Постанова

від 27.11.2023 по справі 1-8/10

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 1-8/10

Провадження № 1/204/13/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.185 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

05.08.2002 близько 05:00, з метою викрадення чужого майна ОСОБА_3 прийшов на 45 залізничний шлях не охоронюваної території ст.Красноармійськ Донецької з.ш. м.Красноармійська, де таємно, умисно, з корисливих мотивів, повторно з залізничного вагону №65768285, перебуваючого у складі інших вагонів, зняв один затягач вагону вартістю 24,64 грн та два горизонтальних важелі вагону вартістю 13,95 грн на загальну суму 38,41 грн, а також від`єднав кріплення до вагону авторегулятор вагону вартістю 894,18 грн. Викрадені один затягач та два горизонтальних важелі вагону ОСОБА_3 переніс в під`їзд свого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а переконавшись, що від`єднаний ним від кріплення вагону авторегулятор через важкість з місця викрадення майна самостійно перенести не зможе, залишив його прикріпленим одним кінцем вагону та вирішив покликати кого-небудь на допомогу. В цей же день 05.08.2002 близько 07:00, зустрівши свого знайомого ОСОБА_5 , ОСОБА_3 запропонував йому викрасти авторегулятор з вагону. Вступивши з ним в злочину змову на викрадення авторегулятора вагону, 05.08.2002 близько 07:30 ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 прийшли до вагону №65768285, де таємно, умисно, з корисливих мотивів, повторно, групою осіб, викрали авторегулятор вагону. Таким чином ОСОБА_3 викравши затягач, два горизонтальних важеля вагона та авторегулятор вагону спричинив Донецькій залізниці шкоду з урахуванням коефіцієнту інфляції, зносу та ПДВ на суму 1413,55 грн.

З урахуванням підвищеного коефіцієнту "2", на підставі п.2 порядку визначення розміру збитків затвердженого Постановою КМУ №116 від 22.11.1996 загальний розмір збитків складає 2827,10 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 08 квітня 2022 року № 17/0/9-22 у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану територіальна підсудність справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області визначена Красногвардійському районному суду м.Дніпропетровська.

27 листопада 2023 року прокурор Покровської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності, посилаючись не те, що з моменту скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення минуло більше 15 років.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2003 року по кримінальній справі оголошено розшук підсудного ОСОБА_3 .

Станом на 27 листопада 2023 року місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено.

Згідно з пунктом 3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до ч.2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 02 лютого 2023 у справі №735/1121/20, визначені у статті 49 КК України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.

Велика Палата вважає, що встановлені частиною другою статті 49 КК України загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів.

Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п?ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п?ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Згідно абз. 2 пункту 8 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є обов?язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду від 24 травня 2018 року у справі № 200/4664/14-к, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, суд не зобов?язаний встановлювати чи винний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення та чи підлягає він покаранню за його вчинення.

З часу вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 - 05 серпня 2002 року, минуло більше 21 року.

Згідно з вимогою Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки вих-23705/301 від 12.10.2023 ОСОБА_3 перебуває у розшуку. Відомості щодо притягнення до кримінальної відповідальності в період часу з 2004 по 2023 роки відсутні.

Відповідно до довідки наданої Покровським відділом ДРАЦ у Покровському районі Донецької області №324-14-23-28.33 від 17.10.2023 відомості щодо смерті ОСОБА_3 відсутні.

Згідно з вимогами пунктів 10 та 11 Перехідних положень КПК України, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно пункту 5 ч.1 ст.7-1 КПК України (в ред.1960 року) закінчення строків давності є однією з підстав закриття судом провадження в кримінальній справі.

Відповідно до ч.2 ст. 11-1 КПК України (в ред.1960 року) суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ст.49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Згідно ч.1 ст. 248 КПК України (в ред. 1960 року) при наявності обставин, передбачених ст. 6, ч.1 ст. 7 , ст.ст. 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

З урахуванням наведеного ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 7-1, 11-1, 81, 262, 282 КПК України (в ред. 1960 року), п.п.10,11 Перехідних положень КПК України

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_4 про закриття кримінальної справи - задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.2 ст. 185 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 185 КК України на підставі ч.2 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу - закрити.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд обраний ОСОБА_3 - скасувати.

Речові докази долучені до матеріалів кримінального провадження - вважати повернутими за належністю.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1