Постанова

від 04.12.2023 по справі 911/1610/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р. Справа№ 911/1610/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ ФЛООР УКРАЇНА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 року

у справі № 911/1610/23 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ ФЛООР УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР РЕАЛТІ"

про відшкодування шкоди розмірі 30 690, 60 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙ ФЛООР УКРАЇНА» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ» (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди розмірі 30 690 грн. 60 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що одне й те ж саме майно за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 було передано йому на підставі двох договорів: Договору суборенди №30-РІ від 01.04.2018 року та Договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року.

Проте, Товариство з обмеженого відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ», з огляду на обставини, встановлені в межах справи № 910/9669/21, неправомірно передало в суборенду приміщення Позивачу за Договором суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року, а Позивач в свою чергу сплачував орендні платежі у 2021 році за одні й ті ж самі приміщення та за однаковий період, заборгованість за яким було стягнуто рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 року по справі №910/12683/21. За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ» шкоду у розмірі 30 690 грн. 00 коп.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними, вина заподіювача шкоди) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙ ФЛООР УКРАЇНА" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 року у справі №911/1610/23 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- частина майнового комплексу, який розміщений у місті Києві на вулиці Будіндустрії, 6, була передана в суборенду позивачу двома різними орендарями, а період дії указаних договорів накладався;

- своїми діями, які полягали в укладенні договору суборенди та додаткових угод до нього, актів приймання-передачі приміщень та отриманні суборендних платежів, відповідач наніс майнової шкоди позивачу;

- станом на момент укладення з відповідачем договору суборенди власником майнового комплексу було ТОВ «Гансо Компані», а не ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»;

- відповідач неправомірно передав позивачу в суборенду частину майнового комплексу, тоді як позивач сплачував за користування вказаними приміщеннями, в тому числі і за період, за який з позивача на користь ТОВ «Рентінвест 3000» рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 у справі № 910/12683/21 було стягнуто заборгованість.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/1610/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 17.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ ФЛООР УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 року у справі №911/1610/23 та повідомлено сторін, що справа буде розглядатись без повідомлення (виклику) учасників справи.

Пункт 2 частини 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено, а тому справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙ ФЛООР УКРАЇНА» (суборендар) укладено Договір суборенди №30-РІ, згідно умов якого орендар передає суборендареві за плату на певний строк у користування частину майнового комплексу, що розміщений за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 для здійснення суборендарем своєї господарської діяльності.

Згідно з п. 1.2 Договору за цим договором суборендар вступає у користування нежитловим приміщенням, що належить орендареві на праві користування. Об`єктом суборенди для цілей цього договору є: приміщення площею 219,1 кв.м.

Відповідно до п. 1.3 Договору строк суборенди за договором починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта та закінчується 31.03.2019 (останній день суборенди).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що об`єкт суборенди повинен бути переданий позивачем та прийнятий відповідачем протягом двох діб з моменту укладення договору за актом приймання-передачі (додаток №2 до договору, який є його невід`ємною частиною), в якому сторони вказують площу об`єкта суборенди, склад та технічні характеристики об`єкта суборенди, перелік майна та обладнання, що передаються разом із об`єктом суборенди.

За змістом п. 5.1 Договору за згодою сторін щомісячна суборендна плата за користування об`єктом суборенди за договором встановлюється у розмірі 17 361,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору суборенди №30-РІ від 01.04.2018 року Орендар передав, а Суборендар в свою чергу прийняв у тимчасове володіння та користування за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, складське приміщення площею 137,40 кв.м. в будівлі корпусу літ. «В1», офісне приміщення, площею 81,70 кв.м., розташоване в будівлі корпусу літ. «А», четвертий поверх, що підтверджується Актом приймання - передачі приміщення від 01.04.2018.

Додатковою угодою №2 від 01.03.2019 сторонами погоджено змінити щомісячну орендну плату, яка встановлюється у розмірі 33 999,00 грн.

Крім того, на виконання умов Договору суборенди №30-РІ від 01.04.2018 року Орендар передав, а Суборендар в свою чергу прийняв у тимчасове володіння та користування за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, складське приміщення площею 66,7 кв.м. в будівлі корпусу літ. «В1», що підтверджується Актом приймання - передачі приміщення від 01.03.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 року по справі №910/12683/21, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Флоор Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" заборгованість у розмірі 306 906 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 4 603 грн. 59 коп.

28.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЦЕСТ - ПЛЮС» (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги №1/ВПВ, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає, а Новий Кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному Кредиторові, і стає Кредитором за зобов`язанням Боржника перед Первісним кредитором.

Згідно з п.1.2 договору про відступлення новий кредитор отримує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі 306906,00 грн. Зобов`язання боржника зі сплати первісному кредитору грошової суми, в розмірі, визначеному в п. 2.1 цього договору, яке відступається новому кредитору за цим договором, виникло на підставі Господарського договору суборенди No30-PI від 01.04.2018 року за період з жовтня 2020 року по червень 2021 року. Грошова сума в розмірі 306906,00 грн. стягнена з Боржника на користь Первісного Кредитора рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 року у справі №910/12683/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 року у справі №910/12683/21.

10.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЦЕСТ - ПЛЮС» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙ ФЛООР УКРАЇНА» (Боржник) було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості, за яким Кредитор та Боржник домовилися про реструктуризацію заборгованості, що виникла у Боржника перед Кредитором на підставі Договору про відступлення права вимоги №1/ВПВ від 28.02.2023 року шляхом розстрочення на 10 календарних місяців.

В свою чергу, 01.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙ ФЛООР УКРАЇНА» (Суборендар) та Товариством з обмеженого відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ» (Орендар) було укладено Договір суборенди №36-01/01/21, відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, загальною площею 285,80 кв.м.

Орендар передає приміщення в суборенду на підставі згоди, наданої власником Об`єкту суборенди - ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (надалі - Власник). Згодою розуміється Договір оренди №09/05/1 1/2020/1 від 05 листопада 2020 року, укладений між Власником та Орендарем. Приміщення надається суборендарю з метою розміщення складських та офісних. приміщень. (п.1.2 Договору)

Згідно з п.2.1 договору суборендар має право користуватися приміщенням після підписання Акту приймання-передачі приміщення, який підписується Сторонами протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладання цього Договору.

Відповідно до п.3.1 договору за користування визначеним у п.1.1. договору приміщенням суборендар зобов`язаний сплачувати орендарю протягом терміну договору плату за користування приміщенням (надалі - Орендна плата), як визначено нижче: сторони домовились, що у період з дати підписання Акту приймання-передачі приміщення, а саме: з 01.01.2021 року по 31.01.2021 суборендар не сплачує орендну плату за користування приміщенням. З 01.02.2021 року по 28.02.2021 суборендар сплачує орендну плату за користування приміщенням в розмірі 135966 грн. 00 коп. з ПДВ, з 01.03.2021 року по 31.12.2021 року суборендар сплачує орендну плату за користування приміщенням в розмірі 33 999 грн. 00 коп. з ПДВ

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року орендар передав, а суборендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування частину приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, загальною площею 285,80 кв.м., а саме: складське приміщення корп. Літ. «В1» площею 137,40 кв.м., складське приміщення корп. Літ. «В1», площею 66,70 кв.м., офісне приміщення літ. «А», площею 81,70 кв.м., що підтверджується Актом приймання - передачі приміщення в оренду від 01.01.2021.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2021 року до договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року сторони виклали п.3.1.1 договору в новій редакції та продовжили дію договору на один календарний рік.

За актом повернення приміщення від 01.08.2022 року до договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року суборендар повернув, а орендар в свою чергу прийняв частину приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, а саме складське приміщення корп. Літ. «В1», площею 66,70 кв.м.

За актом повернення приміщення від 01.10.2022 року до Договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року Суборендар повернув, а Орендар в свою чергу прийняв частину приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, а саме: складське приміщення корп. Літ. «В1» площею 137,40 кв.м., офісне приміщення літ. «А», площею 81,70 кв.м.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що одне й те ж саме майно за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 було передано йому на підставі двох договорів: Договору суборенди №30-РІ від 01.04.2018 року та Договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 року по справі №910/9669/21 встановлено, що спрямовані в даному випадку на набуття правомочностей власника спірного майнового комплексу дії, а саме, проведення 05.10.2020 та 15.10.2020 приватним нотаріусом Юдіним М.А. державної реєстрації в Державному реєстрі прав іпотеки, обтяження спірного майнового комплексу іпотекою та права власності ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на спірний майновий комплекс, є нікчемними, адже є наслідком протиправних дій, вчинених всупереч публічному порядку (зокрема, внаслідок нехтування обов`язковістю судових рішень, які набрали законної сили, та встановлених ними обтяжень спірного майна) за відсутності жодних доказів на підтвердження втрати чинності такими арештами чи наявності пріоритету зареєстрованих прав над встановленими судовими рішеннями обтяженнями спірного майна.

За твердженням позивача, станом на дату укладання договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року власником майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 було ТОВ «ГАНСО КОМПАНІ», а не ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", у зв`язку з чим останній не міг передавати в оренду спірне майно, а відповідач у справі не міг отримати згоди на укладення договору суборенди. Проте, Товариство з обмеженого відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ» неправомірно передало в суборенду приміщення позивачу за Договором суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021, а позивач в свою чергу сплачував орендні платежі у 2021 році за одні й ті ж самі приміщення та за однаковий період, заборгованість за яким було стягнуто рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 року по справі №910/12683/21.

За таких підстав, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ» шкоду у розмірі 30 690 грн. 00 коп.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог частини другої статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач вказує, що одне й те ж саме майно за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 було передано йому на підставі двох договорів: Договору суборенди №30-РІ від 01.04.2018 та Договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021.

Проте, за твердженням позивача, Товариство з обмеженого відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ» неправомірно передало в суборенду приміщення позивачу за Договором суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021, оскільки станом на дату укладення договору ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не було власником майнового комплексу, що розташований в місті Києві по вул.. Будіндустрії, буд. 6, загальною площею 28 223,10 кв.м., що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 у справі № 910/9669/21.

Позивач вказує, що він сплачував орендні платежі у 2021 році за одні й ті ж самі приміщення та за однаковий період, заборгованість за яким було стягнуто рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 по справі №910/12683/21.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, при укладенні Договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 у п.1.2 було зазначено, що орендар передає приміщення в суборенду на підставі згоди, наданої власником Об`єкту суборенди - ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (надалі - Власник). Згодою розуміється Договір оренди №09/05/1 1/2020/1 від 05 листопада 2020 року, укладений між власником та орендарем. Приміщення надається суборендарю з метою розміщення складських та офісних приміщень.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/9669/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНСО КОМПАНІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича з вимогами про витребування майна та скасування рішень державного реєстратора.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 року по справі №910/9669/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 та постановою Верховного Суду від 21.09.2022, позов задоволено повністю.

Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНСО КОМПАНІ" нерухоме майно - майновий комплекс, що розташований в місті Києві, по вулиці Будіндустрії, будинок 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1552597580000), загальною площею 28223,1 кв.м, до складу якого входять: адміністративно-побутовий корпус (літ. А) загальною площею 1643,7 кв.м., цех баштових кранів (літ. Б) загальною площею 3833,7 кв.м., механо-складальний цех, заготовчий цех, цех ремонту екскаваторів, адміністративно-господарські приміщення (літ. В) загальною площею 11361,00 кв.м., виробничий корпус (літ. Г) загальною площею 9805,8 кв.м., киснева станція, приміщення балонів кисневої рампи, навіс кисневої станції (літ. Д) загальною площею 81,4 кв.м., будинок РОУ (літ. Е) загальною площею 125,5 кв.м., очисні споруди, споруди для зливних і виробничих каналізацій (літ. З) загальною площею 26,7 кв.м., блок-пост заводської готовності (літ. И) загальною площею 3,10 кв.м., заготовче відділення, столярний цех, склад матеріалів (літ. К) загальною площею 1227,2 кв.м., склад шихти, блок кімната (літ. Л) загальною площею 115,00 кв.м.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54421899 від 05.10.2020 17:10:55, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54422313 від 05.10.2020 17:30:04, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54423577 від 05.10.2020 19:12:42, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54599126 від 15.10.2020 22:25:04, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54599147 від 15.10.2020 22:49:37, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54599162 від 15.10.2020 23:10:42, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем.

У вказаному рішенні встановлено, що спрямовані в даному випадку на набуття правомочностей власника спірного майнового комплексу дії, а саме, проведення 05.10.2020 та 15.10.2020 приватним нотаріусом Юдіним М.А. державної реєстрації в Державному реєстрі прав іпотеки, обтяження спірного майнового комплексу іпотекою та права власності ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на спірний майновий комплекс, є нікчемними, адже є наслідком протиправних дій, вчинених всупереч публічному порядку (зокрема, внаслідок нехтування обов`язковістю судових рішень, які набрали законної сили, та встановлених ними обтяжень спірного майна) за відсутності жодних доказів на підтвердження втрати чинності такими арештами чи наявності пріоритету зареєстрованих прав над встановленими судовими рішеннями обтяженнями спірного майна.

