Рішення

від 04.12.2023 по справі 910/9978/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2023Справа № 910/9978/23Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15, ідентифікаційний код ВП: 40081347)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трейд" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18-А, офіс12, ідентифікаційний код 42781636)

про стягнення 32 301,36 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Становова Ю.В.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трейд" про зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісних форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/7 в кількості 7 одиниць, поставлених за договором поставки № ЦЗВ-01-04822-01 від 14.10.2022 на аналогічний товар належної якості та стягнення штрафних санкцій у розмірі 29 559,60 грн, з яких: 17 136,00 грн штрафу та 12 423,60 грн пені за поставку неякісного товару за договором поставки № ЦЗВ-01-04822-01 від 14.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/9978/23 здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 28.06.2023.

У засідання суду 02.08.2023 з`явився представник позивача.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 02.08.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 відкладено підготовче засідання на 13.09.2023.

12.09.2023 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

У засіданні суду 13.09.2023 представник позивача підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив прийняти її до розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, судом вставлено, що позивач змінює кількісний показник позовної вимоги з 29 301,36 грн на 32 301,36 грн, зокрема, суму пені з 12 423,60 грн на 15 135,36 грн.

Суд протокольною ухвалою прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду. Подальший розгляд справи ухвалено здійснювати про стягнення штрафних санкцій у розмірі 32 301,36 грн, з яких: 17 136,00 грн штрафу та 15 135,36 грн пені.

Разом з тим, судом зазначено, що у заяві про збільшення розміру позовних вимог, позивачем не зазначено жодних відомостей щодо немайнової вимоги позову.

Крім того, у засіданні суду представник позивача пояснень з даного питання надати не зміг.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 13.09.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 відкладено підготовче засідання на 27.09.2023 о 09 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні 27.09.2023 представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження в частині позовних вимог останнього про зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісних форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/7 в кількості 7 одиниць, поставлених за договором поставки № ЦЗВ-01-04822-01 від 14.10.2022 на аналогічний товар належної якості, оскільки, як зазначає позивач дана вимога є виконаною в добровільному порядку, зокрема, здійснено заміну неякісних форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/7 в кількості 7 одиниць, поставлених за договором поставки № ЦЗВ-01-04822-01 від 14.10.2022 на аналогічний товар. Також позивач просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00 грн за зазначену вище немайнову вимогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 провадження у справі №910/9978/23 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трейд" в частині вимог про зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісних форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/7 в кількості 7 одиниць, поставлених за договором поставки № ЦЗВ-01-04822-01 від 14.10.2022 на аналогічний товар - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

У підготовчому засіданні 27.09.2023 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 27.09.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.10.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Андреїшиної І.О. на лікарняному, судове засідання, призначене на 25.10.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 судове засідання призначено на 15.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 відкладено підготовче засідання на 04.12.2023.

Позивач у судовому засіданні 04.12.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 04.12.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

04.12.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТ ТРЕЙД» (далі - постачальник, відповідач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «Укрзалізниця» (далі - покупець, позивач) було укладено договір поставки № ЦЗВ-01-04822-01, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації №1, що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору (п.1.1. договору).

Постачальник гарантує якість товару, що постачається протягом:

- гарантійного строку експлуатації: 2 роки від дня отримання товару кінцевим вантажоодержувачем;

- гарантійного строку зберігання: 1 рік з дня отримання продукції кінцевим одержувачем до моменту її введення в експлуатацію.

При виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару виклик представника постачальника для участі у прийманні товару та складання двостороннього акту є обов`язковим (п. 2.5. договору).

Згідно з п. 2.8 розділу постачальник зобов`язується за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний товар.

Строк усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня їх виявлення. (п.2.9. договору).

Відповідно до пп. 9.3.2. п. 9.3. договору за поставку товару неналежної якості (комплектності) постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний товар.

При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного товару, визначених п. 2.9. цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного товару, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Відповідно до умов договору постачальником поставлено на адресу відділу матеріальних ресурсів м. Фастів філії «ЦЗВ» (Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 48) товар, зокрема, форсунки креслення Д49.20.01.00, 30-59425/3 у кількості 12 одиниць, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 18.11.2022 № Р46 та видатковою накладною від 18.11.2022 № 46.

В подальшому зазначений товар в кількості 9 одиниць був переданий філією «ЦЗВ» до структурного підрозділу «Служба організації та проведенню закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця», що підтверджується залізничною накладною № 33573304, вимогою від 28.11.2022 № ФАС22-754 та видатковою накладною від 28.11.2022 № ФАС2-754.

29.12.2022 підрозділ «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця» передала зазначений Товар до виробничого структурного підрозділу «Моторвагонне депо Здолбунів» регіональної філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця».

Так, при проведенні 30.12.2022 вхідного контролю форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/3 на відповідність кресленню та технологічній карті ремонту форсунок дизеля 12VFE17/24 дизель-поїзда Д1 виявлено, що в 7 з 9 одиниць товару:

- при випробуванні паливних форсунок на стенді щодо їх герметичності при тиску 10± кГс/см2 на протязі 30 с відбувається підтікання палива;

- при випробуванні форсунок на якість розпилення, прокачавши форсунки рівномірним рухом рукоятки стенда на повний хід вверх і вниз з швидкістю 60- 80 коливань за хвилину, розпилене паливо не має туманоподібного стану, а витікаючи має струю з каплепадінням.

Листом від 06.01.2023 № ЦЗВ-20/49 покупець повідомив постачальника щодо необхідності направлення представника останнього до виробничого підрозділу «Моторвагонне депо Здолбунів» регіональної філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця» для вирішення питання заміни неякісного Товару та підписання двостороннього акту приймання продукції за якістю. Лист отриманий ТОВ «ІНФІНІТ ТРЕЙД» 11.01.2023, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення за трекномером 0304902152813.

Оскільки представник ТОВ «ІНФІНІТ ТРЕЙД» не прибув до кінцевого вантажоодержувача для спільного вирішення питання щодо заміни неякісного товару, то 10.02.2023 виробним структурним підрозділом «Моторвагонне депо Здолбунів» регіональної філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця» складено акт про фактичну якість і комплектність продукції № 7 (за участю представника громадськості), яким зафіксовано факт невідповідності 7 одиниць форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/3 технічним вимогам та вимогам креслення.

Таким чином, позивач зазначає, що останнім днем для заміни ТОВ «ІНФІНІТ ТРЕЙД» неякісних форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/3 в кількості 7 одиниць на аналогічний якісний товар є 27.01.2023.

Однак, листом від 21.02.2023 № ІНФ-18/0223-081 ТОВ «ІНФІНІТ ТРЕЙД» повідомило філію «ЦЗВ» про готовність здійснити заміну неякісних форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/3 в кількості 7 одиниць на аналогічний якісний товар у найкоротший термін.

Враховуючи вищевикладене позивачем були нараховані відповідачу штрафні санкції (штраф та пеня) за поставку неякісного товару в сумі 25 361,28 грн та, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією від 04.05.2023 №ЦЗВ-20/1461 з вимогою сплати зазначених штрафних санкцій на поточний рахунок філії «ЦЗВ» та заміни неякісного товару на аналогічний належної якості.

Проте, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

В процесі розгляду справи відповідачем було здійснено заміну неякісних форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/7 в кількості 7 одиниць, поставлених за договором поставки № ЦЗВ-01-04822-01 від 14.10.2022 на аналогічний товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 провадження у справі №910/9978/23 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трейд" в частині вимог про зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісних форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/7 в кількості 7 одиниць, поставлених за договором поставки № ЦЗВ-01-04822-01 від 14.10.2022 на аналогічний товар - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач здійснив поставку неякісного товару, в зв`язку з чим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 17 136,00 грн штрафу та 12 423,60 грн пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь Другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1, 3 та 4 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 674 ЦК України).

Згідно з частиною 1 та 2 статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Статтею 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 та 6 статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 9.3.2. п. 9.3. договору за поставку товару неналежної якості (комплектності) постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний товар.

Враховуючи те, що при поставці спірної продукції виявлено її невідповідність по якісним характеристикам, що підтверджено актом про фактичну якість і комплектність продукції від 10.02.2023 року, який підписаний зі сторони відповідача без будь-яких зауважень, суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору в частині поставки якісної продукції.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 136,00 грн штрафу (12 240,00 грн (вартість однієї форсунки) х 7 од. (кількість забракованих форсунок) х 20 %) є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.9.3.2. договору при порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного товару, визначених п. 2.9. цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного товару, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Згідно з п. 2.9. строк усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня їх виявлення.

Таким чином, судом встановлено, що останнім днем для заміни ТОВ «ІНФІНІТ ТРЕЙД» неякісних форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/3 в кількості 7 одиниць на аналогічний якісний товар є 27.01.2023.

Разом з тим, судом встановлено, що тільки в процесі розгляду даної справи відповідачем було здійснено заміну неякісних форсунок креслення Д49.20.01.00, 30-59425/7 в кількості 7 одиниць, поставлених за договором поставки № ЦЗВ-01-04822-01 від 14.10.2022 на аналогічний товар.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту несвоєчасної заміни неякісного товару за договором поставки від № ЦЗВ-01-04822-01 від 14.10.2022, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 28.01.2023 по 21.06.2023 підлягають задоволенню у розмірі 12 423,60 грн.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трейд" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18-А, офіс12, ідентифікаційний код 42781636) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15, ідентифікаційний код ВП: 40081347) штраф у розмірі 17 136 (сімнадцять тисяч сто тридцять шість) грн 00 коп., пеню у розмірі 15 135 (п`ятнадцять тисяч сто тридцять шість) грн 36 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.12.2023

Суддя І.О. Андреїшина