Рішення

від 30.11.2023 по справі 522/14296/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14296/21

Провадження № 2/522/1674/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Сулими А. С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Щукіна О. С.,

представника відповідача адвоката Миронюк М. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Закарпатської обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради (надалі театр), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Закарпатської обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позову (з урахуванням додаткових пояснень) зазначила, що вона з 04.09.2019працювала вКомунальному закладі«Закарпатський обласнийакадемічний українськиймузично-драматичнийтеатр іменібратів Юрія-Августината ЄвгенаШерегіїв» Закарпатськоїобласної радина посадіпомічника художньогокерівника. 30.04.2021 відповідачем видано наказ № 27 «Про попередження про заплановане вивільнення», згідно з яким, у відповідності до п. 1 ст. 40 КЗпП України та у зв`язку із виробничою необхідністю було доручено інспектору з кадрів підготувати письмове повідомлення про вивільнення її із займаної посади.

Наказом відповідача від 29.06.2021 № 69-к її звільнено з посади з 06 липня 2021 року у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Своє звільненняпозивач вважаєнезаконним,оскільки вонопроведено зпорушенням вимогзаконодавства тавстановленого порядку,а такожбез належнихдля звільненняз посадипідстав.Зазначає,що повідомленняпро запланованевивільнення їйбуло вручено07.05.2021із зазначеннямйого дати05.05.2021,яку вонапрописала завимогою завідуючоїканцелярії.При цьому05.05.2021вона перебувалау м.Одесі,де їйбуло відкритолисток тимчасовоїнепрацездатності.Відповідачем у2021році неприймалися рішеннящодо зміниструктури таштатного розписувідповідача вчастині скороченнячисельності художньогоперсоналу запосадою «помічникхудожнього керівника»та скороченняпосади «помічникхудожнього керівника».У відповідачабули відсутніреальні змінив організаціївиробництва тапраці,що обумовлювалискорочення у2021році посади«помічник художньогокерівника»,не обґрунтованозміни структурита штатногорозпису вчастині скороченняпосади,яку обіймалапозивач.Посилання відповідачау наказі,яким позивачабуло повідомленопро наступневивільнення,на виробничунеобхідність,яка належнимчином непідтверджена,не єпідставою дляскорочення посадипозивача.Після звільненняпозивача кількістьштатних одиницьвідповідача (166працівників)та загальнийфонд заробітноїплати відповідачабули збережені,що свідчитьпро відсутністьдійсних економічнихобставин дляскорочення посадипозивача.Більше того,з 01.12.2021фонд заробітноїплати відповідачанавіть збільшився.Крім того,відповідач станомна датуприйняття рішенняпро наступневивільнення позивачата надень їїзвільнення немав повноваженьна прийняттярішення щодоскорочення посадипомічника художньогокерівника тазвільнення позивачаз посади.Структура театрузатверджена НаказомДепартаменту культуриЗакарпатської ОДАвід 19березня 2021року №45на часзвільнення позивачане булазмінена табула чинна.При цьомуу Структурівідповідача передбаченанаявність художньогоперсоналу укількості 13осіб.Саме доскладу такоїкатегорії працівниківтеатру згідноз штатнимирозписами відповідачавходила ОСОБА_1 ,а з05липня 2021року структураКомунального закладу«Закарпатський обласнийакадемічний українськиймузично-драматичнийтеатр іменібратів Юрія-Августината ЄвгенаШерегіїв» Закарпатськоїобласної радив частиніхудожнього персоналубула протиправноскорочена відповідачемна 1одиницю.Крім того,штатний розпистеатру,в якомубула відсутняпосада помічникахудожнього керівника,був затвердженийДепартаментом культури,національностей тарелігій ЗакарпатськоїОДА лише12травня 2021року.

Відповідач, у порушення вимог ч. 2 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП України, не запропонував їй усі наявні вакансії за період з 30.04.2021 по 05.07.2021. На сторінці відповідача у соціальній мережі «Facebook» 24 червня 2021 року було розміщено оголошення про пошук спеціалістів, а саме монтувальника сцени та освітлювача зі знанням комп`ютера, але їй посаду освітлювача запропоновано не було, хоча вона має для її зайняття відповідну освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам. З 05.07.2021 у відповідача була наявна вакансія за посадою «помічник директора з питань інвестиційної діяльності». Також позивачем не дотримано вимог трудового законодавства щодо забезпечення переважного права на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

Також позивач зазначає, що унаслідок незаконного звільнення вона зазнала душевних страждань, нервових переживань та стресу, що вплинуло на її звичайний ритм життя та стан здоров`я.

З огляду на викладене, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати наказ № 69-К від 29.06.2021 про її звільнення з посади помічника художнього керівника Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради; поновити її на посаді помічника художнього керівника та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 12000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2022 відзив Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради залишено без розгляду.

У письмових поясненнях від 04.07.2022 відповідач зазначає, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з дотриманням вимог законодавства, вона була повідомлена про її наступне вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників 05.05.2021, жодних зауважень з цього приводу не висловлювала. Посилання позивача на те, що указане повідомлення їй було вручено 07.05.2021 вважає необґрунтованим, оскільки 05.05.2021 позивач була на роботі, підписувала службові документи, а 06.05.2021 повідомила телефоном про свою тимчасову непрацездатність та відкриття 05.05.2021 листка тимчасової непрацездатності. Щодо посилань позивача про те, що відповідачем їй не було запропоновано усі вакантні посади, та зокрема посаду освітлювача сцени, зазначає, що для зайняття такої посади передбачено вимогу про стаж роботи аналогічної за характером не менше 3 років. Крім того зазначає, що законодавством не встановлено форму й порядок попередження працівників про наступне вивільнення. Тому вваажає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовомузасіданні ОСОБА_1 та їїпредставник адвокат Щукін О. С. позов просили задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Миронюк М. П. у судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі наказу Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради № 61-К від 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду помічника художнього керівника з 04 вересня 2019 року.

Наказом Комунальногозакладу «Закарпатськийобласний академічнийукраїнський музично-драматичнийтеатр іменібратів Юрія-Августината ЄвгенаШерегіїв» Закарпатськоїобласної ради№ 27від 30.04.2021«Про попередженняпро запланованевивільнення» відповідно доп.1ст.40КЗпП Українита узв`язку звиробничою необхідністю старшому інспектору з кадрів ОСОБА_2 доручено підготувати письмове повідомлення про подальше вивільнення ОСОБА_1 з посади помічника художнього керівника, обумовлене неможливістю переведення на іншу роботу у зв`язку з її відсутністю.

З повідомлення № 1 від 05.05.2021 Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради слідує, що у зв`язку із скороченням штату його працівників (Наказ 27 від 30.04.2021) ОСОБА_1 повідомлено про наступне звільнення з посади помічника художнього керівника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Звільнення обумовлено неможливістю переведення на іншу роботу у зв`язку із її відсутністю.

У повідомленні про наступне вивільнення зазначено, що його ОСОБА_1 отримала його 05.05.2021.

Наказом № 69-К від 29 червня 2021 року Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади помічника художнього керівника у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 06 липня 2021 року.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За загальним правилом, передбаченим статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Проте, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, в яких оспорюється законність звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Указаний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 357/1330/21.

Як слідує з наказу Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради від 29.06.2021 № 69-К, звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України проведено у зв`язку із скороченням штату працівників.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

В оцінці правомірності звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 306/1325/18 (провадження № 61-6087св21) зазначено: «розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника».

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Виходячи з тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець вважається таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем не надано доказів про прийняття ним у 2021 році рішень щодо зміни структури та штатного розпису в частині скорочення художнього персоналу за посадою помічника художнього керівника.

Структура Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради затверджена Наказом Департаменту культури Закарпатської ОДА від 19 березня 2021 року № 45, у 2021 році та на час звільнення позивача змінена не була.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що у нього мало місце скорочення штату працівників, а відтак не доведено наявності підстав для звільнення позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Крім того, відповідачем не доведено належного виконання ним вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивача, та запропонування їй всіх інших вакантних посад (іншої роботи), які з`явилися у закладі за період з дня попередження позивача про вивільнення до дня її звільнення.

Також відповідачем не доведено дотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення переважного права залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що звільнення позивача з роботи було проведено з істотним порушенням законодавства про працю та за відсутності правових підстав для звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Гарантії працівників при незаконному звільненні з роботи та порушенні порядку їх звільнення з роботи визначені законодавцем у статті 235 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, наказ Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради № 69-К від 29 червня 2021 року підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді помічника художнього керівника.

При ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (надалі - Порядок) передбачено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

За змістом пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Згідно з п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на число календарних днів за цей період.

Відтак, відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку, середня заробітна плата підлягає обчисленню, виходячи з виплат за травень та червень 2021 року.

Відповідачем надано довідку, з якої слідує, що ОСОБА_1 у травні 2021 року відпрацьовано 3 робочих дні, а в червні 11 робочих днів. Заробітна плата за цей період склала 4 751, 76 грн (1044, 78 грн + 3706, 98 грн).

Заперечуючи проти інформації відповідача щодо кількості фактично відпрацьованих робочих днів у травні та червні 2021 року, позивач зазначила, що 3, 4 та 10 травня 2021 року були відповідно до чинного законодавства неробочими днями, у травні за період з 05 по 15 травня 2021 року вона не працювала у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, у період з 17 по 30 травня 2021 року перебувала у відпустці у зв`язку із навчанням; у червні 2021 року з період з 01 по 15 червня 2021 позивач перебувала у відпустці у зв`язку із навчанням, 21 та 28 червня відповідно до законодавства були неробочими днями. Таким чином, кількість фактично відпрацьованих нею робочих днів за травень складає 1 робочий день та за червень 9 робочих днів.

При цьому відповідачем, зазначаючи, що кількість робочих днів, фактично відпрацьованих позивачем за попередні два місяці, що передують звільненню, становить 14 робочих днів, не конкретизовано, які саме дні відповідач зазначив як фактично відпрацьовані позивачем, як і не конкретизовано цього і представником відповідача у судовому засіданні, а відтак відповідачем не спростовано доводи позивача щодо цього.

Таким чином, у травні 2021 року кількість робочих днів позивача складала 1, у червні 2021 року 9.

Отже, середньоденна заробітна плата становить: (1044, 78 грн + 3706, 98 грн) / (1+9)= 475, 18 грн.

З огляду на зазначені вище обставини, період вимушеного прогулу позивача складає: з 06.07.2021 по 29.11.2023 - 620 робочих днів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 294 611,60 грн. При цьому з указаної суми мають бути відраховані установлені законодавством України податки і збори.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтями 16 та 23 Цивільного кодексу України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Подібні висновки висловленні у постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року № 428/7002/14-ц.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати (постанова Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 357/1330/21).

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Вказана правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц.

Унаслідок незаконного звільнення (порушення права на працю) позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях через позбавлення її роботи та заробітної плати як джерела існування, необхідності зміни життєвих зв`язків, виникненні потреби докладати додаткові зусилля для відновлення своїх порушених прав.

Врахувавши наведені обставини та норми матеріального права, установлені обставини справи, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування шкоди у сукупності з іншими фактичними обставинами, суд вважає наявними правові підстави для визначення розміру відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 грн, що буде відповідати засадам розумності, виваженості і справедливості.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір на користь позивача в розмірі 378,36 грн, та в дохід держави в розмірі 908 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Закарпатської обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 69-К від 29.06.2021 Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника художнього керівника Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради.

Поновити ОСОБА_1 на посаді помічника художнього керівника Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради.

Стягнути з Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 294 611 (двісті дев`яносто чотири тисячі шістсот одинадцять) гривень 60 копійок з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнути з Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

У решті позову - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Стягнути з Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 378 (триста сімдесят вісім) гривень 36 копійок.

Стягнути з Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподанняапеляційноїскарги рішення,якщойогоне скасовано,набираєзаконноїсили післяповерненняапеляційноїскарги,відмовиувідкритті чизакриттяапеляційногопровадження абоприйняттяпостановисуду апеляційноїінстанціїзанаслідками апеляційногоперегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Комунальний заклад «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ: 02225364, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Льва Толстого 12;

Третя особа: Закарпатська обласна рада, код ЄДРПОУ: 25435963, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна 4.

Повне судове рішення складено 06.12.2023.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА