Ухвала

від 06.12.2023 по справі 915/1814/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

06 грудня 2023 року Справа № 915/1814/23

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.,

розглянувши без повідомлення учасників справи

спільну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 б/н від 01.12.2023 (вх.№15960/23 від 04.12.2023) про забезпечення позову у справі

за спільним позовом:

1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

4) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

5) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 );

6) ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_6 );

7) ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_7 );

8) ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_8 );

9) ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_9 );

10) ОСОБА_10 ( АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_10 );

11) ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_11 ),

до відповідача-1: Громадської організації «Миколаївська обласна федерація веслування на байдарках та каное» (м.Миколаїв, вул.Лягіна, буд.8; ідент.код 26233569),

до відповідача-2: Головного спеціаліста Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Перепелиці Аліни Вікторівни ( АДРЕСА_11 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1:

Громадська спілка «Федерація каное України» (м.Київ, вул.Еспланадна, буд.42, кімната 505; ідент.код 41165904),

про: визнання недійсними рішень, прийнятих на позачергових загальних зборах громадської організації, та скасування реєстраційної дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 звернулись до Господарського суду Миколаївської області з спільним позовом до Громадської організації «Миколаївська обласна федерація веслування на байдарках та каное» та Головного спеціаліста Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Перепелиці Аліни Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Громадська спілка «Федерація каное України», з такими вимогами:

1) визнати недійсними рішення, прийняті на засіданні ради Громадської організації «Миколаївська обласна федерація веслування на байдарках та каное» від 20.06.2023 та оформлені протоколом №1;

2) визнати недійсними рішення, прийняті на позачергових загальних зборах Громадської організації «Миколаївська обласна федерація веслування на байдарках та каное» від 06.07.2023, оформлені протоколом №1;

3) скасувати реєстраційну дію від 17.08.2023 №1010361070005024469, вчинену Державним реєстратором Перепелиця Аліна Вікторівна - Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ІКЮО: невідомий, пр.Дмитра Яворницького, 21-а, м. Дніпро, 49027) - Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

До того ж, 04.12.2023 за вх.№15960/23 позивачі звернулися до суду із спільною заявою б/н від 01.12.2023, в якій просять суд вжити заходи забезпечення вказаного позову шляхом:

1) заборони Громадській організації «Миколаївська обласна федерація веслування на байдарках та каное» проводити чергові та позачергові загальні збори, конференції, ради, засідання тощо для цілей обрання делегатів для участі у Черговій конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року, висувати кандидатури на обрання Президента Федерації, інші виборні посади до органів Федерації, надавати пропозиції до порядку денного Чергової конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року;

2) заборони черговим та позачерговим загальним зборам, конференція, радам, засіданням тощо Громадської організації «Миколаївська обласна федерація веслування на байдарках та каное» розглядати та приймати рішення стосовно участі у Черговій конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року, висувати кандидатури на обрання Президента Федерації, інші виборні посади до органів Федерації, надавати пропозиції до порядку денного Чергової конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року;

3) заборони Громадській спілці «Федерація каное України», враховувати голоси делегата (делегатів) Громадської організації «Миколаївська обласна федерація веслування на байдарках та каное» стосовно всіх та будь-яких питань порядку денного Чергової конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року, враховувати висунуті кандидатури на обрання Президента Федерації, інші виборні посади до органів Федерації, надавати пропозиції до порядку денного Чергової конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачі вказують наступне:

- позивачі не зможуть взяти участь у конференції ГО «МОФВБК», у зв`язку з їх виключенням за оспорюваними рішеннями зі складу членів організації, а також позивачі не зможуть бути обраними делегатами для участі у конференції ГС «ФКУ»;

- конференції ГО «МОФВБК» та ГС «ФКУ» пройдуть в інтересах осіб, які незаконно виключили 22 тренери зі складу членів регіональної федерації; на них не будуть присутні діючі тренери; на них не будуть озвучені дійсно проблемні питання у діяльності федерацій та веслування загалом; на них не будуть прийняті рішення, які мають покращити ситуацію у веслуванні, тощо;

- крім того, на думку позивачів, майже очевидним є той факт, що новоприйняті члени ГО «МОФВБК» одностайно оберуть делегатом для участі в конференції ГС «ФКУ» нового «директора» організації ОСОБА_12 , за якого вони вже нібито одноголосно проголосували;

- за твердженням позивачів, такі обставини є прямим наслідком виключення за оспорюваними рішеннями позивачів та інших 11 тренерів зі складу членів ГО «МОФВБК», та зміни керівництва організації;

- на думку позивачів, у разі невжиття заходів забезпечення позову, права позивачів та третіх осіб очевидно будуть порушені тими рішеннями, які будуть прийматись на конференціях як ГО «МОФВБК», так і ГС «ФКУ»: будуть порушені права позивачів згідно статутів обох організацій, норм Закону України «Про громадські об`єднання», Цивільного кодексу України, тощо; голосування делегатів ГО «МОФВБК» на конференції ГС «ФКУ» очевидно призведе до незаконності рішень цієї конференції; рішення, прийняті на конференції ГС «ФКУ» будуть реалізовані в момент їх прийняття; може призвести до порушення на конференції ГС «ФКУ» тих питань, які наразі не включені до порядку денного; може призвести до подання все нових і нових позовів.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 за №4-рп/2011).

Зокрема, інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 за №5-рп/2011).

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Крім того, слід встановити, чим саме невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібну правову позицію також наведено у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 17.10.2018 у справі №904/2351/18, від 25.02.2019 у справі №924/789/18.

Суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Самі по собі посилання заявника на відповідні обставини, не можуть бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачами не доведено належними засобами доказування, що невжиття запропонованих ними заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду стосовно поданого ними позову.

Подана позивачами заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться до того, що права позивачів та третіх осіб будуть порушені тими рішеннями, які будуть прийматись на конференціях як ГО «МОФВБК», так і ГС «ФКУ», перелік яких наразі є не визначений.

Тобто заява містить припущення щодо можливого ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, однак не містить жодних належних, допустимих та вірогідних доказів в розумінні статей 76, 77, 79 ГПК України, із яким діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову.

До того ж, за змістом пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Більш того, за змістом пункту 3 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Тобто, вжиття запропонованих позивачами заходів забезпечення позову шляхом встановлення: 1) заборони Громадській організації «Миколаївська обласна федерація веслування на байдарках та каное» проводити чергові та позачергові загальні збори, конференції, ради, засідання тощо для цілей обрання делегатів для участі у Черговій конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року, висувати кандидатури на обрання Президента Федерації, інші виборні посади до органів Федерації, надавати пропозиції до порядку денного Чергової конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року; 2) заборони черговим та позачерговим загальним зборам, конференція, радам, засіданням тощо Громадської організації «Миколаївська обласна федерація веслування на байдарках та каное» розглядати та приймати рішення стосовно участі у Черговій конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року, висувати кандидатури на обрання Президента Федерації, інші виборні посади до органів Федерації, надавати пропозиції до порядку денного Чергової конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року; 3) заборони Громадській спілці «Федерація каное України», враховувати голоси делегата (делегатів) Громадської організації «Миколаївська обласна федерація веслування на байдарках та каное» стосовно всіх та будь-яких питань порядку денного Чергової конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року, враховувати висунуті кандидатури на обрання Президента Федерації, інші виборні посади до органів Федерації, надавати пропозиції до порядку денного Чергової конференції Громадської спілки «Федерація каное України», призначеної на 09.12.2023 року, - не допускається в силу норм чинного процесуального господарського законодавства України (пунктів 1 та 3 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України), а позивачами в поданій заяві окремо не визначено конкретних рішень, заборону щодо прийняття яких слід встановити задля забезпечення можливості ефективного захисту їх порушених прав та інтересів у випадку задоволення майбутнього позову.

Приймаючи до уваги, відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення у справі, враховуючи те, що дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, також не наведені позивачами і таких обставин не встановлено судом, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивачів про вжиття заходів до забезпечення позову, за наведених у ній доводів та обґрунтувань.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення спільної заяви позивачів про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136-138, 140, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні спільної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 б/н від 01.12.2023 (вх.№15960/23 від 04.12.2023) про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 06.12.2023.

Суддя М.В.Мавродієва