Постанова

від 06.12.2023 по справі 225/1527/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8527/23 Справа № 225/1527/22 Суддя у 1-й інстанції - Геря О.Г. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В.,

за участю секретаря Шумило І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №225/1527/22 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Саєнко Олександр Миколайович, до Державного підприємства «Торецьквугілля», Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» м. Торецька, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області, Первинної профспілкової організації Відокремленого підрозділу «Шахта Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» Професійної спілки працівників вугільної промисловості України, треті особи: Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання незаконним та скасування акту розслідування нещасного випадку на виробництві та зобов`язання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Саєнко Олександр Миколайович,

на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19 червня 2023 року,

встановив:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом який обґрунтований тим, що він, 25 жовтня 2021 року, знаходячись у трудових відносинах з ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» в якості забійника на відбійних молотках, та перебуваючи на робочому місці під час виконання своїх трудових обов`язків отримав виробничу травму. Перебував на лікуванні у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок нещасного випадку на виробництві в КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька з 25 жовтня 2021 року по 06 червня 2022 року.

Діагноз, встановлений 26 січня 2022року ДНМУ Науководослідний інститут травматології і ортопедії: наслідки виробничої травми (від 25.10.2021). Консолідований перелом середньої третини діафізу лівої малогомілкової кістки. Післятравматична виражена комбінована контрактура лівого гомілкового суглоба. Післятравматичний лімфостаз лівої гомілки. Великий шкірний рубець лівої гомілки. Стійкий больовий та набрякові синдроми. Помірне порушення функції опори та пересування.

Наказом ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» від 26 жовтня 2021 року №14/ТБ створена комісія з розслідування нещасного випадку, що стався 25 жовтня 2021 року о 18 год. 45 хв. на підприємстві. Наказом ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» від 01 листопада 2021 року № 91/ТБ строк роботи комісії продовжено, у зв`язку з відсутністю висновку закладу охорони здоров`я щодо результатів досліджень про наявність в організмі потерпілого ОСОБА_1 алкоголю та визначення ступеню його сп`яніння (за погодженням зі Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці).

04 листопада 2021 року до комісії КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька супровідним листом за № 2600 були направлені результати аналізу зразку крові (забір крові 25.10.2021 року № 63/2) від 28 жовтня 2021 року, виконаний КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ».

22 листопада 2021 року по результатам проведення розслідування нещасного випадку комісією був складений Акт (форма Н-1/П) розслідування нещасного випадку, що стався 25 жовтня 2021 року о 18 год. 45 хв. на ВП «Шахта «Центральна». Відповідно п. 5 зазначеного Акту: вид події обвалення та обрушення породи, ґрунту; причини: основна організаційна порушення технологічного процесу, а саме: не виконання вимог технології щодо перевірки якості кріплення виробки при виконанні наряду по монтажу щитового агрегату; супутні організаційні: невиконання вимог інструкцій з охорони праці забійником на відбійних молотках, який не приділяв увагу якості кріплення виробки при виконанні наряду; невиконання посадових обов`язків гірничим майстром підземним, який не вжив заходів до усунення порушень проектів, правил і норм охорони праці, виявлених протягом зміни, не забезпечив виконання кожним працівником інструкції з охорони праці; психофізіологічна: алкогольне сп`яніння; шкідливий або небезпечний фактор: джерело чи ситуація, що потенційно може призвести до травмування, погіршення здоров`я чи смерті людини, завдати шкоду майну, довкіллю чи їх комбінація.

Згідно п. 7 Акту комісія одноголосно вирішила, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Пунктом 8 зазначеного Акту передбачено, що окрім іншого, ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства з охорони та гігієни праці, оскільки не приділяв увагу якості кріплення виробки при виконанні наряду та знаходився на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

Позивач повністю заперечує вживання алкогольних напоїв, як 25 жовтня 2021 року в день настання нещасного випадку, так і на передодні, про що повідомив комісію з розслідування нещасного випадку, пояснивши, що не вживає алкогольні напої останні 10 років.

Вважає, що Акт розслідування нещасного випадку (форма Н-1/П), що стався 25 жовтня 2021 року о 18 год. 45 хв. на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з ОСОБА_1 , складений комісією 22 листопада 2021 року та затверджений директором ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» 24 листопада 2021 року, був складений з порушенням вимог нормативно-правових актів, є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Посилається, що доказом наявності або відсутності в організмі потерпілого алкоголю та визначення ступеню його сп`яніння може бути виключно «Висновок» чи «Витяг з протоколу». Жодним з нормативно-правових документів не затверджена форма такого Висновку, але цілком очевидно, що такий Висновок лікарським закладом не складався та в основу цього документу не можуть бути покладені виключно лабораторні результати аналізів, а він повинен містити також і результати медичного огляду лікарем, що здійснював первинний прийом потерпілого.

Позивач в ході проведення розслідування знайомився з матеріалами розслідування. Комісією з розслідування нещасного випадку він був повідомлений, що доказом наявності в його організмі алкоголю та відповідно підставою для прийняття комісією рішення щодо перебування його на робочого місці в стані алкогольного сп`яніння стали результати аналізу на вміст алкоголю в крові від 25 жовтня 2021 року №63/2 (вміст алкоголю 0,834 проміле), видані КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ», та спрямовані на ВП «Шахта «Центральна» супровідним листом КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька від 04 листопада 2021 № 2600.

10 листопада 2021 року на адресу КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька з метою повного та всебічного спрямування обставин настання нещасного випадку та вирішення питання щодо перебування чи не перебування потерпілого у стані алкогольного сп`яніння під час настання нещасного випадку на виробництві, представником позивача була спрямована заява з вимогою направити для повторного дослідження на вміст алкоголю до іншого медичного закладу контрольний зразок крові, відібраний у ОСОБА_1 25 жовтня 2021 року та видати на руки потерпілому копію Акта первинного огляду ОСОБА_1 , проведеного 25 жовтня 2021 року у КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька. У відповідь листом від 16 листопада 2021 року № 2691 КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька повідомила позивача, що Порядком № 337 від 17 квітня 2019 року не передбачено складання закладом охорони здоров`я Акту первинного огляду потерпілого, повторне дослідження крові потерпілого на вміст алкоголю та направлення закладом охорони здоров`я зразків крові потерпілого на повторне дослідження.

Позивач має Інформаційні довідки з електронної системи охорони здоров`я (вид (тип) медичний висновок про тимчасову непрацездатність від 27 жовтня 2021 року № 22Р4-44НСРН4Н-65НВ (алкогольне сп`яніння як причина виникнення тимчасової непрацездатності ні; випадок непрацездатності пов`язаний з професійною діяльністю пацієнта - так); від 22 листопада 2021 року № 2СНТ-8Е9Н-К937-73ВХ (алкогольне сп`яніння як причина виникнення тимчасової непрацездатності ні; випадок непрацездатності пов`язаний з професійною діяльністю пацієнта - так); від 24 листопада 2021 № Т58А-3ВСВ-С249-3Т72 (алкогольне сп`яніння як причина виникнення тимчасової непрацездатності ні; випадок непрацездатності пов`язаний з професійною діяльністю пацієнта - так). Медичні висновки видані лікарем-ортопедом травматологом ОСОБА_2 .

Тобто, 27 жовтня 2021 року при внесенні лікуючим лікарем медичного висновку до електронної системи охорони здоров`я була наявна та обставина, що будь-яких ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 немає. Обставина відсутності ознак алкогольного сп`яніння підтверджується також випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2021-6746, виданою лікуючим лікарем ОСОБА_2 (час перебування в стаціонарному лікуванні травматологічного відділення КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька з 25 жовтня 2021 року по 01 грудня 2021 року), в якій зазначено, що ознак сп`яніння у ОСОБА_1 немає. Також в виписці зазначено, що, зважаючи на результат аналізу крові на вміст алкоголю (від 28 жовтня 2021 року №63/2 0,834 пром) встановлений супутній діагноз: легка ступінь сп`яніння. Тобто, зазначення наявності алкогольного сп`яніння ґрунтується виключно на результатах аналізу, будь-яких інших ознак, як-то запах з ротової порожнини, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, при госпіталізації потерпілого не було.

Доказом не перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння слугують також пояснення свідків, а саме, ОСОБА_3 надає письмові пояснення, що на час виникнення нещасного випадку на виробництві перебував у трудових відносинах з ДП «Торецьквугілля» в якості гірника очисного забою, разом з ОСОБА_4 25 жовтня 2021 року о 14 годині отримав наряд від начальника дільниці №41-1146 м ОСОБА_5 на монтаж 21 секції в монтажній ніші, спустився кліттю в шахту на горизонт 1026, пішов на дільницю, разом виконували наряд, тощо. Тобто, перебував з потерпілим у близькому контактуванні протягом тривалого часу з 14 год. (початок зміни) до 18 год. 45 хв. (часу отримання виробничої травми ОСОБА_1 ). Жодних ознак алкогольного або будь-якого іншого сп`яніння у ОСОБА_1 не було.

Крім того, зазначає, що жодних висновків щодо результатів медичного огляду 25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 позивачу не надавалось. Медичний огляд потерпілого проводився лікарем ОСОБА_2 . Як складався Акт первинного огляду ОСОБА_1 не відомо. Запис щодо відсутності ознак алкогольного сп`яніння у позивача міститься в Виписці із медичної амбулаторної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2021-6746, яка скріплена підписом та печаткою лікаря.

Отже, позивач вважає, що належним та ефективним способом захисту його порушеного права є визнання Акту розслідування нещасного випаду, що стався з ним 25 жовтня 2021 року незаконним, його скасування та зобов`язання ДП «Торецьквугілля» провести повторне розслідування нещасного випадку, оскільки внесення змін до Акту розслідування та/або скасування Акту розслідування нещасного випадку частково, не визначено законодавством, та зобов`язання КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька внести зміни до листків непрацездатності за період з 25 жовтня 2021 року по 06 червня 2022 року в частині вилучення ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, просив суд визнати незаконним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку від 22 листопада 2021 року, який стався із ОСОБА_1 25 жовтня 2021 року на відокремленому підрозділі «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля»; зобов`язати ДП «Торецьквугілля» провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 25 жовтня 2021 року та скласти акт розслідування нещасного випадку відповідної форми із дотриманням Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337; зобов`язати КНП «Центральна міська лікарня» внести зміни до листків непрацездатності ОСОБА_1 в частині вилучення ознаки алкогольного сп`яніння.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 19 червня 2023 року позов ОСОБА_1 залишений без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Саєнко О.М., посилаючись на допущену судом першої інстанції неповноту встановлених обставин, які мають значення для справи, зазначаючи, що обґрунтування висновків суду є припущеннями, неправильну оцінку доказів, просить рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивач у позовній заяві звертав увагу на чисельні порушення процедури підтвердження перебування потерпілого в стані алкогольного сп`яніння встановленої Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 № 337, акцентував увагу на існуючі суперечності між висновками лікаря, що проводив первинний огляд, та результатами дослідження крові. Натомість, зазначені суперечності до уваги судом першої інстанції не взяті.

Посилається, що відсутність ознак алкогольного сп`яніння підтверджується також Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2021-6746, виданої лікуючим лікарем ОСОБА_2 , в якій зазначено, що ознак сп`яніння у ОСОБА_1 немає. Також у виписці зазначено, що зважаючи на результат аналізу крові на вміст алкоголю (від 28.10.2021 року № 63/2 -8,834 пром) встановлений супутній діагноз: легка ступінь сп`яніння. Наголошує, що зазначення наявності сп`яніння ґрунтується виключно на результатах аналізу, будь-яких інших ознак при госпіталізації потерпілого не було. Вказане також не було взято до уваги судом першої інстанції. Також судом не взяті до уваги показання свідка ОСОБА_3 , який наполягав на тому, що ОСОБА_1 на роботі був тверезий.

Також зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції помилково посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 640/17224/15-ц та роз`яснення викладені в Постанові Верховного Суду України №9 щодо доказів на підставі, який може бути підтверджено перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, оскільки вказані роз`яснення не стосуються розгляду справ щодо порушення процедури розслідування нещасного випадку.

Наголошує, що медичне обстеження потерпілого ОСОБА_1 не було проведено у відповідності до Тимчасової інструкції про порядок медичного обстеження для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затвердженої наказом міністра охорони здоров`я СРСР 01 серпня 1988 за № 06-14/33-14.

Також скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що, оскільки позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування Акту розслідування нещасного випадку та зобов`язання провести повторне розслідування пред`явлені виключно до ДП «Торецьквугілля», тобто до роботодавця, а до інших співвідповідачів не пред`являлись, то ці вимоги задоволенню не підлягають. Вважає, що вказана позовна вимога в однаковій мірі впливає на права, обов`язки та законні інтереси всіх співвідповідачів, однак саме роботодавець наділений організаційно-розпорядчими функціям на формування комісії з розслідування нещасного випадку, а сама по собі комісія, до складу якої входять представники співвідповідачів, не може бути відповідачем у справі у розумінні ст. 48 ЦК України.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині вимоги про внесення змін до листків непрацездатності, вказує, що зазначена позовна вимога є похідною від основної вимоги про визнання незаконним та скасування Акту розслідування нещасного випадку. У разі встановлення судом обставин, що причиною нещасного випадку та відповідно тимчасової непрацездатності у зв`язку з травмою,було не перебування потерпілого у стані алкогольного сп`яніння, а інші причини, зазначена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу Державне підприємство «Торецьквугілля», посилаючись на безпідставність доводів заявника в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Саєнко О.М., залишити без задоволення, а рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19 червня 2023 року залишити без змін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки викладені в ній доводи не відповідають дійсності, рішення суду першої інстанції від 19 червня 2023 року є законним, обґрунтованим, ухвалене з дотриманням вимог чинного законодавства. Судом першої інстанції встановлено чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення відповідача, досліджено надані сторонами докази в їх сукупності, судом правильно застосовані норми матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Саєнко О.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду Шамрай С.А, яка діє в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, просила апеляційну скаргу залити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Саєнко О.М., за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.3ст. 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч. 1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, прийнявши до уваги, що позивач як на підставу для скасування акту розслідування нещасного випадку, посилається на відсутність висновку чи витягу з протоколу про ступінь сп`яніння, як того вимагає п. 7 Порядку 337, врахувавши висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 640/17224/15-ц та роз`яснення Верховного Суду України у п. 25 Постанови № 9, результати аналізу на вміст алкоголю в крові від 25 жовтня 2021 року № 63/2 (вміст алкоголю 0,834 проміле), виданого КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ», дійшов висновку, що будь-яких беззаперечних доказів на спростування показань вказаного лабораторного дослідження на вміст алкоголю в крові потерпілого в суді не здобуто. Також суд дійшов висновку, що позивач безпідставно посилається на положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року та зазначив, що для визначення сп`яніння у випадках обстеження на стан сп`яніння осіб, які перебувають на робочому місці застосовується Тимчасова інструкція про порядок медичного обстеження на встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затверджена заступником міністра охорони здоров`я СРСР 01.08.1988 року за № 06-14/33-14, наказ МОВ СРСР від 08.09.1988 № 694 «Про захоли щодо подальшого обстеження для встановлення факту вживання алкоголю і стані сп`яніння». Встановивши, що ОСОБА_1 в ході проведення розслідування, знайомився з матеріалами розслідування та був повідомлений, що доказом наявності в його організмі алкоголю та відповідно підставою для прийняття комісією рішення щодо перебування його на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння стали результати аналізу на вміст алкоголю в крові від 25.10.2021 року № 63/2 (вміст алкоголю 0,834 проміле), видані КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ», із зверненням щодо призначення повторного розслідування нещасного випадку до роботодавця, Держпраці або її територіального органу позивач не звертався, позивачем окрім перебування у стані алкогольного сп`яніння, інші обставини та причини нещасного випадку та висновок комісії не оскаржується, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування Акту розслідування нещасного випадку та зобов`язання провести повторне розслідування задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про внесення змін до листків непрацездатності, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до лікарняних листків в частині вилучення ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки факт перебування у стані алкогольного сп`яніння позивачем не спростований.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що ОСОБА_1 , знаходячись у трудових відносинах з ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» в якості забійника на відбійних молотках, та перебуваючи на робочому місці під час виконання своїх трудових обов`язків, 25 жовтня 2021 року отримав виробничу травму.

У зв`язку з отриманою травмою ОСОБА_1 перебував на лікуванні в КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька з 25 жовтня 2021 року по 06 червня 2022 року. Діагноз, встановлений 26 січня 2022 року ДНМУ Науково-дослідний інститут травматології і ортопедії: наслідки виробничої травми (від 25 жовтня 2021 року). Консолідований перелом середньої третини діафізу лівої малогомілкової кістки. Післятравматична виражена комбінована контрактура лівого гомілкового суглоба. Післятравматичний лімфостаз лівої гомілки. Великий шкірний рубець лівої гомілки. Стійкий больовий та набрякові синдроми. Помірне порушення функції опори та пересування.

Наказом ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» від 26 жовтня 2021 року №14/ТБ створена комісія з розслідування нещасного випадку, що стався 25 жовтня 2021 року о 18 год. 45 хв. на підприємстві (далі по тексту Комісія).

Наказом ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» від 01 листопада 2021 року № 91/ТБ строк роботи комісії продовжено, у зв`язку з відсутністю висновку закладу охорони здоров`я щодо результатів досліджень про наявність в організмі потерпілого ОСОБА_1 алкоголю та визначення ступеню його сп`яніння (за погодженням зі Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці).

04 листопада 2021 року до Комісії КНП «Центральна міська лікарня м. Торецька» супровідним листом за №2600 були направлені результати аналізу зразку крові (забір крові 25.10.2021 № 63/2) від 28 жовтня 2021 року, виконаний КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ».

22 листопада 2021 року по результатам проведення розслідування нещасного випадку комісією був складений Акт (форма Н-1/П) розслідування нещасного випадку, що стався 25 жовтня 2021 року о 18 год. 45 хв. на ВП «Шахта «Центральна» (далі по тексту Акт).

Відповідно п. 5 зазначеного Акту зазначено вид події та причини нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, шкідливі або небезпечні виробничі фактори:

- вид події обвалення та обрушення породи, ґрунту;

- причини: основна організаційна порушення технологічного процесу, а саме: не виконання вимог технології щодо перевірки якості кріплення виробки при виконанні наряду по монтажу щитового агрегату; супутні організаційні - невиконання вимог інструкцій з охорони праці забійником на відбійних молотках, який не приділяв увагу якості кріплення виробки при виконанні наряду; невиконання посадових обов`язків гірничим майстром підземним, який не вжив заходів до усунення порушень проєктів, правил і норм охорони праці, виявлених протягом зміни, не забезпечив виконання кожним працівником інструкції з охорони праці; психофізіологічна: алкогольне сп`яніння; - шкідливий або небезпечний фактор: джерело чи ситуація, що потенційно може призвести до травмування, погіршення здоров`я чи смерті людини, завдати шкоду майну, довкіллю чи їх комбінація.

Згідно п. 7 Акту комісія одноголосно вирішила, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Пунктом 8 зазначеного Акту визначено, що окрім іншого, ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства з охорони та гігієни праці, оскільки не приділяв увагу якості кріплення виробки при виконанні наряду та знаходився на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

10 листопада 2021 року на адресу КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька його представником в інтересах ОСОБА_1 була спрямована заява з вимогою направити для повторного дослідження на вміст алкоголю до іншого медичного закладу контрольний зразок крові, відібраний у ОСОБА_1 25 жовтня 2021 року та видати на руки потерпілому копію Акта первинного огляду ОСОБА_1 , проведеного 25 жовтня 2021 року у КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька.

У відповідь на зазначену вимогу листом від 16 листопада 2021 року № 2691 КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька повідомила ОСОБА_1 , що Порядком № 337 від 17 квітня 2019 року не передбачено складання закладом охорони здоров`я Акту первинного огляду потерпілого, повторне дослідження крові потерпілого на вміст алкоголю та направлення закладом охорони здоров`я зразків крові потерпілого на повторне дослідження.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, на ім`я ОСОБА_1 №2021-6747, останній перебував на лікуванні з 25 жовтня 2021 року по 06 червня 2022 року, у зв`язку з діагнозом вторинновідкритий перелом середньої третини діофіза лівої малогомілкової кістки без зміщення, масивна розчавлена рана лівої гомілки з дефектом м`яких тканин, поверхнева забійна рана лівої здухвинної ділянки, численні садна верхніх та нижніх кінцівок, супутній діагноз: легка ступень сп`яніння (0,834 проміле). При огляді ознак сп`яніння не було виявлено, за даними досліджень вміст алкоголю в крові 0,834 проміле.

З інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я (вид (тип) медичний висновок про тимчасову непрацездатність від 27 жовтня 2021 року (алкогольне сп`яніння як причина виникнення тимчасової непрацездатності ні; випадок непрацездатності пов`язаний з професійною діяльністю пацієнта - так); від 22 листопада 2021 року (алкогольне сп`яніння як причина виникнення тимчасової непрацездатності так; випадок непрацездатності пов`язаний з професійною діяльністю пацієнта - так); від 24 листопада 2021 року (алкогольне сп`яніння як причина виникнення тимчасової непрацездатності так; випадок непрацездатності пов`язаний з професійною діяльністю пацієнта так).

В судовому засіданні судом першої інстанції в якості свідка був допитаний ОСОБА_6 , який суду повідомив, що ознак сп`яніння у ОСОБА_7 , алкогольного чи якогось іншого, не було, він був тверезий.

Звертаючись до суду позовом, позивач як на підставу скасування акту розслідування нещасного випадку посилався на відсутність висновку чи витягу з протоколу про ступінь сп`яніння, як того вимагає п. 7 Порядку № 337.

Відповідно ст. 43 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно ч. 1ст. 13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частинами 1, 2статті 153 КЗпП Українипередбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 171 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно доЗакону України «Про охорону праці».

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337(далі за текстом Порядок № 337).

Згідно п. 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів.У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Пунктом 3 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Згідно п. 9 Порядку № 337 розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.

Відповідно п. 12 Порядку № 337 на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).

Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Відповідно п. 13 Порядку 337 до складу комісії входять:

керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);

представник територіального органу Пенсійного фонду України;

представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);

лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);

інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

Пунктом 33 Порядку 337 визначено перелік обов`язків комісії, зокрема, з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку; визначити, пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом; скласти акти за формою Н-1; та інш.

Згідно п. 34 Порядку 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Порядок № 337 також встановлює, що нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом, якщоодержання травм або смерть потерпілого під час виконання трудових (посадових) обов`язків у разі перебування його у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, підтвердженого відповідним медичним висновком, за наявності технічних або організаційних причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або у разі, коли потерпілий не був відсторонений від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації) або колективного договору. (п.п 23 п. 52 Порядку 337)

Відповідно п. 7 Порядку №337 заклад охорони здоров`я повинен провести необхідні дослідження для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) і визначити ступінь його сп`яніння. Відповідний висновок чи витяг з протоколу (з окремим позначенням у разі відмови потерпілого визначити ступінь сп`яніння), довідку із зазначенням діагнозу та його коду згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і споріднених проблем охорони здоров`я (МКХ-10) і висновок про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ, заклад охорони здоров`я безоплатно надає протягом однієї доби з моменту одержання запиту від роботодавця та/або голови комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння).

Крім цього, відповідно п. 49 Порядку №337 до матеріалів розслідування (спеціального розслідування) належать, окрім перелічених в цьому пункті документів: висновок про діагноз, причини смерті або характер і ступінь тяжкості травми потерпілого, стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння потерпілого.

Звертаючись до суду з позовом, як на підставу для скасування акту розслідування нещасного випадку позивач посилається на відсутність висновку чи витягу з протоколу про ступінь сп`яніння, як того вимагає п. 7 Порядку 337.

Приймаючи як належний доказ результати аналізу на вміст алкоголю в крові від 25 жовтня 2021 року № 63/2 (вміст алкоголю 0,834 проміле), виданий КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ», суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого на ім`я ОСОБА_1 стосовно того, що він перебував на лікуванні з 25 жовтня 2021 року по 06 червня 2022 року у зв`язку з травмою, лікарем зазначений сукупний діагноз: легка ступінь сп`яніння (0.834 проміле), при огляді ознак сп`яніння не виявлено, проте за даними досліджень вміст алкоголю в крові 0,834 проміле та зазначив, що результат лабораторного дослідження не може бути спростовано показаннями свідка ОСОБА_6 .

Відповідно п. 54 Порядку 337 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення позивача до суду з даним позовом) контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки.

Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта заформою Н-1.

Пунктом 55 Порядку 337 визначено, що посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно здодатком 24щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

Згідно п. 57 Порядку 337 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення позивача до суду з даним позовом) за результатами перевірки об`єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з`ясування обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення одного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Якщо Держпраці не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування, результати роботи комісії, утвореної роботодавцем, оскаржуються потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) лише у судовому порядку.

Рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта заформою Н-1можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Згідно п. 58 Порядку 337 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення позивача до суду з даним позовом) протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку.

Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії).

Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в ході проведення розслідування, знайомився з матеріалами розслідування та був інформований, що доказом наявності в його організмі алкоголю та відповідно підставою для прийняття комісією рішення щодо перебування його на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння стали результати аналізу на вміст алкоголю в крові від 25 жовтня 2021 року № 63/2 (вміст алкоголю 0,834 проміле), виданого КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ». Проте зі зверненням щодо призначення повторного розслідування нещасного випадку до роботодавця, Держпраці або її територіального органу не звертався.

Крім того, позивачем, окрім перебування у стані алкогольного сп`яніння, інші обставини та причини нещасного випадку, висновок комісії та порядок проведення розслідування нещасного випадку не оскаржується.

Комісія врахувала факт алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на момент настання нещасного випадку, але обґрунтовано визнала дану обставину супутньою, а не основною причиною нещасного випадку.

Відповідних доказів на спростування інформації, яка міститься в результаті аналізу на вміст алкоголю в крові від 25 жовтня 2021 року, виданого КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ» позивачем до суду першої інстанції та апеляційного суду не надано.

Відповідно ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2ст. 77 ЦПК України).

Відповідно ч. 2ст. 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, встановивши обставини, за яких стався нещасний випадок із ОСОБА_1 , врахувавши норми чинного законодавства, які регулюють порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування Акту розслідування нещасного випадку та зобов`язання провести повторне розслідування задоволенню не підлягають.

Також, оскільки позивачем не спростований факт перебування на робочому місці, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для внесення змін до лікарняних листів в частині вилучення ознаки алкогольного сп`яніння.

З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, яким у достатньому обсязі надано відповідну оцінку в оскаржуваному рішенні суду.

При цьому колегією суддів апеляційного суду враховується усталена практика Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, судом надано детальні аргументовані відповіді на доводи позивача. Підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Оскільки апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Саєнко О.М., залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Саєнко Олександр Миколайович, залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 06 грудня 2023 року.

Головуючий О.І. Корчиста