Постанова

від 05.12.2023 по справі 420/18529/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 р. Категорія: 108020000м. ОдесаСправа № 420/18529/22Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЧИП ФЕШИОН до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішень, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000035/2 від 18 березня 2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500420/2022/000179, мотивуючи його тим, що ним були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством та які дають змогу визначити заявлену митну вартість товару, а отже, на думку позивача, подані ним документи для митного оформлення товару, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення його митної вартості, а тому рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000035/2 від 18 березня 2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500420/2022/000179. Стягнуто з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЧИП ФЕШИОН судовий збір у розмірі 12 239, 00 грн. (дванадцять тисяч двісті тридцять дев`ять гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UA500420/2022/004106 від 31.08.2022р. містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, шо була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2022 р. між ТОВ ЧИП ФЕШИОН та продавцем NINGBO JIAHAO APPLIANCE CO., LIMITED укладено зовнішньоекономічний контракт №77-15062022 на поставку товару у відповідності до п.1.1 якого постачальник зобов`язується доставити покупцю, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товари у кількості, асортименті та вартості, узгоджених сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Товарами, що є предметом цього контракту, є товари народного споживання.

Згідно п.1.2 контракту сторони домовились про те, що товар буде відвантажуватись по специфікаціях партіями, протягом одного року з моменту підписання контракту.

Відповідно до п. 2.2 контракту розрахунки за цим контрактом здійснюються банківським переказом на рахунок продавця в доларах США на таких умовах: аванс - 30 % від вартості перераховує покупець згідно зі Специфікацією, остаточна оплата -70 % здійснюється після завантаження і відправки товару.

Згідно змісту п.5.1 контракту товар, що постачається повинен відвантажуватись в упаковці, яка відповідає характеру товару, що постачається. Продавець несе відповідальність за товар до моменту його передачі на транспортний засіб покупця.

З метою митного оформлення придбаного за контрактом товару 31.08.2022 р. товариство подано до митного органу електронну митну декларацію № UA500420/2022/004106.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару було надано до Одеської митниці копії наступних документів: -пакувальний лист від 16.08.2022 р.; рахунок-фактура (інвойс) GІВ2022000000010 від 16.08.2022 р.; автотранспортна накладна від 24.08.2022 р.; декларація про походження товару GІВ 2022000000010 від 16.08.2022р.; загальна декларація прибуття 22UА141000976166Z7 від 31.08.2022р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №01/08 від 29.08.2022 р.; контакт №77-15062022 від 15.06.2022 р; договір про надання послуг митного брокера б/н від 23.05.2022 р.; договір (контракт) на перевезення 01/08 від 01.08.2022 р.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500420/2022/000035/2 від 18 березня 2022 року встановлено (п.33), що наявні наступні розбіжності у наданих декларантом документах: 1)відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до контракту пункт 2.2 розрахунки за цим контрактом здійснюються банківськими переказом: 30%- аванс, остаточна оплата - 70% здійснюється після завантаження і відправки товару, відсутні дані документи під митною декларацією; По наданому платіжному дорученню, наданому як підтверджуючи документ по митній вартості товару за номером 23 від 26.07.2022 відсутні хоча-би якість дані щодо конкретної зовнішньо-економічної операції. А саме відсутні дані щодо інвойсу, або зовнішньоекономічного договору(контракту). Отже, дане платіжне доручення не можливо прив`язати до вищезазначеної зовнішньо-економічної операції; 3)враховуючи умови поставки FOB UA Kropyvnytskyi покупцем товару має здійснюватись страхування вантажу, проте дана інформація відсутня; 4) відповідно до пункту 2.3. в ціну товару включає наступні витрати продавця: на упаковку обладнання, - на митні процедури на території Продавця, на оформлення сертифіката походження і експортної декларації на території Продавця, витрати на транспортування, оплату ПРР та інші витрати, передбаченні умовами поставки, зазначених у інвойсі, однак надана експортна декларація продавця надана як додатковий документ до митного оформлення містить розбіжність, а саме дата митного оформлення експортної МД в країні відправлення становить 07.07.2022р., а дата рахунку-фактури 16.08.2022р., що суперечить вимогам зовнішньо-економічних операцій .

Так, з огляду на вищезазначені розбіжності, митницею було зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

Листом б/н від 16.09.2022 р. (а.с.30-31) декларант звернувся до митного органу з проханням про продовження оформлення митної декларації № UА500420/2022/004106 та надав пояснення та додаткові документи, а саме: cпецифікацію № 3 від 01.07.2022 р.; платіжне доручення № 23 від 26.07.2022 р. - оплата інвойсів за товар; копію експортної декларації країни відправлення від 07.07.2022 р.; інвойс щодо морського перевезення; платіжне доручення № 17 від 20.07.2022 р. - оплата інвойсів за морський фрахт; заявка на автоперевезення; інвойс щодо автоперевезення та повідомив про відсутність можливості надати інші затребувані документи.

Поряд з цим, в п. 33 рішення про коригування митної вартості зазначено, що посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.5 cт. 55 МКУ та вартість товару за резервним методом. Також, було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару №1-16,5968 дол. США/пар (15,3727 дол. США) (митна декларація UA500110/2022/006632 від 15.08.2022р.) № 2-14,9228 дол. США /пар (15,5042 дол. США/кг) (митна декларація UA500420/2022/003307 від 12.07.2022 р.), ніж заявлено декларантом.

У зв`язку з викладеним, митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500420/2022/000179.

Не погоджуючись із вищевикладеним, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:

Згідно з ч. 4 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів підставою для витребування додаткових документів стало те, що надані декларантом документи містять такі розбіжності, як:

1)відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до контракту пункт 2.2 розрахунки за цим контрактом здійснюються банківськими переказом: 30% - аванс, остаточна оплата - 70% здійснюється після завантаження і відправки товару, відсутні дані документи під митною декларацією. По наданому платіжному дорученню, наданому як підтверджуючи документ по митній вартості товару за номером 23 від 26.07.2022 відсутні хоча-би якість дані щодо конкретної зовнішньо-економічної операції. А саме відсутні дані щодо інвойсу, або зовнішньоекономічного договору(контракту). Отже, дане платіжне доручення не можливо прив`язати до вищезазначеної зовнішньо-економічної операції;

3)враховуючи умови поставки FOB UA Kropyvnytskyi покупцем товару має здійснюватись страхування вантажу, проте дана інформація відсутня;

4) відповідно до пункту 2.3. в ціну товару включає наступні витрати продавця: на упаковку обладнання, - на митні процедури на території Продавця, на оформлення сертифіката походження і експортної декларації на території Продавця, витрати на транспортування, оплату ПРР та інші витрати, передбаченні умовами поставки, зазначених у інвойсі, однак надана експортна декларація продавця надана як додатковий документ до митного оформлення містить розбіжність, а саме дата митного оформлення експортної МД в країні відправлення становить 07.07.2022р., а дата рахунку-фактури 16.08.2022р., що суперечить вимогам зовнішньо-економічних операцій .

Згідно специфікації № 3 від 01.07.2022 р. до контракту № 77-15062022 (а.с.43), інвойсу від 16.08.2022 р. (а.с.36) умови поставки спірного товару - FOB Інкотермс 2010.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) визначено, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Тобто, ризик втрати чи пошкодження товару на пряму не пов`язано зі страхуванням такого товару, а лише означає, що з моменту завантаження товару на борт судна в порту відвантаження у випадку втрати чи пошкодження товару покупець не може пред`являти претензії до постачальника.

Разом з тим, умови поставки FOB не передбачають обов`язкового страхування товару, а відтак воно може здійснюватися лише за волевиявлення покупця.

Між тим, митним органом не доведено понесення позивачем витрат на страхування, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 814/1204/15.

Згідно змісту п. 5.1 контракту товар, що постачається повинен відвантажуватись в упаковці, яка відповідає характеру товару, що постачається. Продавець несе відповідальність за товар до моменту його передачі на транспортний засіб покупця.

Поряд з цим, суд зазначає, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Апелянтом не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і наявність підстав для включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Верховним Суд у постанові від 02.07.2019 справа № 160/8573/18 у даному контексті зазначено таке: Щодо доводів відповідача, що позивачем не підтверджено документально така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Умовами Контракту № 2737-HD/CN (пункт 2.2 Контракту) визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару..

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Щодо зазначення митним органом такої розбіжності, як те, що відповідно до контракту пункт 2.2 розрахунки за цим контрактом здійснюються банківськими переказом: 30%- аванс, остаточна оплата - 70% здійснюється після завантаження і відправки товару, відсутні дані документи під митною декларацією, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.2 контракту розрахунки за цим контрактом здійснюються банківським переказом на рахунок продавця в доларах США на таких умовах: аванс - 30 % від вартості перераховує покупець згідно зі Специфікацією, остаточна оплата -70 % здійснюється після завантаження і відправки товару.

В свою чергу, сторони контракту, погодили в специфікації № 3 від 01.07.2022р. до контракту № 77-15062022 від 15.06.2022р., що умови оплати за товар - 100% передоплата після завантаження і відправки товару(а.с.43).

Разом з тим, відповідно до копії платіжного доручення в іноземній валюті № 23 від 26.07.2022р., ТОВ "ЧИП ФЕШИОН (покупець) сплатило кошти на користь NINGBO JIAHAO APPLIANCE CO., LIMITED за поставку товарів, значених в специфікації № 3 від 01.07.2022р. до контракту № 77-15062022 від 15.06.2022р.

З урахуванням викладеного та те, що оплата здійснена у порядку та розмірі, визначеному специфікацією, яка є невід`ємною частиною контракту, суд приходить до висновку про відсутність розбіжностей, які б вплинули на митну вартість товару.

Щодо посилання позивача на те, що надана експортна декларація продавця надана як додатковий документ до митного оформлення містить розбіжність, а саме дата митного оформлення експортної МД в країні відправлення становить 07.07.2022 р., а дата рахунку-фактури 16.08.2022р., що суперечить вимогам зовнішньо-економічних операцій, суд зазначає, що декларант не несе відповідальності за правильність заповнення митної декларації країни відправлення.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, апелянт не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем зазначено, що було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару № 1-16, 5968 дол. США/пар (15,3727 дол. США) (митна декларація UA500110/2022/006632 від 15.08.2022 р.) № 2-14,9228 дол. США /пар (15,5042 дол. США/кг) (митна декларація UA500420/2022/003307 від 12.07.2022р), ніж заявлено декларантом.

Однак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Апелянтом не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500420/2022/000035/2 від 18 березня 2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500420/2022/000179 та наявності підстав для їх скасування.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року по справі № 420/18529/22, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький