Справа № 333/6877/23
2/333/3116/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Дондик О.Ю.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`днання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливе майбутнє», територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 - в порядку спадкування за заповітом після смерті - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимогиобґрунтовує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у віці87років,померла їїтітка ОСОБА_2 .За життя,18.07.2012року, ОСОБА_2 склала заповіт,яким всесвоє майнозаповідала позивачці.Заповіт посвідченийприватним нотаріусомЗапорізького міськогонотаріального округуВартановою ОлесеюСтепанівною,зареєстрований вреєстрі за№2530. ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 ОСОБА_2 була членомЖитлово-будівельногокооперативу 5«Радіоприлад»,де їйбула наданаоднокімнатна квартира АДРЕСА_1 .Квартира буланадана напідставі ордера№70від 12.11.1970р. На моментотримання квартири ОСОБА_2 в зареєстрованомушлюбі небула.Вона взагалівсе життяне перебувалау зареєстрованомушлюбі.Пай навказану квартирубув виплаченийповністю,проте вдокументах,які залишилисяв квартирі,було знайденолише довідкупро внесенняавансу врозмірі 1121,24руб.,повна вартістьстановила 2682,19грн. ОСОБА_2 з 1970року тапо деньсмерті булазареєстрована тапроживала самеу вищевказанійквартирі,проте свідоцтвопро правовласності наквартиру неотримувала. Після смерті ОСОБА_2 позивачка звернуласядо приватногонотаріуса ЧернявськогоВ.В.,який заїї зверненнямзавів спадковусправу.Протягом строкуприйняття спадщинибільше ніхтозі спадкоємцівне звернувсядо нотаріуса,внаслідок чогопозивачка,як єдинийспадкоємець,який прийнявспадщину,звернулася донотаріальної контори,щоб отриматисвідоцтво проправо наспадщину.Постановою нотаріусавід 16.06.2023року увидачі свідоцтвапро правона спадщинубуло відмовленоз підставвідсутності правовстановлюючихдокументів тадержавної реєстраціїправа власностіна квартируза спадкодавцем. Таким чином, позивач не має можливості оформити спадщину в позасудовому порядку.
ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Позивач в судове засідання не з`явилась, від її представника надійшла заява про розгляд справи без участі його та позивача, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Від представника відповідача Об`днання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливе майбутнє» надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, проти задоволення позову не заперечували.
Представник відповідача територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в судове засідання не з`явилась, надала заяву з прохання розглянути справу за її відсутності. 19.10.2023 надіслала відзив на позов, в якому просить ухвалити рішення на розсуд суду.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2023 відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - територіальну громаду міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, підготовче засідання відкладено.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2023 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті 21 листопада 2023 року.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Як вбачається з копії ордера №70 від 12.11.1970 року, виданого Міським житловим управлінням Виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих, на підставі рішення ЖБК-5 «Радіоприлад» ОСОБА_2 надається право на зайняття квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії розписки, виданої Управлінням ЖБК-5, вбачається, що ОСОБА_2 було внесено авансу в рахунок вартості вказаної квартири у розмірі 1121,24 руб., повна вартість становила 2682,19 руб.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб вбачається, що ЖБК-5 «Радіоприлад» перетворено в ОСББ «Щасливе майбутнє», а саме має ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Датою реєстрації є 16.12.1965 рік.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1679 від 15.08.2022, складений Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
За життя, а саме 18.07.2012 року, ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідала все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_1 .
Після відкриття спадщини ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чернявського В.В. для отримання свідоцтва на спадщину за заповітом, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої, відповідно до заповіту є ОСОБА_1 .
09.09.2022 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чернявським В.В. проведено реєстрацію спадкової справи, спадкова справа: номер у Спадковому реєстрі 69664726; номер у нотаріуса 111/2022. Спадкова справа заведена на підставі заяви ОСОБА_1
16.06.2023 року постановою приватного нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чернявського В.В. позивачу відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .
Факт того,що назазначену квартирувідсутні правовстановлюючідокументи підтверджуєтьсявитягом зДержавного реєструречових правна нерухомемайно;листом Державногоархіву Запорізькоїобласті від05.07.2023№ 05-07/13-1211щодо відсутностірішення провиплату паю ОСОБА_2 за квартиру АДРЕСА_1 ;довідкою,виданою головоюОСББ «Щасливемайбутнє» 12.07.2023року щодонеможливості наданнявідомостей провиплату паю ОСОБА_2 ; листом ТОВ «ЗМБТІ» від 20.07.2023 № 3528.
V. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.
Відповідно до положень п. 4 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Частиною 1 статті 43 Закону СРСР № 5150-Х від 24.06.1981 «Основи житлового законодавства Союзу РСР та і союзних республік» (який діяв на час набуття права власності на квартиру) передбачено, що особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, надається окрема квартира, що складається з однієї чи кілька кімнат, відповідно до кількості членів сім`ї, суми її пайового внеску і граничного розміру жилої площі, передбаченого примірним статутом житлово-будівельного кооперативу.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону СРСР № 1305-1 від 06.03.1990 «Про власність в СРСР» член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надане йому в користування, набуває право власності на це майно.
Згідно з п. 3 Постанови Верховної ради СРСР від 06.03.1990 «Про введення в дію Закону СРСР «Про власність в СРСР» положення пункту 2 статті 7 цього Закону поширюються на правовідносини, що виникли як до, так і після 1 липня 1990 року, (дата введення Закону в дію), тобто таке право у члена ЖБК виникало при повній сплаті пайового внеску як до, так і після цієї дати.
Пунктом 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» визначено, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.
У пункті 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 зазначається, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності зокрема за умови, що на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Відповідно до ч.І ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено дим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.344, особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого дим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Вказана норма набула чинності з 01.01.2004 року.
На той момент ОСОБА_2 відкрито володіла квартирою, оскільки там проживала та була зареєстрована.
Згідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 7.02.2014 року при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, дуди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила етапі 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнішого володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_2 безперервно проживала в квартирі, в тому числі з 01 січня 2001 року і до моменту смерті - понад 21 рік, незважаючи на відсутність можливості отримати довідку про повну виплату паю, приймаючи до уваги відсутність заперечень з цього приводу з боку відповідачів, ОСОБА_2 набула право власності на квартиру.
Таким чином квартира увійшла до складу спадщини, а тому може бути успадкована.
Як передбачено ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст..1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
На підставі ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
В силу приписів ч. 1 ст. 1268, ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Як вбачається з копії спадкової справи 111/2022, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 прийняла спадщину відповідно до ст. 1270 ЦК України. Відомості про інших спадкоємців в матеріалах спадкової справи відсутні.
В розумінні статті 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, на переконання суду, позивачем було доведено право на спадкування за заповітом після смерті тітки та належність померлій спадкового майна, а тому позов підлягає задоволенню.
За наведених вище обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у відповідності із обраним позивачем способом захисту порушених прав, який передбачений нормами ЦК України та з яким погоджується суд, та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд-
В и р і ш и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`днання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливе майбутнє», територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги в Комунарський районний суд міста Запоріжжя .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Об`днання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливе майбутнє»: м. Запоріжжя, вул. О. Говорухи, 28, код ЄДРПОУ 20515367;
Відповідач: Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915;
Суддя Ю.В. Ковальова
Суд | Комунарський районний суд м.Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2023 |
Оприлюднено | 08.12.2023 |
Номер документу | 115469491 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Комунарський районний суд м.Запоріжжя
Ковальова Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні