Постанова

від 12.12.2024 по справі 420/25636/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25636/23

Суддя першої інстанції: Потоцька Н.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 06.12.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стайнорт» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

21.09.2023р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Стайнорт» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.07.2023р. №UA500500/2023/000477/2; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.07.2023р. №UA500500/2023/000967; зобов`язання вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів щодо яких було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 05.07.2023р. №UA500500/2023/000477/2 за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в порядку, встановленому ст.58 Митного кодексу України; зобов`язання повернути суми надмірно сплачених платежів у розмірі 316482,13грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Стайнорт» надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України, однак відповідач протиправно скоригував митну вартість товарів, що призвело до надмірної сплати митних платежів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2023р. позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.07.2023р. №UA500500/2023/000477/2; визнано протиправним та скасовано картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.07.2023р. №UA500500/2023/000967; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та картки відмови з підстав того, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод визначення митної вартості товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на неподання позивачем документів визначених ч.ч.2-4 ст.53 МК України та ненадання можливості упевнитися в достовірності та точності розрахунку заявленої митної вартості, поданих для цілей визначення митної вартості.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.01.2023р. між ТОВ «Стайнорт» (покупець) та фірмою Wudi Longda Plastic Masterbatch Co. Ltd., Китай (продавець) укладено контракт поставки товарів №SLST/01-13, згідно умов якого постачальник зобов`язується систематично поставляти покупцеві товар, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар і оплачувати його вартість. /а.с.79-82/

На виконання умов вищезазначеного договору продавцем поставлено на користь позивача товар згідно супровідних документів.

28.06.2023р. ТОВ «Стайнорт» подано до Одеської митниці митну декларацію №23UA500500 022172U1, у якій митна вартість товару визначена за ціною контракту (перший метод) у розмірі 34101,07 доларів США. Товар ввезено на умовах поставки CIF RO Constanta на виконання умов контракту від 13.01.2023р. №SLST/01-13. /а.с.153-156/

Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: електронне повідомлення для вивезення з митного складу товарів, розміщених на складі №8 від 21.06.2023; митну декларацію №23UA500500020500U3.001 від 15.06.2023; митну декларацію № 23Ш500500022104U8.001 від 27.06.2023; картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000880 від 15.06.2023; картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000923 від 27.06.2023; договір про надання послуг митного брокера № 02/ТЕО-23 від 16.03.2023; копія митної декларації країни відправлення №021720230000078205 від 05.04.2023; зовнішньоекономічний контракт на поставку товарів № SLST/01-13 від 13.01.2023; специфікація №1 від 01.02.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №SLST 02-01 від 01.02.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №SLST 02-01 від 30.03.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №135 від 08.02.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №136 від 14.04.2023; коносамент MTDUUJ673141 від 05.04.2023; автотранспортну накладну (CMR) № 0802063 від 08.06.2023; сертифікат про походження товару С235509022600007 від 08.06.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів б/н від 14.06.2023; електронне повідомлення для вивезення з митного складу товарів, розміщених на митному складі №8 від 21.06.2023; контракт на надання транспортно-експедиторських послуг №02/ТЕО-23 від 03.01.2023; довідку про транспортні витрати доставки вантажу №9 від 14.06.2023; страховий поліс №ATIJ11024223QAAA3RZJ від 03.04.2023; паспорт безпеки МСДС б/н від 16.10.2021; паспорт безпеки МСДС б/н від 16.10.2022; паспорт безпеки НОМЕР_1 від 02.11.2022; паспорт безпеки МСДС б/н від 02.08.2021.

За результатами перевірки документів та відомостей митним органом було надіслано ТОВ «Стайнорт» електронне повідомлення, в якому поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

На виконання вищезазначеної вимоги, листом ТОВ «Стайнорт» від 05.07.2023р. №1/VI-23, надані наступні додаткові документи:

1. Для підтвердження витрат на транспортування: договір вантажоперевезення №01-В/14 від 08.01.2014 р.; додаткову угоду №1 від 08.01.2017р.; вантажоперевезення №01-В/14 від 08.01.2014 р.; рахунок на оплату №МАС00000012 від 14.06.2023р.; довідку про транспортні витрати № 9 від 14.06.2023р.; платіжне доручення №1431 від 04.07.2023р.; акт надання послуг №17 від 14.06.2023р.; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №Х020623-71 від 02.06.2023р.; рахунок на оплату №2054 від 08.06.2023р.; довідку про транспортні витрати №1306-23 від 13.06.2023р.; платіжне доручення №1424 від 19.06.2023р.; акт здачі-приймання робіт № 2165 від 19.06.2023р.

2. Щодо включення до митної вартості товарів вартості упаковки та пакувальних матеріалів: контракт на поставку товарів № SLST/01-13 від 13.01.2023р.; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №SLST 02-01 від 30.03.2023р.; пакувальний лист від 01.02.2023р.; калькуляцію до інвойсу № SLST 02-01 від 30.03.2023р.

3. Для підтвердження пункту географічного переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця надано переклад експортної митної декларації №021720230000078205 від 30.06.2023.

4. Для підтвердження митної вартості товарів: рахунок-проформу (Proforma invoice) №SLST 02-01 від 01.02.2023р. (на англійській мові); рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №SLST 02-01 від 30.03.2023р. (на англійській мові); страховий поліс №ATIJ11024223QAAA3RZJ від 03.04.2023р. (на англійській мові); паспорт безпеки МСДС б/н від 16.10.2021р. (на англійській мові); паспорт безпеки МСДС б/н від 16.10.2022р. (на англійській мові); паспорт безпеки МСДС б/н від 02.11.2022р. (на англійській мові); паспорт безпеки МСДС б/н від 02.08.2021р. (на англійській мові); договір поставки №01-06.08/П від 06.08.2019р.; додаткову угоду №1 від 30.12.2019 до договору поставки № 01-06.08/П від 06.08.2019р.; платіжні доручення №599 від 13.12.2023р.; №626 від 08.02.2023р.; №661 від 22.03.2023р.; №1 від 06.06.2023р.; №1 від 15.06.2023р.; специфікацію №1 від 01.02.2023р.; прайс-лист до інвойсу № SLST 02-01 від 30.03.2023р.; платіжну інструкцію №135 від 08.02.2023р.; платіжну інструкцію №136 від 14.04.2023р.; обороти рахунку 6811 за червень 2023р.; обороти рахунку 631 за червень 2023р.; переклад експортної митної декларації №021720230000078205 від 30.06.2023; висновок експерта про вартісні характеристики товару №2054/06-2023 від 30.06.2023р. /а.с.207-209/

За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем прийнято рішення від 05.07.2023р. №UA500500/2023/000477/2 про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /а.с.157-159/

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.07.2023р. №UA500500/2023/000967 за результатами перевірки митної декларації та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин прийняття вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів. /а.с.39-41/

Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 05.07.2023р. №UA500500/2023/000477/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.07.2023р. №UA500500/2023/000967.

В даному випадку, з вказаного рішення вбачається, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. За результатами розгляду митну вартість визначено за резервним методом.

При цьому, за наслідком проведення митних процедур, митним органом встановлено, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані транспортування, як складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

у наданих до митного контролю документах (інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані упаковки, як складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

в копії митної декларації країни відправлення зазначено умови поставки CIF, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

рахунок-проформа (Proforma invoice), рахунок (інвойс) (Commercial invoice), копія митної декларації країни відправлення, страховий поліс, паспорт безпеки надано без перекладу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (ст.254 Митного кодексу України).

В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод визначення митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом до митного оформлення надавалися, зокрема: автотранспортна накладна (CMR) № 0802063 від 08.06.2023р.; контракт на надання транспортно-експедиторських послуг №02/ТЕО-23 від 03.01.2023р.; довідка про транспортні витрати доставки вантажу № 9 від 14.06.2023р.;

На виконання вимоги митного органу, листом ТОВ «Стайнорт» від 05.07.2023р. №1/VI-23, надані наступні додаткові документи для підтвердження витрат на транспортування: договор вантажоперевезення №01-В/14 від 08.01.2014р.; додаткову угоду №1 від 08.01.2017р. до договору вантажоперевезення №01-В/14 від 08.01.2014р.; рахунок на оплату №МАС00000012 від 14.06.2023р.; довідку про транспортні витрати № 9 від 14.06.2023р.; платіжне доручення №1431 від 04.07.2023р.; акт надання послуг №17 від 14.06.2023р.; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №Х020623-71 від 02.06.2023р.; рахунок на оплату №2054 від 08.06.2023р.; довідку про транспортні витрати №1306-23 від 13.06.2023р.; платіжне доручення №1424 від 19.06.2023р.; акт здачі приймання робіт № 2165 від 19.06.2023р.

Отже, на думку колегії суддів, позивачем надано до митного органу достатню кількість документів, що містять відомості про вартість витрат на транспортування товару, а тому відповідне твердження митного органу є безпідставним.

Відповідно до п.2.1. контракту від 13.01.2023р. №SLST/01-13 кількість товару, що поставляється, зазначається в специфікаціях на окрему партію товару.

Відповідно до п.3.1. контракту від 13.01.2023р. №SLST/01-13 поставка товару (партії товару) здійснюватиметься за умовами EXW Інкотермс 2010. Поставка товару (партії товару) може здійснюватися за іншими умовами Інкотермс 2010, які будуть фіксуватися в Специфікаціях на кожну окрему поставку (партію).

Як вбачається з специфікації №1, партія товару постачається на умовах Інкотермс 2010: CIF PORT CONSTANTA ROMANIA.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Згідно із ст. А 9 зазначеного правила продавець зобов`язаний за власний рахунок здійснити пакування товару. Пакування товару продавець здійснює у спосіб, прийнятний для його перевезення.

Отже, невід`ємною частиною витрат продавця/постачальника за умовами CIF є витрати на пакування товару.

Зокрема, відповідно до п.4.2. контракту від 13.01.2023р. №SLST/01-13 вартість тари та упаковки входить у вартість товару, що поставляється.

Відповідно до п.7.2. контракту від 13.01.2023р. №SLST/01-13 види упаковки на товар, що поставляється, зазначаються в пакувальному листі. Вартість упаковки включена в ціну товару і поверненню не підлягає.

Зазначені обставини підтверджуються рахунком-фактурою (інвойс) (Commercial invoice) №SLST 02-01 від 30.03.2023, в якому вказано, що в ціну товару входить пакування у 852 мішка (по 25-ти кг паперових пластикових мішків, упакованих на палети) та пакувальному листі від 01.02.2023р., який містить ідентичну інформацію про пакувальні матеріали, зазначена їх кількість, тип, вага брутто і нетто.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням включена до ціни товару при визначенні складових митної вартості товару та не повинна додаватись окремо.

З поданих до митного оформлення документів суд встановив відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідач не довів понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Отже, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною.

Згідно митної декларації країни відправлення №021720230000078205 від 05.04.2023р., географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця чітко зазначений в графах: «Країна (регіон) торгівлі: (ROU) Румунія»; «Країна (регіон) призначення: (ROU) Румунія»; Порт призначення: (ROU006) Констанца (Румунія)».

Даний пункт призначення та умови поставки CIF також вказані, зокрема, в Специфікації №1, страховому полісі №ATIJ11024223QAAA3RZJ від 03.04.2023р., рахунку-фактурі (інвойс) (Commercial invoice) № SLST 02-01 від 30.03.2023р., пакувальному листі 01.02.2023р.

Отже, твердження відповідача про відсутність відомостей щодо географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця є безпідставними.

Відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, до митного органу декларантом надавались рахунок-проформа (Proforma invoice), рахунок (інвойс) (Commercial invoice), страховий поліс, та паспорт безпеки, відомості в яких викладені або продубльовані англійською мовою, що не суперечить ст.254 МК України.

Також на виконання вимоги митного органу декларантом подано копію перекладу експортної митної декларації №021720230000078205 від 30.06.2023р., що свідчить про те, що дане зауваження митного органу не може братись до уваги, як обґрунтована підстава для коригування митної вартості товару.

Так, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару.

Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Частина 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Таким чином, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв