Постанова

від 21.05.2024 по справі 522/14296/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3852/24

Справа № 522/14296/21

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Лупши В.В.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Комунальний заклад «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Закарпатська обласна рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Закарпатської обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

29 липня 2021року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що з 04 вересня 2019працювала вКомунальному закладі«Закарпатський обласнийакадемічний українськиймузично-драматичнийтеатр іменібратів Юрія-Августината ЄвгенаШерегіїв» Закарпатськоїобласної радина посаді помічника художньогокерівника. 30 квітня 2021 року відповідачем видано наказ № 27 «Про попередження про заплановане вивільнення», згідно з яким, у відповідності до п. 1 ст. 40 КЗпП України та у зв`язку із виробничою необхідністю було доручено інспектору з кадрів підготувати письмове повідомлення про вивільнення її із займаної посади.

Наказом відповідача від 29 червня 2021 року № 69-к позивачку звільнено з посади з 06 липня 2021 року у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Своє звільненняпозивачка вважаєнезаконним,оскільки вонопроведено зпорушенням вимогзаконодавства тавстановленого порядку,а такожбез належнихдля звільненняз посадипідстав.Зазначає,що повідомленняпро запланованевивільнення їйбуло вручено07 травня 2021 рокуіз зазначеннямйого дати05 травня 2021 року,яку вонапрописала завимогою завідуючоїканцелярії.При цьому05 травня 2021 рокувона перебувалау м.Одесі,де їйбуло відкритолисток тимчасовоїнепрацездатності.

Відповідачем у2021році неприймалися рішеннящодо зміниструктури таштатного розписувідповідача вчастині скороченнячисельності художньогоперсоналу запосадою «помічникхудожнього керівника»та скороченняпосади «помічникхудожнього керівника».У відповідачабули відсутніреальні змінив організаціївиробництва та праці, що обумовлювалискорочення у2021році посади«помічник художнього керівника»,не обґрунтованозміни структурита штатногорозпису вчастині скорочення посади,яку обіймалапозивач.Посилання відповідачау наказі,яким позивачабуло повідомленопро наступневивільнення,на виробничунеобхідність,яка належнимчином не підтверджена,не єпідставою дляскорочення посадипозивача.Після звільнення позивачки кількістьштатних одиницьвідповідача (166працівників)та загальнийфонд заробітноїплати відповідачабули збережені,що свідчитьпро відсутністьдійсних економічнихобставин дляскорочення посадипозивача.

Більше того,з 01 грудня 2021 рокуфонд заробітноїплати відповідачанавіть збільшився.Крім того,відповідач станомна датуприйняття рішенняпро наступне вивільнення позивачата надень їїзвільнення немав повноваженьна прийняттярішення щодоскорочення посадипомічника художньогокерівника тазвільнення позивачаз посади.Структура театрузатверджена НаказомДепартаменту культуриЗакарпатської ОДАвід 19березня 2021року №45на часзвільнення позивачане булазмінена табула чинна.При цьомуу Структурівідповідача передбаченанаявність художньогоперсоналу укількості 13осіб.Саме доскладу такоїкатегорії працівниківтеатру згідноз штатним розписами відповідачавходила ОСОБА_1 ,а з05липня 2021року структура Комунального закладу«Закарпатський обласнийакадемічний українськиймузично-драматичнийтеатр іменібратів Юрія-Августината ЄвгенаШерегіїв» Закарпатської обласної радив частиніхудожнього персоналубула протиправноскорочена відповідачемна 1одиницю.Крім того,штатний розпистеатру,в якомубула відсутня посада помічникахудожнього керівника,був затвердженийДепартаментом культури,національностей тарелігій ЗакарпатськоїОДА лише12травня 2021року.

