Постанова

від 23.11.2023 по справі 910/8307/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Справа№ 910/8307/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 23.11.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 14.09.2023 (повний текст складено 19.09.2023)

у справі № 910/8307/23 (суддя С.О. Турчин)

за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури інтересах держави

до 1. Київської міської ради

2. Приватного підприємства "Фірма Ремторгсервіс"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бальзак Авто"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Тетяну Миколаївну

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 призначено у справі №910/8307/23 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових, на вирішення судового експерта винести питання, викладені в резолютивній частині ухвали. Провадження у справі №910/8307/23 зупинено на час проведення судової експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва, мотивуючи свої вимоги порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції на вирішення експерта поставлено питання, які не стосуються предмету дослідження у даній справі та які по суті не вплинуть на результат її розгляду, і в мотивувальній частині ухвали не обґрунтував яким чином з`ясування постановлених питань стосується предмету доказування у даній справі та дійсну потребу у спеціальних знаннях.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, відповідач-3 подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі та залишити без змін оскаржувану ухвалу, наголошуючи на законності та обґрунтованості даної ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, іншими учасниками справи не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання 23.11.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих-кодом 0600231968625.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що копія ухвали суду від 30.10.2023 про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду надсилалась Приватному підприємству "Фірма Ремторгсервіс" за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб: вул.. Вітряні Гори, 17, кв. 13, м. Київ, 04123, однак не була вручена, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошти.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Північного апеляційного господарського суду у справі №910/3698/17 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-2 та третьої особи.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи,у травні 2023 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Приватного підприємства "ФІРМА РЕМТОРГСЕРВІС", Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛЬЗАК АВТО", у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 08.07.2021 №2068/2109 "Про передачу Приватному підприємству "ФІРМА РЕМТОРГСЕРВІС" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування автостоянки на вул. Оноре де Бальзака, 10- А у Деснянському районі м. Києва";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,6306 га по вул. Оноре де Бальзака, 10-А, у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:701:0017), укладений між Київською міською радою та Приватним підприємством "ФІРМА РЕМТОРГСЕРВІС", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 07.12.2021 за №948;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 07.12.2021, індексний номер 62109248 та здійснену на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку прощею 0,6306 га (кадастровий номер 8000000000:62:701:0017) по вул. Оноре де Бальзака, 10-А у Деснянському районі м. Києва, припинивши вказане право Товариству з обмеженою відповідальністю "БАЛЬЗАК АВТО".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8307/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підтовче засідання у справі на 29.06.2023, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Тетяну Миколаївну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 призначено у справі №910/8307/23 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових, на вирішення судового експерта винесено наступні питання:

- чи є земельна ділянка площею 0,6306 га з кадастровим номером 8000000000:62:701:0017, розташована на вул. Оноре де Бальзака, 10-а у Деснянському районі міста Києва необхідною для обслуговування об`єктів нерухомого майна, а саме: гараж №5, загальною площею 52,2 кв.м., реєстраційний номер 822656480000; гараж №4, загальною площею 52 кв.м, реєстраційний номер 822616380000; гараж №3, загальною площею 51,1 кв.м., реєстраційний номер 822711480000; автостоянка №13, будинок охорони, літ. "А" загальною площею 52,7 кв.м., реєстраційний номер 327772980364?

- якою площею земельна ділянка є необхідною для обслуговування об`єктів нерухомого майна, а саме: гараж №5, загальною площею 52,2 кв.м., реєстраційний номер 822656480000; гараж №4, загальною площею 52 кв.м, реєстраційний номер 822616380000; гараж №3, загальною площею 51,1 кв.м., реєстраційний номер 822711480000; автостоянка №13, будинок охорони, літ. "А" загальною площею 52,7 кв.м., реєстраційний номер 327772980364?

Провадження у справі №910/8307/23 зупинено на час проведення судової експертизи.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що твердження прокуратури про безпідставність (перевищення) розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування нерухомого майна, належного відповідачу-3, потребують підтвердження або спростування належними засобами доказування, якими за переконанням суду буде висновок судової експертизи. Водночас, на думку суду, встановити відповідні обставини без проведення експертизи у справі не можливо, оскільки ні суд, ні учасники справи, в тому числі, прокурор не володіють спеціальними технічними знаннями у сфері землеустрою. У той же час суд першої інстанції зазначив, що жодною зі сторін спору не наданий висновок експерта з зазначеного вище питання.

З огляду на наведені вище обставини, місцевий господарський суд дійшов до висновку про необхідність поставити на вирішення експерта питання щодо того чи площа земельної ділянки у розмірі 0,6306 га з кадастровим номером 8000000000:62:701:0017, розташована на вул. Оноре де Бальзака, 10-а у Деснянському районі міста Києва, є необхідною для обслуговування об`єктів нерухомого майна, а саме: гараж №5, загальною площею 52,2 кв.м., реєстраційний номер 822656480000; гараж №4, загальною площею 52 кв.м, реєстраційний номер 822616380000; гараж №3, загальною площею 51,1 кв.м., реєстраційний номер 822711480000; автостоянка №13, будинок охорони, літ. "А" загальною площею 52,7 кв.м., реєстраційний номер 327772980364 та питання щодо того яка площа земельної ділянки є необхідною для обслуговування зазначених об`єктів нерухомого майна.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Положеннями статті 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що саме у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, зокрема, і чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до частин 2, 3, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

За приписами частини 2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України призначення експертизи у справі є способом забезпечення доказів у справі, що здійснюється судом за заявою учасника справи.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Аналіз перелічених вище норм Господарського процесуального законодавства дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи наведені положення судова експертиза призначається у випадку, коли для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

В ухвалі також мають бути зазначені обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Господарські суди зобов`язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов`язані з правильним вирішенням питання про права і обов`язки сторін.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 08.07.2021 № 2068/2109 1111 «ФІРМА РЕМТОРГСЕРВІС» про передачу в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,6306 га (кадастровий номер 8000000000:62:701:0017) для експлуатації та обслуговування автостоянки по вул. Оноре де Бальзака, 10-а у Деснянському районі міста Києва, а також визнання недійсним договору оренди і скасування державної реєстрації прав оренди на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване рішення Київської міської ради прийнято у порушення вимог статті 134 Земельного кодексу України без проведення земельних торгів, оскільки земельну ділянку надано для експлуатації та обслуговування автостоянки, тобто об`єкту дорожнього сервісу, а не для обслуговування нерухомого майна яке належить товариству на праві власності.

Так, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно підприємство було власником нежитлових приміщень, а саме: гаражів № 3 площею 51,1 кв.м, № 4 площею 52 кв. м, № 5 площею 52,2 кв.м та автостоянка № 13 з будинком охорони (літ. А) загальною площею 52,7 кв.м по вул. Оноре де Бальзака, 10-а у Деснянському районі міста Києва, які розташовані на спірній земельній ділянці.

Прокурор вказує, що спірну земельну ділянку згідно оскаржуваного рішення Київської міської ради передано ПП «ФІРМА РЕМТОРГСЕРВІС» для експлуатації та обслуговування автостоянки, тобто об`єкту дорожнього сервісу, а не для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства, тому право оренди на спірну земельну ділянку (з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування автостоянки) відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України приватне підприємство могло набути виключно на конкурентних засадах (земельних торгах).

Проте, на думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що спірна земельна ділянка для експлуатації об`єктів нерухомості не відводилась, у зв`язку з чим дослідження питання площі земельної ділянки необхідної для його розміщення є недоречним.

Крім того, загальна площа об`єктів нерухомості складає 208 кв.м та становить лише 3,3 % від площі переданої в оренду земельної ділянки. Отже, приватне підприємство в силу наведених вимог законодавства має право набути не на конкурентних засадах право власності або користування на земельну ділянку, розташовану під об`єктом нерухомості.

Проте, як вказує прокурор Київська міська рада надала поза конкурсом земельну ділянку площею 0,6306 га по вул. Оноре де Бальзака, 10-а у зв`язку з набуттям приватним підприємством права власності на нерухоме майно загальною площею 208 кв. м, яке займає незначну її частину. Зокрема, площа земельної ділянки, яку передано підприємству в оренду, майже у 30 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване.

За доводами прокурора, у разі набуття ПП «ФІРМА РЕМТОРГСЕРВІС» у законний спосіб права власності на об`єкти нерухомості загальною площею 208 кв. м, які розташовані на спірній земельній ділянці, приватне підприємство могло набути не на конкурентних засадах право користування земельною ділянкою лише для експлуатації та обслуговування вказаних об`єктів нерухомості.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши поставлені судом першої інстанції питання на вирішення судової експертизи, дійшов до висновку, що винесені на вирішення комплексної судової земельно-технічної експертизи питання виходять за межі предмету спору та доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність обставин, що свідчать про дійсну необхідність проведення комплексної судової експертизи у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо призначення у даній справі судової комплексної експертизи, оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у справі №910/8307/23 - скасуванню, справу слід направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 280, 282, 284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у справі №910/8307/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у справі №910/8307/23 скасувати.

Справу №910/8307/23 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст складено: 06.12.2023.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська