Ухвала

від 06.12.2023 по справі 216/4261/15-ц

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/4261/15-ц

Провадження 2/216/24/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу в Дніпропетровській області в складі:

головуючого судді Бутенко М. В.

за участю

секретаря Кравець А.С.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Кривий Ріг в Дніпропетровській області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного підприємства "Геохора", третя особа: Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні майном, визнання недійсною технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), скасування кадастрового номеру земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

З 18.06.2015 року в провадженні Центрально-Міського районного суду м Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного підприємства "Геохора", третя особа: Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні майном, визнання недійсною технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), скасування кадастрового номеру земельної ділянки.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 13. 06. 2015 року, справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалоюсуду від09.03.2016року провадження усправі було зупиненодо участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_4 , яка вибула з процесу у зв`язку зі смертю.

Ухвалою суду від 25.01.2018 року провадження по справі було відновлено.

В підготовчому судовому засіданні 27.03.2018 року представник позивача ОСОБА_6 заявила суду клопотання про витребування доказів по справі з виконкому Криворізької міської ради та з відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки у поданні певних доказів позивачем існують складнощі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла відповідач по справі ОСОБА_3 . Згідно отриманих судом матеріалів спадкової справи, після її смерті з заявою про прийняття спадщини звернулася її сестра ОСОБА_7 , але свідоцтво про прийняття спадщини не видано.

Позивачі по справі та/або їх представники, кожний окремо, не з`являлися в призначені підготовчі судові засідання більше ніж як двічі, не надавалисуду заявабо клопотань про перенесення розгляду справи, про розгляд справи у відсутності сторони позивача, або неможливість бути присутніми у судовому засіданні з поважної причини, та про відкладення слухання справи.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Trukh v. Ukraine, №50966/99 від 14.10.2003; Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, №8371/02 від 26.04.2007).

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 вересня 2020 року по справі №658/1141/18.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що систематична неявка позивачів (представників позивачів) у призначені судові засідання та неповідомлення суду за допомогою заяви або клопотання, є зловживанням своїми процесуальними правами, які передбачені чинним законодавством, що призводить до зволікання розгляду даної справи.

Отже на думку суду, неявка в судові засідання позивачів, які належним чином повідомлялися про час та місце проведення судового засідання є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права безпосередньої участі у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому суд вважає можливим, в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, залишити позов без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1, ст. 257, ст. ст.258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного підприємства "Геохора", третя особа: Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні майном, визнання недійсною технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), скасування кадастрового номеру земельної ділянки - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в Дніпровський апеляційний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлена ухвала - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя М.В. БУТЕНКО