Відповідач, у порушення вимог ч. 2 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП України, не запропонував позивачці усі наявні вакансії за період з 30 квітня 2021 року по 05 липня 2021 року. На сторінці відповідача у соціальній мережі «Facebook» 24 червня 2021 року було розміщено оголошення про пошук спеціалістів, а саме монтувальника сцени та освітлювача зі знанням комп`ютера, але їй посаду освітлювача запропоновано не було, хоча вона має для її зайняття відповідну освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам. З 05 липня 2021 року у відповідача була наявна вакансія за посадою «помічник директора з питань інвестиційної діяльності». Також позивачем не дотримано вимог трудового законодавства щодо забезпечення переважного права на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

Також позивач зазначає, що унаслідок незаконного звільнення вона зазнала душевних страждань, нервових переживань та стресу, що вплинуло на її звичайний ритм життя та стан здоров`я.

З огляду на викладене, позивачка просила суд визнати незаконним та скасувати наказ № 69-К від 29 червня 2021 року про її звільнення з посади помічника художнього керівника Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради; поновити її на посаді помічника художнього керівника та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 12000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Від відповідача Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, який ухвалою суду від 19 травня 2022 року залишено без розгляду, оскільки поданий поза межами встановленого строку.

У письмових поясненнях від 04 липня 2022 року відповідач зазначив, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з дотриманням вимог законодавства, вона була повідомлена про її наступне вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників 05 травня 2021 року, жодних зауважень з цього приводу не висловлювала. Посилання позивачки на те, що указане повідомлення їй було вручено 07 травня 2021 року, вважає необґрунтованим, оскільки 05 травня 2021 року позивач була на роботі, підписувала службові документи, а 06 травня 2021 року повідомила телефоном про свою тимчасову непрацездатність та відкриття 05 травня 2021 року листка тимчасової непрацездатності. Щодо посилань позивача про те, що відповідачем їй не було запропоновано усі вакантні посади, та зокрема посаду освітлювача сцени, зазначає, що для зайняття такої посади передбачено вимогу про стаж роботи аналогічної за характером не менше 3 років. Крім того зазначає, що законодавством не встановлено форму й порядок попередження працівників про наступне вивільнення. Тому вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Закарпатської обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ № 69-К від 29 червня 2021 року Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника художнього керівника Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника художнього керівника Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради.

Стягнуто з Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 294 611 (двісті дев`яносто чотири тисячі шістсот одинадцять) гривень 60 копійок з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнуто з Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

У решті позову - відмовлено.

Суд допустив негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Вирішено судові витрати

В апеляційній скарзі відповідач КЗ «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради просив рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2023 року як ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права у зв`язку із неправильним тлумаченням закону та невідповідністю висновків, викладеним у рішенні суду, обставинам справи скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог позивачці ОСОБА_1 .

Помилковими вважає висновки суду, що структура відповідача, яка затверджена Наказом департаменту культури Закарпатської ОДА від 19 березня 2021 року № 45, у 2021 році та на час звільнення позивачки змінена не була, оскільки відповідачем суду надано наказ від 22 червня 2021 року № 67-к про введення в дію штатного розпису з 05 липня 2021 року у зв`язку із виробничою необхідністю, збільшенням обсягів діяльності театру та оптимізацією організації структури; у справі наявні належні докази ознайомлення з повідомленням від 05 травня 2021 року № 1 про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП з посади помічника художнього керівника, про що свідчить її підпис від 05 травня 2021 року без жодних зауважень, а посилання позивачки на не підписання такого повідомлення спростовано табелем обліку робочого часу, підписанням того дня службових документів; законодавством не встановлено форму такого попередження працівника про наступне вивільнення, а лише визначено право юридичної особи самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлення чисельності працівників і штатний розпис; помилковим є і висновок суду про не доведення дотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення переважного права залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, оскільки підстав для застосування переважного права відповідно до ст. 42 КЗпП України судом не встановлено, адже це була єдина посада, яка займала саме позивачка; не є порушенням порядку вивільнення позивачки те, що відповідачем їй не було запропоновано посаду освітлювача, оскільки згідно Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 84 Діяльність у галузі драматичного мистецтва та інша розважальна діяльність, особа за фахом «Сценічне мистецтво» професійна кваліфікація «Художник освітлення», яку має позивачка, висуваються вимоги базової вищої освіти відповідного напрямку підготовки (бакалавр, молодший спеціаліст), для молодшого спеціаліста, яким є позивачка, - підвищення кваліфікації та стаж роботи аналогічної за характером не менше 3 років; жодних доказів наявності моральних страждань ОСОБА_1 , пов`язаних з її звільненням, суду не надавались, а сам факт звільнення не може слугувати доказом наявності таких страждань. Вважає відсутніми докази завдання позивачці моральної шкоди звільненням, а сам факт звільнення не є таким доказом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка апеляційну скаргу не визнала та просила відмовити у її задоволенні, а рішення суду - залишити без змін, оскільки матеріали справи не містять жодного розпорядчого акту відповідача щодо зміни структури та штатного розпису відповідача у 2021 році в частині скорочення чисельності художнього персоналу на 1 одиницю за посадою «помічник художнього керівника», структура відповідача затверджена Наказом департаменту культури Закарпатської ОДА від 19 березня 2021 року № 45, на час звільнення позивачки не була змінена та діяла у складі художнього персоналу відповідача, що своїм листом підтвердив Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОВА від 23 серпня 2022 року № Р-01-22/2; як правильним та неспростовним відповідачем є і висновок суду про недоведеність першим належного виконання ним вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування ОСОБА_1 та запропонування їй всіх інших вакантних посад (іншої роботи), які з`явилися у відповідача за період з дня попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення до дня її звільнення, у той час, коли на офіційній сторінці відповідача у Фейсбуці з 05 липня 2021 року вакансія за професією «помічник директора з питань інвестиційної діяльності», з 24 червня 2021 року за професією (посадою) «монтувальник сцени» - не менше 2 вакансій та «освітлювач сцени», які є підходящими для позивачки; крім того, відповідачем до апеляційної скарги надано структуру відповідача, начебто затверджену Закарпатською ОДА 12 травня 2021 року, без обґрунтування неможливості її надання до суду першої інстанції; визначену судом моральну шкоду та її підстави відповідачем не спростовано, штат підприємства відповідача збережено, дійсні економічні обставини для скорочення штату відсутні, а фонд оплати праці збільшився.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 доводи скарги не визнав, просив рішення суду залишити без змін.

Представник Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради адвокат Свіда К.В. 19 травня 2024 року подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні в Приморському районному суду м. Одеси у справі № 522/23864/21.

Розглядаючи вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Вказаний представник діє на підставі Договору про надання правової допомоги від 15 травня 2024 року, укладеного із Комунальним закладом, 16 травня 2024 року надавав суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, проте з матеріалами справи не ознайомився до розгляду справи.

17 травня 2024 року керівник відповідача директор-художній керівник ОСОБА_3 подав заяву про видалення іншого представника відповідача адвоката Миронюк М.П. у зв`язку із розірванням договору про надання правничої допомоги.

Справа перебуває в провадженні Одеського апеляційного суду з січня 2024 року, апеляційне провадження відкрито 26 січня 2024 року, передбачений частиною першою статті 371 ЦПК України строк розгляду справи апеляційної скарги сплинув у березні 2024 року, у той час коли правом на справедливий судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, складовою якого є розумність строків розгляду справи, наділені всі учасники справи, у тому разі і позивачка, яка звернулася до суду за хистом своїх трудових прав.

Участь відповідача Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради та його представника в суді апеляційної інстанції не визнавалася судом обов`язковою.

Відповідач є ініціатором апеляційного провадження, свої міркування щодо позовних вимог та законності рішення суду першої інстанції відповідачем висловлено у заяві по суті справи - в апеляційній скарзі.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Заявник, який є представником юридичної особи, не навів у своїй заяві обставин, які б перешкоджали розглянути справу за його відсутності, а також не мотивував необхідність його безпосередньої явки до суду, як і не надав доказів у підтвердження викладених ним у заяві про відкладення розгляду справи обставин.

Відповідач Комунальний заклад «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради належним чином повідомлений, який є користувачем Електронного Суду, про дату, час та місце розгляду справи 16 травня 2024 року.

Відповідач, як ініціатор судового провадження в суді апеляційної інстанції, має демонструвати готовність на всіх етапах розгляду брати участь у судових процедурах.

Згідно практики ЄСПЛ, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», суд зазначив, що «заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання». Невиконання таких вимог може трактуватися судом як зловживання процесуальними правами.

За наведених обставин, у задоволенні заяви представника відповідача Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради адвоката Свиди К.В. слід відмовити, і наведене не є перешкодою в розумінні ч. 2 ст. 372 ЦПК України для розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, необхідно з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

За загальним правилом, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність скорочення штату та чисельності працівників, оскільки право визначати чисельність і штат працівників належить власнику або уповноваженому ним органу (висновки Верховного Суду у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, від 27 травня 2021 року в справі № 201/6689/19).

Разом з тим, суд, вирішуючи відповідні трудові спори, з дотриманням принципів диспозитивності цивільного судочинства і змагальності сторін, перевіряє наявність законних підстав для звільнення, дотримання порядку (процедури) звільнення, зокрема і відсутність дискримінації при звільненні.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частина третя статті 49-2 КЗпП України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 зазначено, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

Розірвання трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом (постанова Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14).

Відповідно до частини першоїстатті 235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України «Про запобігання корупції»іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14 зроблено висновок, що «за змістом частини першоїстатті 235 КЗпП Українипрацівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку,установленого законом».

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина другастатті 235 КЗпП України).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та ніким по справі не оспорюється, що позивачка з 04 вересня 2019 року працювала у Комунальному закладі «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради на посаді помічника художнього керівника, Наказ № 61-К від 03 вересня 2019 року (а.с. 123, т. 1).

Наказом Комунальногозакладу «Закарпатськийобласний академічнийукраїнський музично-драматичнийтеатр іменібратів Юрія-Августината ЄвгенаШерегіїв» Закарпатськоїобласної ради№ 27від 30 квітня 2021 року «Про попередженняпро запланованевивільнення» відповідно доп.1ст.40КЗпП Українита узв`язку звиробничою необхідністю старшому інспектору з кадрів ОСОБА_4 доручено підготувати письмове повідомлення про подальше вивільнення ОСОБА_1 з посади помічника художнього керівника, обумовлене неможливістю переведення на іншу роботу у зв`язку з її відсутністю (а.с. 84, т. 3).

З повідомлення № 1 від 05 травня 2021 року Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради слідує, що у зв`язку із скороченням штату його працівників (Наказ 27 від 30 квітня 2021 року) ОСОБА_1 повідомлено про наступне звільнення з посади помічника художнього керівника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Звільнення обумовлено неможливістю переведення на іншу роботу у зв`язку із її відсутністю (а.с. 94г, т. 1).

У повідомленні про наступне вивільнення зазначено, що ОСОБА_1 отримала його 05 травня 2021 року.

Наказом № 69-К від 29 червня 2021 року Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади помічника художнього керівника у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 06 липня 2021 року (а.с. 7, т. 1).

Штатний розпис на 2021 рік Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради, який вводиться з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, затверджений Директором департаменту культури Закарпатської обласної адміністрації. У розділі 2 «Художній персонал» наявні 13 штатних одиниць, серед яких одна одиниця помічника художнього керівника. Загальна штатна чисельність 166 (а.с. 149-153 т. 1).

Така сама штатна чисельність та кількісний штат розділу «Художній персонал» була діюча згідно затвердженого штатного розпису відповідача на 2020 рік (а.с. 139-143 т. 1).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що звільнення позивачки з роботи було проведено з істотним порушенням законодавства про працю та за відсутності правових підстав для звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що у нього мало місце скорочення штату працівників, а відтак не доведено наявності підстав для звільнення позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України; дотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення переважного права залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю. Вказане має наслідком у відповідності до вимог ст. 235 КЗпП України поновлення ОСОБА_1 на роботі на попередній посаді та стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходив, що унаслідок незаконного звільнення (порушення права на працю) позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях через позбавлення її роботи та заробітної плати як джерела існування, необхідності зміни життєвих зв`язків, виникненні потреби докладати додаткові зусилля для відновлення своїх порушених прав, а тому розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 грн, буде відповідати засадам розумності, виваженості і справедливості.

Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Висновок суду про те, що відповідачем не доведено належного виконання ним вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивачки та запропонування їй усіх інших вакантних посад (іншої) роботи, які з`явилися у закладі за період з дня попередження позивачки про вивільнення до дня звільнення, є обґрунтованим.

Так, позивачкою надано відомості про те, що 24 червня 2022 року відповідач розміщував на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці з 05 липня 2021 року вакансія за професією «помічник директора з питань інвестиційної діяльності», з 24 червня 2021 року за професією (посадою) «монтувальник сцени» - не менше 2 вакансій та «освітлювач сцени», які є підходящими для позивачки. Такі посади наявні у штатному розписі відповідача.

Позивачка має диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Сценічне мистецтво» професійна кваліфікація Художник з освітлення (а.с. 48 т. 1).

Згідно п. 4 Розділу «Технічні службовці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 84 Діяльність у галузі драматичного мистецтва та інша розважальна діяльність посада Освітлювача (який веде розробку схем освітлення) включає в себе наступні завдання та обов`язки: складення світлової партитури та закладення її в електронну пам`ять пультів дистанційного керування освітленням; розподілення рівномірно навантаження за фазами і фідерами в межах допустимого режиму електротехнічного обладнання і освітлювальних приладів; забезпечення створення найбільш складних світлових і кольорових ефектів освітленості об`єкту; керування роботою електроосвітлювачів під час монтування і демонтування освітлювальної апаратури.

Такий працівник має знати: основи світло- ікольорознавства; конструкції освітлювальної апаратури; правила її експлуатації; стаціонарні сіті освітлення для створення будь-якого світлового рішення об`єкта; енергетичні параметри джерел живлення; електротехніку; правила внутрішнього трудового розпорядку; правила і норми охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

До нього висуваються кваліфікаційні вимоги: повна загальна середня освіта та професійно-технічна освіта. Без вимог до стажу роботи.

Вказане свідчить про відповідність позивачки вказаній роботі.

Доказів пропозиції відповідачем вказаної посади ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Верховним Судомусталено сформованоправову позиціющодо того,що якщоз моментуповідомлення працівниківпро скороченнята домоменту фактичногозвільнення працівникана підприємствіз`явилисябудь-якінові вакансії,нароботодавця покладенообов`язокповідомити проце працівника,який підлягаєскороченню (зокрема,постанова по справі № 646/2661/20 від 09 грудня 2021 року).

Не заслуговують на увагу посилання заявника на те, що позивачка не відповідає вимогам, що ставляться до вказаної посади з посиланням на те, що Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 84 Діяльність у галузі драматичного мистецтва та інша розважальна діяльність, за фахом «Сценічне мистецтво» професійна кваліфікація «Художник освітлення», висуваються вимоги базової вищої освіти відповідного напрямку підготовки (бакалавр, молодший спеціаліст), і для молодшого спеціаліста, яким є позивачка, - підвищення кваліфікації та стаж роботи аналогічної за характером не менше 3 років, оскільки такі вимоги ставляться до художника з освітлення театрально-видовищного підприємства (п. 20 вказаного Довідника).

Вказане є визначальним для правильного вирішення справи.

Що стосується висновків суду про те, що відповідачем не надано доказів про прийняття ним у 2021 році рішень щодо зміни структури та штатного розпису в частині скорочення художнього персоналу за посадою помічника художнього керівника, то з цього приводу матеріали справи містять Статут Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради, затверджений Рішенням обласної ради 16 липня 2020 року № 1773, діючий станом на час виникнення спірних правовідносин, п. 6.4.3 якого передбачено, що затвердження структури та штатного розпису театру на календарний рік та змін до нього віднесено до повноважень Галузевого органу управління, яким згідно п. 6.1.3. є відповідний структурний підрозділ Закарпатської обласної державної адміністрації, до компетенції якого належить забезпечення розвитку культури відповідно до законодавства.

Таким Галузевим органом є Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА, до якого 30 квітня 2021 року з листом щодо дачі дозволу на внесення змін до штатного розпису з 05 липня 2021 року та виведення посади «Помічника художнього керівника» - 1 посада у зв`язку з виробничої необхідністю (а.с. 116 т. 3).

Новий штатний розпис відповідача, який вводиться в дію з 05 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року, в якому посада позивачки відсутня та виключена із розділу «Художній персонал» (12 штатних одиниць замість 13 у попередньому), затверджений Директором Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА, лише 12 травня 2021 року (а.с. 25-29 т. 3).

Тому висновок суду про те, що станом на час попередження позивачки 05 травня 2021 року про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням штату такого скорочення ще не відбулося, є правильним, оскільки, уповноважений на зміни штатного розпису орган ще не ухвалив відповідного рішення, а звернення роботодавця до такого органу з пропозицією внесення змін до штатного розпису не може підмінювати собою вже відбуле рішення про скорочення.

Помилковий висновок суду про недоведення відповідачем дотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення переважного права залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією не вплинув на правильність прийнятого судом рішення в цілому, оскільки «переважне право позивача на залишення на роботі при звільненні за скороченням штату, передбачене частиною першою статті 42 КЗпП України, не може бути порушене, оскільки цим правом наділені працівники, які займають однакові посади, а посада позивача була єдиною» (постанова Верховного Суду по справі № 334/4326/17 від 19 серпня 2020 року).

Отже, висновок суду про обґрунтованість позовних вимог та поновлення позивачки на посаді помічника художнього керівника відповідача ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи і не спростовується помилковими доводами апеляційної скарги.

Довід апеляційної скарги про відсутність доказів завдання позивачці моральної шкоди звільненням також не заслуговує на увагу.

У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначеностаттею 237-1 КЗпПУкраїни, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Верховний Суд України у постанові від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12 сформулював основні підходи до відшкодування моральної шкоди у разі порушення прав працівника. Так, Верховний Суд України вказав, щостаття 237-1 КЗпПУкраїни містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 3, 4, 11, 31 ЦПК України).

Норми КЗпП України не містять будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, шляхом повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставістатті 237-1 КЗпПУкраїни здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 (провадження № 61-21511сво19) зазначено, що моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Компенсація завданої моральної шкоди не забезпечується самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення. Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставістатті 237-1 КЗпПУкраїни здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати 2012 року у справі № 6-23цс12, від 14 грудня 2016 року у справі № 428/7002/14-ц та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 640/14909/16-ц (провадження № 61-20666св18).

Надавши належну оцінку доводам позивачки про завдання їй незаконним звільненням моральних страждань, втрату нормальних життєвих зв`язків та необхідність докладання додаткових зусиль для організації свого життя, суд дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог в наведеній частині та стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн, визначивши такий розмір з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала позивачка, а також вимог розумності та справедливості.

Інших доводів, у тому разі і щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та його розміру апеляційна скарга не містить.

Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін є ухвалення судом рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Згідно з частиною тринадцятоюстатті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює.

Керуючись ст. 367,374, 375 ЦПК України,апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови- 24 травня 2024 року.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.В. Кострицький

Ю.П. Лозко