Рішення

від 23.11.2023 по справі 380/15303/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 рокусправа № 380/15303/23Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяГрень Н.М.

секретаря судового засідання Сенчука Л.Ю.,

представника позивачаКоровяка Б.Е.,

представника відповідачаКельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Стандарт" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТС Стандарт" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить : визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінні ДПС у Львівській області від 01 березня 2023 року № 3545/13-01-07-10.

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання валютного законодавства по зовнішньоекономічних експортних контрактах та складено акт від 08.02.2023.

Відповідно до акта перевірки встановлено порушення позивачем п. 2 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції.

Зазначає, що згідно з оскарженим податковим повідомленням-рішенням пеня до позивача застосована (нарахована) за період з 04.06.2022 по 01.02.2023, тобто за період дії карантину, а тому підлягає скасуванню.

Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України Про валюту і валютні операції, зокрема, ст. 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого цією статтею.

Пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Відповідно нарахування пені у період з 16.01.2020 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу ХХ Перехідні положення ПК України.

За таких обставин, відповідач неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки не представлено позовних заяв до суду та ухвал про відкриття провадження про стягнення заборгованості згідно з вимогами ч. 7 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції.

Однак неподання відповідних позовних заяв до іноземного суду про стягнення заборгованості з контрагента пов`язане виключно із об`єктивними причинами та обставинами непереборної сили. 11.03.2020 Всесвітня організація охорони здоров`я оголосила пандемію через поширення у світі Сovid-19. У зв`язку з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Сovid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, починаючи з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин. Вказаною постановою та змінами до неї запроваджено заборону будь-якого сполучення громадського транспортного сполучення, а на підприємстві позивача запроваджено карантинні заходи. З 24.02.2022 у зв`язку з початком повномасштабної військової агресії російської федерації проти України взагалі неможливо покинути територію України особам призовного віку.

Відповідні обставини унеможливили відрядження уповноважених осіб позивача за межі території України для організації подання позову у встановлені строки.

Відповідно, карантин та війна стали для позивача форс-мажором, тобто надзвичайною та непідвладною волі сторін договорів обставиною внаслідок якої позивач не зміг через невиконання контрагентом нерезидентом своїх зобов`язань щодо розрахунку за товар вчинити дії щодо подання позову до іноземного суду.

Позивач не припустився строків розрахунків за контрактами, а порушення таких строків допустили іноземні контрагенти позивача.

Події, які відбули з вини контрагентів та які зумовили порушення граничних строків проведення розрахунків, включають юридичну відповідальність позивача за ст. 112 ПК України.

З урахуванням наведеного, позивач вважає оскаржене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що перевіркою встановлено порушення п.2 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIIІ по контрактах, а саме контракт від 27.05.2021 року №АТ 1, дата здійснення експортних операцій 04.06.2021, 12.06.2021 та 02.07.2021 року укладеного з фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE (OAE), контракт 26.08.2021 року №AT 4, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 року укладеного із фірмою-нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE), контракт від 01.09.2021 року №АТ 5, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 року укладеного із фірмою-нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE). На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2023 року №3545/13-01-07-10, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 3 332 578,00 грн.

Відповідач акцентував увагу на тому, що позивачем до перевірки не представлено позовної заяви або судового рішення про задоволення позову платника до нерезидента «Asia Trade Management FZE» (OAE). Також ТОВ «ТТС Стандарт», не представлено до перевірки висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження термінів розрахунків по даному контракту; сторонами не укладалось договорів щодо припинення зобов`язань між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічних вимог.

Також, вказує, що позивачем до суду не надано доказів звернення до Національного банку України чи до Головного управління Державної податкової служби України з відповідним повідомленням про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами зовнішньоекономічних договорів з нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE), так само як не надано доказів отримання у ТПП сертифіката про форс-мажорні обставини пандемію гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та збройну агресію рф.

Відповідач стверджує, що пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена саме Законом №2473-VIIIта не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами ПК України. З урахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю, просив у його задоволенні відмовити.

Суд заслухав вступне слово представника позивача, з`ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив та пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, та встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТТС Стандарт» з питань дотримання вимог Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» по експортних контрактах, а саме контракт від 27.05.2021 року №АТ 1, дата здійснення експортних операцій 04.06.2021, 12.06.2021 та 02.07.2021 року укладеного з фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE (OAE), контракт 26.08.2021 року №AT 4, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 року укладеного із фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE), контракт від 01.09.2021 року №АТ 5, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 року укладеного із фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE) за наслідками якої складено акт від 08.02.2023 №2542/13-01-07-10-09/36873455.

Перевіркою встановлено порушення п.2 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIIІ по контрактах а саме контракт від 27.05.2021 року №АТ 1, дата здійснення експортних операцій 04.06.2021, 12.06.2021 та 02.07.2021 року укладеного з фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE (OAE), контракт 26.08.2021 року №AT 4, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 року укладеного із фірмою-нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE), контракт від 01.09.2021 року №АТ 5, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 року укладеного із фірмою-нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE).

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2023 року №3545/13-01-07-10, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 3 332 578,00 грн.

Оскільки позивач з оскарженим податковим повідомленням-рішенням не погодився, вважає його безпідставним, протиправним та таким, що порушує його права, з метою скасування такого, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, встановлено, що податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України Про валюту і валютні операції №2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон №2473-VIII).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10 ст. 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5-8 ст. 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ст.ст. 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України Про Національний банк України, статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України Про валюту і валютні операції, Правління Національного банку України постановою №5 від 02.01.2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі Положення №5).

Пунктом 1 встановлено, що це Положення визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з п. 21 та п. 23 Положення №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Проаналізувавши підстави позову та відзиву, суд висновує, що з`ясуванню та встановленню у межах цієї справи підлягають такі обставини:

1.правові підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення від 25.10.2022 у зв`язку з наявністю, як вказує позивач, форс-мажорних обставин на території України карантинних обмежень та військового стану;

2.правові підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення від 01.03.2023 з підстав визначених у пункті 52-1 підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та, відповідно, наявності чи відсутності конкуренції норм Податкового кодексу України та приписів Закону України Про валюту та валютні операції.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не заперечує фактів описаних у акті перевірки від 05.10.2022, зокрема, наявності прострочення граничних строків розрахунків за вказаним вище контрактом.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до підрозділу 10 розділу XX пункту 52-1 за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Статтею 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною 1 ст. 14 вказаного вище Закону визначено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року №44(5), який набрав чинності з 18.12.2014.

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Проаналізувавши викладене у сукупності суд зазначає, що Порядком передбачено таке: засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно з нормативно-правовими актами, проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин; Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Як зауважив відповідач, відповідні письмові докази до матеріалів справи не представлені.

Позивач також не надав доказів, що ним добросовісно вжито всіх заходів для звернення до суду із позовами про стягнення з контрагентів-нерезидентів відповідної заборгованості у іноземних судах, що однак було неможливим через війну. У справі відсутні докази, що у штаті Товариства відсутні особи, які можуть виїхати за межі України з відповідним відрядженням. Немає також доказів, що позивач намагався звертатися у міжнародні судові інституції засобами поштового, електронного чи іншого виду зв`язку з метою подання відповідних позовів.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо запровадження на території України карантину та воєнного стану, як на форс-мажорні обставини, які зупиняють нарахування пені, оскільки засвідченню підлягають форс-мажорні обставини по кожному окремому податковому випадку.

Разом з тим, у контексті спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому - дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Водночас, Законом України Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві №466-IX від 16.01.2020, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: 14.1.162. пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Вказане свідчить про те, що за нормами ПК України пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України Про валюту і валютні операції, зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Отже, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Таким чином, нарахування пені у період з 01.01.2021 не узгоджується з абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX Перехідні положення ПК України.

Оскільки у даному випадку згідно з розрахунком пені, її нарахування здійснено за періоди після 01.01.2021, вказане є безпідставним та протиправним.

З врахуванням наведеного, суд висновує, що прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.03.2023 не відповідає критеріям правомірності, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та таке слід скасувати.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінні ДПС у Львівській області № 3545/13-01-07-10 від 01 березня 2023 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТТС Стандарт (79049, Львівська область, місто Львів, проспект Червоної Калини, будинок 103/8; ЄДРПОУ 36873455) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська,35; ЄДРПОУ ВП 43968090) судові витрати у виді судового збору в сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2023.

СуддяГрень Наталія Михайлівна