Справа № 127/18107/23
Провадження № 22-ц/801/2266/2023, № 22-ц/801/2267/2023
Категорія: 76
Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.
Доповідач:Міхасішин І. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 рокуСправа № 127/18107/23м. Вінниця
Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати зцивільних справ:головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Матківської М.В., Стадника І.М.
з участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 127/18107/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс К» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та про визнання припиненими трудових відносин,
за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю«Автоплюс К» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2023 року, ухвалені у складі судді Короля О. П., -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс К» (надалі : ТОВ «Автоплюс К») про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, про визнання припиненими трудових відносин.
В заяві зазначав, що він із 03 січня 2014 року перебував у трудових відносинах із відповідачем та займав посаду директора навчального закладу автошколи учбового комбінату автошколи «Автоплюс - К», який є відокремленим підрозділом «Автоплюс К».
05 квітня 2023 року позивач подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, але відповідач проігнорував його конституційні права та не видав наказ про його звільнення на підставі статті 38 КЗпП України у встановлені законом строки. Натомість у порушення вимог закону видав наказ від 03 травня 2023 року за № 25 про його звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України за одноразове грубу порушення трудових обов`язків керівником відокремленого підрозділу у зв`язку з порушенням пункту 1.3. Посадової інструкції директора Учбово-виробничого комбінату автошкола «Автоплюс К» (надалі «Посадова інструкція») .
За твердженням позивача він не порушував своїх трудових обов`язків, оскільки роботу за сумісництвом на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський автодім» (надалі : ТОВ «Подільський автодім»), із 01 вересня 2021 року, було погоджено із відповідачем. Окрім цього, позивач не використовував матеріально-технічну базу відповідача та не спричинив йому шкоди.
Просив визнати протиправним наказ відповідача від 03 травня 2023 року за № 25 про його звільнення з посади директора відокремленого підрозділу ТОВ «Автоплюс К» - учбово-виробничого комбінату автошколи «Автоплюс К» на підставі пункту 1 частини1 статті 41 КЗпП України.
Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Автоплюс К» з 19 квітня 2023 року на підставі частини1 статті 38 КЗпП України.
Зобов`язати відповідача оформити належним чином трудову книжку на його ім`я.
Стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідача було порушено гарантоване ОСОБА_1 право щодо вільного вибору праці (а.с. 108-111).
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2023 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоплюс К» оформити належним чином трудову книжку на ім`я ОСОБА_1 із врахуванням рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року у справі № 127/18107/23.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс К» на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (а.с. 142-144).
В апеляційній скарзі представник відповідача ТОВ «Автоплюс К» - адвокат Ірина Тетева-Родюк просить рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2023 року скасувати і ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Володимир Сопрун просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення суд першої інстанції ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Автоплюс К» - адвокат Тетева-Родюк І.О. апеляційну скаргу підтримала, просила суд її задовольнити на підставі доводів викладених у апеляційній скарзі.
Позивач ОСОБА_1 та його адвокат Сопрун В.В. в судовому засіданні заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Встановлені апеляційним судом обставини справи та відповідні норми права
Наказом ТОВ «Автоплюс К» від 03 січня 2014 року за № 1, позивача ОСОБА_1 було прийнято на посаду директора навчального закладу автошколи - учбового комбінату автошколи «Автоплюс - К», який є відокремленим підрозділом «Автоплюс К».
14 квітня 2014 року ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис із текстом Посадової інструкції директора Учбово-виробничого комбінату автошкола «Автоплюс К» (а.с. 46).
Згідно із пунктом 1.3. Посадової інструкції директор товариства не вправі без згоди загальних зборів учасників (єдиного учасника) ТОВ «Автоплюс К» здійснювати господарську діяльність як фізична особа-підприємець у сфері діяльності товариства, яке здійснює господарську діяльність у сфері діяльності ТОВ «Автоплюс К», бути членом виконавчого органу або наглядової ради таких підприємств.
Тобто, реалізація такого права є можливою лише за згоди загальних зборів (єдиного учасника), яка може бути оформлена тільки письмово.
Згідно із частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський автодім» позивача ОСОБА_1 було призначено директором ТОВ «Подільський автодім» з 01 вересня 2021 року на постійній основі (а.с. 12).
Згідно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 05 квітня 2023 року засновником ТОВ «Подільський автодім» є ОСОБА_2 , а директором ОСОБА_1 . Одним із видів діяльності ТОВ «Подільський автодім» є діяльність шкіл з підготовки транспортних засобів (а.с. 49).
ТОВ «Подільський автодім» здійснює господарську діяльність у сфері діяльності ТОВ «Автоплюс К» і ця обставина визнається учасниками справи.
Згідно із частиною 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідач ТОВ «Автоплюс К» заперечував що товариству було відомо про призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Подільський автодім» та що приймалось відповідне рішення про надання згоди на зайняття позивачем посади директора в ТОВ «Подільський автодім». Водночас позивач ОСОБА_1 не надав суду допустимих доказів щодо надання такої згоди відповідачем.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Наказом ТОВ «Автоплюс К» від 04 квітня 2023 року за № 25 «Про призначення службового розслідування» встановлено, що 04 квітня 2023 року до ТОВ «Автоплюс К» надійшов лист від голови акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області від 04 квітня 2023 року за № 31/2-1104 «Про порушення вимог законодавства закладом з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв», відповідно до якого призначене засідання акредитаційної комісії щодо тимчасового припинення дії сертифікату про державну акредитацію.
Підставою розгляду є лист слідчого ГУ НП у Вінницькій області від 03 квітня 2023 року за № 3136/24-23, в якому зазначено, що органом досудового розслідування, під час слідства у кримінальному провадженні щодо ДТП, яка мала місце 08 лютого 2023 року, під час якої загинули учень ОСОБА_3 та інструктор ОСОБА_4 встановлений та документально підтверджений факт порушення навчальним закладом «Автоплюс К» вимог законодавства у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв ТЗ.
Цим наказам визначено коло питань які підлягають дослідженню і з`ясуванню (а.с. 42).
Згідно із Актом про наслідки проведення службового розслідування від 03 травня 2023 року було встановлено, що директор відокремленого підрозділу ТОВ «Автоплюс К» - учбово-виробничого комбінату Автошкола «Автоплюс К» ОСОБА_1 , в порушення вимог посадової інструкції працював на посаді директора у ТОВ «Подільський автодім», яке здійснює господарську діяльність у сфері діяльності ТОВ «Автоплюс К» (а.с. 69-74).
Тобто, про факт зайняття позивачем ОСОБА_1 посади директора у ТОВ «Подільський автодім» відповідач ТОВ «Автоплюс К», фактично дізнався під проведення службового розслідування.
Належних і допустимих доказів які б спростовували цей факт позивачем ОСОБА_1 суду не було надано.
Згідно із частиною 1 статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Під час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 було запропоновано надати письмове пояснення оформлене у довільній формі з приводу порушення трудових обов`язків (а.с. 43; 83).
Проте, позивач ОСОБА_1 написав заяву про звільнення його з роботи за власним бажанням, яку датував 05 квітня 2023 року (а.с. 47), яка зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції 19 квітня 2023 року.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, реалізуючи свої права, як це передбачено ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.
Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі. Не допускаються дії працівника чи роботодавця, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Під час здійснення трудових прав працівник і роботодавець повинні додержуватися моральних засад суспільства. Не допускається використання наданих трудових прав та виконання обов`язків на підставі зловживання.
Отже, позивач ОСОБА_1 , стверджуючи про юридичну значимість своєї заяви про звільнення за власним бажанням, діяв недобросовісно, намагаючись створити формальну підставу аби уникнути дисциплінарного стягнення.
З огляду на викладене, питання про звільнення позивача ОСОБА_1 правомірно не вирішувалось до завершення службового розслідування, тобто до 03 травня 2023 року.
Згідно із частинами 2, 3 та 4 статті 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Наказом ТОВ «Автоплюс К» від 03 травня 2023 року за № 25 ОСОБА_1 звільнено з посади директора відокремленого підрозділу ТОВ «Автоплюс К» з 03 травня 2023 року на підставі пункту 1 частини1 статті 41 КЗпП України (одноразове грубу порушення трудових обов`язків керівником відокремленого підрозділу), а саме порушення вимог пункту 1.3. Посадової інструкції (а.с. 90).
Відповідно до цього наказу із позивачем проведено розрахунок.
Згідно із Актом про відмову в ознайомленні з наказом про звільнення від 03 травня 2023 року складеним у місті Калинівка, позивач ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення із наказом ТОВ «Автоплюс - К» про його звільнення від 03 травня 2023 року за № 25 та відмовився від отримання трудової книжки під розписку (а.с. 48).
Мотиви з яких виходить Апеляційний суд та застосовані норми права
Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Важливим елементом застосування пункту 1 частини першоїстатті 41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою звільнення керівника. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити цілу систему порушень, за які був звільнений позивач, а лише одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.
У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті40 і пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті2, 36, 40, 41 КЗпП України).
Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Порядок та строки застосування дисциплінарних стягнень визначено статтями148, 149 КЗпП України.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, апеляційний суд дійшов висновку, що при звільненні позивача відповідачем не було допущено порушення норм чинного трудового законодавства.
А висновок суду першої інстанції про визнання незаконним звільнення позивача, апеляційний суд вважає неправильним, оскільки зазначені відповідачем підстави для звільнення позивача ОСОБА_1 можуть розцінюватися як одноразове грубе порушення ним трудових обов`язків, що підпадають під дію пункту 1 частини першоїстатті 41 КЗпП України, а відтак можуть бути підставою для розірвання трудового договору згідно з цією нормою.
Відповідно до пунктів 1,3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення.
За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку про скасування оскаржуваного судового рішення повністю і ухвалення нового про відмову у позові.
Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі.У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Про це зазначила Велика палата ВС у постанові від 05.07.2023 у справі №904/8884/21.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно із частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 367;374;376;381;382;384 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс К» задовільнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2023 року скасувати і ухвалити нове яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс К» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, про визнання припиненими трудових відносин.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс К» - сплачені за подання апеляційної скарги судовий збір у сумі 3220,80 грн, - компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий: І.В. Міхасішин
Судді: М.В. Матківська
І.М. Стадник
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2023 |
Оприлюднено | 07.12.2023 |
Номер документу | 115439519 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Міхасішин І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні