Постанова

від 29.11.2023 по справі 638/17802/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 638/17802/17

провадження № 61-11872св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Марченко Олександр Михайлович,

стягувач: ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова, у складі судді Рибальченко Л. М., від 08 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів:

Тичкової О. Ю., Кругової С. С., Пилипчук Н. П., від 10 червня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі -державний виконавець) Марченко О. М.

2. Скарга мотивована тим, що на виконані у Київському ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавчий лист № 638/17802/17 від 11 вересня 2020 року, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення із ОСОБА_1 1 249 520,58 грн.

3. 17 вересня 2020 року державним виконавцем Марченко О. М. винесено постанову про арешт майна боржника - частки учасника засновника, кінцевого бенефіціарного власника в товаристві з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «С-ТРАНС».

4. ОСОБА_1 зазначав, що не є ні учасником, ні засновником вказаного товариства та відповідно не має частки в цьому товаристві, у зв`язку із чим просив суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Марченка О. М. в частині накладення арешту на майно, а саме на - частку учасника засновника, кінцевого бенефіціарного власника в ТОВ «С-ТРАНС»;

- зобов`язати державного виконавця Марченка О. М. скасувати постанову від 17 вересня 2020 року про арешт майна боржника, якою накладено арешт

на частку учасника засновника, кінцевого бенефіціарного власника в

ТОВ «С-ТРАНС».

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

5. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня

2020 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду

від 10 червня 2021 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено.

6. Визнано неправомірними дії державного виконавця Марченка О. М. в частині накладення арешту на майно, що належить боржнику: частку учасника засновника, кінцевого бенефіціарного власника в ТОВ «С-ТРАНС». Зобов`язано державного виконавця Марченка О. М. скасувати постанову від 17 вересня 2020 року про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно боржника: частку учасника засновника, кінцевого бенефіціарного власника в ТОВ «С-ТРАНС».

7. Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 не є учасником ТОВ «С-ТРАНС».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

9. У липні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня

2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня

2021 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Дзержинського районного суду м. Харкова матеріали справи.

11. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_3, суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.

12. У вересні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

13. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

15. Вказує, що правомочності бенефіціарного власника відповідають правомочності власника фактичного, а визначення бенефіціарної власності в законодавстві України використовується власниками для спрощенням оподаткування та не може бути перешкодою у визначені фактичної власності фізичної особи.

16. Вважає, що оскарження боржником дій державного виконавця підтверджує наявність у нього майнових прав в ТОВ «С-ТРАНС».

17. Зауважує, що після розгляду скарги у суді першої інстанції боржник позбувся своє частки у власності ТОВ «С-ТРАНС» на підставі правочину, який наразі оскаржується.

18. Звертає увагу, що у цій справі апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, вже визнавав та встановлював належність майна боржника з подібною формою власності, а саме через опосередковане володіння компанією «ІНМІЛККО ПЛС» (постанова Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року).

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

19. 13 серпня 2021 року державний виконавець Марченко О. М. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки всупереч вимог частини четвертої

статті 395 ЦПК України до відзиву не додані докази надсилання його копії

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

20. 31 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Павлов Є. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Вважає, що суди дійшли правильного висновку про відсутність у боржника права власності на частку ТОВ «С-ТРАНС». Крім того, просить прийняти відзив поданий зпропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року, посилаючись на те, що ухвалу про відкриття касаційного провадження із копією касаційної скарги ОСОБА_1 отримав лише 26 серпня 2021 року.

21. З огляду на дату вручення ОСОБА_1 ухвали про відкриття касаційного провадження і копії касаційної скарги та час необхідний для складання відзиву, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк на подання відзиву до 31 серпня 2021 року та прийняти вказаний відзив.

Фактичні обставини справи

22. У Київському ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на виконанні знаходиться виконавчий лист

№ 638/17802/17 від 11 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1 249 520,58 грн

23. 14 вересня 2020 року державним виконавцем Марченко О. М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 за вказаним виконавчим листом.

24. 17 вересня 2020 року державний виконавець Марченко О. М. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виніс постанову про арешт майна боржника, якою наклав арешт на майно ОСОБА_1 , а саме частку учасника засновника кінцевого бенефіціарного власника в ТОВ «С-ТРАНС», в межах суми звернення стягнення (з урахуванням виконавчого збору)

1 374 472,63 грн та зобов`язав ТОВ «С-ТРАНС» протягом 30 днів надати відомості необхідні для розрахунку вартості частки боржника.

25. Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «С-ТРАНС» (ЄДРПОУ 25466691) є компанія «ІНМІЛККО ПЛС», з розміром внеску до статутного фонду 7 178 125 грн, що складає 100% від загального розміру статутного капіталу товариства, а

ОСОБА_1 є одним із кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «С-ТРАНС» та здійснює опосередковане бенефіціарне володіння через компанію нерезидента -компанію «ІНМІЛККО ПЛС».

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

26. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

28. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

29. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

30. Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

31. За змістом статті 451 ЦПК України встановлено, що уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

32. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

33. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

34. Відповідно до частин першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

35. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

36. За змістом статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

37. Відповідно до статті 531 Закону України «Про виконавче провадження» особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

38. Згідно з частинами першою, другою статті 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов`язання іншої особи. Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті.

39. Частиною першою статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

40. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

41. Кінцевим бенефіціарним власником є:

для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

для інших подібних правових утворень -особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

42. Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше

25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

43. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше

25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

44. При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого прав

45. У розглядуваній справі ОСОБА_1 оскаржує постанову державного виконавця Марченко О. М. від 17 вересня 2020 року щодо накладення арешту на майно боржника.

46. За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що на момент прийняття оскарженої постанови державного виконавця засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «С-ТРАНС» (ЄДРПОУ 25466691) була компанія «ІНМІЛККО ПЛС», з розміром внеску до статутного фонду

7 178 125 грн, що складало 100% від загального розміру статутного капіталу товариства. При цьому ОСОБА_1 був одним із кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «С-ТРАНС» і здійснював опосередковане бенефіціарне володіння через компанію нерезидента -компанію «ІНМІЛККО ПЛС».

47. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що на момент виникнення спірних правовідносин засновником та єдиним учасником ТОВ «С-ТРАНС» була компанія «ІНМІЛККО ПЛС», розмір частки якої складав 100% статутного капіталу товариства, дійшли загалом обґрунтованого висновку про те, що накладення арешту на майно постановою державного виконавця

від 17 вересня 2020 року не відповідало вимогам статті 531 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

48. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і значною мірою зводяться до необхідності переоцінки доказів.

49. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

50. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

51. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija

v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

52. Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

53. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

55. Верховний Суд, переглянувши ухвалу Дзержинського районного суду

м. Харкова від 08 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня

2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович