Ухвала

від 22.01.2024 по справі 127/18107/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2024 року

м. Київ

справа № 127/18107/23

провадження № 61-421 ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс К» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та визнання припиненими трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс К» (далі - ТОВ «Автоплюс К»), у якому просив визнати протиправним наказ від 03 травня 2023 року № 25 про його звільнення з посади директора відокремленого підрозділу ТОВ «Автоплюс К» - учбово-виробничого комбінату автошколи «Автоплюс К» на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ «Автоплюс К» з 19 квітня 2023 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України та зобов`язати відповідача оформити належним чином трудову книжку на його ім`я.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ТОВ «Автоплюс К» від 03 травня 2023 року № 25 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора відокремленого підрозділу ТОВ «Автоплюс К» - учбово-виробничого комбінату автошколи «Автоплюс К» на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Автоплюс К» з 19 квітня 2023 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2023 року зобов`язано ТОВ «Автоплюс К» оформити належним чином трудову книжку на ім`я ОСОБА_1 із врахуванням рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року у справі № 127/18107/23.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 11 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

До Верховного Суду 03 січня 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 11 жовтня 2023 року.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Пунктом 2 та 4 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Ця справа виникла з трудових відносин, предметом спору є вимоги проскасування наказу про звільнення та визнання припиненими трудових відносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи, що ця справа не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження та може розглядатись у порядку спрощеного провадження, предмет позову та кількісний склад учасників справи не свідчить про її надмірну складність, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа відповідно дочастини шостої статті 19 ЦПК України є незначної складності.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у такій справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс К» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та визнання припиненими трудових відносин.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара