Рішення

від 20.09.2023 по справі 334/4249/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 20.09.2023

Справа № 334/4249/23

Провадження № 2/334/1912/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

секретаря Жураківської В.А.,

представника позивача адвоката Пругло М.С.,

представника відповідача адвоката Гришко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми моральної шкоди,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся із вимогою про стягнення з відповідача суми моральної шкоди, яке обґрунтовано тим, що 19 грудня 2022 року між сторонами укладено Угоду про нерозголошення конфіденційної інформації, відповідно до умов якого відповідач мав зберігати та не розголошувати конфіденційну та комерційну інформацію стосовно юридичних осіб, в яких позивач виступав власником та/або керівником на момент укладення такої угоди. До юридичних осіб, конфіденційна інформація та комерційна інформація яких підлягала захисту/збереженню відносилося ПП ВКФ «АКВА ВИТА» (код ЄДРПОУ 31075647), в якому позивач займав посаду генерального директора.

Так, п. 4.1. Угоди передбачено, що відповідач зобов`язувався «у разі спроби сторонніх осіб отримати від Сторони-2 відомості про конфіденційну інформацію та комерційну таємницю Групи компаній негайно (протягом однієї години з моменту такого факту) повідомити Сторону-1 у будь-який можливий спосіб про дану обставину та не передавати третім особам і не розголошувати публічно без згоди Стоуюни-1 відомості, які складають конфіденційну інформацію та комерційну таємницю Групи компаній й у разі викриття ознак несанкціонованого доступу до інформації, що становить конфіденційну інформацію або комерційну таємницю. Сторона-2 зобов`язана невідкладно (протягом однієї години з моменту такого факту) повідомити про це Сторону-1»

Натомість відповідачем 21.03.2023 року від імені сторонньої особи укладено договір дарування частки корпоративних прав, відповідно до якого 49 % статутного капіталу ПП ВКФ «АКВА ВИТА» подаровані ОСОБА_3 .

Відповідач же, в свою чергу, жодним чином не попередив позивача про відомі йому дії щодо складення протоколів та укладення договорів відступлення частки статутного капіталу відносно ПП ВКФ «АКВА ВИТА», чим порушив п. 4.1. Угоди.

У зв`язку із вчиненням відповідачем таких дій, позивач вважає, що йому нанесена моральна шкода, яку він оцінює у 90000 грн.

Відповідач заперечив проти вимог позивача, вказавши на те, що в пункті 1.2 Угоди встановлено, що розголошення комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації - це ознайомлення без згоди Сторони-1 іншим юридичних або фізичних осіб з відомостями, віднесеними ГРУПОЮ компаній до інформації, яка становить комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, а також умисне створення умов, що сприяють ознайомленню з нею сторонніх осіб, здійснене Стороною-2, якій така інформація стала відома у зв`язку з її професійною/функціональною діяльністю, якщо це завдало чи може завдати значної шкоди Стороні-1.

На дату укладення Угоди між сторонами спору не було жодних трудових відносин та зобов`язань по відношенню один до другого. Оскільки відповідач не перебував на дату укладення Угоди в трудових відносинах з будь-якою юридичною особою віднесеною до Групи компаній, зазначених в пункті 1.5 Угоди, він не був ознайомлений з відомостями/переліком відомостей, віднесених Групою компаній до інформації, яка становить комерційну таємницю або конфіденційну інформацію.

Крім того, в Угоді відсутня така істотна умова договору - відповідальність, в яких випадках вона застосовується та в яких обсягах, підставах, об`ємах, вигляді та яка саме відповідальність настає у разі порушення положень Угоди.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 09.06.2023 року відкрито спрощене провадження у справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.09.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

19 грудня 2022 року між сторонами укладено Угоду про нерозголошення конфіденційної інформації, відповідно до умов якого відповідач мав зберігати та не розголошувати конфіденційну та комерційну інформацію стосовно юридичних осіб, в яких позивач виступав власником та/або керівником на момент укладення такої угоди.

У пункті 1.2 Угоди позивач та відповідач погодили, що розголошення комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації - це ознайомлення без згоди Сторони-1 іншим юридичних або фізичних осіб з відомостями, віднесеними ГРУПОЮ компаній до інформації, яка становить комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, а також умисне створення умов, що сприяють ознайомленню з нею сторонніх осіб, здійснене Стороною-2, якій така інформація стала відома у зв`язку з її професійною/функціональною діяльністю, якщо це завдало чи може завдати значної шкоди Стороні-1.

В пункті 1.5 Угоди сторони визначили, що Група компаній - це сукупність юридичних осіб, в яких Сторона-1 є власником (учасником), та/або керівником, а саме: ТОВ «ІНТЕНД» код 31425939, ПП «ЛЬВІВСЬКА ФАРМКОМПАН1 Я» код 40353823, ПП ВКФ «АКВА ВИТА» код 31075647, ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ» код 38839196, ТОВ «АЗОВ-ФАРМА» код 23856057, ПП «АЗОВСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ «ЗДРАВА» код 23289309, ТОВ «ФАРМА-ЛЮКС» код 20495481, ПП «МАКСФОРТ» код 40907474, ТОВ «ЛЯ ГРАНД» код 38285545.

21 березня 2023 року відповідач, діючи на підставі довіреності посвідченої нотаріусом Юдр. Сильва Котрбова у м. Прага 07.03.2023 року, в інтересах ОСОБА_3 уклав договір дарування частки корпоративних прав приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Аква Віта» (код ЄДРПОУ 31075647), за умова якого довіритель Колбін Василь Андрійович отримав у дар від ОСОБА_4 49% статутного капіталу названого підприємства.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ст. 505 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) комерційна таємниця - це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Положеннями статті 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність настає за наявності передбачених законом умов юридичних фактів, сукупність яких утворює склад цивільного правопорушення. За загальним правилом це чотири умови: 1) протиправність дій; 2) наявність шкоди майнової (збитків) чи немайнової; 3) наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою і виникненням збитків; 4) вина. Лише за наявності усіх чотирьох перелічених умов може мати місце притягнення особи до цивільної відповідальності.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Твердження позивача стосовно здійснення відповідачем розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю під час укладення договору дарування корпоративних прав не знайшли свого підтвердження у наданих суду доказах.

Інститут представництва в України врегульовано положеннями глави 17 Цивільного кодексу України.

За змістом положень частини першої статті 237 ЦК України унормовано, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Судом досліджено довіреність від 07.03.2023 року на підставі, якої відповідач підписав в інтересах третьої особи договір дарування. В ній не зазначено про будь-який обов`язок відповідача повідомити свого довірителя відомості, які становлять комерційну таємницю ПП «ВКФ «Аква Віта».

Положеннями статті 81 ЦПК України закріплено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факту розголошення комерційної таємниці та завдання йому моральної шкоди відповідачем.

Керуючись статями 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення суми моральної шкоди відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін