ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2023м. ХарківСправа № 922/3463/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовомЗаступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області до Приватного підприємства "АТОС-КУЛЬТУРНЕ РИБНЕ АТОС-КУЛЬТУРНЕ РИБНЕ" про відновлення становища, яке існувало до порушення
за участю представників:
прокурор - Стецюк Т.І.
позивача не з`явився;
третьої особи на стороні позивача не з`явився;
відповідача Сайтарли А.П.
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПП "АТОС-КРГ", в якій просить суд відновити стоновище, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання ПП "АТОС-КРГ" звільнити водний об`єкт - Трав`янське водосховище, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками з кадастровими номерами 6322081500:08:000:0001 площею 303,5000 га, 6325182000:01:003:0017 площею 133,2386 га, 6325182000:01:006:0017 площею 11,1796 га, 6325180700:02:016:0016 площею 223,0382 га, 6325180700:03:004:0016 площею 20,0701 га та повернути їх у відання державі в особі Харківської обласної військової адміністрації з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.
Фактичними підставами позову є використання відповідачем водних ресурсів держави, а саме водного об`єкта - Трав`янського водосховища для цілей здійснення рибного господарства, не маючи для цього правових підстав.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 у справі №922/3463/23 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/3463/23, залучено до участі у справі в якості третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №922/3463/23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2023 закрито підготовче провадження у справі №922/3463/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 28.11.2023 у справі №922/3463/23 була оголошена перерва на 05.12.2023 о 10:00 год. ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 28.11.2023.
01.12.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №32932/23), які досліджені та долучені судом до матеріалів справи.
Присутній у судовому засіданні по суті 05.12.2023 прокурор позов підтримує повністю та просить суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні по суті 05.12.2023 проти позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку з чим просить відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Правом на участь представників у судовому засіданні по суті 05.12.2023 позивач та третя особа на стороні позивача не скористалися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Заслухавши вступне слово прокурора та представника відповідача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.
У ході вивчення питання дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Харківської області Харківською обласною прокуратурою встановлено факт незаконного використання ПП "АТОС-КРГ" об`єкту водного фонду - Трав`янського водосховища, розташованого на території Харківського району Харківської області та земельних ділянок під ним.
Згідно з водогосподарським паспортом, площа водного дзеркала Трав`янського водосховища становить 5,95 кв. км, об`єм 22,2 млн куб. м, водосховище слугує для цілей зрошення та риборозведення.
Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області як правонаступник Харківського обласного управління водних ресурсів та Харківського обласного виробничого управління меліорації та водного господарства є постійним землекористувачем земельних ділянок державної форми власності площею 303,5000 га з кадастровим номером 6322081500:08:000:0001, площею 133,2386 га з кадастровим номером 6325182000:01:003:0017, площею 11,1796 га з кадастровим номером 6325182000:01:006:0017, площею 223,0382 га з кадастровим номером 6325180700:02:016:0016, площею 20,0701 га з кадастровим номером 6325180700:03:004:0016, що підтверджується державними актами серії ЯЯ №№309607, 307994, 307995, 307992, 307993.
ПП "АТОС-КРГ" вправі здійснювати наступні види економічної діяльності: 03.22 прісноводне рибництво (аквакультура) (основний) 03.12 Прісноводне рибальство, про що свідчить інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Харківською державною зооветеринарною академією був розроблений Режим рибогосподарської експлуатації (спеціальне товарне рибне господарство) Трав`янського водосховища Харківського району Харківської області, затверджений Державним комітетом рибного господарства України (далі Режим). Термін дії Режиму становить 10 років до 31.12.2018.
У 2016 році до Режиму були внесені зміні та доповнення, які погоджені Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Харківській області, та погоджені Державним агентством рибного господарства України. Вказаними змінами та доповненнями, зокрема, встановлений термін дії Режиму до 31.12.2027.
Відповідно до Режиму Трав`янське водосховище має наступні ідентифікуючі ознаки: а) довжина водойми 8,2 км; б) ширина макс. 1,3 км, середня 0,8 км; г) глибина макс. 9,0 м, середня 3,8 м; г) площа водного дзеркала при НПР - 592 га; д) площа водозбору 240 кв. км. Водосховище розміщено на р. Харків, гідрологічний ланцюг р. Харків Лопань Уди Сів. Донець Дон.
Дозволом на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 02.04.2018 №12 визначено для ПП "АТОС-КРГ" вид спеціального використання промислове рибальство. У рядку Дозволу «Дозволені для вилучення види водних біоресурсів та обсяги вилучення» обумовлено: обсяг вилову водних біоресурсів згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації Трав`янського водосховища Харківського району Харківської області (діючий у відповідному році). Строку дії Дозволу від 02.04.2018 №12: з 02.04.2018 по 01.04.2023.
Дозволом на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 07.12.2018 №98 визначено для ПП "АТОС-КРГ" вид спеціального використання любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову. Строк дії Дозволу від 07.12.2018 №98: з 07.12.2018 по 06.12.2023.
Дозволом на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 09.04.2019 №18 визначено для ПП "АТОС-КРГ" вид спеціального використання вилов старшевікових груп рослиноїдних з метою попередження їх загибелі внаслідок аутоінтоксикації (при резорбції понад у весняний період із-за відсутності умов для природного нересту) у нерестовий період згідно з пунктом 14.5. Режиму рибогосподарської експлуатації Трав`янського водосховища Харківського району Харківської області. У рядку Дозволу «Дозволені для вилучення види водних біоресурсів та обсяги вилучення» обумовлено: вилов старшевікових груп рослиноїдних (товстолобики) згідно з пунктом 14.5. Режиму рибогосподарської експлуатації Трав`янського водосховища Харківського району Харківської області. Строк дії Дозволу від 09.04.2019 №18: з 09.04.2019 по 30.06.2024.
Харківська обласна прокуратури звернулася до Харківської обласної військової адміністрації з Листом від 11.05.2023 №12-293вих-12, в якому проінформувала про наявність у діяльності ПП "АТОС-КРГ" порушень законодавства використання земельних ділянок водного фонду Травянського водосховища в комерційних цілях з метою ведення рибогосподарської діяльності на підставі режимів рибогосподарської експлуатації водних об`єтків без будь-яких сплат орендної плати та інших платежів за їх використання та просила вжити заходів щодо захисту інтересів держави, у т.ч. в судовому порядку.
У своєму листі від 09.06.2023 №04.01-22/1610 Харківська обласна військова адміністрації повідомила Харківську обласну прокуратуру про те, що Трав`янське водосховище не увійшло до переліку земельних ділянок водного фонду разом з водними об`єктами, право оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах у формі аукціону.
Листом від 14.06.2023 №12-382вих-23 Харківська обласна прокуратура повідомила Харківську обласну військову адміністрацію про те, що на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підготовлено позов до Господарського суду Житомирської області в її інтересах до ПП "АТОС-КРГ" про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом звільнення та повернення об`єктів водного фонду та земельних ділянок під ними.
Вважаючи, що ПП "АТОС-КРГ" у порушення вимог законодавства, зокрема статті 51 ВК України, неправомірно використовує у своїй господарській діяльності водний об`єкт Трав`янське водосховище без правовстановлюючих документів, а отримані підприємством дозвільні документи не дають підстав для використання земельної ділянки водного фонду, прокурор звернувся з даним позовом.
Позивач позов прокурора підтримує. В наданих поясненнях можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), де здійснюється використання цих водних біоресурсів чинним законодавством не передбачена. Відповідно до норм земельного законодавства землі водного фонду, що перебувають в державній власності можуть передаватися 7 громадянам та/або юридичним особам у користування лише на умовах оренди та за згодою їх власників або за погодженням із постійними землекористувачами таких земель.
Заперечуючи проти позову прокурора, відповідач зазначає, що діяльність ПП "АТОС-КРГ" не підпадає під правове регулювання Закону України «Про аквакультуру» та не передбачає володіння водним об`єктом та земельною ділянкою під ним (або їх частинами). Адже у своїй діяльності підприємство використовує лише рибацькі човни безпосередньо під час вилучення (вилову) водних біоресурсів з водосховища. Жодних споруд, пристроїв та обладнання на земельних ділянках водного фонду Трав`янського водосховища ПП "АТОС-КРГ" не розміщувало. ПП "АТОС-КРГ" було отримано погодження від постійного землекористувача Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області щодо використання земельних ділянок Трав`янського водосховища для рибальства. У зв`язку з чим, ПП "АТОС-КРГ" здійснює промислове рибальство на Трав`янському водосховищі у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке не передбачає необхідності укладення договору оренди для здійснення такого виду господарської діяльності. Крім цього, відповідач зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження обставини здійснення відповідачем господарської діяльності на Тряв`янському водосховищі у 2022-2023 роках, а отже відсутні підстави для задоволення негаторного позову.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені частиною третьою статі 23 Закону України Про прокуратуру. Метою представництва прокурором інтересів держави є захист законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення. Підставами представництва є нездійснення захисту законних інтересів держави або здійснення його неналежним чином органом державної чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутність такого органу. Наявність цих обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Суд погоджується з твердженням прокурора про наявність обставин, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.
Пред`являючи позов в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації, прокурор посилається на те, що до повноважень Харківської обласної державної (військової) адміністрації належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України. Спірні земельні ділянки водного фонду належать до земель державної форми власності та перебувають у постійному користуванні Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, а тому, в силу положень Земельного кодексу України органом, уповноваженим розпоряджатися такими землями, є Харківська обласна державна адміністрація, що на період дії в Україні режиму воєнного стану набула статусу - Харківська обласна військова адміністрація. Натомість, між Харківської обласною державною адміністрацією та ПП "АТОС-КРГ" будь-які договори, якими б врегульовувалося питання використання Трав`янського водосховища не укладалися.
Харківська обласна державна (військова) адміністрація має право, звертатися до суду з метою усунення порушень законодавства та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Натомість, позивач самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів в суді попри те, що прокурором було повідомлено про виявлені порушення.
Листом від 11.05.2023 №12-293вих-12 Харківська обласна прокуратура в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомила Харківську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення та просила вжити заходів щодо захисту інтересів держави, в тому числі в судовому порядку.
У відповідь Харківська обласна військова адміністрація листом від 09.06.2023 №04.01-22/1610 повідомила прокурора, що нею не вживалися заходи щодо звернення з відповідним позовом до суду.
Листом від 14.06.2023 №12-382вих-23 Харківська обласна прокуратура повідомила позивача про звернення до Господарського суд Харківської області з позовною заявою в інтересах Харківської обласної військової адміністрації до ПП "АТОС-КРГ" про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом звільнення та повернення об`єктів водного фонду та земельних ділянок під ними.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено:
- наявність підстав для представництва прокурором законних інтересів держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (бездіяльність позивача);
- дотримання прокурором умов попереднього, до звернення до суду, повідомлення органу державної влади про намір звернутися із відповідним позовом;
- відповідність поданого прокурором позову визначеній законом меті - захист законних інтересів держави внаслідок порушення відповідачем земельного та водного законодавства.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача.
Щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини сторін у справі виникли внаслідок наявності/відсутності у відповідача правових підстав для користування земельними ділянками водного фонду площею 303,5000 га з кадастровим номером 6322081500:08:000:0001, площею 133,2386 га з кадастровим номером 6325182000:01:003:0017, площею 11,1796 га з кадастровим номером 6325182000:01:006:0017, площею 223,0382 га з кадастровим номером 6325180700:02:016:0016, площею 20,0701 га з кадастровим номером 6325180700:03:004:0016, на яких розташований об`єкт Трав`янське водосховище, що використовується відповідачем у господарській діяльності для промислового рибальства.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.
Згідно зі статтею 6 ВК України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина перша статті 58 ЗК України, стаття 4 ВК України).
Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини перша, друга статті 79 ЗК України).
Відповідно до статті 1 ВК України рибогосподарський водний об`єкт - це водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.
Разом із тим спеціальним водокористуванням відповідно до частин першої, другої статті 48 ВК України є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
У статті 51 ВК України, якою урегульовано питання користування водними об`єктами на умовах оренди, передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми (частина перша); водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт (частина третя).
Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру" (стаття 51 ВК України).
За визначенням термінів, наведеним у статті 1 Закону України "Про аквакультуру", аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.
У статті 12 зазначеного Закону визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених ЗК України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до ВК України.
Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі регулюються Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".
У статті 1 цього Закону визначено, зокрема, що водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.
Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (стаття 25 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів").
Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає, зокрема промислове рибальство (частина перша статті 27 зазначеного Закону).
За змістом частини першої статті 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" суб`єкт рибного господарства (юридична чи фізична особа, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства) мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.
Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 36 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.
Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства відповідно до статті 53 зазначеного Закону передбачають, зокрема пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.
Комплексний правовий аналіз наведених вище норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування. Можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому ЗК України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів, чинним законодавством не передбачена. Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).
Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №923/213/18, від 06.10.2021 у справі №914/1326/16, від 05.01.2022 у справі №908/2153/20.
Разом із тим порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством (стаття 85 ВК України).
За змістом частин четвертої, п`ятої статті 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У статті 122 ЗК України визначено, зокрема, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша). Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (частина п`ята).
Судом установлено і це підтверджено матеріалами справи, що Харківська обласна державна (військова) адміністрація, яка є розпорядником земельних ділянок водного фонду, рішень про передачу ПП "АТОС-КРГ" у користування земельних ділянок водного фонду, на яких розташовано об`єкт Трав`янське водосховище, не приймалося. Відповідно договір з приводу передачі у власність чи користування цього водного об`єкта в комплексі із земельними ділянками не укладався.
Натомість, за встановлених судом обставин, ПП "АТОС-КРГ" у своїй господарській діяльності використовує земельні ділянки водного фонду, на яких розташовано цей водний об`єкт, на підставі Режиму та Дозволів спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 02.04.2018 №12, від 07.12.2018 №98, від 09.04.2019 №18, що не є правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом. Наведеним спростовуються доводи відповідача щодо використання зазначеного об`єкта на достатній правовій підставі.
Суд зауважує, що використання водосховища для промислового вилову повинно здійснюватися тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із розташованими під ними земельними ділянками водного фонду.
При цьому, судом встановлено, що Трав`янське водосховище є водосховищем комплексного призначення, а відповідно до положень частини першої статті 51 ВК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у відповідних редакціях) водосховища комплексного призначення не можуть бути об`єктами оренди.
Твердження відповідача про наявність у нього права на використання об`єкту водного фонду Трав`янського водосховища та земельних ділянок під ним з посиланням на лист Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 12.12.2019 №11-15/1704 та Договір на здійснення біологічної меліорації Трав`янського водосховища від 15.11.2018, укладеного між ПП "АТОС-КРГ" та Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області, суд вважає помилковими, оскільки дані твердження ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні ним норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Так, згідно зі статтею 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Доказів реєстрації за ПП "АТОС-КРГ" права користування земельними ділянками площею 303,5000 га з кадастровим номером 6322081500:08:000:0001, площею 133,2386 га з кадастровим номером 6325182000:01:003:0017, площею 11,1796 га з кадастровим номером 6325182000:01:006:0017, площею 223,0382 га з кадастровим номером 6325180700:02:016:0016, площею 20,0701 га з кадастровим номером 6325180700:03:004:0016, на яких розташоване Трав`янське водосховище, відповідачем до суду не надано.
Як було зазначено вище, за змістом статті 51 ВК України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми, такі об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою. А згідно зі статтею 59 ЗК України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
Отже, діяльність, якою займається відповідач на Трав`янському водосховищі, вимагає надання в користування (оренду) водного об`єкта, який надається лише разом із земельною ділянкою під ним, та згоди власника або землекористувача на використання земельної ділянки. Погодження постійного користувача вимагає також і надання в тимчасове користування прибережної захисної смуги, як це передбачено частиною третьою статті 85 ВК України.
Таким чином, надані відповідачем лист Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 12.12.2019 №11-15/1704 та Договір на здійснення біологічної меліорації Трав`янського водосховища від 15.11.2018 не можуть замінювати собою встановленого законом порядку надання водних об`єктів та земельних ділянок в користування (оренду) та жодним чином не свідчать про законність використання відповідачем Трав`янського водосховища для здійснення своєї комерційної діяльності.
Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача про недоречність судової практики із розгляду аналогічних спорів, на яку послався у позові прокурор, та вважає, що такі доводи ґрунтуються на довільному тлумачення норм матеріального права, зокрема, частини п`ятої статті 59 ЗК України, що в свою чергу спростовується обставинами, наведеними вище.
Суд звертає увагу, що судова практика з розгляду подібних спорів (використання водних об`єктів та земельних ділянок під ними без документів, що надають право такого використання) є сформованою та сталою. Окрім зазначеної прокурором у позові судової практики, подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, від 25.01,2022 у справі №908/2153/20, від 22.06.2022 у справі № 902/777/21 та від 19.07.2023 у справі №906/170/20.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що фактично аргументи відповідача зводяться до тверджень, зокрема про непоширення на правовідносини щодо використання відповідачем спірного водосховища (в рамках погодженого Режиму рибогосподарської експлуатації на підставі отриманого відповідачем Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів) положень Закону України "Про аквакультуру", нормами якого визначено надання у користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Однак наведені доводи визнаються неспроможними, оскільки не спростовують встановлених судом у цій справи визначальних обставин щодо віднесення спірного Трав`янського водосховища до водосховищ комплексного призначення, що в силу прямої заборони закону взагалі не може бути об`єктом оренди, і відповідно передаватися у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб.
За таких обставин, всі викладені відповідачем у відзиві твердження не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в ній доказами.
Згідно зі статтею 41 Конституції України та статті 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
З огляду на те, що правопорушення є таким, що триває у часі, власник майна може звернутися за захистом свого права протягом усього часу, поки воно триває.
Установленими у справі фактичними обставинами неправомірного використання відповідачем водного об`єкта та земельних ділянок під ним, доведено факт порушення прав держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, яка виконує функції власника спірного майна.
Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже, наведена норма права передбачає такий спосіб захисту як пред`явлення позову про звільнення зайнятого водного об`єкту разом із земельною ділянкою під ним.
Приписами статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки. Зокрема, згідно з пунктом б частини третьої цієї норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Згідно з приписами частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними.
Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.
При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд зробив висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
У постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду визначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України необхідно розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.
Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Позовна вимога - зобов`язати повернути земельну ділянку, розглядається як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, пункт 97 постанови від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц).
Тож, фактичне використання (зайняття) відповідачем водного об`єкта всупереч вимог законодавства, розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, оскільки спірне водосховище є комплексним та, в силу закону, не може бути надане в оренду ПП "АТОС КРГ", а стосовно нього може бути лише здійснено лише право постійного користування державними рибогосподарськими підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури (пункт "в" частини третьої статті 59 ЗК України).
У постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 487/10128/14 від 12.06.2019 у справі № 469/1044/17 від 15.09.2020 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.
Таким чином, вимога про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом звільнення водного об`єкту разом із зайнятими ним земельними ділянками та його повернення у віддання законного власника - є належним способом захисту інтересів держави.
Щодо заперечень відповідача стосовно відсутності жодних доказів на підтвердження обставини здійснення відповідачем господарської діяльності на Тряв`янському водосховищі у 2022-2023 роках, що є підставою для відмови в негаторному позові, то суд зазначає наступне.
По-перше такі заперечення всупереч вимог частин першої, четвертої статті 165 ГПК України не були викладені у відзиві на позовну заяву, що є порушенням зазначених процесуальних норм.
По-друге в матеріалах справи містяться акти підсумкові за 2018, 2019, 2020, 2021 роки. Крім того, в матеріалах справи наявний лист ПП "АТОС-КРГ" від 14.12.2022 року адресований екологічній інспекції, в якому зазначено про визначення розміру шкоди на Трав`янському водосховищі завданої в наслідок незаконного знищення водних живих ресурсів ( товстолоб,короп, білий амур, карась, плітка, окунь).
По-третє відсутність доказів здійснення господарської діяльності у 2022-2023 роках не свідчить про припинення відповідного правопорушення з боку відповідача та усунення перешкод у здійсненні Харківською обласною державною (військовою) адміністрацією права користування та розпорядження своїм майном. Адже за умови чинності відповідних документів (режиму, дозволів, договору) відповідач може в будь-який час проводити діяльність зі спеціального використання водних біоресурсів та відповідно використовувати водний об`єкт всупереч чинному законодавству України.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимога прокурора про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання ПП "АТОС-КРГ" звільнити водний об`єкт - Трав`янське водосховище, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками з кадастровими номерами 6322081500:08:000:0001 площею 303,5000 га, 6325182000:01:003:0017 площею 133,2386 га, 6325182000:01:006:0017 площею 11,1796 га, 6325180700:02:016:0016 площею 223,0382 га, 6325180700:03:004:0016 площею 20,0701 га та повернути їх у відання державі в особі Харківської обласної військової адміністрації, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Згідно статі 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.684,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Відновити становище, яке існувало до порушення шляхом зобов`язання Приватного підприємства «АТОС-КУЛЬТУРНЕ РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО» (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 156А, кв. 33, код ЄДРПОУ 36456081) звільнити водний об`єкт Трав`янське водосховище, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками з кадастровими номерами 6322081500:08:000:0001 площею 303,5000 га; 632518200:01:003:0017 площею 133,2386 га; 632518200:01:006:0017 площею 11,1796 га; 6325180700:02:016:0016 площею 223,0382 га; 6325180700:03:004:0016 площею 20,0701 га та повернути їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64, код ЄДРПОУ 23912956) з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
4. Стягнути з Приватного підприємства «АТОС-КУЛЬТУРНЕ РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО» (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 156А, кв. 33, код ЄДРПОУ 36456081) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.684,00 грн.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "06" грудня 2023 р.
СуддяН.С. Добреля
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2023 |
Оприлюднено | 08.12.2023 |
Номер документу | 115442491 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Добреля Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні