Рішення

від 30.11.2023 по справі 541/1670/23

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1670/23

№ 2/544/255/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 листопада 2023 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

представників позивача Рубана О.М., Герасимчука А.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборній, 41, цивільну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувсядо судуз позовом,в обґрунтуванняякого зазначив,що в період з 05 вересня 2022 року по 20 жовтня 2022 року у військовій частині НОМЕР_1 проводився внутрішній аудит та аудит відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2022 року.

Під час перевірки було виявлено неналежне виконання своїх службових (посадових) обов`язків колишнім начальником речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , що призвело до незаконних витрат державних ресурсів та коштів.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 248 від 07 листопада 2017 року, ОСОБА_1 , прийняв посаду начальника речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 та з 07 листопада 2017 року приступив до виконання службових обов'язків за посадою.

Згідно наказу командира військовоїчастини НОМЕР_1 (постройовій частині) №290 від 24 грудня 2017 року, ОСОБА_1 справи та посадуздав таз 24грудня 2020 року виключений зі списків особового складу частини НОМЕР_1 .

За результатами аудиторської перевірки встановлено: неналежне виконання службових обов`язків колишнім начальником речової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 по своєчасному доведенню норм забезпечення речовим майном та його видачі при звільненні військослужбовців взаборгованість,що призвелодо незаконних виратресурсів на загальнусуму 3095,76 грн; внаслідок понаднормового нарахування та виплати грошової компенсації начальником речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 були допущені незаконні витрати коштів у розмірі 6019,11 грн ( у тому числі зайво перерахований ПДФО 18% у розмірі 904,17 грн.)

В зв`язкуз неналежним виконанням службових (посадових) обов`язків начальником речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який порушив вимоги керівних документів щодо організації видачі речового майна військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил України було нанесено матеріальну шкоду державі на загальну суму 9114,87 грн.

За результатами проведеного аудиту використання коштів і майна військової частини НОМЕР_1 надано аудиторський звіт від 20 жовтня 2022 року №535/31/3, в якому відображено виявлені надлишки, втрати та нестачі військового майна по службах ресурсного забезпечення.

Відповідно до аудиторського звіту було встановлено, що у 2019 році за роздавальною відомістю від 30.05.2019 № 77 була проведена видача речового майна військовослужбовцям строкової служби (призов осінь - 2017), яке до видачі їм не належало. Солдат ОСОБА_3 (звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2019 № 114) та солдат ОСОБА_4 (звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2019 № 120), за літній період були забезпечені додатковими предметами речового майна після одного року строкової служби. Зазначене стало можливе унаслідок порушень колишнім начальником речової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимог п. 10 розділу III Інструкції з речового забезпечення № 232 та примітки 7 Норми № 1 Норм забезпечення № 232 щодо забезпечення військовослужбовців строкової служби.

Таким чином, внаслідок порушення порядку забезпечення військовослужбовців строкової служби, встановлені незаконні (понаднормові) витрати речового майна на загальну суму 373,56 грн, а саме: фуфайки та труси у кількості 2 к-тів на суму 221,88 грн, шкарпеток літніх трекінгових - 4 пари на суму 151,68 грн.

Крім того, встановлено що солдат строкової служби ОСОБА_4 при звільненні (безпосередньо в день звільнення), був забезпечений костюмом польовим літнім, яким він не був забезпечений вчасно після 1-го року строкової служби та черевиками з високими берцями типу В, які за час проходження строкової служби згідно норм забезпечення він не отримував.

Видане в день звільнення військовослужбовця строкової служби речове майно, завідома було видане не в носіння, а з собою при звільненні, що також підтверджувалось його списанням з обліку підрозділу за відомістю від 31.05.2019 № 78 на вибуття речового майна зі звільненими військовослужбовцями строкової служби.

В свою чергу, вимогами Норми 1 Норм забезпечення № 232, пунктів 9, 10 розділу III Інструкції з речового забезпечення та статей 5.18.2.1., 5.18.2.7. Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України № 300 встановлений порядок забезпечення військовослужбовців строкової служби передбачає видачу речового майна у користування за нормами та на термін носіння (експлуатації) на час проходження служби і не передбачає забезпечення речовим майном, яке не було видане за час проходження строкової служби в заборгованість та напередодні звільнення.

Так, через невиконання своїх службових (посадових) обов`язків, визначених статтею 98 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» та п. 3.2.5. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України № 300, колишній начальник речової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 своєчасно не забезпечив доведення норм забезпечення до військовослужбовця строкової служби та не забезпечив солдата ОСОБА_4 костюмом літнім польовим та черевиками з високими берцями типу В при їх наявній достатній кількості на речовому складі станом на 01.01.2019 року.

Таким чином, встановлено, що неналежне виконання службових (посадових) обов`язків колишнім начальником речової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 по своєчасному доведенню норм забезпечення речовим майном та його видачі при звільненні військовослужбовців в заборгованість, призвело до незаконних (понаднормових) витрат ресурсів на загальну суму 3095,76 грн.

Також було встановлено, що колишнім начальником речової служби військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 була нарахована та виплачена грошова компенсація звільненому наказом від 06.02.2020 № 32, без права носіння військової форми одягу, старшому солдату ОСОБА_5 в повному обсязі (замість визначення її розміру пропорційно часу) у розмірі 38448,70 гривень. Зазначений порядок нарахування застосований невірно, у порушення вимоги п 4 розділу III Інструкції з речового забезпечення № 232.

