Рішення

від 30.11.2023 по справі 638/286/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/286/22

Провадження № 2/638/1424/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова ускладі:

головуючого судді - Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - Державне підприємство «Харківський завод електроапаратури», ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», ОСОБА_2 про припинення права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», ОСОБА_2 про припинення права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності, в якому просив суд припинити право власності ОСОБА_2 на 132/300 частки будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з її викупом і відселенням та подальшим знищенням залишеної частини будинку, та визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А-1» з житловою прибудовою літ. «А-1», прибудовами літ. а1, а2, а4, ганок літ. а5, огорожа № 1, загальною площею 70,8 м.кв., житловою площею 43,0 м.кв. у складі приміщень: 2-1, житлове, площею 12,5 м.кв.; 2-2, житлове, площею 20,3 м.кв.; 2-4, житлове, площею 10,2 м.кв.; 2-5, кухня, площею 4,9 м.кв.; 2-6, коридор, площею 7,5 м.кв.; 2-7, коридор, площею 7,5 м.кв.; 2-8, коридор, площею 2,8 м.кв.; 2-9, коридор, площею 5,1 м.кв.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є власником на праві спільної часткової власності 168/300 часток будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору довічного утримання (догляду) від 08.07.2021 року, укладеному з ОСОБА_3 , який посвідчений ПН ХМНО Алейніковою К.Л., р/н 3188, 3189.

Позивач зазначає, що тільки ОСОБА_3 продовжує проживати у вказаному будинку, є особою похилого віку, 1938 року народження, одинокою та знаходиться в немічному стані, потребує постійного догляду. Другим юридичним співвласником 132/300 часток вказаного будинку зареєстрована другий відповідач ОСОБА_2 , місце перебування якої не відоме. Набуваючи у власність вказану частку будинку, позивач встановив, що його друга половина з окремим виходом зруйнована, дах над нею обвалився і внутрішні стіни, які розділяють дві частини будинку стали зовнішніми, що спричиняє значні температурні перепади в частині будинку де мешкає ОСОБА_3 , що створює вкрай несприятливі умови для її проживання. Крім того, без термінового втручання, руйнація будинку продовжується. Наразі потребується його термінове відновлення та капітальний ремонт, але, без погодження будівельних робіт з іншим співвласником у встановленому законодавством порядку і формі зробити це неможливо.

Від ОСОБА_3 , сусідів та голови вуличного комітету позивач дізнався, що зареєстрований власник іншої 132/300 частки будинку другий відповідач ОСОБА_2 у 1988 році знялась з реєстрації місця проживання та покинула свою частину будинку, у зв`язку з відселенням та отриманням грошової компенсації, що в подальшому призвело до її руйнування. Як вбачається з викопіровки, поетажного плану та відомості внутрішніх обмірів, первинно, зазначений будинок складався з двох ізольованих частин з окремими виходами: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 47,7 м.кв. та квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 70,8 м.кв.

Станом на 26.07.2021 року здатною до технічної інвентаризації (не зруйнованою) залишилась тільки квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 70,8 м.кв. в якій мешкає ОСОБА_3 , інша частина будинку (квартира АДРЕСА_2 ) та всі надвірні побудови в новому технічному паспорті, як наявні, не визначені (зруйновані). Зменшення площі будинку відбулось за рахунок руйнування приміщень: № 1-1 (житлове), площею 8,8 м.кв., № 1-2 (житлове), площею 18,0 м.кв., № 1-5 (житлове), площею 5,5 м.кв., розташованих в житловому будинку літ. А-1, прибудови літ. а, яка складалась з приміщення № 1-4 (кухня), площею 9,5 м.кв., прибудови літ. а3, яка складалась з приміщення № 1-3 (коридор), площею 4,8 м.кв., приміщення № 1-6 (комора), площею 1,1 м.кв.

Позивач зазначає, що руйнування приміщень відбулось внаслідок того, що у травні 1987 року виконком ХМР народних депутатів, вирішив вилучити з користування громадян земельні ділянки на яких розташовані житлові будинки, які належать їм на праві особистої власності, згідно додатку, і відвести їх виробничому об`єднанню «Харківський завод «Електроапаратури» для будівництва житлового кварталу по АДРЕСА_1 . ВО «Харківський завод «Електроапаратури» до початку будівництва доручено відселити мешканців із житлових будинків, які підлягають знесенню, до яких відносився і будинок АДРЕСА_1 , компенсувати власникам вказаних житлових будинків їх вартість. Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 21.12.1987 р. № 533 дозволено знесення вказаних будинків.

Однак компенсацію та відселення було здійснено щодо тільки одного з співвласників вказаного будинку - другого відповідача ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 перший відповідач не відселив у зв`язку з фінансовими труднощами підприємства. На даний час ДП «Харківський завод «Електроапаратури» знаходиться в стадії ліквідації і вже юридично не спроможний виконувати покладене на нього вищевказаним рішенням завдання. ОСОБА_3 не відселена та мешкає в частині будинку, що береглася. Інша частина будинку, в якій мешкала ОСОБА_2 , зруйнована. Ліквідаційна комісія ДП «ХЗЕА» повідомила, що документи на припинення права власності ОСОБА_2 на її частку свого часу заводом не було подано до виконкому районної Ради, оскільки було відселено тільки частину садиби.

Відповідачі відзивуна позовнузаяву ненадалиу зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі не з`явилися в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до положень п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280 ЦПК України). У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилися, відзиву на позовну заяву не подали, тому суд, зі згоди позивача, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено обставини про те, що на підставі договору, посвідченого Першою Харківською державною нотаріальною конторою 21.06.1972 року, ОСОБА_3 набула у власність 168/300 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 08 червня 2021 року за № 1103716, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31 травня 2021 року належав на праві власності ОСОБА_3 (168/300 часток) та ОСОБА_2 (132/300 часток).

Згідно з викопіровкою, поетажного плану та відомості внутрішніх обмірів, зазначений будинок складався з двох ізольованих частин з окремими виходами: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 47,7 м.кв. та квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 70,8 м.кв.

Співвласники визначили порядок користування майном, що є у спільній частковій власності, а саме квартирою АДРЕСА_3 користується ОСОБА_3 , а квартирою АДРЕСА_2 за користувалась ОСОБА_2 . Зазначена обставина підтверджується також копією Рішення виконкому Дзержинської районної ради м. Харкова від 04.10.1988 р. № 254/1, про затвердження протоколу № 38 від 21.09.1988 р. засідання громадської комісії з житлових питань, з якого вбачається, що сім`я ОСОБА_2 відселена з квартири АДРЕСА_2 .

Таким чином встановлено, що зазначений будинок АДРЕСА_1 , складається з двох квартир, має два окремих входи.

Пунктом 1 Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 13 травня 1987 року № 145-48 «Про будівництво житлового кварталу по вул. Самарській», виконком ХМР народних депутатів, вирішив вилучити з користування громадян земельні ділянки на яких розташовані житлові будинки, які належать їм на праві особистої власності, згідно додатку, і відвести їх виробничому об`єднанню «Харківський завод «Електроапаратури» для будівництва житлового кварталу по АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 2.1 вказаного Рішення Виробничому об`єднанню «Харківський завод «Електроапаратури» до початку будівництва доручено відселити мешканців із житлових будинків, які підлягають знесенню, згідно додатку, і компенсувати власникам вказаних житлових будинків їх вартість згідно оцінки Дзержинського райвиконкому. Згідно Додатку до вказаного Рішення зносу підлягав і будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 21 грудня 1987 року № 533 дозволено знесення будинків згідно з додатком, зокрема житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до Рішення виконкому Дзержинської районної ради м. Харкова від 04 жовтня 1988 року № 254/1, про затвердження протоколу № 38 від 21.09.1988 засідання громадської комісії з житлових питань, сім`я ОСОБА_2 , яка складалася з 4 осіб (вона, онука, чоловік онуки, дочка онуки), відселена з квартири АДРЕСА_4 в будинок АДРЕСА_5 .

У відповіді на адвокатський запит від 19 листопада 2021 року, ліквідаційна комісія ДП «ХЗЕА» 29 листопада 2021 року зазначила наступне:

«05.11.1985 року комісією виконавчого комітету Дзержинської районної Ради проведено оцінку будівель, споруд і затрат на посадку фруктових дерев, ягідних кущів і ягідних ділянок садиби по АДРЕСА_1 яка підлягає відчуженню в зв`язку відводом земельної ділянки для будівництва житлового кварталу. (Додаток 1).

Садиба зареєстрована на ім`я: ОСОБА_2 -132/300 часток, ОСОБА_3 - 168/300 часток.

Відділом капітального будівництва ДП "ХЗЕА" направлена службова записка на ім`я головного бухгалтера заводу з проханням виплатити грошову компенсацію власниці 132/300 часток садиби по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 за відчужену, в зв`язку відводом земельної ділянки для будівництва житлового кварталу, частину будівлі. споруд і фруктових дерев та ягідних кущів і ягідних ділянок садиби. На службовій записці с відмітка про проведення оплати 16.10.1990 р. (Додаток 2).

Виплата грошової компенсації власникам садиби відбувається після відселення їх сімей з садиб в ізольовані квартири на правах договору найму і реєстрації їх нового місця проживання на підставі ордерів, наданих виконавчими комітетами відповідних Рад.

На плані відселення приватних садиб під забудову житлового кварталу по АДРЕСА_1 є відмітка про відселення частини будинку АДРЕСА_6 .

Інформація про виплату грошової компенсації власниці 168/300 часток садиби по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 відсутня. Вона не відселялася і проживає в частині будинку, що не зруйнована. Інша частина будинку, яка належить ОСОБА_2 , розвалена.

Існувала практика, коли при відселенні мешканців садиби ДП "ХЗЕА" зверталося до виконавчого комітету районної Ради, який приймав рішення про анулювання права власності на відселену садибу і направляв його в МіскБТІ. В даному випадку цього не відбулося тому. що відселена тільки частина садиби».

