Ухвала

від 27.11.2023 по справі 308/20211/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/20211/23

У Х В А Л А

про залишення скарги без руху

27 листопада 2023 року м. Ужгоро

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа Районний відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про припинення стягнення пенсії та повернення суми стягнутої пенсії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з скаргою, де заінтересована особа Районний відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про припинення стягнення пенсії та повернення суми стягнутої пенсії.

Розглянувшизазначенускаргу,атакожматеріали,доданідо неї,приходжудовисновку, що скаргапідлягає залишеннюбезруху,оскільки поданазпорушенням норм Цивільного процесуального кодексуУкраїни.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно розяснень викладених у п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року за № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (яка є чинною на час звернення заявника до суду) скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, щодо змісту оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК України в редакції , що діяла до 15.12.2017 року (ст. 185 ЦПК України в редакції , що діє з 15.12.2017 року ).

Уразівідсутностіспеціальної норми щодо вирішення певнихпитань, що виникають прирозглядіскаргнарішення,діїабобездіяльністьпосадових осіб державної виконавчої служби,прирозглядітакихскаргмаютьзастосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічніпитання.

Оскільки в розділі VII ЦПК України не визначено форму та зміст скарги, слід застосувати аналогію права на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, де передбачено наступне: якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Приписами ч.1ст.187 ЦПК Українивизначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Таким чином, з урахуванням загальних положень ст.10 ЦПК України, а також положень ст.175ЦПКУкраїни дана скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає положенням ст.ст.175, 447 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів звязку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обовязковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до п. 8 ст.175 ЦПК України заявнику слід зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовом (за наявності); зазначити щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до цих же осіб, які вказані у позові, з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Скарга не містить підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої скарги щодо тих самих субєктів оскарження, з тим самим предметом та з тих самих підстав, що суперечить п. 10 ч. 3ст. 175 ЦПК України. Зазначені відомості можуть бути оформлені шляхом складання письмової заяви або іншим зручним для заявника способом.

Втойжечас,скарга неміститьвідомостейщодонаявностіузаявника доказів, якіне можуть бутиподаніразомізскаргою(занаявності),атакож наявності узаявника або іншої особи оригіналів письмових абоелектронних доказів, копії яких доданодозаяви.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, як заінтересовані особи.

Вказані вимоги при зверненні до суду не дотримані.

Скарга на дії чи бездіяльність державного виконавця подається в порядку ст.447 ЦПК України, яка міститься у розділі VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Відповідно до ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця...

Аналізуючинорми РозділуVІІ «Судовийконтрользавиконаннямсудовихрішень», вбачається, що учасникамиприрозглядіданоїкатегоріїсправє-стягувач,боржникі державний виконавець абоіншапосадоваособаоргану державноївиконавчої службичи приватний виконавець рішення, діячибездіяльністьякихоскаржуються.

Впорушеннязазначенихнорм,заявник не зазначив усіх заінтересованих осіб, прав та інтересів яких стосується його скарга, зазначивсторонамилишезаявниката заінтересовану особу Районний відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ,при цьомуне вказавшивідомості щодо державного виконавця абоіншоїпосадовоїособиоргану державноївиконавчої служби рішення, діячибездіяльністьякогооскаржується, а також не зазначив особи стягувача , його місце проживання, поштовий індекс, номер засобів зв`язку, що унеможливлює їх виклик в судове засідання.

Отже, враховуючи положення статті 447 ЦПК, суб`єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у Законі України "Про державну виконавчу службу", оскільки відповідно до Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Тобто, відповідно до змісту наведеної статті, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, учасниками провадження по скарзі повинні бути заявник (скаржник) та державний виконавець або інша посадова особа ДВС рішення, дії або бездіяльність, якої оскаржуються.

Зазначене кореспондується із положеннями викладеними у п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року за № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».

Закон України Про виконавче провадження та розділ VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України не передбачають права оскарження дій державної виконавчої служби в цілому, оскільки вона не є учасником виконавчого провадження.

Вказані норми Закону при зверненні до суду із заявою заявником не дотримані.

Відповідно до ч.4ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3)реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Вказані вимоги при зверненні до суду не дотримані.

Окрім того, предметом скарги є вимоги щодо припинення стягнення пенсії та повернення суми стягнутої пенсії. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Питання про підсудність розгляду скарг вирішується згідно ст.448 ЦПК, відповідно до якої скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Однак, до матеріалів скарги не додано доказів, який би належним чином підтверджував правомірність подачі даної скарги саме до Ужгородського міськрайонного суду.

Так,згідноположеньст.449ЦПКУкраїнискаргуможе бутиподано досуду удесятиденний строкздня,колиособадізналасяабо повиннабуладізнатися про порушення їїправ чи свобод.Пропущенийзповажних причинстрокдля подання скаргиможебутипоновленосудом.

В скарзі заявник зазначає, що в квітні 2023 року довідалась , що з її пенсійної картки були стягнуті гроші. Проте зверталась з скаргами до органів ДВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Всупереч зазначеній нормі, заявником до копії скарги не додано документів, що додаються до скарги, відповідно до кількості учасників судового розгляду.

Дослідивши матеріали скарги з додатками приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне скаргу залишити без руху надати заявнику строк для усунення недоліків скарги з подачею її до суду в новій редакції з копіями для заінтересованих осіб з врахуванням вимог ст. ст.175, 177, 447-448 ЦПК України.

Уразівиправленнянедоліків увказаній частині, скаргув новій редакції необхідно подати разомізкопіями скарг та додатків до неї відповіднодо кількості учасниківпроцесу.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, не сплаченосудовий збір, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Напідставівикладеноготакеруючисьст.ст.175,177, 185,447,449ЦПКУкраїни,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа Районний відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про припинення стягнення пенсії та повернення суми стягнутої пенсії - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що в разі не усунення вказаних недоліків, скарга буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца