Рішення

від 06.12.2023 по справі 420/25636/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25636/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000477/2 від 05.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000967 від 05.07.2023;

- зобов`язати Одеську митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів щодо яких було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2023/000477/2 від 05.07.2023 за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в порядку, встановленому ст. 58 МКУ;

- зобов`язати Одеську митницю повернути суми надмірно сплачених платежів у розмірі 316 482, 13 грн. на користь ТОВ «Стайнорт».

Позов обґрунтовано наступним.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправним. Під час декларування товарів, позивачем було подано повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації товару. На електронний запит митниці, декларантом було додатково подано документи. Не дивлячись на подання позивачем повного пакету необхідних, передбачених митним кодексом України документів, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості за резервним методом. Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання; законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 27.09.2023 року залишено позовну заяву без руху.

03.10.2023 року до суду за вхід. №ЕС/11432/23 від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали з доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 06.10.2023 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

24.10.2023 р. за вхід. №ЕС/12823/23 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Перевіркою поданих документів встановлено наявність у них розбіжностей та невідповідностей. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Таким чином, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» (код ЄДРПОУ 35929826) відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань зареєстроване 30.05.2008 року за адресою: Україна, 65031, Одеська область, місто Одеса, вулиця Промислова, будинок 28а.

Види економічної діяльності: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

13.01.2023 між WUDI LONGDA PLASTIC MASTERBATCH CO., LTD, Китай (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ», Україна, (покупець) укладено контракт № SLST/01-13, за умовами якого: 1.1. В порядку та на умовах цього Контракту, Постачальник зобов`язується систематично поставляти Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується приймати вказаний товар і оплачувати його вартість.

Відповідно до п.п.2.1. Контракту кількість товару, що поставляється, зазначається в Специфікаціях на окрему партію товару.

Відповідно до п.п.3.1. Контракту поставка товару (партії товару) здійснюватиметься за умовами EXW Інкотермс 2010. Поставка товару (партії товару) може здійснюватись за іншими умовами Інкотермс 2010, які будуть фіксуватися в Специфікаціях на кожну окрему поставку (партію).

Відповідно до п.п.4.2. Контракту вартість тари та упаковки входить у вартість товару, що поставляється.

Відповідно до розділу 6. Контракту покупець приймає від Постачальника поставлений на умовах цього Контракту товар (партію товару) в місці призначення, згідно до п. 3.1. цього Контракту.

Товар вважається прийнятим:

за кількістю місць - згідно кількості місць, вказаній з рахунках-фактурах (інвойсах);

за кількістю одиниць - згідно Специфікації;

за якістю - згідно документам, що засвідчують якість товару.

Право власності на поставлений товар (партію товару) і ризик його загибелі переходять від Постачальника до Покупця й поставка товару вважатиметься виконаною в момент поставки товару уповноваженому представнику Покупця, що підтверджується комерційним інвойсом (за датою його складання).

В разі зміни умов поставки, передбачених в п.3.1. цього Контракту, в окремій специфікації сторони можуть визначити інший порядок переходу прав власності на товар.

Відповідно до п.п.7.2. Контракту види упаковки на товар, що поставляється, зазначаються в пакувальному листі. Вартість упаковки включена в ціну товару і поверненню не підлягає.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 23UA500500022172U1 від 28.06.2023, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар ТОВ «СТАЙНОРТ», а саме:

Товар 1 Органічні, синтетичні пігменти у вигляді гранул, не в аерозольній упаковці,упаковані у мішки по 25 кг, використовуються в поліграфічній промисловості:GREEN MASTERBATCH 1440 25kg-200кг. GREEN MASTERBATCH 1422 25kg-1000кг. GREEN MASTERBATCH 1124 25kg-200кг. GREEN MASTERBATCH 1026 25кд-200кг. YELLOWMASTERBATCH 2022A N 25кд-500кг. ORANGE MASTERBATCH 174 25кд-2000кг. YELLOW MASTERBATCH 1570 25kg-2500кг.RED MASTERBATCH 1735 25kg-1000кг.RED MASTERBATCH 1074 25kg-1000кг.BLUE MASTERBATCH 1675 25kg 200кг.BLUE MASTERBATCH А 25kg-500кг.BLUE MASTERBATCH 1183 25kg 500кг.BLUE MASTERBATCH 1640 25kg-200кг.PURPLE MASTERBATCH 1800 25kg 200кг.PURPLE MASTERBATCH 1820 25kg-200кг.PURPLE MASTERBATCH 714 25kg 100кг.PURPLE MASTERBATCH 1810 25kg-500кг.PINK MASTERBATCH 1799 25kg Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.10.2023 2 200кг.GREY MASTERBATCH 5148 25кд-25кг.GREY MASTERBATCH 3047 25kg 25кг. GREY MASTERBATCH 661 25кд-25кг. GREY MASTERBATCH 831 25кд-25кг. GREY MASTERBATCH 88127 25kg-25Kr.BLUE MASTERBATCH 68037 25кд-25кг. GREY MASTERBATCH 13105 25кд-25кг. GREY MASTERBATCH 82108 25кд-25кг. GREY MASTERBATCH 85866 25kg-25кг.BROWN MASTERBATCH 715 25кд-25кг.Торгівельна марка: "MASTERBATCH ".Виробник: WUDI LONGDA PLASTIC MASTERBATCH CO.,LTDKpaiHa виробництва :CN;

Товар 2 .Гранульовані препарати MASTERBATCH для фарбування виробів з полімерних матеріалів,суміш неорганічних пігментів, розчинених у поліетилені, з додаванням органічних барвників та карбонату кальцію. Не в аерозольній упаковці, не розфасовані для роздрібної торгівлі: BLACK MASTERBATCH 10V 25кд 2500кг.BLACK MASTERBATCH 900 25kg-2750кг.BLACK MASTERBATCH 904 25кд 2000кг. Торгівельна марка "MASTERBATCH". Фірма виробник WUDI LONGDA PLASTIC MASTERBATCH CO-LTD a i виробництва CN.;

Товар 3 .Гранульовані препарати MASTERBATCH для фарбування виробів з полімерних матеріалів,суміш неорганічних пігментів, розчинених у поліетилені, з додаванням органічних барвників та карбонату кальцію. Не в аерозольній упаковці, не розфасовані для роздрібної торгівлі: BLACK MASTERBATCH 10V 25кд 2500кг. BLA CK MASTERBATCH 900 25kg-2750кг.BLACK MASTERBATCH 904 25кд 2000кг. Торгівельна марка "MASTERBATCH". Фірма виробник WUDI LONGDA PLASTIC MASTERBATCH CO-LTD a i виробництва CN.;

Товар 4 .Гранульовані препарати MASTERBATCH для фарбування виробів з полімерних матеріалів,суміш неорганічних пігментів, розчинених у поліетилені, з додаванням органічних барвників та карбонату кальцію. Не в аерозольній упаковці, не розфасовані для роздрібної торгівлі: BLACK MASTERBATCH 10V 25кд 2500кг. BLA CK MASTERBATCH 900 25kg-2750кг.BLACK MASTERBATCH 904 25кд 2000кг. Торгівельна марка "MASTERBATCH". Фірма виробник WUDI LONGDA PLASTIC MASTERBATCH CO.,LTDКрaпнa виробництва CN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500022172U1 від 28.06.2023 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

- електронне повідомлення для вивезення з митного складу товарів, розміщених на складі №8 від 21.06.2023;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA500500020500U3.001 від 15.06.2023;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23Ш500500022104U8.001 від 27.06.2023;

- картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000880 від 15.06.2023;

- картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000923 від 27.06.2023;

- договір про надання послуг митного брокера № 02/ТЕО-23 від 16.03.2023;

- копія митної декларації країни відправлення №021720230000078205 від 05.04.2023;

- зовнішньоекономічний контракт на поставку товарів № SLST/01-13 від 13.01.2023;

- специфікація №1 від 01.02.2023;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) № SLST 02-01 від 01.02.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SLST 02-01 від 30.03.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 135 від 08.02.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 136 від 14.04.2023;

- коносамент MTDUUJ673141 від 05.04.2023;

- автотранспортна накладна (CMR) № 0802063 від 08.06.2023;

- сертифікат про походження товару С235509022600007 від 08.06.2023;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів б/н від 14.06.2023;

- електронне повідомлення для вивезення з митного складу товарів, розміщених на митному складі №8 від 21.06.2023;

- контракт на надання транспортно-експедиторських послуг №02/ТЕО-23 від

03.01.2023;

- довідка про транспортні витрати доставки вантажу № 9 від 14.06.2023;

- страховий поліс №ATIJ11024223QAAA3RZJ від 03.04.2023;

- паспорт безпеки МСДС б/н від 16.10.2021;

- паспорт безпеки МСДС б/н від 16.10.2022;

- паспорт безпеки НОМЕР_1 від 02.11.2022;

- паспорт безпеки МСДС б/н від 02.08.2021.

За результатами перевірки документів та відомостей митним органом було надіслано електронне повідомлення, в якому поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку яких товарів, митна вартість визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) копію перекладу митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми-виробника товару; переклад митної декларації країни відправлення.

На виконання вимоги, 05 липня 2023 року листом №1/VI-23, наданим уповноваженою особою декларанта, були надані запитувані наступні документи:

1. Для підтвердження витрат на транспортування:

- копія договору вантажоперевезення №01-В/14 від 08 січня 2014 р.;

- копія додаткової угоди №1 від 08 січня 2017 р. до договору;

- вантажоперевезення №01-В/14 від 08 січня 2014 р.;

- копія рахунку на оплату № МАС00000012 від 14.06.2023;

- копія довідки про транспортні витрати № 9 від 14.06.2023;

- копія платіжного доручення № 1431 від 04.07.2023;

- копія акту надання послуг № 17 від 14.06.2023;

- копія договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №Х020623-71 від 02.06.2023;

- копія рахунку на оплату № 2054 від 08.06.2023;

- копія довідки про транспортні витрати №1306-23 від 13.06.2023;

- копія платіжного доручення № 1424 від 19.06.2023;

- копія акту здачі приймання робіт № 2165 від 19.06.2023.

2. Щодо включення до митної вартості товарів вартості упаковки та пакувальних матеріалів:

- копія контракту на поставку товарів № SLST/01-13 від 13.01.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №SLST 02-01 від 30.03.2023;

- пакувальний лист від 01.02.2023;

- калькуляцію до інвойсу № SLST 02-01 від 30.03.2023.

3. Для підтвердження пункту географічного переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця надано копію перекладу експортної митної декларації №021720230000078205 від 30.06.2023.

4. Для підтвердження митної вартості товарів:

- рахунок-проформа (Proforma invoice) № SLST 02-01 від 01.02.2023 (на англійській мові);

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SLST 02-01 від 30.03.2023 (на англійській мові);

- страховий поліс №ATIJ11024223QAAA3RZJ від 03.04.2023 (на англійській мові);

- паспорт безпеки МСДС б/н від 16.10.2021 (на англійській мові);

- паспорт безпеки МСДС б/н від 16.10.2022 (на англійській мові);

- паспорт безпеки МСДС б/н від 02.11.2022 (на англійській мові);

- паспорт безпеки МСДС б/н від 02.08.2021(на англійській мові);

- копія договору поставки №01-06.08/П від 06.08.2019;

- копія додаткової угоди № 1 від 30.12.2019 до договору поставки № 01-06.08/П від 06.08.2019;

- копія платіжного доручення № 599 від 13.12.2023;

- копія платіжного доручення №626 від 08.02.2023;

- копія платіжного доручення №661 від 22.03.2023;

- копія платіжного доручення №1 від 06.06.2023;

- копія платіжного доручення №1 від 15.06.2023;

- копія специфікації №1 від 01.02.2023;

- копія прайс-листа до інвойсу № SLST 02-01 від 30.03.2023;

- копія платіжної інструкції №135 від 08.02.2023 р.;

- копія платіжної інструкції №136 від 14.04.2023 р.;

- обороти рахунку 6811 за червень 2023;

- обороти рахунку 631 за червень 2023;

- копію перекладу експортної митної декларації № 021720230000078205 від 30.06.2023;

- висновок експерта про вартісні характеристики товару №2054/06-2023 від

30.06.2023.

Як вбачається зі змісту рішень про коригування митної вартості товарів, на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №23UА500500022172U1 від 28.06.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2023/000477/2 від 05.07.2023, а саме:

« 1 ) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - М К У ) подаються транспортні документи, а також документи, щ о містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт чи послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, щ о містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щ одо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2 ) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 М К У при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного контролю документах (інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3 ) в копії митної декларації країни відправлення №021720230000078205 від 05.04.2023 зазначено умови поставки CIF, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

4 ) рахунок-проформа (Proforma invoice), рахунок (інвойс) (Commercial invoice), копія митної декларації країни відправлення, страховий поліс, паспорт безпеки надано без перекладу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (стаття 254 Митного кодексу України).».

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить:

по товару №1 є більшим (МД від 21.04.2023 №UА209230/2023/040660) та становить 5,3198 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 1,9151 дол. США/кг. нетто.

- по товару №2 є більшим (МД від 10.01.2023 №UА100250/2023/120059) та становить 1,6100 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 1,0306 дол. США/кг. нетто.

- по товару №3 є більшим (МД від 22.02.2023 №UА209230/2023/018166) та становить 2,1900 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 2,1457 дол. США/кг. нетто.

Одеською митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000967 від 05.07.2023 року.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 23UА500500027720U2 від 10.08.2023 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 316482,13 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи вказані вище рішення Відповідача протиправним, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України і порушує права та інтереси Позивача, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваному позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:

«Відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 М К У при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, щ о була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного контролю документах (інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щ одо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.»

Щодо вищезазначених тверджень відповідача суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, 13.01.2023 між WUDI LONGDA PLASTIC MASTERBATCH CO., LTD, Китай (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ», Україна, (покупець) укладено контракт № SLST/01-13, за умовами якого: 1.1. В порядку та на умовах цього Контракту, Постачальник зобов`язується систематично поставляти Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується приймати вказаний товар і оплачувати його вартість.

Відповідно до п.п.2.1. Контракту кількість товару, що поставляється, зазначається в Специфікаціях на окрему партію товару.

Відповідно до п.п.3.1. Контракту поставка товару (партії товару) здійснюватиметься за умовами EXW Інкотермс 2010. Поставка товару (партії товару) може здійснюватись за іншими умовами Інкотермс 2010, які будуть фіксуватися в Специфікаціях на кожну окрему поставку (партію).

В матеріалах справи наявна та до митного органу надавалася специфікація №1 в якій зазначено, що партія товару постачається на умовах Інкотермс 2010: CIF PORT CONSTANTA ROMANIA.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Згідно із ст. А 9 зазначеного правила продавець зобов`язаний за власний рахунок здійснити пакування товару. Пакування товару продавець здійснює у спосіб, прийнятний для його перевезення.

Отже, невід`ємною частиною витрат продавця/постачальника за умовами CIF є витрати на пакування товару, що також відображено і в Контракті № SLST/01-13 від 13.01.2023 року.

Зокрема, відповідно до п.п.4.2. Контракту вартість тари та упаковки входить у вартість товару, що поставляється.

Відповідно до п.п.7.2. Контракту види упаковки на товар, що поставляється, зазначаються в пакувальному листі. Вартість упаковки включена в ціну товару і поверненню не підлягає.

Зазначені обставини підтверджуються рахунком-фактурою (інвойс) (Commercial invoice) № SLST 02-01 від 30.03.2023, в якому вказано, що в ціну товару входить пакування у 852 мішка (по 25-ти кг паперових пластикових мішків, упакованих на палети) та Пакувальному листі від 01.02.2023, який містить ідентичну інформацію про пакувальні матеріали, зазначена їх кількість, тип, вага брутто і нетто.

Відтак, твердження митного органу щодо неможливості перевірки складових митної вартості через відсутність інформації щодо пакування товару є необґрунтованими та безпідставними.

Також у графі 33 оскаржуваному позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що в копії митної декларації країни відправлення №021720230000078205 від 05.04.2023 зазначено умови поставки CIF, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Разом з тим, згідно з матеріалами справи, зокрема з наданого ТОВ «Стайнорт» перекладу митної декларації країни відправлення №021720230000078205 від 05.04.2023, географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця чітко зазначений в графах:

«Країна (регіон) торгівлі: (ROU) Румунія»;

«Країна (регіон) призначення: (ROU) Румунія»;

«Порт призначення: (ROU006) Констанца (Румунія)».

Даний пункт призначення та умови поставки CIF також вказані, зокрема, в Специфікації №1, страховому полісі №ATIJ11024223QAAA3RZJ від 03.04.2023, рахунку-фактурі (інвойс) (Commercial invoice) № SLST 02-01 від 30.03.2023, пакувальному листі 01.02.2023.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, які надавалися митному органу, твердження Відповідача про відсутність відомостей щодо географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця є безпідставним та необґрунтованим.

Також у графі 33 оскаржуваному позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено:

«для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - М К У ) подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт чи послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;»

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, декларантом до митного оформлення надавалися, зокрема:

- автотранспортна накладна (CMR) № 0802063 від 08.06.2023;

- контракт на надання транспортно-експедиторських послуг №02/ТЕО-23 від

03.01.2023;

- довідка про транспортні витрати доставки вантажу № 9 від 14.06.2023;

На виконання вимоги митного органу, 05 липня 2023 року листом №1/VI-23, наданим уповноваженою особою декларанта, були надані запитувані наступні документи для підтвердження витрат на транспортування:

- копія договору вантажоперевезення №01-В/14 від 08 січня 2014 р.;

- копія додаткової угоди №1 від 08 січня 2017 р. до договору вантажоперевезення №01-В/14 від 08 січня 2014 р.;

- копія рахунку на оплату № МАС00000012 від 14.06.2023;

- копія довідки про транспортні витрати № 9 від 14.06.2023;

- копія платіжного доручення № 1431 від 04.07.2023;

- копія акту надання послуг № 17 від 14.06.2023;

- копія договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №Х020623-71 від 02.06.2023;

- копія рахунку на оплату № 2054 від 08.06.2023;

- копія довідки про транспортні витрати №1306-23 від 13.06.2023;

- копія платіжного доручення № 1424 від 19.06.2023;

- копія акту здачі приймання робіт № 2165 від 19.06.2023.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, які надавалися митному органу, твердження Відповідача про відсутність в наданих документах відомостей про вартість витрат на транспортування товару є безпідставним та необґрунтованим.

Також у графі 33 оскаржуваному позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено:

4 ) рахунок-проформа (Proforma invoice), рахунок (інвойс) (Commercial invoice), копія митної декларації країни відправлення, страховий поліс, паспорт безпеки надано без перекладу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (стаття 254 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.09.2023 7 здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Як встановлено судом, до митного органу декларантом надавались рахунок-проформа (Proforma invoice), рахунок (інвойс) (Commercial invoice), страховий поліс, та паспорт безпеки, відомості в яких викладені або продубльовані англійською мовою, що не суперечить ст.. 254 МКУ.

Також на виконання вимоги митного органу декларантом подано копію перекладу експортної митної декларації №021720230000078205 від 30.06.2023.

Отже, дане зауваження митного органу не може братись до уваги, як обґрунтована підстава для коригування митної вартості товару, оскільки в матеріалах справи, наявні всі належні відомості.

Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

До митного органу було надано рахунок-фактуру (інвойс), рахунок-проформу, платіжні доручення, та специфікацію, вартість товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.

Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, доказів повідомлення позивача про конкретні складові митної вартості товарів, які мають бути підтверджені додатково наданими ним документами відповідачем не надано.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, наявність розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є достатніми та такими, що у своїй сукупності невикликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000477/2 від 05.07.2023 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення №UA500500/2023/000477/2 від 05.07.2023 року слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2023/000967 від 05.07.2023 року, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Одеської митниці вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів щодо яких було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2023/000477/2 від 05.07.2023 за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в порядку, встановленому ст. 58 МКУ.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зі змісту Рекомендації R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Вказана вимога є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки такі дії належить до дискреційних повноважень відповідача, які ним не реалізовані.

Щодо вимоги про зобов`язання Одеської митниці повернути суми надмірно сплачених платежів у розмірі 316 482, 13 грн. на користь ТОВ «Стайнорт».

Щодо позовної вимоги про стягнення суми надмірної сплачених коштів, то суд зауважує, що повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

За таких обставин та з урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав декларанта. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов`язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 7431,23 грн. судового збору згідно платіжними інструкціями №1472 від 14.09.2023 року та №1479 від 29.09.2023 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙРНОРТ» судового збору у розмірі 7431,23 грн.

Керуючись ст.ст. 2-9, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙРНОРТ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000477/2 від 05.07.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000967 від 05.07.2023 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙРНОРТ» суму судового збору в розмірі 2684,20 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок), сплаченого відповідно до платіжної інструкції №1472 від 14.09.2023 року та в розмірі 4747,23 грн (чотири тисячі сімсот сорок сім гривень 23 копійок), сплаченого відповідно до платіжної інструкції №1479 від 29.09.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення підписано 13.09.2023 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді у щорічній черговій відпустці.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» (адреса: 65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Промислова, буд. 28-А, ЄДРПОУ 35929826, ел. пошта: i.yurkova@mikc.ua, тел. 0482 375310)

Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631, телефон: (048) 734-28-00, електронна пошта: od.post@customs.gov.ua)

Головуючий суддя Н.В. Потоцька