Визначений під час аудиту справедливий розмір грошової компенсації склав 33425,55 грн, що відображено в Довідці № 3 про вартість речового майна, що належить до видачі старшому солдату ОСОБА_5 .

Таким чином, колишнім начальником речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , внаслідок понаднормового нарахування та виплати грошової компенсації були допущені незаконні витрати коштів у розмірі 6019,11 грн. (у тому числі зайво перерахований ПДФО 18% у розмірі 904,17грн).

Представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, у якому вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що вина ОСОБА_1 в діяннях, описаних у позовній заяві, відсутня, як і відсутні будь-які протиправні дії з боку відповідача, він діяв в межах вимог чинного (на момент виникнення спірних правовідносин) законодавства України, а внутрішній аудит та аудит відповідності фінансово- господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 було проведено поверхнево, без з`ясування усіх фактичних обставин, що призвело до неправильних висновків, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а відтак у задоволені позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Зокрема щодо видачі речового майна солдатам строкової служби ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зазначив: в тексті позовної заяви вказано, що у 2019 році за роздавальною відомістю від 30.05.2019 року №77 була проведена видача речового майна військовослужбовцям строкової служби: солдату ОСОБА_3 та солдату ОСОБА_4 (призов осінь - 2017), яке до видачі їм не належало.

Іншим порушенням, яке ставиться позивачем в провину ОСОБА_1 є те, що останнім, нібито, не було своєчасно забезпечено доведення норм забезпечення до військовослужбовця строкової служби та не забезпечено солдата ОСОБА_4 костюмом літнім польовим та черевиками з високими берцями типу В при їх наявній достатній кількості на речовому складі станом на 01.01.2019 року.

З метоювстановлення безпосередніхпосадових обов`язків ОСОБА_1 як начальникаречової службитилу військовоїчастини НОМЕР_1 на адресу військовоїчастини НОМЕР_1 було направленоадвокатський запитв якому,зокрема,запитувалася належнимчином копіяпосадової інструкціїначальника речовоїслужби тилувійськової частини ОСОБА_1 ,яка діялав періодз 07.11.2017року по24.12.2020року. Листомвійськової частини НОМЕР_1 від 29.08.2023року булоповідомлено, щонадати належнимчином завіренукопію посадовоїінструкції начальникаслужби тилувійськової частини НОМЕР_1 ,яка діялав періодз 07.11.2017року по 24.12.2020 року,не маєможливості взв`язкуз тим,що врезультаті повномасштабноговторгнення ізбройної агресіїросійської федерації24.02.2022року, деяка документація служби тилу військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і вищезазначена інструкція, була знищена.

Додатково повідомлено,що посадоваінструкція начальникаречової службитилу військової частини НОМЕР_1 розробляється відповіднодо керівнихдокументів та законодавстваУкраїни,де визначенообов`язкипосадових осіб,а саме Статутувнутрішньої службиЗбройних СилУкраїни,затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-ХІУ (зі змінами), Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони від 16.07.1997 року №300 (зі змінами) (надалі - Наказ №300).

Згідно п.28розділу IIІнструкції проорганізацію речовогозабезпечення військовослужбовцівЗбройних СилУкраїни вмирний часта особливийперіод,затвердженої наказомМіністерства оборониУкраїни №232від 29.04.2016року тазареєстрованої уМіністерстві ЮстиціїУкраїни 26.05.2016року за№768/28898, офіцери,прапорщики,мічмани, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, а також матроси і старшини строкової служби на кораблях речовим майном забезпечуються безпосередньо речовою службою військової частини, береговоїбази,де знаходятьсяна забезпеченні,а курсантивійськових навчальнихзакладів,сержанти і солдати строковоїслужби -через підрозділивійськових частин (військових навчальних закладів), в яких вони проходять службу (навчаються).

Разом зцим,згідно п.42розділу VНаказу №440,на військовослужбовців,які проходятьвійськову службуза контрактому службізабезпечення військовоїчастини, на підставі атестатавійськовослужбовця оформлюєтьсята ведетьсякартка обліку військового майна особистого користування.

З системногоаналізу вищевказанихнормативно-правовихактів вбачається,що безпосередньоу речовійслужби військовоїчастини ведетьсяоблік військовогомайна особистогокористування тазабезпечуються військовиммайном виключно військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.

В той же час, згідно п. 10 розділу V Наказу №440, облік наявності, руху і якісного (технічного) стану військового майна в підрозділі організовує командир підрозділу. У підрозділі ведуться облікові документи відповідно до переліку облікових документів, що ведуться в підрозділі (додаток 52).

Згідно п.11розділу VНаказу №440,облік військовогомайна (крімбронетанкового озброєння ітехніки,автомобільної технікиі майна,електрогазової технікита майна,засобів інженерногоозброєння ітехніки службипального)ведеться загаломза підрозділу книзіобліку військовогомайна (склад,підрозділ),у якійна кожнийвид військовогомайна виділяється в окремий розділ.

Первинні записиу ційкнизі проводятьсяу відповіднійслужбі забезпечення військової частини і завіряються підписом начальника служби забезпечення. Наступні проводяться командиром підрозділу (матеріально відповідальною особою).

Військове майно,яке виданев користуваннявійськовослужбовцям підрозділу ставиться на облік у книзі обліку військового майна, виданого військовослуж цям.

Отже, відповідальним за облік та своєчасність речового забезпечення військовослужбовців строкової служби є старшина відповідного підрозділу, в нашому ж випадку старшина роти охорони військової частини НОМЕР_1 .

Згідно абз.2п.п.5.18.2.4п.5.18.Наказу №300,саме старшина роти отримує зі складу військової частини, видає особовому складу роти та веде облік речового майна.

Таким чином, з системного аналізу положень вищевказаних нормативно-правових актів вбачається, що відповідальним за дотримання норм по забезпеченню речовим майном військовослужбовців строкової служби є саме старшина відповідного підрозділу військової частини, оскільки саме до його посадових обов`язків відноситься здійснення обліку військового майна, виданого військовослужбовцям на підставі відомостей у відповідній книзі обліку військового майна, виданого військовослужбовцям.

Окремо звертає увагу суду на ту обставину, що додані до позовної заяви документи не містять належних та достатніх доказів того, що військовослужбовці строкової служби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали майно понад встановлені норми, а також відсутні докази, що старшина роти охорони, як посадова особа, яка безпосередньо відповідає за речове забезпечення вищевказаних військовослужбовців, не допустив жодних порушень норм чинного законом України, спричинивши своїми діями матеріальну шкоду військовій частині НОМЕР_1 .

З доданоїкопії аудиторсьогозвіту невбачається можливимвстановити,чи надавалася правоваоцінка діямстаршини ротиохорони в/ч НОМЕР_1 як особи,до посадовихобов"язківякої входитькерування ротнимгосподарством інесення відповідальностіза йогозабезпечення особовогоскладу належнимиматеріальними засобамита чи було це питання об`єктом перевірки взагалі.

Твердження позивача про те, що вимогами Норми 1 Норм забезпечення пунктів 9, 10 розділу III Інструкції з речового майна (Наказ №232) та статей 5.18.2.1, 5.18.2.7. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України №300 не передбачено забезпечення речовим майном, яке не було видане під час проходження військової служби, в заборгованість та напередодні звільнення, є безпідставним.

Так, відповідно до п. 9 розділу II Наказу №232, в редакції, що діяла на виникнення спірних правовідносин, норма отримання речового майна в мирний та особливий період на одного військовослужбовця строкової служби (відмобілізованого) військових частинах установлюється: білизни теплої - 2 комплекти, білизни натільної - 4 комплекти, фуфайок з короткими рукавами (майок) - 4 штуки, трусів - 4 штуки, рушників - 4 штуки, простирадл - 6 штук, наволочок верхніх на подушку - 4 штуки.

Відповідно до п. 10 розділу III Наказу №232, речове майно військовослужбовців строкової служби видається в готовому вигляді за встановленими Нормами. Видача речового майна проводиться після прибуття їх до місця служби і до списків військової частини. Подальша видача речового майна проводиться: предметів особистого користування - після закінчення строків носіння раніше виданих.

Окрімцього,додатком 5до Інструкціїпро організаціюречового забезпеченнявійськовослужбовців ЗбройнихСил Українив мирнийчас таособливий період(пункт10розділу III)визначено перелікпредметів речовогомайна,якими забезпечуютьсявійськовослужбовці строковоїслужби під часїх звільненняз військовоїслужби взапас, відставку або відправлення для складання вступних іспитів у військові навчальні заклади. Зазначене дозволяє прийти до висновку, що на день звільнення солдат ОСОБА_4 мав право на отримання костюму літнього польового, оскільки це прямо передбачено додатком 5 до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період.

З позовної заяви та доданої до неї документів взагалі не вбачається можливим встановити, чи дійсно вищевказані солдати строкової слубжби були забезпечені речовим майном понаднормово, оскільки як вбачається з п. 6 листа військової частини НОМЕР_1 29.08.2023 №1467, книга обліку військового майна знищена.

Вбачається,що підчас проведенняаудиту перевіритиправильність веденняобліку речовогомайна військовослжубовцівстрокової служби, повноту та своєчасність речового забезпечення військовослжубовців строкової служби, було неможливо.

У текстіпозовної заявипозивач,як надоказ наявностів діях ОСОБА_7 порушеньнорм Наказу№232,посилається нароздавальну відомістьвід 30.05.2019 №77,але заналізу даногодокументу взагаліне вбачаєтьсяможливим встановити, якевідношення донього має ОСОБА_1 ,оскільки вказанийвище документмістить підписи,прізвище таініціали тількикомандира підрозділута матеріальноївідповідальної особи,а саме ОСОБА_8 .

В тойже час,позивачем свідомо замовчується та обставина, що видача ОСОБА_1 речового майна, яке в подальшому було видане військовослужбовцям строкової служби роти охорони військової частини НОМЕР_2 , відбулася на підставі поданої старшиною військовоїчастини НОМЕР_1 -Рзаявки від 16.05.2019 року.

Вищевикладеним такожспростовується вина ОСОБА_1 ,в тому,що солдат ОСОБА_4 вчасно небув забезпеченийкостюмом польовимлітнім тачеревиками звисокими берцямитипу В,оскільки,як вжебуло зазначеновище,облік тазабезпечення речовиммайном військовослужбовцівстрокової службивідповідно донорм,визначених чиннимзаконодавством України,відноситься до виключних посадових обов`язків старшини роти охорони в/ч НОМЕР_1 , у зв`язку з чим, позовні вимоги до ОСОБА_1 в цій частині є абсолютно безпідставними та надуманими.

Щодо виплати грошової компенсації солдату ОСОБА_5 . За твердженням позивача, обрахована вартість речового майна була обрахована в повному обсязі замість визначення її розміру пропорційно часу. Вказано, що визначений під час аудиту справедливий розмір грошової компенс становить 33425,55 грн., що відображено у довідці №3 про вартість речового майна, належить до видачі старшому солдату ОСОБА_5 .

З доданих аркушів аудиторського звіту не можливо встановити якими об`єктивними даними керувалися аудитори під час проведення перевірки та визначення «справедливого» розміру грошової компенсації.

Також, напис на довідці №3 від 06.02.2020 року, «33425,55» вчинений невідомою особою, не може вважатися належним та допустимим доказом на підтвердження заявлених позовних вимог.

Окрім цього, звертає увагу суду на ту обставину, що додана до позовної заяви довідка №3 від 06.02.2020 року про вартість речового майна, що належить до вичдачі старшому солдату ОСОБА_5 , також була підписана заступником командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи - начальником фінансово- економічної служби лейтенантом В. Піддубняком.

З вказаного випливає, що начальник фінансово-економічної служби лейтенант В. Піддубняк, виконуючи свої службові (посадові) обов`язки, погодився із правильністю розрахунку грошової компенсації. Начальник фінансово-економічної служби лейтенант В. Піддубняк самоусунувся від виконання своїх службових (посадових) обов`язків, не перевіривши обгрунтованість розрахунку вартості речового майна, та виплатив старшому солдату ОСОБА_5 грошову компенсацію за неотримане речове майно, чим не здійснив контроль за правильним, економним та господарськи доцільним їх витрачанням та тим самим неналежним чином виконав власні службові (посадові) обов`язки та, за обгрунтованості вимог позивача, також має нести відповідальність за, як стверджує позивач, незаконні витрати коштів у розмірі 6019,11 грн. (у тому числі зайво перерахований ПДФО 18% у розмірі 904,17 грн.).

Оскільки позовна заява та додані до неї матеріали не містять взагалі належних та допустимих доказів, які б підтверджували неправильність розрахунку грошової компенсації, виплаченої старшому солдату ОСОБА_5 , наявність в діях ОСОБА_1 порушень, внаслідок яких були допущені незаконні витрати коштів у розмірі 6019,11 грн. (у тому числі зайво перерахований ПДФО 18% у розмірі 904,17 грн.), вважає заявлену вимогу в цій частині такою, що не підлягає задоволенню у зв`язку з її безпідставністю.

У поданій позивачем відповіді навідзив, командуваннявійськової частини НОМЕР_1 вважає,що удіях колишньогоначальника речовоїслужби тилувійськової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ,наявний весьсклад цивільногоправопорушення,а саме: наявністьшкоди -нанесено матеріальнушкоду державіна загальнусуму 9114,87гривень; протиправнаповедінка заподіюванашкоди -неналежне виконанняслужбових (посадових)обов`язків,зумовлене порушеннямвимог нормативно-правових такерівних документів; причинний зв`язок - в результаті неналежного виконані службових (посадових) обов`язків нанесено матеріальну шкоду державі на загальну суму 9114,87 гривень.

Також,зазначає, щонаявність удіях колишньогоначальника речовоїслужби тилувійськової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 цивільного правопорушення,підтверджується такожматеріалами службового розлідування(№9092рвід 28.11.2022)щодо уточненняпричин таумов,що сприяливитраті ресурсівта коштівколишнім начальникомречової служби тилувійськової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 в розмірі3469,32грн.і 6019,11грн.та встановленняступеня вини,проведеного посадовимиособами Військової частини НОМЕР_1 на підставінаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 № 463 від 28.10.2022 . Згідно вищевказаного службового розслідування навіть встановлена форма вини ОСОБА_1 , яка виражається у формі непрямого умислу.

З метоюпідтвердження законностізаявлених позовнихвимог таненалежного виконанняслужбових (посадових)обов`язківколишнім начальникомречової службитилу військовоїчастини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ,командування військовоїчастини НОМЕР_1 повідомляє,що: стаття 82Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України визначає, що начальник служби бригади в мирнийі воєнний час відповідаєза відповіднийвид забезпеченийбригади цієюслужбою;за підготовкупідрозділів бригадивідповідно досвоєї спеціальності; зазабезпечення бригади озброєнням,бойовою таіншою технікоюі матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утриманий в порядку і справності.

Також стаття 98 Статуту внутрішньої служби ЗСУ серед іншого визначає, що: "Начальник речової служби бригади підпорядковується заступникові командира бригади з тилу і є прямим начальником особового складу речової служби бригади. Начальник речової служби бригади відповідає за забезпечення бригади речовим і санітарно- господарським майном за нормами постачання, за банно-пральне обслуговування бригади та індивідуальне припасування обмундирування, взуття особовому складові і зобов 'язаний: своєчасно подавати заявки та організовувати одержання, зберігання та видачу підрозділам бригади речового та санітарно-господарського майна, а також зберігання і видачу табельних технічних засобів виховання; перевіряти не менше ніж один раз на два місяці, відповідно до облікових даних бригади, наявність, стан, категорію та комплектність речового та господарського майна в підрозділах і на складі бригади, а також умови зберігання та ного схоронність; проводити із сержантами із матеріального забезпечення (старшинами) рот заняття щодо зберігання, ремонту речового майна та ведення його обліку; забезпечувати своєчасну видачу обмундирування військовослужбовцям, його пошиття військовослужбовцям офіцерського складу, а також контролювати якість такого пошиття; організовувати через сержантів із матеріального забезпечення (старшин) рот індивідуальне припасування обмундирування та взуття, таврування майна перед видачею його в підрозділи, правильну експлуатацію та ремонт техніки, речового та іншого майна служби".

Також, підпункт 3.2.5 пункту 3.2 розділу 3 Положення № 300 серед іншого визначає, що: начальник речовоїслужби частинивідповідає зазабезпечення частини речовимта господарськиммайном занормами постачання,за утримання та зберігання його в порядку та справності.

Враховуючи вищезазначене,командування військовоїчастини НОМЕР_1 вважає,що відповідачне надавдостатніх доказіввідсутності вдіях колишньогоначальника речовоїслужби тилувійськової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 складу цивільноюправопорушення,викладені доводиу відзиві представника відповідача від 13 вересня 2023 року є безпідставними, підлягають відхиленню в повному обсязі, а тому просить задовільнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив, що твердження представника військової частини НОМЕР_1 про те, що неналежне виконання службових (посадових) обов`язків колишнім начальником речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 не підлягає доказуванню, оскільки вже нібито встановлено аудиторським звітом контролюючого органу, є безпідставним. Проведення внутрішнього аудиту не передбачаєвстановлення наявностів діяхтих чиінших посадовихосіб протиправнихдій, а відтак не може бути належним та допустимим доказом наявності в діях відповідача протиправних дій під час виконання ним покладених на нього службових (посадових) обов`язків. Окремо від вказаного вище аудиторського звіту, як на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 протиправних дій представник позивача посилається на невідомі матеріали службового розслідування №9092р від 28.11.2022 щодо уточнення причин та умов, що сприяли витраті ресурсів та коштів колишнім начальником речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 в розмірі 3469,32 грн. і 6019,11 грн. та встановлення ступеня вини, проведеного посадовими особами військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №463 від 28.10.2022 року. Однак до позовної заяви та відповіді на відзив представником позивача не додано взагалі ані матеріалів службового розслідування, ані довідки про оцінку заподіяної шкоди. Окремо наголошує на тому, що про наявність вищевказаного розслідування ОСОБА_1 не обізнаний взагалі та дізнався про нього тільки з даної справи із заяв по суті спору позивача.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та інших заявах по суті та просили стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 9114,87 гривень.

Відповідач у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, які викладені у поданих ним відзиві та запереченні на відповідь на відзив.

Заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 16 ЦК Українинадано право кожній особі звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно достатті 4 ЦПК Україникожна особа в порядку, встановленомуЦПК України, може звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статті12,81 ЦПК Українирегламентують, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та встановлюють обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно достатті 13 ЦПКсуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Підстави іпорядок притягненнядо матеріальноївідповідальності військовослужбовців,винних узаподіянні шкодидержаві підчас виконанняними обов`язківвійськової служби врегульованоЗаконом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 року.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-ІХ, особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману державі в іншій спосіб; завдання шкоди внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Судом установлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 248 від 07 листопада 2017 року, ОСОБА_1 , прийняв посаду начальника речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 та з 07 листопада 2017 року приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а.с.4).

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №290 від 24 грудня 2017 року, ОСОБА_1 ,справи та посадуздав таз 24грудня 2020 року виключений зі списків особового складу частини НОМЕР_1 (а.с.5).

В період з 05 вересня 2022 року по 20 жовтня 2022 року у військовій частині НОМЕР_1 проводився внутрішній аудит та аудит відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2022 року (а.с.6-10).

Під час перевірки було виявлено неналежне виконання своїх службових (посадових) обов`язків колишнім начальником речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , що призвело до незаконних витрат державних ресурсів та коштів.

Відповідно до аудиторського звіту було встановлено, що у 2019 році за роздавальною відомістю від 30.05.2019 № 77 (а.с.11) була проведена видача речового майна військовослужбовцям строкової служби (призов осінь - 2017), яке до видачі їм не належало. Солдат ОСОБА_3 (звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2019 № 114) (а.с.12) та солдат ОСОБА_4 (звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2019 № 120) (а.с.13), за літній період були забезпечені додатковими предметами речового майна після одного року строкової служби. Зазначене стало можливе унаслідок порушень колишнім начальником речової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимог п. 10 розділу III Інструкції з речового забезпечення № 232 та примітки 7 Норми № 1 Норм забезпечення № 232 щодо забезпечення військовослужбовців строкової служби.

Таким чином, внаслідок порушення порядку забезпечення військовослужбовців строкової служби, встановлені незаконні (понаднормові) витрати речового майна на загальну суму 373,56 грн, а саме: фуфайки та труси у кількості 2 к-тів на суму 221,88 грн, шкарпеток літніх трекінгових - 4 пари на суму 151,68 грн.

Крім того, аудитом встановлено, що солдат строкової служби ОСОБА_4 при звільненні (безпосередньо в день звільнення), був забезпечений костюмом польовим літнім, яким він не був забезпечений вчасно після 1-го року строкової служби та черевиками з високими берцями типу В, які за час проходження строкової служби згідно норм забезпечення він не отримував.

Видане в день звільнення військовослужбовця строкової служби речове майно, завідома було видане не в носіння, а з собою при звільненні, що також підтверджувалось його списанням з обліку підрозділу за відомістю від 31.05.2019 № 78 на вибуття речового майна зі звільненими військовослужбовцями строкової служби (а.с.14).

В аудиторському звіті зазначено, що через невиконання своїх службових (посадових) обов`язків, визначених статтею 98 Закону України Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України та п. 3.2.5. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України № 300, колишній начальник речової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 своєчасно не забезпечив доведення норм забезпечення до військовослужбовця строкової служби та не забезпечив солдата ОСОБА_4 костюмом літнім польовим та черевиками з високими берцями типу В при їх наявній достатній кількості на речовому складі станом на 01.01.2019 року.

Таким чином, встановлено, що неналежне виконання службових (посадових) обов`язків колишнім начальником речової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 по своєчасному доведенню норм забезпечення речовим майном та його видачі при звільненні військовослужбовців в заборгованість, призвело до незаконних (понаднормових) витрат ресурсів на загальну суму 3095,76 грн.

Також було встановлено що, колишнім начальником речової служби військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 була нарахована та виплачена грошова компенсація звільненому наказом від 06.02.2020 № 32 (а.с.15), без права носіння військової форми одягу, старшому солдату ОСОБА_5 в повному обсязі (замість визначення її розміру пропорційно часу) у розмірі 38448,70 гривень. Зазначений порядок нарахування застосований невірно, у порушення вимоги п. 4 розділу III Інструкції з речового забезпечення № 232.

Визначений під час аудиту справедливий розмір грошової компенсації склав 33425,55 грн, що відображено в Довідці № 3 про вартість речового майна, що належить до видачі старшому солдату ОСОБА_5 (а.с.16).

Таким чином, згідно висновку аудиту, колишнім начальником речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , внаслідок понаднормового нарахування та виплати грошової компенсації були допущені незаконні витрати коштів у розмірі 6019,11 грн. (у тому числі зайво перерахований ПДФО 18% у розмірі 904,17грн).

Командування військової частини НОМЕР_1 направило лист № 1919 від 19 грудня 2022 року (а.с.17,18) колишньому начальнику речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з пропозицією відшкодувати завдану матеріальну шкоду в добровільному порядку, яке залишено відповідачем без реагування.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону № 160-ІХ переведення особи до іншого місця служби чи звільнення її з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом. Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 року, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в paзі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.3Закону України«Про матеріальнувідповідальність військовослужбовцівта прирівнянихдо нихосіб зашкоду,завдану державі» підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначенихстаттею 9цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Листом військовоїчастини НОМЕР_1 від 29.08.2023року представника відповідача булоповідомлено, щонадати належнимчином завіренукопію посадовоїінструкції начальникаслужби тилувійськової частини НОМЕР_1 ,яка діялав періодз 07.11.2017року по 24.12.2020 року,не маєможливості взв`язкуз тим,що врезультаті повномасштабноговторгнення ізбройної агресіїросійської федерації24.02.2022року, деяка документація служби тилу військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і вищезазначена інструкція, була знищена (а.с.84-89).

Позивачзазначає,що вказанапосадова інструкція була розроблена у відповідностідо Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року та Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене Наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 р. № 300. Вказує, що відповідачем належним чином не виконувались обов`язки, визначені статтею 98 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» та п. 3.2.5. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 р. № 300 та порушені вимоги п. 4 розділу III Інструкції з речового забезпечення № 232 при нарахуванні та виплаті грошової компенсації речового майна при звільненні військовослужбовця.

Так, відповідно до ст. 98 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-ХІУ (зі змінами), начальник речової служби бригади підпорядковується заступникові командира бригади з тилу і є прямим начальником особового складу речової служби бригади.

На доповнення до вимог, викладених у статтях 82-84, начальник речової служби бригади відповідає за забезпечення бригади речовим і санітарно-господарським майном за нормами постачання, за банно-пральне обслуговування бригади та індивідуальне припасування обмундирування, взуття особовому складові і зобов`язаний:

-своєчасно подавати заявки та організовувати одержання, зберігання та видачу підрозділам бригади речового та санітарно-господарського майна, а також зберігання і видачу табельних технічних засобів виховання;

-перевіряти не менше ніж один раз на два місяці, відповідно до облікових даних бригади, наявність, стан, категорію та комплектність речового та господарського майна в підрозділах і на складі бригади, а також умови зберігання та його схоронність;

-проводити із сержантами із матеріального забезпечення (старшинами) рот заняття щодо зберігання, ремонту речового майна та ведення його обліку;

-забезпечувати своєчасну видачу обмундирування військовослужбовцям, його пошиття військовослужбовцям офіцерського складу, а також контролювати якість такого пошиття;

-забезпечувати підрозділи необхідним інвентарем та інструментом для стрижки волосся, проведення поточного ремонту обмундирування і взуття;

-організовувати щотижня миття в лазні особового складу підрозділів бригади, який розміщується в казармах, та всього особового складу підрозділів бригади, залученого до навчань та занять у полі, забезпечувати його миючими засобами, проводити заміну натільної та постільної білизни і рушників, інструктувати чергового лазні;

-організовувати через сержантів із матеріального забезпечення (старшин) рот індивідуальне припасування обмундирування та взуття, таврування майна перед видачею його в підрозділи, правильну експлуатацію та ремонт техніки, речового та іншого майна служби;

-керувати роботою майстерні та складу речової служби, організовувати поточний ремонт майна та контролювати якість і своєчасність його виконання.

Відповідно до п. 3.2.5 Наказу №300, начальник речової служби частини відповідає за службу і виконує свої обов`язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника речової служби вищого штабу.

Начальник речової служби частини відповідає: за забезпечення частини речовим та господарським майном за нормами постачання, за утримання та зберігання його у порядку та справності; за лазнево-пральне обслуговування частини, індивідуальне припасування обмундирування та взуття особовому складу; за бойову підготовку і виховання підлеглого йому особового складу, військову дисципліну.

Він підпорядкований заступнику командира частини з тилу і є прямим начальником особового складу речової служби частини.

Він повинен, зокрема: своєчасно витребовувати та організовувати одержання, зберігання та видачу підрозділам частини речового та господарського майна, а також зберігання та видачу в підрозділи культурно-освітнього майна; перевіряти забезпеченість речовим майном солдатів, матросів, сержантів, що звільняються в запас; вести облік та звітність у речовій службі частини.

Згідно п.28розділу IIІнструкції проорганізацію речовогозабезпечення військовослужбовцівЗбройних СилУкраїни вмирний часта особливийперіод,затвердженої наказомМіністерство оборониУкраїни №232від 29.04.2016року тазареєстрованої уМіністерстві ЮстиціїУкраїни 26.05.2016 рокуза №768/28898(надалі-Наказ№232),в редакції,що діялана моментвиникнення спірнихправовідносин,офіцери,прапорщики,мічмани, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, а також матроси і старшини строкової служби на кораблях речовим майном забезпечуються безпосередньоречовою службоювійськової частини, берегової бази, де знаходяться на забезпеченні, а курсанти військових навчальних закладів, сержанти і солдати строковоїслужби -через підрозділивійськових частин (військових навчальних закладів), в яких вони проходять службу (навчаються).

Враховуючи викладенесуд дійшоввисновку,що позивачем доказів,які б вказувалина винувідповідачав частиніпорушення порядку видачіречового майнасолдатам строковоїслужби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду не надано. Представник позивачау судовомузасіданні якна підставуповної матеріальноївідповідальності відповідачаза заподіянідержаві збиткипосилався нарезультати службовогорозслідуванням зафактом,яким,з йогослів,було встановленосаме недбалевиконання відповідачем ОСОБА_1 службових обов`язків,а неумисел назнищення,пошкодження,псування,розкрадання,незаконного витрачаннявійськового майнаабо вчиненняінших умиснихпротиправних дій,тому судне вбачаєпідстав дляпокладення навідповідача матеріальноївідповідальністі уповному розмірішкоди. Увідповіді на відзив представникпозивача посилаєтьсяна встановлення вході службового розслідування форми вини ОСОБА_1 , яка виражається у формі непрямого умислу. Однак матеріалів службового розслідування позивач суду не надав та в чому полягав непрямий умисел відповідача на заподіяння шкоди представник позивача у судовому засіданні не пояснив.

Крім того,згідно абз.2п.п.5.18.2.4п.5.18.Наказу №300,саме старшинароти отримуєзі складувійськової частини,видає особовомускладу ротита ведеоблік речовогомайна.Матеріали справине містятьналежних тадостатніх доказівтого,військовослужбовці строковоїслужби: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали речове майнопонад встановленінорми.З долученого витягу заудиторсього звітуне вбачаєтьсяможливим встановити,чи надавалася оцінкадіям старшинироти охоронив/ч НОМЕР_1 як особи,до посадовихобов"язків якоговходить керуванняротним господарствомі несеннявідповідальності зайого зазабезпечення особовогоскладу належнимиматеріальними засобами.Згідно п.58розділу VІнструкції зобліку військового майнау ЗбройнихСилах України,затвердженої наказомМіністерства оборони від17.08.2017№440, підчас звільненняу запасвійськовослужбовців строковоїслужби атестатвійськовослужбовця невиписується. Видане їм речове майно знімається з обліку підрозділу, служби забезпечення та фінансової служби військової частини за роздавальною (здавальною) відомістю, яка оформлюється на підставі переліку предметів речового майна, яким забезпечуються військовослужбовці строкової служби під час їх звільнення з військової служби в запас, визначеногоІнструкцією про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року№ 232, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 року за № 768/28898.

На адвокатськийзапит представника відповідачанадати належнимчином завіренівитяги зкниги військовогомайна,виданого військовослужбовцямстрокової службироти охорони військової частини НОМЕР_2 ,солдатам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , керівництво військовоїчастини НОМЕР_1 повідомило пронеможливість надання вказаноїкопії у зв 'язкуз тим,що врезультаті повномасштабноговторгнення тазбройної агресії російської федерації 24.02.2022 року, деяка документація роти охорони військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і вищезазначена книга знищена (а.с.84-89).

Видача ОСОБА_1 речового майна, яке в подальшому було видане військовослужбовцям строкової служби роти охорони військової частини НОМЕР_1 , відбулася на підставі поданої старшиною військовоїчастини НОМЕР_1 -Рзаявки від 16.05.2019 року (а.с.90).

На виконання поданої заяви ОСОБА_1 , згідно накладної №68/68 від 17.05.2019 року, було видане наступне речове майно: кашкет польовий - 13 шт., костюм літній польовий - 26 к-т., черевики з високим берцем типу В (літні) - 29 пар, фуфайка з коротким рукавом - 55 шт., труси - 55 шт., шкарпетки літні трекінгові - 76 шт. А в подальшому, згідно накладної №75/75 від 28.05.2019 року, було видано додатково 12 комплектів костюму літнього польового (а.с.91,92)

Аудитом встановлено щосолдат строковоїслужби ОСОБА_4 при звільненні(безпосередньов деньзвільнення),був забезпеченийчеревиками звисокими берцямитипу В, щопідтверджувалось йогосписанням зобліку підрозділуза відомістювід 31.05.2019№ 78 навибуття речовогомайна зізвільненими військовослужбовцямистрокової служби(а.с.14).Водночас,роздавальна відомість від 30.05.2019 № 77 (а.с.11) даних про видачу йому вказаних черевиків не містить. Вказані документи, які підписані командиром підрозділу ОСОБА_9 . Телешуном, містять суперечності, яким даними аудиторського звіту не була дана відповідна оцінка.

Таким чином позивач не довів, що саме внаслідок протиправної умисної поведінки відповідача ОСОБА_1 було завдано шкоди державі на загальну суму 3095,76 грн.

Отже, висновок позивача щодо наявності вини відповідача у заподіянні шкоди державі у вигляді безпідставного та понаднормового витрачання військового майна є не доведеним належними та допустимими доказами, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо матеріальної відповідальності відповідача в частині здійснення надлишковихвиплат грошовихкоштів грошової компенсації солдату ОСОБА_5 , вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.4 Роздіду ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерство оборони України №232 від 29.04.2016 року та зареєстрованої у Міністерстві Юстиції України 26.05.2016 року за №768/28898 військовослужбовці,які звільняютьсяв запасабо відставку,за їхбажанням отримуютьречове майно,яке небуло отриманепід часпроходження служби,або грошовукомпенсацію занього,виходячи іззакупівельної вартостітакого майна. Особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу (крім курсантів ВВНЗ, військовослужбовців строкової служби та військових ліцеїв), які проходили військову службу, нарахування заборгованості здійснюється: під час звільнення в запас без права носіння військової форми одягу за речове майно пропорційно часу, який минув з настання права на отримання цього майна до дня виключення зі списків військової частини.

У судовому засіданні представник позивача навів обґрунтоване роз`яснення розрахунку грошової компенсації вартості речового майна, що належала до видачі солдату ОСОБА_5 , яке відповідачем не було спростоване.

Посилання відповідача на те, що солдат ОСОБА_10 був звільнений із служби за станом здоров`я, тому згідно абзацу 9 указаного пункту Інструкції у разі дострокового звільнення осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, у зв`язку із скороченням штатів, хворобою та іншими випадками таке утримання не проводиться, на думку суду є безпідставним. Оскільки вказаний припис відсилає до абзацу 8 указаного пункту, за яким у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби. Зазначена норма указує на порядок утримання з військовослужбовця вартості виданих йому предметів речового майна, а не порядку компенсації вартості речового майна, що належало йому до видачі, але не було видане.

Також є безпідставнимидоводами відповідача проте,що довідка№3від 06.02.2020року провартість речовогомайна,що належитьдо виплатистаршому солдату ОСОБА_5 ,також булапідписана заступникомкомандира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічноїроботи -начальником фінансово-економічної службилейтенантом ОСОБА_11 ,який погодився ізправильністю розрахункугрошової компенсації,тому такожповинен нестивідповідальність за сприченушкоду.Умовами притягненнядо матеріальноївідповідальності військовослужбовця є,зокрема, протиправнаповедінка особиу зв`язкуз невиконаннямчи неналежнимвиконанням неюобов`язків військовоїслужби абослужбових обов`язків. Обов`язок начальника фінансової служби частини перевіряти підзвітних осіб частини не зводиться до детальної перевірки правильності нарахувань компенсації особами, до прямих обов`язків яких належить вказане нарахування.

Тому доводи позивача щодо наявності вини відповідача у заподіянні шкоди державі шляхом здійснення надлишкових виплат грошових коштів в сумі 6019,11 грн є доведеним та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,265, 279 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодуваннямайнової шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає в АДРЕСА_1 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) майнову шкоду в розмірі 6019 (шість тисяч дев`ятнадцять) грн 11 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення судуможе бутиоскаржено доПолтавського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.Учасник справи,якому повнерішення судуне буливручені удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.12.2023.

Головуюча- О. О. Сайко