельні ділянки, належні спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №046202 від 09.12.2004 року, спадкова справа № 32\2023.

Таким чином встановлено, що позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Окрім того, на даний час Законами України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» видача державних актів на право власності на земельну ділянку не передбачена.

На даний час позивач має намір оформити право на спадщину на спірні земельні ділянки, які її батько ОСОБА_3 успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_2 , однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно не має можливості у зв`язку з тим, що спадкодавець за життя не оформив право власності на це майно.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п.10). При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону (п. 11).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За наведених обставин суд вважає, що позивач правомірно набула право власності на спірні земельні ділянки, однак це право не визнається іншими особами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 524, 529, 549 ЦК УРСР, ст. 328, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1261, ст. 1268, ст. 1269 ЦК України, ст. 10 - 13, 19, 81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами: 5622285700:07:000:0099 площею 0,6218 га та 5622285700:07:000:0421 площею 1,1758 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Зарічненська селищна рада Рівненської області, місцезнаходження - вул. Центральна,11, смт. Зарічне Вараського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04385632.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2023 року.

Суддя: Р. М. Снітчук