Згідно з Актом обстеження технічного стану житлового будинку від 22 серпня 2021 року, який здійснив вуличний комітет, частина домоволодіння, в якій проживала ОСОБА_2 (виписана 04 листопада 1988 року), повністю зруйновна, робіт по відновленню споруди не відбувається, що призводить до руйнування другої половини будинку. Повністю відсутні умови для проживання, ніяких комунальних послуг немає (газ, світло та інше). Зі слів сусідів та мешканки другої половини будинку на протязі останніх 30 (тридцяти) років за даною ділянкою ніхто не доглядає та не приймає участі в утриманні прибудинкової території. Дана частина домоволодіння знаходиться в занедбаному стані.

Відповідно до довідки № 99/07-21 від 26 липня 2021 року з інвентаризаційної справи № 99/07-21, виданої ТОВ «Архітектурно проектна компанія «ГРАДПРОЕКТ», житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає наступним технічним характеристикам: загальна площа 70,8 кв.м., житлова площа 43,0 кв.м. Станом на дату обстеження, самочинне перепланування та реконструкція будинку відсутні, загальна площа житлового будинку літ. А-1 становить 70,8 м. кв., житлова 43,0 м. кв. Зменшення площі будинку відбулось за рахунок руйнування приміщень: № 1-1 (житлове), площею 8,8 м.кв., № 1-2 (житлове), площею 18,0 м.кв., № 1-5 (житлове), площею 5,5 м.кв., розташованих в житловому будинку літ. А-1, прибудови літ. а, яка складалась з приміщення № 1-4 (кухня), площею 9,5 м.кв., прибудови літ. а3, яка складалась з приміщення № 1-3 (коридор), площею 4,8 м.кв., приміщення № 1-6 (комора), площею 1,1 м.кв.

Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім`ї) від 15 липня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована лише одна особа ОСОБА_3 .

На підставі договору довічного утримання (догляду), укладеного 18 липня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алейніковою К.Л., ОСОБА_1 набув у власність належні ОСОБА_3 168/300 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється, зокрема, у разі знищення майна.

Згідно з положеннями статті 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статті 349 ЦК Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

На підставі наявних в матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності, судом встановлено, що у зв`язку зі зняттям з реєстрації та відселенням у 1998 року співвласника житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_2 , якій належить 132/300 часток будинку, відбулася руйнація та знищення належної їй частини будинку.

Позивач зазначає, що у зв`язку з руйнацією належної ОСОБА_2 частини будинку, дах над нею обвалився і внутрішні стіни, які розділяють дві частини будинку, стали зовнішніми, що спричиняє значні температурні перепади в частині будинку де мешкає ОСОБА_3 . Крім того, без термінового втручання, руйнація будинку продовжується. При цьому термінове відновлення та капітальний ремонт будинку, неможливі без погодження будівельних робіт з іншим співвласником будинку.

Статтею 392 ЦК Українивстановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За загальним правиломст. 323 ЦК Україниризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник.

Відповідност. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно дост. 365 ЦК Україниправо особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників.

Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що будинок АДРЕСА_1 є цілісним домоволодінням, який належить співвласнику у частках 132/300 та 168/300. При цьому, після набуття ОСОБА_1 права власності на 168/300 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 , була виготовлена нова технічна документація на будинок, з якої вбачається, що частина будинку, а саме приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, зазначені у Викопірці (а.с. 20), повністю зруйновані.

При цьому відсутність юридичного оформлення фактичного руйнування належної ОСОБА_2 частки будинку, порушує права іншого співвласника ОСОБА_1 , оскільки останній без згоди співвласника не має можливості розпочинати проведення робіт з відновлення та капітального ремонту будинку.

Оскільки 132/300 частки житлового будинку, належні ОСОБА_2 , знищені, тому право власності на зазначені частки підлягає припиненню. За таких обставин уцілілі 168/300 частки житлового будинку, підлягають перетворенню в 1/1, оскільки складають 168 часток з наявних 168, а не 300 часток, як зазначено у реєстраційних документах

З урахуванням викладених обставин, з метою захисту майнових прав позивача, суд визнає за ним право власності на 1/1 житлового будинку по АДРЕСА_1 . Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», ОСОБА_2 про припинення права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 132/300 частки будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з її викупом і відселенням та подальшим знищенням залишеної частини будинку.

Визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А-1» з житловою прибудовою літ. «А-1», прибудовами літ. а1, а2, а4, ганок літ. а5, огорожа № 1, загальною площею 70,8 м.кв., житловою площею 43,0 м.кв. у складі приміщень: 2-1, житлове, площею 12,5 м.кв.; 2-2, житлове, площею 20,3 м.кв.; 2-4, житлове, площею 10,2 м.кв.; 2-5, кухня, площею 4,9 м.кв.; 2-6, коридор, площею 7,5 м.кв.; 2-7, коридор, площею 7,5 м.кв.; 2-8, коридор, площею 2,8 м.кв.; 2-9, коридор, площею 5,1 м.кв.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 07 грудня 2023 року.

Суддя І.П. Латка