Ухвала

від 06.12.2023 по справі 917/1402/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

06.12.2023 Справа № 917/1402/23

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянувши заяву Приватного підприємства "Тандем Ресурс" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 14840 від 20.11.2023) у справі за позовом

Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Приватного підприємства "Тандем Ресурс", вул. Київська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення заборгованості з орендної плати

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 позов Приватного підприємства "Тандем Ресурс" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства ТАНДЕМ РЕСУРС на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 117 304,25 грн заборгованості з орендної плати за період 01.01.2022 до 31.07.2023 та 2 684,00 грн судового збору.

01.11.2023 на виконання зазначеного рішення виданий наказ.

16.11.2023 приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л. відкрив виконавче провадження № 73349479 з примусового виконання наказу № 917/1402/23, виданого 01.11.2023 про стягнення з Приватного підприємства «Тандем Ресурс» на корись Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 117 304,25 грн заборгованості з орендної плати за період 01.01.2022 до 31.07.2023 та 2684,00 грн судового збору.

28.11.2023 від Приватного підприємства "Тандем Ресурс" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 15293 від 28.11.2023).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.11.2023 суд прийняв заяву Приватного підприємства "Тандем Ресурс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню до розгляду; призначив судове засідання щодо розгляду вказаної заяви на 14:30 06.12.2023.

Обґрунтовуючи заяву відповідач стверджує, що наказ про примусове виконання рішення виданий передчасно, оскільки Приватне підприємство «ТАНДЕМ РЕСУРС» оскаржило рішення суду у встановлені законодавством строки. Зокрема Приватне підприємство «ТАНДЕМ РЕСУРС» 30.10.2023, в межах строку на апеляційне оскарження, направило до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.

Проте, станом на сьогоднішній день апеляційна скарга не розглянута та не прийнято жодне з процесуальних рішень, передбачених частиною 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Як вважає відповідач, рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 не набрало законної сили і на його виконання не міг бути виданий наказ. Тобто, наказ, виданий Господарським судом Полтавської області на виконання рішення, яке не набрало законної сили є таким, що виданий помилково передчасно, і тому підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що передчасним виданням виконавчого документу на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 порушуються права відповідача, оскільки він не згодний із судовим рішенням та оскаржив його у встановленому законодавством порядку. Однак, не зважаючи на це, вже розпочалась процедура примусового виконання рішення, відомості про ПП «Тандем Ресурс» внесено до Єдиного реєстру боржників, арештовані рахунки підприємства. Ккрім того, у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження з виконання передчасно виданого наказу № 917/1402/23, з ПП «ТАНДЕМ РЕСУРС» буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 10 %, що становить майже 12 000,00 грн та є значною для підприємства сумою.

З огляду на викладене відповідач просить визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з положеннями статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частинами 1-2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частин 1-2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом №1404-VIII. Указаний Закон є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).

Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі №1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019 у справі № 3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII встановлено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції №512/5 виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Суд установив, що 16.11.2023 приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л. відкрив виконавче провадження № 73349479 на підставі наказу № 917/1402/23, виданого 01.11.2023.

Статтею 38 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Отже, визначений у статті 38 Закону №1404-VIII обов`язок виконавця щодо зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду на рішення, за яким видано виконавчий документ.

Отримавши дані про оскарження в апеляційному порядку рішення суду, виконавець в порядку статті 38 Закону №1404-VIII має обов`язок зупинити виконавче провадження до закінчення перегляду такого рішення в апеляційному порядку.

Проте матеріали справи не містять доказів відкриття апеляційного провадження Приватного підприємства "Тандем Ресурс" на рішення господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 у справі № 917/1402/23 та доказів звернення боржника до приватного виконавця з відповідним клопотанням про зупинення виконавчого провадження в порядку статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене у суду відсутні підстави вважати, що рішення господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 у справі № 917/1402/23 не набрало законної сили та наказ видано помилково.

Керуючись статтями 232 - 235 Господарського кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки, передбачені статтею 256 Господарського кодексу України, та порядку, визначеному статтею 257 Господарського кодексу України.

Ухвала підписана 06.12.2023.

Суддя Дмитро СІРОШ