Постанова

від 05.12.2023 по справі 740/6166/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 грудня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/6166/23

Головуючий у першій інстанції Олійник В. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1416/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.

секретар: Шкарупа Ю.В.

Позивач: ОСОБА_1

Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Резерв-ВР»

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2023 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв-ВР» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, скасування рішення про державну реєстрацію права власності (суддя Олійник В.П.), постановлену у м.Ніжин,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення «кафе», загальною площею 183,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 12 березня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ТОВ «Резерв-ВР», посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Зеленським В.В., серія та номер: 322; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо реєстрації права власності нежитлового приміщення «кафе», загальною площею 183,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , від 12 березня 2019 року, індексний номер: 45917667, 1/2 спільна часткова власність за ОСОБА_3 та 1/2 спільна часткова власність за ТОВ «Резерв-ВР». Позов мотивовано тим, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12 березня 2019 року вчинено з порушенням вимог Закону та прав позивача, оскільки у провадженні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з вересня 2012 року перебували справи №2514/4482/12, №740/5051/13-ц з однією вимогою та на час звернення дотепер мається цивільна справа №740/516/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення «кафе», тобто стосується цього самого спірного об`єкта нерухомості, правова підстава - передбачена ст.225 ЦК України, а саме у зв`язку з вчиненням правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. За доводами ОСОБА_1 , оспорюваний договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним на підставі норм статей 203, 215-216 ЦК України, оскільки він укладений у період дії встановленої судом заборони на відчуження нерухомого майна, про яку ОСОБА_2 було достеменно відомо та остання не вчинила дій щодо скасування арешту в судовому порядку, накладеного згідно з ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 15 листопада 2013 року у справі №740/5051/13-ц. Приватний нотаріус не мав права оформляти договір купівлі-продажу і своїми діями грубо порушив Порядок вчинення нотаріальних дій. Іншою правовою підставою недійсності договору купівлі-продажу нежитлового приміщення «кафе» позивач вважає те, що дії відповідачів були направлені виключно на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно між близькими родичами з метою унеможливити повернення нерухомого майна в майбутньому, виконуючи судове рішення про визнання договору недійсним. При цьому, після укладення договору ОСОБА_2 фактично продовжує володіти та користуватися нерухомим майном.

04 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив встановити заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна нежитлового приміщення «кафе», загальною площею 183,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1784116374233. Заяву мотивовано тим, що в період дії накладеного та не скасованого арешту нежитлового приміщення «кафе» з урахуванням ухвали про забезпечення позову від 15 листопада 2013 року ОСОБА_2 укладений 12 березня 2019 року оспорюваний договір із своєю рідною сестрою (розмір частки 1/2) та ТОВ «Резерв-ВР», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 та одночасно співмешканець ОСОБА_2 (розмір частки 1/2). Про ці обставини позивачу стало відомо тільки з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №340664474 від 27 липня 2023 року та додатково за №348800650 від 02 жовтня 2023 року. ОСОБА_1 вважає, що відповідачі з урахуванням попередніх дій знову матимуть можливість розпорядитися нерухомим майном і здійснити його відчуження на користь третіх осіб, передати в іпотеку, отже існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду щодо поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2023 року у забезпеченні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Резерв-ВР, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Ніжинського міського нотаріального округу Зеленський В.В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, - відмовлено повністю. Ухвалу суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження остаточного рішення суду по справі, по якій накладений арешт на спірний об`єкт нерухомості, зокрема і в частині накладеного арешту, також стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову із врахуванням заявлених вимог, при цьому вказаний спосіб забезпечення позову є втручанням у право на мирне володіння майном, а також суперечить принципу свободи договору. Також судом враховано, що даний позов ухвалою від 04 жовтня 2023 року залишений без руху з підстав недотримання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України щодо сплати судового збору в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення і задовольнити заяву про забезпечення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що заява про забезпечення позову подана до суду на чотирнадцятий день після пред`явлення позову, тобто на стадії відкриття провадження у цивільній справі. Позивач звертає увагу, що з його боку маються належні обґрунтування щодо можливого вже не першого переоформлення відповідачами нежитлового приміщення «кафе», цей об`єкт нерухомості має цілком ймовірну можливість бути відчуженим вкотре.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

По справі встановлено, що у 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, предметом якого було «кафе», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У справі №2514/4482/12 ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 вересня 2012 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на вказане кафе (а.с.6).

У вищевказаній справі ухвалами Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 листопада та 15 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в зв`язку з поданою заявою та скасовано арешт, накладений ухвалою від 20 вересня 2012 року (а.с.7, 8).

14 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за яким було відкрито провадження (справа №740/5051/13-ц) і ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17 грудня 2013 року, забезпечено позов шляхом накладення арешту на «кафе», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.9, 11-12).

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 грудня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у відновленні втраченого судового провадження у справі №740/5051/13-ц і роз`яснено заявнику його право на пред`явлення нового позову до суду (а.с.13).

Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 30 січня 2017 року змінив ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 грудня 2016 року, виклавши перший абзац її резолютивної частини в наступній редакції: «Заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу (справа №740/5051/13-ц, провадження №2/740/2/16), - залишити без розгляду»; в іншій частині ухвалу залишено без змін (а.с.29-31).

Згодом, у 2017 році ОСОБА_1 подав новий позов до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який до цього часу не розглянутий.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 27 липня 2023 року, нежитлова будівля «кафе» за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27 липня 2011 року; 12 березня 2019 року право власності на нежитлове приміщення «кафе» загальною площею 183,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано по 1/2 за кожним за ОСОБА_3 і ТОВ «Резерв-ВР» на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2019 року (а.с.20-26).

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Матеріали справи свідчать, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення «кафе» загальною площею 183,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Фактично ж спір щодо права власності на вказаний об`єкт нерухомості існує з 2012 року.

У межах розгляду цивільної справи №2514/4482/12 ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 вересня 2012 року було накладено арешт на «кафе», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 15 листопада 2013 року ухвалою цього ж суду арешт було скасовано. Відомості про заборону відчудження об"єкту нерухомості на підставі зазначеної ухвали внесені до державного реєстру заборон.

З ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 грудня 2016 року про відмову у відновленні втраченого судового провадження вбачається, що цивільна справа №740/5051/13-ц була направлена до експертної установи м.Києва, де вона згоріла 24 лютого 2016 року під час підпалу невстановленими особами.

В матеріалах справи відсутні відомості про скасування в судовому порядку ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року, постановленій у втраченій справі №740/5051/13-ц.

Проте, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна накладене ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року у справі №740/5051/13-ц обтяження спірного майна було припинено на підставі ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року у справі №2514/4482/12 (а.с.22).

ОСОБА_2 12 березня 2019 року уклала з ОСОБА_3 і ТОВ «Резерв-ВР» договір купівлі-продажу нежитлового приміщення «кафе» по АДРЕСА_1 , що також підтверджується витягом із вказаних державних реєстрів.

З викладеного вбачається, що під час розгляду судами позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, незважаючи на накладений судом арешт, відповідачка ОСОБА_2 здійснила відчуження спірного нерухомого майна.

За встановлених обставин даної справи колегія суддів апеляційного суду вважає слушними доводи ОСОБА_1 , що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду у випадку поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У даному випадку вид забезпечення позову, який просить вжити позивач, є співмірним із заявленими позивачем вимогами та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки майно фактично перебуватиме в користуванні останніх, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, скасування рішення про державну реєстрацію права власності зареєстрована судом першої інстанції 20 вересня 2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

25 вересня 2023 року суддя Ніжинського міськрайонного суду направив запити до Центру надання адміністративних послуг про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с.46, 47).

Із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 звернувся до суду 04 жовтня 2023 року.

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області ухвалами від 04 жовтня 2023 року залишив позовну заяву без руху з підстав недоплати судового збору та відмовив у забезпеченні позову.

Однак, ОСОБА_1 в той же день - 04 жовтня 2023 року сплатив судовий збір, що підтверджується квитанцією на а.с.48, і в подальшому ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року було відкрито провадження у справі.

Отже, в даному випадку посилання суду в оскаржуваній ухвалі на те, що позов залишений без руху, з урахуванням також положень ч.2 ст.149 ЦПК України щодо можливості забезпечення позову і до пред`явлення позову, є безпідставними.

Враховуючи викладене в сукупності, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду скасуванню із задоволенням заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна нежитлового приміщення «кафе», загальною площею 183,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1784116374233.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2023 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна нежитлового приміщення «кафе», загальною площею 183,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1784116374233.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 7 грудня 2023 року.

Головуючий: Судді: