Постанова

від 22.11.2023 по справі 910/1603/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2023 р. Справа№ 910/1603/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко А.І.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 22.11.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023

у справі № 910/1603/23(суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-ремонтна будівельна компанія"

про стягнення 311 169, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Франківська районна державна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтна будівельна компанія» про стягнення 311169 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено умови укладених між сторонами Договорів №243/19 від 25.11.2019 та №158/20 на додаткові аналогічні роботи по об`єкту від 23.11.2020 в частині невідповідності визначення окремих видів робіт, що призвело до завищення вартості робіт на суму 331 169,00 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 331 169,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 10.07.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Франківська районна державна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі № 910/1603/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/1603/23 та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-ремонтна будівельна компанія" на користь місцевого бюджету Львова збитки, завдані бюджету Львова в розмірі 331 169, 00 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник вказує, що враховуючи невідповідності, ТзОВ «ДРБК» в недотримання п. 6.4.3 «Правил визначення вартості будівництва» ДСТУ БД. 1.1-1:2013 завищено вартість робіт за 2020 рік по КПКВ 4417310 за КЕКВ 3132 на суму 331 169,00 гривень.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Станік С.Р., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1603/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

24.07.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/1603/23.

Суддя Станік С.Р. з 27.07.2023 по 28.07.2023 перебував у відпустці.

Суддя Гончаров С.А 31.07.2023 перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 апеляційну скаргу Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі № 910/1603/23 залишено без руху та роз`яснено Франківській районній державній адміністрації Львівської міської ради, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази направлення апеляційної скарги відповідачу в розумінні ст. 259 ГПК України (листом з описом вкладення).

Суддя Яковлєв М.Л. з 07.08.2023 по 25.08.2023 перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі № 910/1603/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі № 910/1603/23 у судовому засіданні 27.09.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р, який входив до складу суду, у відпустці відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 прийнято справу № 910/1603/23 до провадження за апеляційною скаргою Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 на 22.11.2023.

У зв`язку з перебуванням суддів Шаптали Є.Ю. та Яковлєва М.Л., які входили до складу суду, у відпустці відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 прийнято справу № 910/1603/23 до провадження за апеляційною скаргою Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Тищенко А.І. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 на раніше визначену дату 22.11.2023

У судове засідання, що відбулось 22.11.2023, представники сторін не з`явились про час дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.11.2019 між Франківською районною адміністрацією (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтна будівельна компанія» (далі - Виконавець) укладено Договір №243/19 (далі - Договір №243/19) відповідно до умов якого, Виконавець бере на себе виконання робіт: Капітальний ремонт дворів, внутрішньоквартальних доріг, тротуарів на вул. Городоцькій, 171 у м. Львові (далі - об`єкт) згідно з технічними вимогами Замовника торгів, а Замовник прийняти і оплатити такі роботи. (п.1.1. Договору №243/19)

Ціна Договору визначена на підставі договірної ціни, яка є невід`ємною частиною Договору. (п.2.1. Договору №243/19)

Ціна робіт за договором складає 6101606,69 грн у т.ч. ПДВ 1016934,43 грн. (п.2.2. Договору №243/19)

Згідно з п.3.1. Договору №243/19 Виконавець зобов`язаний виконати роботи протягом терміну дії цього договору відповідно до вимог, узгоджених між Виконавцем та Замовником та у відповідності до письмових повідомлень Замовника щодо виду обсягів та термінів виконання робіт.

Відповідно до п.3.11. Договору №243/19 Виконавець протягом 10-ти календарних днів після завершення виконання робіт, передбачених п.1.1. даного договору готує Акт здавання-приймання робіт (встановленої форми) і подає їх для підписання Замовнику.

Замовник вправі систематично здійснювати контроль за виконанням робіт і при недотриманні умов договору і правил благоустрою виставляти претензії до Виконавця. (п.3.14. Договору №243/19)

Розділом 4 Договору №243/19 в редакції Додаткової угоди №3 від 10.08.2020 визначено порядок проведення розрахунків за виконані роботи:

- у 2019 році: 1 етап - оплата за виконані роботи здійснюється згідно довідок про вартість виконання підрядних робіт і витрат та Акта виконаних підпрядних робіт, що складаються підрядником і підписуються замовником, що не перевищує 30% від вартості витрат, які підлягають виконанню в 2019 році; 2 етап - проміжні розрахунки за роботи здійснюються в межах, що не перевищують 80% від вартості витрат, які підлягають виконанню в 2019 році на підставі довідок про вартість виконання підрядних робіт і витрат та Акта виконаних підрядних робіт, що складаються підрядником і підписуються замовником; 3 етап - оплата за виконані роботи здійснюються згідно довідок про вартість виконання підрядних робіт і витрат та Акта виконаних підрядних робіт, що складаються підрядником і підписуються замовником в межах видатків, які передбачені для виконання робіт у 2019 році;

- у 2020 році: 1 етап - оплата за виконані роботи, які підлягають виконанню в 2020 році, здійснюється згідно довідок про вартість виконання підрядних робіт і витрат та Акта виконаних підрядних робіт, що складаються підрядником і підписуються замовником, що не перевищує 50% від вартості витрат 2020; 2 етап - проміжні розрахунки за виконані роботи, які підлягають виконанню в 2020 році здійснюються на підставі довідок про вартість виконання підрядних робіт і витрат та Акта виконаних робіт, що складаються підрядником і підписуються замовником, що не перевищує 71% від вартості витрат 2020 року; 3 етап - проміжні розрахунки за виконані роботи, які підлягають виконанню в 2020 році здійснюються на підставі довідок про вартість виконання підрядних робіт і витрат та Акта виконаних підрядних робіт, що складаються підрядником і підписуються замовником, що не перевищує 90 від вартості витрат 2020 року; 4 етап - оплата за виконані роботи здійснюються згідно довідок про вартість виконання підрядних робіт і витрат та Акта виконаних підрядних робіт, що складаються підрядником і підписуються замовником.

Виконавець відповідає за дефекти, що виникли в результаті його діяльності. На дефекти, виявлені в цей період, складається дефектний акт за підписом обох сторін. В акті проводиться перелік дефектів, причини їхнього виникнення і термін їх усунення. (п. 5.1. Договору №243/19)

Додатковою угодою №4 від 18.12.2020 до Договору №243/19 сторони внесли зміни до п. 2.2. Договору, а саме у зв`язку із зменшенням обсягів виконаних робіт з капітального ремонту дворів, внутрішньоквартальних доріг, тротуарів на вул. Городоцькій, 171 у м. Львові сума договору зменшується на 3624,94 грн і становить 6 097 981,75 грн.

До вказаного Договору №243/19 сторонами було погоджено Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва у сумі 7545,996 тис. грн; Договірну ціну на будівництво, що здійснюється в 2019-2020 у розмірі 6101,60669 тис. грн; Договірну ціну на будівництво, що здійснюється у 2020 році у розмірі 3875,99969 тис. грн.

Крім того, 23.11.2020 між Франківською районною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтна будівельна компанія» укладено Договір №158/20 на додаткові аналогічні роботи по об`єкту (далі - Договір №158/20).

Відповідно до п. 1 Договору №158/20 цей договір укладено на виконання додаткових аналогічних робіт у зв`язку з необхідністю проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідні для виконання проекту за сукупності умов.

Ціна цього Договору становить 299 808,86 грн в т.ч. ПДВ у розмірі 49 968,14 грн (п.2.1. Договору №158/20)

Згідно з п.4.1. Договору №158/20 оплата за виконані роботи здійснюються згідно довідок про вартість виконання підрядних робіт і витрат та Акта виконаних підрядних робіт, що складаються підрядником і підписуються замовником.

Відповідно до Календарного плану виконання робіт терміни виконання: початок виконання робіт - листопад 2020 року; завершення виконання робіт - грудень 2020 року.

До вказаного Договору №158/20 сторонами було погоджено Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва (додаткові аналогічні роботи) у сумі 304,24028 тис. грн, Договірну ціну на будівництво, що здійснюється в 2020 році у розмірі 299,80886 тис. грн

Дослідивши зміст укладених Договорів, суд дійшов до висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами підряду.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2022 по 20.12.2022 Західним офісом Державної аудиторської служби проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності Франківської районної адміністрації Львівської міської ради за період з 01.03.2019 по 31.08.2020.

За результатами вказаної ревізії було складено Акт №131320-22/07 від 27.12.2022 у якому, зокрема, вказано про те, що відповідачем в недотримання п.6.4.3. «Правил визначення вартості будівництва» ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 завищено вартість робіт за 2020 рік по КПКВ 4417310 за КЕКВ 3132 на суму 331169 грн.

Листом №1311320-13/71 від 03.01.2023 Західний офіс Державної аудиторської служби звернувся до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради з вимогою про забезпечення відшкодування до міського бюджету матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок оплати завищеної вартості робіт.

Листом №35-вих-116027 від 27.12.2022 позивач звертався до відповідача з претензією, у якій вимагав відшкодувати завищену вартість виконаних робіт на загальну суму 331 169,00 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статей 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання допускається виключно у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт , підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Як наслідок, перевірка фактичного обсягу витрат робочого часу, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (частини 1 статті 623 зазначеного Кодексу).

Питання стягнення збитків у господарській діяльності врегульовано статтею 22 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України.

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У розумінні наведених положень особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Підписавши вищевказані договори №243/19 та №158/20 сторони погодили всі істотні умови та визначили і погодили взаємні зобов`язання.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем виконано роботи в повному обсязі відповідно до умов цих Договорів, передано на погодження та підписання позивачу Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які позивачем було перевірено стосовно об`ємів виконаних робіт та їх вартості, а також вартості використаних матеріалів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач оглянув та прийняв за Актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем підрядні роботи, обумовлені Договорами підряду, позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Також у матеріалах справи наявні докази оплати позивачем виконаних відповідачем робіт за Договором.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного, що роботи виконані, прийняті та оплачені позивачем згідно погодженої вартості робіт в межах погодженої договірної ціни і жодних претензій зі сторони позивача до відповідача заявлено не було.

В свою чергу, позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо запобігання нібито виниклих збитків в розмірі 331 169,00 грн. Зокрема, позивачем не було зроблено будь-яких зауважень та не заявлено будь-яких претензій щодо якості та вартості виконаних робіт під час їх прийняття за відповідними актами.

Окрім цього, суд першої інстанції правомірно звертає увагу сторін, що вимога Західного офісу Державної аудиторської служби про усунення порушень №1311320-13/71 від 03.01.2023 та Акт ревізії №131320-22/07 від 27.12.2022 фінансово-господарської діяльності Франківської районної адміністрації Львівської міської ради за період з 01.03.2019 по 31.08.2020 не є належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України здійснення завищення вартості робіт, оскільки такий акт не є первинним бухгалтерським документом та не носить обов`язковий характер.

Крім того, за умови існування між сторонами договірних відносин, посилання позивача як на підставу задоволення позовних вимог на те, що у вимозі Західного офісу Державної аудиторської служби про усунення порушень №1311320-13/71 від 03.01.2023, зазначено виявлені порушення - є необґрунтованим, оскільки встановлені державними органами при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах , тобто сам лише акт перевірки не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами. Акт ревізії не може змінювати , припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором, та підтвердженні відповідним актом здачі-приймання виконаних робіт.

Розмір заявлених до стягнення збитків визначено позивачем виходячи зі здійснення надмірної сплати за будівельні роботи на підставі завищених кошторисних розрахунків за договором..

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що позивачем доказами не доведено протиправної поведінки відповідача, а також не доведено наявності вини в діях відповідача, що позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача збитків.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі № 910/1603/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Франківської районної державної адміністрації Львівської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі № 910/1603/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Франківську районну державну адміністрацію Львівської міської ради.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 04.12.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді А.І. Тищенко

О.В. Тищенко