Отже, зазначені обставини реєстрації ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" за собою права власності на спірний майновий комплекс є підтвердженням його недобросовісної поведінки.

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, у справі №910/9669/21 судами надана правова оцінка діям ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в частині реєстрації за собою права власності на нерухоме майно - майновий комплекс, що розташований в місті Києві, по вулиці Будіндустрії, будинок 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1552597580000), загальною площею 28223,1 кв.м.

Водночас, вказані обставини не становлять преюдицію при розгляді даної справи відповідно до вимог частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в межах справи №910/9669/21 не досліджувались обставини надання згоди ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на укладення договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 й правомірності укладення такого договору.

Крім того, ні Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙ ФЛООР УКРАЇНА», ні Товариство з обмеженого відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ», не було учасником у справі №910/9669/21, що є однією із підстав для застосування преюдиції відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Згідно зі ст. ст. 759, 761 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Статтею 774 ЦК України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Отже, з аналізу положень ст. ст. 761, 774 ЦК України випливає, що договір піднайму є похідним від договору найму (оренди) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору найму (оренди). У разі втрати чинності договором найму (оренди) припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в піднайм (суборенду).

Схожий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2019 у справі №909/500/18.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження припинення дії договору оренди №09/05/1 1/2020/1 від 05 листопада 2020 року, укладеного між власником та орендарем, з огляду на те, що договір суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року є похідним від основного договору, на підставі якого він укладався, а дія договору піднайму поза межами договору найму суперечить природі договору піднайму.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, за актом повернення приміщення від 01.08.2022 року до договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 суборендар повернув, а орендар в свою чергу прийняв частину приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, а саме складське приміщення корп. Літ. «В1», площею 66,70 кв.м.

За актом повернення приміщення від 01.10.2022 до договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року суборендар повернув, а орендар в свою чергу прийняв частину приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, а саме: складське приміщення корп. Літ. «В1» площею 137,40 кв.м., офісне приміщення літ. «А», площею 81,70 кв.м.

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди.

Таким чином, з моменту укладення сторонами актів повернення приміщення від 01.08.2022 року, від 01.10.2022, переданих на підставі Договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021, договір припинив свою дію, внаслідок чого орендар втратив право на користування об`єктом оренди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Тобто, обов`язок Суборендаря по сплаті орендної плати Товариству з обмеженою відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ», що визначений нормами чинного законодавства України та умовами Договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 року, виник з моменту передачі за відповідними актами приймання - передачі приміщення до моменту припинення такого договору. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження відсутності такого обов`язку у позивача, зокрема, визнання недійсним вказаного договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, дії (бездіяльність) Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ», внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (статті 11 ЦК України).

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження неправомірності дій Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ» щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «МАЙ ФЛООР УКРАЇНА» частини приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, загальною площею 285,80 кв.м., а саме: складського приміщення корп. Літ. «В1» площею 137,40 кв.м., складського приміщення корп. Літ. «В1», площею 66,70 кв.м., офісного приміщення літ. «А», площею 81,70 кв.м. на виконання умов Договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021.

Як вже було встановлено вище, у рішенні Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 року по справі №910/9669/21, на яке посилається позивач в якості обґрунтування своїх позовних вимог, надавалась правова оцінка діям ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", а не відповідача у даній справі.

Крім того, укладення позивачем договору суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 за наявності Договору суборенди №30-РІ від 01.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙ ФЛООР УКРАЇНА», за яким рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 року по справі №910/12683/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 року, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Флоор Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" заборгованість у розмірі 306 906 грн. 00 коп., свідчить про суперечливість самої поведінки позивача, а не відповідача у даній справі.

А тому, оскільки позивачем не було доведено належними та допустимими доказами наявності всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними, вина заподіювача шкоди) для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, враховуючи, що договір суборенди №36-01/01/21 від 01.01.2021 недійсним визнаний не був, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 30 690,60 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 у справі №911/1610/23.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ ФЛООР УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 у справі №911/1610/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 у справі №911/1610/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 у справі №911/1610/23.

5. Матеріали справи №911/1610/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко