Постанова

від 06.12.2023 по справі 380/22153/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/22153/23 пров. № А/857/19570/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Ковельській, 63" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі №380/22153/23 за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Ковельській, 63" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Спортресурс» про визнання протиправною і скасування постанови,

суддя в 1-й інстанції Качур Р. П.,

час ухвалення рішення 06.10.2023 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Ковельській, 63" звернулося в суд з позовом до відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Спортресурс», в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області ЗМУМЮ від 30 червня 2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 69463948.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилося невиконаним, а й буде невиконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження. Зазначає, що невиконання і в майбутньому судового рішення Львівською міською радою має належне підтвердження допустимими доказами (відомості офіційного інтернет-сайту Львівської міської ради), а саме: Ухвалою № 3823 від 23 серпня 2023 року Львівської міської ради «Про надання управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Ковельській, 63» міська рада вирішила поділити земельну ділянку загальною площею 0,2108 га (кадастровий номер 4610137200:08:009:0203), що у місті Львові на вул. Ковельській, 63, тобто, саме цю земельну ділянку, яку на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі №380/3340/21 Львівську міську раду було зобов`язано затвердити ОСББ «На Ковельській, 63» проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у користування для ОСББ «На Ковельській, 63»; а також надати вказану земельну ділянку (кадастровий номер 4610137200:08: 009:0203) у постійне користування для ОСББ «На Ковельській, 63». На думку апелянта, Львівська міська рада замість виконання судового рішення про передачу земельної ділянки конкретно визначеній юридичній особі, навпаки демонстративно відмовляється від його виконання та на сесії приймає рішення про її поділ на дві земельні ділянки з метою залишення у своєму користуванні та унеможливлення виконання судового рішення, що є порушенням принципу верховенства права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, представник третьої особи подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із незадовільним станом здоров`я, разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки таке не підтверджено відповідними доказами; згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №380/3340/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Ковельській, 63 до Львівської міської ради, в якій заявлено такі позовні вимоги: визнати протиправною та скасувати ухвалу від 07 вересня 2020 року №6737 Львівської міської ради Про відмову ОСББ На Ковельській, 63 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні земельної ділянки на АДРЕСА_1 ; зобов`язати Львівську міську раду затвердити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку На Ковельській, 63 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , площею 0,2108 га, у користування для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Ковельській, 63 та надати вказану земельну ділянку (кадастровий номер 4610137200:08:009:0203) у постійне користування із зазначеним позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №380/3340/21 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі №380/3340/21 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Ковельській, 63 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Ковельській, 63 задоволено. Визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 07 вересня 2020 року №6737 Про відмову ОСББ На Ковельській, 63 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Зобов`язано Львівську міську раду затвердити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку На Ковельській, 63 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , площею 0,2108 га у користування для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Ковельській, 63 та надати вказану земельну ділянку (кадастровий номер 4610137200:08: 009:0203) у постійне користування.

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі №380/3340/21 набрала законної сили 21 квітня 2022 року, тому Львівським окружним адміністративним судом 29 червня 2022 року видано виконавчий лист.

Голова Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Ковельській, 63 звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою від 18 липня 2022 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №380/3340/21 від 29 червня 2022 року, виданого Львівським окружним адміністративним судом.

Постановою від 22 липня 2022 року ВП №69463948 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Богдана Григоровича відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №380/3340/21, виданого 29 червня 2022 року, про зобов`язання Львівської міської ради затвердити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку На Ковельській, 63 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , площею 0,2108 га у користування для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Ковельській, 63 та надати вказану земельну ділянку (кадастровий номер 4610137200:08:009:0203) у постійне користування.

Разом з вказаною постановою державним виконавцем винесено також постанови від 22 липня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

За невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курманом Богданом Григоровичем винесено постанову від 12 вересня 2022 року ВП №69463948 про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курманом Богданом Григоровичем направлено на адресу боржника у виконавчому листі №380/3340/21, виданого 29 червня 2022 року Львівським окружним адміністративним судом, вимогу державного виконавця про виконання рішення суду.

За повторне невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курманом Богданом Григоровичем винесено постанову від 16 січня 2023 року ВП №69463948 про накладення штрафу на користь держави у розмірі 10200,00 грн.

Доказів виконання або вжиття заходів щодо виконання судового рішення у справі №380/3340/21 боржником не надано.

Крім того, Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надіслано на адресу Львівського районного управління поліції №1 подання (повідомлення) про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 КК України від 16 січня 2023 року №2213. Вказаним поданням повідомлено про те, що державним виконавцем вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення про зобов`язання боржника до вчинення певних дій, однак такі заходи виявились безрезультатними, а виконати рішення без участі боржника неможливо. Так, заступник начальника управління начальник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) просив розглянути подання та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно наявності в діях посадових осіб Львівської міської ради складу злочину, передбаченого статтею 382 КК України щодо невиконання виконавчого листа №380/3340/21 від 29 червня 2022 року, що видав Львівський окружний адміністративний суд.

Постановою від 30 червня 2023 року ВП №69463948 закінчено виконавче провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 та ст.40 Закону України Про виконавче провадження. Вказана постанова вмотивована тим, що державним виконавцем вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення про зобов`язання боржника до вчинення певних дій, однак такі заходи виявились безрезультатними, а виконати рішення без участі боржника неможливо.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вжито всіх можливих заходів щодо виконання рішення суду у межах ВП №69463948, вказані заходи не сприяли виконанню боржником рішення суду, відтак відповідачем правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 та ст.40 Закону України Про виконавче провадження.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Згідно зі ст.1 Закон України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1,2 ст.18 цього Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом ч.6 ст.26 цього Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Згідно зі ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Пункт 11 ч.1 ст.39 цього Закону передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Таким чином, закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме: накладення на боржника штрафу і перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин); накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин); звернення до правоохоронних органів з повідомленням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку, визначеного ч.6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець перевірив виконання рішення боржником.

У зв`язку з невиконанням судового рішення державний виконавець послідовно виніс дві постанови про накладення на боржника штрафів, попередив його про кримінальну відповідальність і надіслав до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

При цьому, через невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без його участі, виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження і, відповідно, більше не вживав заходів примусового виконання.

Однак невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.

Колегія суддів зазначає, що накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

Накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання, тому звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Колегія суддів звертає увагу, що розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Однак за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дослідив їх належним чином та не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо відстуності підстав для задоволення позову.

Крім того, колегія звертає зазначає, що за змістом ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства, а тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі №457/359/21, від 13 грудня 2022 року у справі №340/5200/21, від 26 жовтня 2023 року у справі №420/1511/23, від 02 листопада 2023 року у справі №580/4398/22.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області ЗМУМЮ від 30 червня 2023 року про закінчення виконавчого провадження №69463948 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена передчасно та за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття всіх необхідних вичерпних заходів з його виконання.

Враховуючи усе наведене вище, колегія суддів вважає підставними та обґрунтованими доводи апеляційної скарги, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Враховуючи те, що по суті розгляду вказаної справи позовні вимоги позивача задоволено, то відповідно до ст.139 КАС України із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір на суму 2684,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №1 від 18 вересня 2023 року за подання позовної заяви та 4026,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №2 від 16 жовтня 2023 року за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.139, 229, 242, 243, 250, 268, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Ковельській, 63" задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі №380/22153/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Ковельській, 63" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 30 червня 2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП№69463948.

Стягнути з бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316386) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Ковельській, 63" судовий збір на суму 2684,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №1 від 18 вересня 2023 року за подання позовної заяви, та 4026,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №2 від 16 жовтня 2023 року за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 06 грудня 2023 року.