Постанова

від 14.11.2023 по справі 908/1890/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1890/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 (суддя Ніколаєнкo Р.A.)

у справі № 908/1890/23

за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоспецмонтаж"

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоспецмонтаж" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі № 908/1890/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво", визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоспецмонтаж" до боржника на суму 8 046 057,23 грн. основного боргу та на суму 26 840,00 грн сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Загрія Романа Олеговича.

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі № 908/1890/23 та прийняте нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ".

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Наголошує, що суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство, фактично розглянув та вирішив спір про право як суд у позовному провадженні, при цьому визнавши безспірними вимоги ТОВ "Променергоспецмонтаж" до ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" в розмірі 8 046 057,23 грн основного боргу та 26 840,00 грн судового збору.

Апелянт зазначає, що суд не надав оцінку доводам боржника про наявність у нього права, передбачено п. 7.16 Договорів поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 та № 07/2022/71 від 29.06.2022, на притримання оплати як оперативно-господарської санкції у випадку відсутності реєстрації Постачальником податкових накладних.

Вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність виникнення моменту боргу ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" перед ТОВ "Променергоспецмонтаж" за договорами поставки, а також договорами субпідряду № 01/2021/58 від 05.08.2021, № 01/2021/38 від 01.06.2021, № 01/2021/4 від 12.02.2021, оскільки зазначені договори та діюче законодавство передбачають можливість виявлення недоліків протягом гарантійного строку робіт та товарів, до того ж, значну частину актів приймання-передачі робіт боржник не підписував через претензії до якості робіт

За твердженням апелянта, поза увагою суду залишись обставини наявності зустрічних вимог ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" до ТОВ "Променергоспецмонтаж", строк оплати за якими настав, за договором поставки № 07/2021/242 від 17.09.2021 на загальну суму 39226962,28 грн, що значно перевищує суму вимог заявника у цій справі.

Крім того, зауважує на констатації судом факту наявності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та помилковості висновків про відсутність перешкод для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

09.08.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" надійшло клопотання про долучення додаткових доказів: листа ПАТ «Запоріжсталь» від 04.08.2023 № 2021328; відповіді на адвокатський запит адвоката Сердюченка В.В. № 2019434 від 17.07.2023 із доказами направлення такої відповіді електронною поштою; дефектних актів № 1 та № 2 від 29.07.2022 щодо якості виконаних робіт за цими актами, службової записки № 59/10383334 від 29.07.2022.

22.08.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого розпорядника майна ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

14.09.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від ініціюючого кредитора ТОВ "Променергоспецмонтаж" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він визнав вимоги скарги та наполягав на її задоволенні.

В судовому засіданні 14.11.2023 приймали участь представники боржника (апелянта) та ініціюючого кредитора в залі суду та арбітражний керуючий розпорядник майна ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" Загрія Р.О. поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції.

Представник боржника (апелянта) у судовому засіданні 16.11.2023 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво".

Представник ініціюючого кредитора не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, поклався у вирішенні цього питання на розсуд суду.

Арбітражний керуючий заперечив проти задоволення апеляційної скарги, наголосив на необхідності залишення оскаржуваної ухвали без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р..

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як передбачено ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII (який діяв до 21.10.2019 року) справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 КУзПБ).

За положеннями ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Щодо клопотання про долучення додаткових доказів.

В обґрунтування клопотання ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" зазначено, що адвокатський запит адвоката Сердюченка В.В. № 2019434 від 17.07.2023, відповідь на нього та лист ПАТ «Запоріжсталь» від 04.08.2023 № 2021328, виготовлені після постановлення оскаржуваної ухвали, тому зазначені документи були відсутні при розгляді справи в суді першої інстанції.

Що стосується дефектних актів № 1 та № 2 від 29.07.2022 щодо якості виконаних робіт за цими актами, зазначені документи не зберіглися у Товариства, а тому також не були надані до суду першої інстанції.

Службова записка № 59/10383334 від 29.07.2022 є внутрішнім документом ПАТ «Запоріжсталь» і тому вона була відсутня у скаржника. Про її існування останній дізнався лише після отримання 04.08.2023 листа ПАТ «Запоріжсталь» від 04.08.2023 № 2021328 з додатками.

На думку заявника, зазначені докази підтверджують неналежне виконання субпідрядником-ініціюючим кредитором робіт за договорами, які вказані ним як підстава звернення до суду і з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та наявність спору про право, що має вирішуватися в порядку позовного провадження.

Як передбачено ч.ч. 1-2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

При цьому згідно ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачаються наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (правовий висновок, наведений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономаренко проти України»).

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема: подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

При цьому учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

Апеляційний суд зауважує, що виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції. В той же час, процесуальне законодавство допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак, є неприйнятною ситуація, коли сторона просить долучити до матеріалів справи нові докази лише з підстав її необізнаності щодо необхідності подання усіх наявних в неї доказів чи її суб`єктивної позиції щодо недоречності їх подання. Тим більше не може вважатися поважною причиною те, що суд не вимагав подання певних доказів, оскільки господарський процес побудований на принципах диспозитивності та змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому останні повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та надавати суду усі наявні у них докази, якими обґрунтовуються їх вимоги та заперечення, разом із першими заявами по суті справи.

Колегія суддів зважає, що прийняття судом до розгляду несвоєчасно поданих доказів без поважних на те причин, а лише через неналежну підготовку сторони щодо судового розгляду справи, порушує імперативні норми Господарського процесуального кодексу України та унеможливлює дотримання принципу рівності учасників справи і неупередженості суду.

До того ж, як передбачено ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, (яким відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів), яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15 та від 14.01.2020 у справі № 925/1082/18).

Згідно ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до правового висновку щодо застосування ст.ст. 80, 269 ГПК України, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - боржника).

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведена у постанові від 16.06.2021 у справі № 915/2222/19).

Під час розгляду справи судом першої інстанції ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" надало відзив на заяву кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, до якого було долучення докази, щодо заперечень кредиторських вимог та які свідчать про наявність спору про право.

При цьому апелянт не повідомляв суд про неможливість надання дефектних актів № 1 та № 2 від 29.07.2022 щодо якості виконаних робіт за цими актами, через їх незбереження, також службової записки № 59/10383334 від 29.07.2022, які останній намагається наразі долучити на стадії апеляційного перегляду справи, як і не просив суд витребувати їх.

Варто зважати й на те, що вказані документи були виготовлені ще у липні 2022 року і доказів неможливості отримання в розумні строки та поважності причин із зволіканням ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" суду не надано.

Відтак, заявником не доведено винятковості випадку неможливості отримання (відновлення) дефектних актів № 1 та № 2 від 29.07.2022 щодо якості виконаних робіт за цими актами, та службової записки № 59/10383334 від 29.07.2022 до та/або під час розгляду справи в суді першої інстанції, з урахуванням того, що у сторін, які зацікавлені в позитивному вирішенні справи на свою користь, не було перешкод в представленні суду усіх доказів, які, як вони вважають, підтверджують обґрунтованість їх вимог та заперечень.

В той же час, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в постановах від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 24.11.2021 у справі № 915/954/20, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Враховуючи викладене, боржник також фактично подав до суду нові докази, які виготовлені/створені після прийняття рішення судом першої інстанції (27.06.2023), а саме: лист ПАТ «Запоріжсталь» від 04.08.2023 № 2021328; відповідь на адвокатський запит адвоката Сердюченка В.В. № 2019434 від 17.07.2023 із доказами направлення такої відповіді електронною поштою, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки таким доказам (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/3582/18, від 04.04.2019 у справі №918/329/18).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоспецмонтаж» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД Інжиніринг та Будівництво», код ЄДРПОУ 43173964.

В заяві ТОВ «Променергоспецмонтаж» зазначило про існування прострочених невиконаних зобов`язань ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» за укладеними сторонами договором поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 в розмірі 4 948 600,41 грн, договором поставки 07/2022/71 від 29.06.2022 в розмірі 281 199,94 грн, договором субпідряду №01/2021/4 від 12.02.2021 в розмірі 36 921,29 грн, договором субпідряду № 01/2021/58 від 05.08.2021 в розмірі 1 608 640,12 грн та за договором субпідряду № 01/2021/38 від 01.06.2021 в розмірі 1170695,47 грн. На підтвердження виконання договорів Кредитор представив первинні документи по договорах, в тому числі видаткові накладні, акти приймання виконаних робіт, підписані з обох сторін договорів. Кредитор пояснив, що з метою отримання оплати поставлених Боржнику товарів та виконання на його користь підрядних робіт 05.05.2023 направив Боржнику претензії, однак відповідей не отримав, що послугувало зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор просить відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво», визнати його грошові вимоги до Боржника в загальному розмірі 8 046 057,23 грн основного боргу.

В заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Кредитор зазначив пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна Боржника та заявив кандидатуру арбітражного керуючого Загрія Романа Олеговича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 501 від 09.04.2013; адреса для листування: а/с 107, м.Запоріжжя, 69019).

До заяви додано заяву арбітражного керуючого Загрія Романа Олеговича про участь у справі про банкрутство (вих.№ 02-44/18 від 08.06.2023), згідно з якою арбітражний керуючий виказав свій намір та надав згоду на призначення його розпорядником майна у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД Інжиніринг та Будівництво» (код ЄДРПОУ 43173964).

За результатом розгляду заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що:

- визначених Кодексом України з процедур банкрутства підстав (ч. 6 ст. 39 КУзПБ) для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» не встановлено, доводи та докази відзиву Боржника щодо існування спору про право є безпідставними та надуманими після подання заяви Кредитора та її прийняття судом, доказів необґрунтованості вимог Заявника Боржник не надав, виникнення заборгованості перед Кредитором, яка заявлена до визнання, не спростував;

- заява Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника відповідає визначеним Кодексом України з процедур банкрутства положенням;

- вимоги Кредитора не свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження;

- встановлені обставини вказують про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника задля задоволення кредиторських вимог;

Крім того, заявлені Кредитором вимоги до Боржника в розмірі 8 046 057,23 грн основного боргу є належно підтвердженими, внаслідок чого ці вимоги суд визнав, як і вимоги Кредитора в розмірі 26 840,00 грн, оскільки такі витрати відносяться до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство, а тому підлягають врахуванню у реєстрі вимог кредиторів та погашенню у процедурах банкрутства.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що:

- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

- неплатоспроможність неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. Заява кредитора може ґрунтуватися на об`єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов`язань перед цим кредитором.

За приписами ч. 1-3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Згідно правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеного в постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, кредитор, звертаючись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, має підтвердити наявність боргу (у т.ч. неустойки) належними доказами, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарській правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань. Все це подається кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20.

Грошові вимоги у справі про банкрутство можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правові висновки, зроблені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 13.10.2021 у справі № 904/2104/19).

Аналіз приписів статей 34, 39 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не встановлюється обов`язку для кредитора заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу. У разі неналежного виконання грошового зобов`язання кредитор має можливість, крім звернення до суду з позовом до боржника, застосувати щодо такого боржника встановлені КУзПБ процедури для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (правова позиція, наведена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19).

Колегія суддів також зауважує, що вимоги ст. 34 КУзПБ, які ставляться до змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не вимагають надання ініціюючим кредитором доказів неможливості виконання боржником своїх майнових зобов`язань, строк яких настав.

Водночас, у будь-якому випадку на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник повинен надати документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство матиме ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов`язань (правовий висновок зазначений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20).

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє відповідність його вимог до боржника розміру, встановленому законом, обґрунтованість цих вимог, їх безспірність, реальну, а не формальну неспроможність їх виконати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство.

Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що завданням підготовчого засідання господарського суду в розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є:

перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю грошового зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором;

встановлення наявності або відсутності спору про право;

встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (п. 68 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, п. 48 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19).

Предметом підготовчого засідання є з`ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника (правова позиція, викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18).

При цьому відповідно до ч. 6 ст. 39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Відсутність спору про право в межах процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у вирішенні питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, щодо перебування на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора із зазначених питань.

Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).

Варто зазначити, що виходячи з положень Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредитора до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, при цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом та самостійно розглядає заявлені грошові вимоги, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду приймає процесуальне рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно визнавши частково чи повністю грошові вимоги кредитора або відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, встановивши, до прикладу, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що заява ТОВ «Променергоспецмонтаж» обґрунтована існуванням прострочених невиконаних зобов`язань ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» за укладеними сторонами договором поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 в розмірі 4 948 600,41 грн, договором поставки 07/2022/71 від 29.06.2022 в розмірі 281 199,94 грн, договором субпідряду № 01/2021/4 від 12.02.2021 в розмірі 36 921,29 грн, договором субпідряду № 01/2021/58 від 05.08.2021 в розмірі 1 608 640,12 грн та за договором субпідряду № 01/2021/38 від 01.06.2021 в розмірі 1 170 695,47 грн.

Апеляційний суд зауважує, що апелянт (боржник) проти заяви Кредитора заперечив. Так, відносно поставок за договором поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 зазначив, що під час приймання товару за Договором поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 були виявлені недоліки, про що складено дефектні акти, здійснено фотофіксацію. Вказав, що між сторонами підписувалися до цього договору видаткові накладні від 18.07.2022, а не долучені Кредитором в копіях накладні №29 від 21.06.2022, №30 від 21.06.2022, №31 від 21.06.2022, №32 від 22.06.2022, №33 від 22.06.2022, №34 від 23.06.2022, №35 від 23.06.2022, №36 від 23.06.2022, №37 від 27.06.2022, ці та інші накладні містять недоліки, відсутні комплектувальні відомості, невірно вказана вага брутто в ТТН тощо. Зазначивши, що дати відвантажувальних відомостей не відповідають первинним документам, Боржник підсумував, що не існує щойно перелічених видаткових накладних, копії яких Заявник долучив до заяви, підтвердженням чого також є наявність інших видаткових накладних від 18.07.2022, які містяться у базі податкового органу і цей факт є свідченням того, що надані Боржником докази є більш вірогідними, ніж докази Заявника. Також, Боржник навів про те, що 19.06.2023 на адресу ТОВ «Променергоспецмонтаж» він направив досудову вимогу про усунення недоліків та сплату штрафу по договору поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 в розмірі 16 336 851,92 грн і у цій вимозі, в тому числі, зазначив про прийняття ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» рішення про притримання оплати за договором відповідно до пункту 7.16 договору поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 до усунення ТОВ «Променергоспецмонтаж» збитків, заподіяних тим, що ТОВ «Променергоспецмонтаж» не зареєструвало податкові накладні від 18.07.2022 на загальну суму 434 090,53 грн, чим позбавило ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» права на відшкодування податкового кредиту та завдало збитки на зазначену суму. На переконання Боржника, строк оплати за поставлений товар не настав, оскільки обов`язок з оплати виникає лише на випадок поставки товару, який повністю відповідає вимогами стосовно якості, відсутність обов`язку ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» сплатити за поставлений товар підтверджується наданими ним доказами поставки Заявником товару неналежної якості. Також, за твердженням Боржника Заявник не довів наявність підстав для оплати за договорами про надання послуг, натомість вводить суд в оману, оскільки не надає документи, які свідчать про неналежне виконання умов договорів субпідряду, строк оплати за цими договорами також не настав. Боржник навів, що при перевірці якості виконаних робіт, вказаних в актах виконаних робіт до договорів субпідряду, які покладені Кредитором у підставу наявності заборгованості, виявлені відхилення від умов договорів. Боржник підсумував, що Кредитором в додатках до заяви надані документи (видаткові накладні, акти виконаних робіт), які містять недостовірну інформацію, у тому числі, щодо дати накладної, тому вказані докази мають сприйматися судом критично, так як не відповідають вимогам належності доказу та не підтверджують наявність у ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» обов`язку сплачувати грошові кошти, тому що умови договору фактично не виконано; з метою введення суду в оману Заявником приховані докази, які свідчать про неналежне виконання договорів, строк виконання грошових зобов`язань за договорами не настав. Боржник також повідомив, що 17.09.2021 між сторонами укладено договір поставки № 07/2021/242, на виконання якого ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» здійснило перерахування на користь ТОВ «Променергоспецмонтаж» попередню оплату у розмірі 14 206 845,60 грн, яку заявник не повернув, внаслідок чого йому направлено досудову вимогу про сплату загальної суми 39 226 962,28 грн, включаючи нарахування та неустойку, і ця сума Заявником не сплачена, а відповідно до заяви від 23.06.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» не має невиконаних зобов`язань перед ТОВ «Променергоспецмонтаж» і, крім того, відносно ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» відсутні ознаки неплатоспроможності, Товариство здійснює фінансово-господарську діяльність та отримує прибуток. На переконання ТОВ «АЛД Інжиніринг та Будівництво» між сторонами наявний спір про право, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2021 у справі № 814/803/17 зазначила, що визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 14 ГПК України до принципів господарського судочинства також належить диспозитивність господарського судочинства, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В свою чергу, як передбачено ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція Верховного Суду викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18).

З огляду на правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений в постановах від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15 та від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18 обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено на кредитора.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15 та від 11.07.2019 у справі № 904/2394/18, наведено правовий висновок, що на стадії звернення кредитора з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.07.2022 у справі № 904/4608/21 зауважив, що заяви з кредиторськими вимогами судам слід розглядати із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Зазначена правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду також у постановах від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 11.02.2020 у справі № 904/8484/16, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи №910/4994/18).

Грошові вимоги у справі про банкрутство можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правові висновки, зроблені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 13.10.2021 у справі № 904/2104/19).

Аналізуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що саме первинними документами підтверджується заборгованість суб`єкта господарювання, її розмір (або ж рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору - тобто про заборгованість боржника перед кредитором); саме ці докази мають подаватися кредитором для встановлення судом невиконаного зобов`язання боржника та для визнання грошових вимог цього кредитора.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Наведені висновки кореспондуються із правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 27.03.2018 у справі № 909/453/16, а також у постановах від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 27.07.2020 у справі №904/2104/19 (п. 21) про те, що тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора.

Разом з тим, в контексті спірних правовідносин, слід зауважити, що ініціюючим кредитором не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності відповідних грошових вимог на загальну суму 8 046 057,23 грн, а судом не перевірено обставин існування спору про право щодо цих вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують спірні правовідносини за укладеними Договорами поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 та № 07/2022/71 від 29.06.2022, а також договорами субпідряду № 01/2021/58 від 05.08.2021, № 01/2021/38 від 01.06.2021, № 01/2021/4 від 12.02.2021.

На виконання вказаних Договорів ТОВ "Променергоспецмонтаж", зокрема, було здійснено поставку ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" товарів відповідної кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних, обставини чого не заперечуються сторонами (за винятком дійної дати складання накладних).

19.06.2023 на адресу ТОВ "Променергоспецмонтаж" боржником було направлено досудову вимогу про усунення недоліків та сплату штрафу за Договором поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021, загальної суми в розмірі 16 336 851,92 грн, в т.ч. ПДВ 3 267 370,38 грн. У зазначеній вимозі, в тому числі, зазначено про прийняття ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" рішення про притримання оплати за Договором відповідно до п. 7.16 до усунення ТОВ "Променергоспецмонтаж" заподіяних збитків через відсутність реєстрації кредитором податкових накладних на суму 434 090,53 грн.

Згідно п. 7.16 Договору поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 у разі, якщо внаслідок порушення Постачальником встановлених діючим законодавством вимог до строків та порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) Покупець втратить право на включення до податкового кредиту уми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній (розрахунку коригування до податкової накладної), Постачальник зобов`язаний відшкодувати Покупцю всі пов`язані з таким порушенням збитки протягом трьох робочих днів з моменту надіслання йому відповідного повідомлення Покупця або в інші строки, узгоджені сторонами. При цьому з моменту порушення зазначеного терміну до відшкодування збитків, Покупець має право здійснювати притримання коштів, призначених для виплати Постачальнику за цим Договором, в розмірі, вказаному в повідомленні, до погашення Постачальником збитків, зазначених у повідомленні.

Поданим суду витягом з Єдиного реєстру податкових накладних засвідчено, що ТОВ "Променергоспецмонтаж" не зареєстрував податкові накладні від 18.07.2022 на загальну суму 434 090,53 грн, внаслідок чого ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" було позбавлене права на відшкодування податкового кредиту, чим останньому спричинено збитки в розмірі зазначеної суми.

В даному випадку, п. 7.16 Договору надає право Покупцю притримати оплату за договором до відшкодування збитків і ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" цим правом скористався.

Таким чином, судом першої інстанції не враховано спірність вимог ініціюючого кредитора до боржника за Договором поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 на суму 434090,53 грн.

Поміж іншого, по Договору поставки № 07/2021/158 Боржник надав суду:

- адресовану Кредитору досудову вимогу про усунення недоліків та сплату штрафу вих.№ 23/470 від 19.06.2023 з додатком, яким є копія акту на огляд металоконструкцій б/н від 19.06.2023 з фотографічними знімками. За змістом акту керівник Боржника та два представники провели огляд металоконструкцій, отриманих від Кредитора за цим Договором та при поверхневому огляді виявили зауваження, дефекти зафіксували на 11 фотознімках. У письмовій вимозі Боржник вимагає сплатити штраф за Договором в розмірі 3 267 370,38 грн, а також повідомляє, що у зв`язку з тим, що Кредитор Постачальник за Договором не зареєстрував податкові накладні на суму ПДВ 343 090,53 грн, Боржник Покупець втратив право на включення до податкового кредиту суми ПДВ в зазначеній сумі, а тому Боржник застосовує притримання коштів, призначених Постачальнику за цим Договором.

Відносно Договору поставки № 07/2022/71 Боржник надав:

- адресовану Кредитору вимогу про усунення недоліків товару вих.№ 23/474 від 19.06.2023 з додатком, яким є копія акту на огляд матеріалів б/н від 19.06.2023. За змістом акту керівник Боржника та два представники провели огляд матеріалів, отриманих від Кредитора за цим Договором, та склали цей акт про те, що з товарно-супроводжувальними документами повинні надаватися документи, підтверджуючі якість матеріалів; сертифікати, паспорти або інші документи, підтверджуючі якість матеріалів, відсутні. При цьому у вимозі Боржник вимагає від Кредитора усунути недоліки товару.

Також, судом не враховано, що по наданим ТОВ "Променергоспецмонтаж" за договорами субпідряду № 01/2021/58 від 05.08.2021, № 01/2021/38 від 01.06.2021, № 01/2021/4 від 12.02.2021 послугам, ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" було висловлено ряд суттєвих зауважень щодо недоліків у виконаних роботах, виявлених дефектів та, як наслідок, відмови у підписанні низки документів щодо прийняття робіт, серед яких: акт наданих послуг № 706 від 16.08.2022 на суму 144 645,22 грн, акт КБ-2в з додатками № 2-08-1783-69 від 16.08.2022 на суму 791 641,20 грн, акт КБ-2в з додатками № 2-08-1783-61 від 16.08.2022 на суму 3 852,00 грн, акт КБ-2в з додатками № 2-08-1783-68 від 16.08.2022 на суму 213 596,40 грн, акт КБ-2в з додатками № 2-08-1783-60 від 16.08.2022 на суму 161 605,87 грн.

Стосовно Договору субпідряду № 01/2021/4 Боржник надав:

- лист на адресу Кредитора вих.№ 23/475 від 19.06.2023 з повідомленням про наявність істотних недоліків у виконаних Кредитором роботах за цим Договором та з додатком до цього листа, яким є дефектний акт № 1 від 19.06.2023. За змістом дефектного акту, в процесі проведення контролю якості виконаних робіт, вказаних в акті виконаних робіт № 2-687/206 від 31.01.2022 за цим Договором, виявлені відхилення від умов Договору та згідно з п.7.1.13 Договору та чинних нормативних документів підряднику не передано комплект виконавчої документації на виконані будівельно-монтажні роботи, а саме акти прихованих робіт. У листі йдеться про необхідність усунути недоліки протягом 30 днів після отримання та підписання акту;

- досудову вимогу вих.№ 23/473 від 19.06.2023 про сплату штрафу за Договором в розмірі 25 000,00 грн.

Щодо Договору субпідряду № 01/2021/58 Боржник надав:

- адресований Кредитору лист вих.№ 23/477 від 19.06.2023, де повідомляється про те, що після допуску Боржника, як підрядника, на територію ПАТ «Запоріжсталь» та у зв`язку із повідомленням замовника (ПАТ «Запоріжсталь») про наявність істотних недоліків у виконаних роботах за цим Договором субпідряду, на адресу Кредитора надсилаються дефектні акти № 1, № 2 та № 3 від 19.06.2023 для підписання та усунення недоліків протягом 30 днів, разом з фотографіями. За змістом дефектних актів, в процесі проведення контролю якості виконаних робіт, вказаних в актах виконаних робіт № 2-12-1783-52 від 31.12.2021, № 2-01-1783-58 від 31.01.2022 та № 2-02-1783/58/1 від 03.02.2023, виявлені відхилення від умов Договору, виражені у неякісному виконанні робіт, а також згідно з п.7.1.13 Договору та чинних нормативних документів підряднику не передано комплект виконавчої документації на виконані будівельно-монтажні роботи. У дефектних актах також вказано, що про виявлення відхилення субпідрядника було повідомлено листом вих.№ 22/55 від 08.08.2022;

- лист Кредитора Боржнику вих.№ 27.07/22-01 від 27.07.2022 з проханням оплатити авансуванням 65% виконаних за Договором субпідряду № 01/2021/58 робіт та лист Боржника Кредитору № 22/55 від 08.08.2022 як у відповідь, у якому йдеться про виявлення неякісного виконання робіт, закритих по актах робіт з монтажу металоконструкцій за період листопад 2021 року лютий 2022 року;

- досудову вимогу вих.№ 23/471 від 19.06.2023 про сплату штрафу в розмірі 1 651 226,65 грн.

Стосовно Договору субпідряду № 01/2021/38 Боржник представив:

- адресований Кредитору лист вих.№ 23/476 від 19.06.2023, де повідомляється про те, що після допуску Боржника, як підрядника, на територію ПАТ «Запоріжсталь» та у зв`язку із повідомленням замовника (ПАТ «Запоріжсталь») про наявність істотних недоліків у виконаних роботах за цим Договором субпідряду, на адресу Кредитора надсилаються дефектні акти № 1, № 2, № 3, № 4 та № 5 від 19.06.2023 для підписання та усунення недоліків протягом 30 днів. За змістом дефектних актів, в процесі проведення контролю якості виконаних робіт, вказаних в проектах актів виконаних робіт № 2-08-1783-60, № 2-08-1783-61, № 2-08-1783-68 та № 2-08-1783-69 від 16.08.2022, виявлені відхилення від умов Договору, виражені у неякісному виконанні робіт, а також згідно з п.7.1.13 Договору та чинних нормативних документів підряднику не передано комплект виконавчої документації на виконані будівельно-монтажні роботи;

- досудову вимогу вих.№ 23/472 від 19.06.2023 про сплату штрафу в розмірі 172 634,40 грн.

Суд не надав належну правову оцінку цим доказам, як і листу боржника кредитору № 22/55 від 08.08.2022, в якому у відповідь на звернення кредитора повідомлено про неякісно виконані роботи, закриті по актам робіт з монтажу металоконструкцій за період листопад 2021-лютий 2022 за Договором субпідряду № 01/2021/58, обмежившись лише недоведеністю факту його надсилання ТОВ "Променергоспецмонтаж".

Однак, слід зауважити, що ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" надано докази направлення листа на електронну адресу кредитора, а останнім не заперечувався факт отримання цього листа, як власне і обставини щодо якості виконаних ним робіт.

Зокрема, у поданому суду відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Променергоспецмонтаж" визнав наявність недоліків у виконаних ним за Договором субпідряду № 01/2021/58 від 05.08.2021 роботах, чим засвідчив наявність спору про право між сторонами та відповідно передчасність подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Крім того, господарський суд при розгляді заяви та вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство не врахував, що 17.09.2021 між ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" та ТОВ "Променергоспецмонтаж" було укладено договір поставки № 07/2021/242, на виконання якого ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" здійснило перерахування на користь ТОВ "Променергоспецмонтаж" попередньої оплати у розмірі 14206845,60 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень (т. 2 а.с. 144-146).

У зв`язку з невиконанням зобов`язань з поставки товару за договором, ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" направило на адресу ТОВ "Променергоспецмонтаж" досудову вимогу № 23/436 від 19.05.2023 про сплату 39 226 962,28 грн за Договором поставки № 07/2021/242 від 17.09.2021, до складу якої, в тому числі, входить сума попередньої оплати у розмірі 14 206 845,60 грн, доказів сплати (повернення) якої матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" направило на адресу ТОВ "Променергоспецмонтаж" заяву про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог за № 23/480 від 23.06.2023, про що свідчать накладна Укрпошти з фіскальним чеком та описом вкладення.

У цій заяві Боржник зазначив Кредитору про його досудову вимогу від 19.05.2023 за Договором поставки № 07/2021/242, про досудові вимоги від 19.06.2023 про сплату штрафів за Договором поставки № 07/2021/158 та за Договорами субпідряду № 01/2021/58, № 01/2021/28 та 01/2021/4, заподіяння збитків через відсутність реєстрації Кредитором податкових накладних на суму 434 090, 53 грн та висловив Кредитору про те, що (цитата): «У випадку, якщо за результатами співставлення неустойки, заподіяних збитків та витрат нашого Товариства на усунення недоліків робіт та товарів за договорами поставки № 07/2021/158 від 02.07.2021 та № 07/2022/71 від 29.06.2022, а також договорами субпідряду №01/2021/58 від 05.08.2021, №01/2021/38 від 01.06.2021, №01/2021/4 від 12.02.2021 разом із сумою оплати за цими договорами сальдо буде позитивним на Вашу користь, за Вами залишається невиконаним зобов`язання, що становить різницю між боргом 39 226 962,28 грн Вашої заборгованості за договором поставки 07/2021/242 від 17.09.2021 та сальдо за договорами поставки №07/2021/158 від 02.07.2021 та № 07/2022/71 від 29.06.2022, а також договорами субпідряду №01/2021/58 від 05.08.2021, №01/2021/38 від 01.06.2021, №01/2021/4 від 12.02.2021. Зазначене зобов`язання за результатами проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог у випадку невиконання з Вашого боку буде стягнуто за позовом нашого Товариства в судовому порядку». (кінець цитати).

Кредитор, в свою чергу, надав заперечення (вих.№ 23/06 від 23.06.2023) на заяву про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог № 23/480 від 23.06.2023, у яких відобразив свою готовність постачання обладнання за Договором поставки № 07/2021/242, неодноразові звернення до Боржника з проханням повідомити місце поставки обладнання за цим Договором, оскільки можливість поставки до місця, що обумовлювалось у цьому Договорі м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1 (ПрАТ «МК «Азовсталь») наразі є об`єктивно неможливим через тимчасову окупацію міста за наслідками воєнних подій. Зазначив про безпідставність нарахування суми заборгованості у розмірі 39 226 962,28 грн, а тому неможливість зарахування цих вимог, оскільки прострочення поставки, виходячи з умов Договору, не має місця.

Вказані обставини також свідчать про наявність спору про право між сторонами, зокрема, через можливу наявність зустрічних вимог боржника до ініціюючого кредитора у сумі, що перевищує розмір вимог останнього, питання про що не вирішене судом в позовному провадженні.

Враховуючи доводи боржника (апелянта) щодо заявлених грошових вимог, місцевий господарський суд при розгляді заяви ТОВ "Променергоспецмонтаж" повинен був надати вичерпну деталізовану оцінку обставинам, на які опирається боржник у своїх запереченнях (відзиві), та пересвідчитися у дійсності підстав виникнення кредиторських вимог, правовій природі боргу, обґрунтованості вимог тощо.

Варто наголосити, що однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін.

Поняття «спір про право» має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом.

Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 по справі №911/299/21.

У постанові від 28.07.2022 у справі № 902/560/20 Верховний Суд зауважує, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право.

Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі №910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, 31.05.2022 року у справі № 917/1234/21.

Відповідно до висновків щодо застосування права, які викладено у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21, якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманні саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20 акцентує увагу, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Позиція про необхідність подання позову до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство для можливості відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство з цієї підстави підтверджена Верховним Судом у постановах від 03.08.2021 у справі № 914/620/20 та від 12.01.2023 у справі № 926/2770-б/22.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що сам по собі момент звернення із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), зокрема, після подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, не має остаточно-визначального характеру, оскільки на існування цього спору можуть вказувати також інші фактори та докази, зокрема:

- характер та зміст заперечень боржника проти вимог про відкриття провадження у справі про банкрутство (заперечення факту виникнення та існування боргу у конкретних правовідносинах або факту виникнення цих правовідносин, або особи кредитора тощо);

- хронологія обставин та фактів, що передували виникненню спору - правовідносини та обставини, якщо вони мали місце до ініціювання справи про банкрутство боржника (листування між сторонами із запереченням боржником боргу, заявленого кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство), обставини та підстави виникнення цього боргу, набуття кредитором відповідних прав тощо.

Суд першої інстанції досліджуючи обставини справи та подані сторонами докази виснував, що у розпорядженні Кредитора наявний належний та достатній обсяг первинної документації, який свідчить про постачання ним Боржнику товару та виконання робіт, які залишилися неоплаченими, а актування дефектів Боржником відбулося вже після подання заяви Кредитором та її прийняття судом.

Водночас, суд не врахував, що оспорюваними є не тільки розмір вимог ініціюючого кредитора до боржника, а взагалі настання моменту оплати за договорами і таке заперечення існувало до ініціювання провадження у справі № 908/1890/23 про банкрутство ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво".

Наведене, в сукупності з недослідженням змісту кредиторських вимог, унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення судом питань щодо існування між сторонами у цій справі "спору про право", який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, та, відповідно, щодо існування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, натомість судом апеляційної інстанції ці недоліки були усунені.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).

Відповідно до правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 08.04.2021 у справі № 904/4262/17 використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання детального правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредитора до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника.

Враховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, висновки суду першої інстанції про обґрунтованість заяви є передчасними та свідчать про формальний підхід суду при розгляді вимог до боржника, який не здійснив ґрунтовного аналізу вимог ініціюючого кредитора.

З огляду на що, колегія суддів зазначає про надто формальний підхід Господарського суду Запорізької області щодо відсутності між сторонами "спору про право" у розумінні ч. 6 ст. 39 КУзПБ та вирішенні питання про наявність достатніх підстав для відкриття провадження у цій справі про банкрутство.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Провадження у справі № 908/1890/23 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 вищенаведеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12.07.1988, серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18.07.2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21.04.2011).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження належними доказами в ході апеляційного перегляду справи, а тому ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/1890/23 належить скасувати як таку, що прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, в результаті неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права; та прийняти нове судове рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" на підставі ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи результат вирішення заяви ініціюючого кредитора та розгляду апеляційної скарги боржника, витрати зі сплати судового збору за її подання належить стягнути з першого на користь скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/1890/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі № 908/1890/23 скасувати.

Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоспецмонтаж" (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Жулянська, б. 1-В, офіс 223, код ЄДРПОУ 36358862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД Інжиніринг та Будівництво» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 78А, код ЄДРПОУ 43173964) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 40 260,00 грн, про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 06.12.2023

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко