Рішення

від 28.11.2023 по справі 645/4846/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 28.11.2023Справа № 645/4846/21 Провадження № 2/554/8310/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання Луценко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 р., ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 33566 грн. 92 коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 лютого 2014 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 17664 грн. 03 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 лютого 2014 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 13182 грн. 61 коп.; інфляційні витрати у розмірі 1981 грн. 68 коп.; три відсотки річних у розмірі 738 грн. 60 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135 грн. 00 коп. з кожного.

28.01.2022 року відповідач ОСОБА_2 звернулася доФрунзенського районногосуду м.Харковаз заявоюпро переглядзаочного рішенняФрунзенського районногосуду м.Харкова від01.12.2021року уцивільній справіза позовомКомунального підприємства"Харківводоканал"до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза послугиз централізованоговодопостачання тацентралізованого водовідведення.В заявіпро переглядзаочного рішенняФрунзенського районногосуду м.Харкова від28.01.2022року відповідачкапросить судпоновити строкна подачузаяви проперегляд заочногорішення суду,переглянути таскасувати заочнерішення,посилаючись нате,що воната іншийвідповідач неотримували судовіповістки,ухвалу провідкриття провадженняу справіта рішеннясуду пройого існуваннядізналася зсайту Судовавлада Українита Єдиногодержавного реєструсудових рішень.Внаслідок цього відповідачі не змогли подати письмові заперечення, а також не згодні з розміром заборгованості, а також просила застосувати строк позовної давності.

Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.02.2022року заяву відповідача про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та поновлено пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22«Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Московського районного суду м. Харкова та Фрунзенського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Октябрського районного суду м. Полтави від 04.01.2023 року справу передано до провадження судді Материнко М.О.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.03.2023 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 25.09.2023 поновлено строк ОСОБА_2 на подання заяви про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства « Харківводоканал » до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 року за позовом Комунального підприємства«Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза послугиз централізованоговодопостачання тацентралізованого водовідведення скасовано. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача КП"Харківводоканал" в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідачі всудове засіданняне з`явилися,суд пропричину неявкине повідомили.Про датута часслухання справиповідомлені належнимчином.Разом з тим, виклик відповідачів у судове засідання 28.11.2023року здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади (Октябрського районного суду м. Полтави). Про причини своєї неявки суд не повідомляли, жодних клопотань чи заяв до суду не подавали.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зібрані у справі докази, надавши оцінку доказам в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦКвстановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст.12і13 ЦПК Українизасади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними, якіпорушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями78,81 ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 23.07.2021 року позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал» звернувся до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 . Відповідачі свого обов`язку щодо сплати за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не здійснюють, у зв`язку з чим, мають перед позивачем заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 33566 грн. 92 коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 лютого 2014 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 17664 грн. 03 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 лютого 2014 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 13182 грн. 61 коп.; інфляційні витрати у розмірі 1981 грн. 68 коп.; три відсотки річних у розмірі 738 грн. 60 коп. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення в загальному розмірі 33566 грн. 92 коп.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 року позов Комунального підприємства "Харківводоканал" задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 33566 грн. 92 коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 лютого 2014 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 17664 грн. 03 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 лютого 2014 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 13182 грн. 61 коп.; інфляційні витрати у розмірі 1981 грн. 68 коп.; три відсотки річних у розмірі 738 грн. 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135 грн. 00 коп. з кожного.

28.01.2022 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Фрунзенського районного суду м.Харкова з заявою про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Просила застосувати строк позовної давності.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25.09.2023 поновлено строк ОСОБА_2 на подання заяви про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства « Харківводоканал » до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 року за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення скасовано.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон) житлово-комунальні послугирезультат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживачем вказаних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 5 Закону житлово-комунальні послуги включають в себе комунальні послуги, до яких відносять, крім іншого, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

З погляду на встановлені обставини справи, вищевикладені положення закону, можна дійти висновку, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимогу відповідності зі звичаями ділового обігу чи іншими вимогами, які звичайно пред`являються.

Отже, відсутність укладеного між сторонами договору про надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення не свідчить, що вказані послуги не надаються відповідачам, так як останні мешкають в квартирі, яка знаходиться в будинку, до якого позивачем ці послуги поставляються і доказів того, що відповідачі не користуються вказаними послугами чи відмовились від них не надано.

Відповідно до вимог ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами і наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до п. 30 «Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної і гарячої води» (далі Правила), затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 21 зазначених Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживанняз розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість за послуги централізованого водопостачання і централізованого водовідведення за період з лютого 2014 року по квітень 2021 року, тобто позовні вимоги заявлено з порушенням строків позовної давності.

Згідно статті 251 ЦК України унормовано поняття строку татерміну. Строком єпевний періоду часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном єпевний моменту часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк татермін можутьбути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, (ст. 252 ЦК України)

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями.

При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк,що визначениймісяцями,спливає увідповідне числоостаннього місяцястроку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця (ст. ст. 253-254 ЦК України).

Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність - три роки.

Згідно статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому змістом статті 263 унормовано вичерпний перелік підстав та строки зупинення перебігу позовної давності, яких у даному випадку не існує.

В силу статті 267 ЦК України унормовано наслідки спливу позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В даному випадку позов позивача зі сплати послуг не є таким, на який за приписами ст. 268 ЦК України не поширюються строки.

Відтак обов`язоквідповідача позамежами строківпозовної давностіє відсутнім повністю і жодні заходи впливу застосовані бути не можуть.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі № 127/25921/16-ц (провадження № 61-38778св18), від 29 січня 2020 року у справі № 375/512/17 (провадження № 61-18151св18), від 11 березня 2020 року у справі № 344/15324/17 (провадження № 61-14227св19), від 08 липня 2020 року у справі № 643/9153/19 (провадження № 61-21760св19).

В силу статті 267 ЦК України унормовано наслідки спливу позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з Постанов Верховного Суду України у справі №3-194гс-14 від 23.12.2014, №3- 23гс14 від 27.05.2014 строки позовної давності обчислюються не з моменту виявлення факту порушення, а з моменту прийняття відповідного рішення або укладення відповідного договору.

Європейський суд з прав людини, наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення; застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№11083/93, 22095,/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого королівства»; п.570 Рішення від 20.03.2011 за Заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

В даній справі позивачу було відомо про порушення його прав, в тому рахунку і в 2014 році, відтак строки позовної давності обчислюються саме з цього моменту.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Стороною відповідача не заявлялись до стягнення судові витрати, у зв`язку із розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 263, 264, 268 ЦПК України, ст. 64, 67 68 ЖК України,ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,«Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених Постановою Кабінету України від 21.07.2005 р. №630,суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, як суду апеляційної інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал», п/р НОМЕР_2 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715, місце знаходження: м. Харків, вул. Шевченко, 2.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія та номер паспорту не відомі, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер паспорту не відомі, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя М.О. Материнко