Постанова

від 06.12.2023 по справі 761/21985/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 761/21985/18

провадження № 61-9652св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Прилуцька Ніна Миколаївна, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Стрижеуса А. М.,

від 09 травня 2023 року.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Діамантбанк», ТОВ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна О. О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський В. С., про визнання договору таким, що діє, зобов`язання вчинити дії та визнання права власності.

2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що сторони у справі з вересня 2007 року перебували у правовідносинах з приводу фінансування, управління та будівництва житлового будинку, який є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 . Будівництво було організовано забудовником ЗАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», правонаступником якого є ПрАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», фінансування будівництва здійснювалося банком - АБ «Діамант», правонаступником якого є ПАТ «Діамантбанк», за рахунок коштів, отриманих в управління від довірителів, в тому числі за рахунок коштів, отриманих від ОСОБА_1 .

3. Позивака зазначала, що за умовами договору про порядок фінансування будівництва житлового будинку, укладеного 18 вересня 2007 року між банком та забудовником, банк замовив, а ПАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» зобов`язався збудувати у строк до 01 липня 2010 року об`єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та в подальшому передати об`єкти інвестування довірителям.

4. У свою чергу, 22 квітня 2008 року між банком та нею було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва, за умовами якого довіритель зобов`язалася передати у довірчу власність банку власні кошти з метою отримання в майбутньому у власність об`єкту інвестування - квартири, площею 134 кв. м, що є складовою частиною об`єкта будівництва.

5. Позивачка вказувала, що за період з 22 квітня 2008 року по 25 березня 2011 року внесла на рахунок банку грошові кошти в загальній сумі 1 935 191, 99 грн, що відповідає вартості частини об`єкта інвестування, а саме 92,17 кв. м.

6. Незважаючи на укладену між банком та довірителем додаткову угоду щодо зміни строку виконання зобов`язання в частині будівництва та введення житлового будинку в експлуатацію не пізніше 01 січня 2012 року, будинок було введено в експлуатацію лише 02 грудня 2014 року.

7. ОСОБА_1 вказувала, що жодного повідомлення про введення об`єкта будівництва в експлуатацію ані від забудовника, ані від управителя ФФБ на її адресу не надходило, як і пропозиції щодо здійснення взаємних остаточних розрахунків. Натомість, замість видачі їй, як довірителю, довідки про право на набуття у власність об`єкта інвестування, банк в односторонньому порядку припинив дію договору про участь у ФФБ.

8. Позивачка вказувала, що на час звернення до суду фонд фінансування будівництва не функціонує, тоді як уповноважена особа на ліквідацію

ПАТ «Діамантбанк» зобов`язана вчинити дії щодо передачі такого фонду іншій фінансовій установі. Разом з тим, жодних дій, направлених на виконання зобов`язань банку щодо виконання функцій ФФБ, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не вчиняє. За умов, коли банком не виконано зобов`язання в частині передання їй у власність об`єкта інвестування, позивачка вважала, що договір про участь у ФФБ діє, а тому, на її думку, заявлені вимоги про зобов`язання ПАТ «Діамантбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб видати довідку про право ОСОБА_1 на набуття у власність частини об`єкта інвестування, зобов`язання ПрАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» підписати із ОСОБА_1 акт прийняття-передачі закріпленої за нею частини об`єкта інвестування та визнання за нею права власності на частину об`єкта інвестування є правильним і ефективним способом відновлення її порушеного права.

9. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила: визнати договір про участь у фонді фінансування будівництва № ФОТОН/D25 від 25 квітня 2008 року, таким, що діє; зобов`язати ПАТ «Діамантбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб видати довідку про право ОСОБА_1 на набуття у власність об`єкта фінансування, закріпленого за нею у розмірі 92,17 кв. м, у житловому будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ; зобов`язати ПрАТ «КЗСМ «Фотон» підписати із ОСОБА_1 акт прийняття-передачі закріпленого за нею об`єкта інвестування у розмірі 92,17 кв. м.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

10. РішеннямШевченківського районного суду міста Києва у складі судді Пономаренко Н. В. від 15 грудня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлені обставини справи свідчать про відсутність підстав для визнання договору про участь у ФФБ таким, що діє, адже ПАТ «Діамантбанк», відмовляючись від договору про участь у ФФБ на підставі порушення позивачем графіку внесення коштів до ФФБ, за попередньою згодою ПрАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», та відкріплюючи від позивача об`єкт інвестування, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та на підставі умов договору про участь у ФФБ. Не розрахувавшись за об`єкт інвестування в повному обсязі, позивачка не набула права на отримання від банку довідки про участь у ФФБ та, відповідно, на отримання об`єкта інвестування за актом приймання-передачі від ТОВ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» і оформлення прав власності на об`єкт інвестування. Внесення позивачкою часткової оплати за договором про участь у ФФБ не надає їй права на отримання у власність частини об`єкту інвестування (квартири) пропорційно кількості закріплених за ним вимірних одиниць інвестування, оскільки вказане не передбачено ані Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ані умовами договору про створення ФФБ, договору про участь у ФФБ, правилами ФФБ.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

12. Постановою Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2022 року змінено, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки не провівши повний розрахунок за об`єкт інвестування, ОСОБА_1 не набула права на отримання від банку довідки про участь у ФФБ та права на отримання об`єкту інвестування за актом приймання-передачі від забудовника і оформлення прав власності на об`єкт інвестування. Внесення позивачкою часткової оплати за договором про участь у ФФБ не надає їй права на отримання у власність частини об`єкту інвестування (квартири) пропорційно кількості закріплених за нею вимірних одиниць об`єкту інвестування, оскільки вказане не передбачено ані Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ані умовами договору про створення ФФБ, договору про участь у ФФБ, правилами ФФБ. Крім того, кошти, які передавалися позивачем в управління банку, повернуті останнім позивачці шляхом внесення на депозит нотаріуса.

14. Змінюючи мотиви рішення суду першої інстанції апеляційний суд вказав, що оскільки строк дії договору сплинув через два місяці після введення будинку в експлуатацію (02 лютого 2015 року), то не мають правового значення доводи апеляційної скарги щодо порушення банком у 2018 році (тобто майже через три роки після закінчення строку дії договору) умов пункту 6.5 нечинного договору, яким передбачався порядок реалізації банком права припинення управління майном та відкріплення об`єкту інвестування.

Узагальнені доводи касаційної скарги

15. 29 червня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Прилуцька Н. М., через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

16. Підставами касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Додатково посилається на порушення строків розгляду справи та застосування нерелевантної практики Верховного Суду.

17. Заявниця зазначає, що лист ПАТ «Діамантбанк» від 24 жовтня 2016 року за № 13338/50.4/78-08, яким нібито повідомлялося про відмову від договору про участь у ФФБ, вона не отримувала. Так само вона не отримувала лист

від 22 листопада 2016 року за № 15035/50.4/78-2, яким нібито банк повідомляв її про перерахування грошових коштів, які підлягають поверненню їй, у зв`язку із припиненням договору про участь у ФФБ. За вказаних умов, внаслідок недотримання порядку повідомлення про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будівництва та повідомлення банком про відмову від договору про участь у ФФБ, договір про участь у ФФБ є укладеним та таким, що підлягає виконанню, а дії банку, направлені на його припинення, є такими, що суперечать чинному законодавству України.

18. Заявниця стверджує, що при вирішенні спору судами неправильно застосовано положення статей 252, 253, 254 ЦК України щодо строку дії договору про участь у ФФБ, з урахуванням додаткової угоди № 2, якою внесено зміни у частині строку виконання зобов`язання забудовником. Термін дії договору про участь у ФФБ визначено пунктом 10.3, яким сторони погодили, що договір діє протягом всього терміну виконання сторонами взаємних зобов`язань. Позивачка також вказує на те, що вона частково розрахувалася за об`єкт інвестування, передавши у довірчу власність банку кошти у розмірі 1 935 191, 99 грн, що еквівалентно 92,17 кв. м із закріплених за нею

134, 52 кв. м.

19. Також заявниця зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що: банком приймалося у належній формі рішення про відмову від договору (письмовий договір за підписом обох сторін); попередження позивачки про припинення договору, яке матиме місце на п`ятнадцятий робочий день з дати повідомлення банком довірителя про відмову від договору; банком повернуто кошти позивачці, що були передані нею як довірителем у довірчу власність.

20. Позивачка звертає увагу на те, що апеляційним судом не було застосовано до спірних правовідносин положення статті 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», не встановлено, чи зобов`язаний управитель ФФБ повідомити кожного довірителя про введення об`єкта в експлуатацію, якщо такої вимоги немає у договорі про ФФБ, та у який спосіб.

21. Також позивачка вказує на те, що жодних претензій з приводу порушення нею графіку передачі коштів у довірчу власність банку, останній не висував. У зв`язку із порушенням забудовником строків будівництва та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будівництва, неповідомлення банком довірителя після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будівництва про фактичну загальну площу об`єкта інвестування вона була позбавлена можливості розрахуватися за об`єкт інвестування у повному обсязі саме з вини відповідачів.

22. Доводи касаційної скарги містять аргументи про неможливість повернення сплачених грошових коштів а також про те, що тривалість розгляду справи судами не відповідає розумному строку розгляду судової справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

23. Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 761/21985/18.

24. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

25. У поданому відзиві на касаційну скаргу ЗАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» вказує, що суди дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Позивачка неодноразово порушувала графік передачі коштів у довірчу власність

ПАТ «Діамантбанк». Внаслідок неналежного виконання позивачкою своїх обов`язків за укладеним договором про участь у ФФБ управитель за письмовим погодженням із забудовником припинив договір участі у ФФБ. Внесення

ПАТ «Діамантбанк» коштів у розмірі 2 339 187, 57 грн у депозит нотаріуса є належним виконанням обов`язку з повернення позивачці коштів у повному обсязі, що були передані у довірчу власність ПАТ «Діамантбанк» відповідно до договору про участь у ФФБ. Позивачка повідомлена належним чином про припинення договору про участь у ФФБ у спосіб, передбачений договором.

26. У поданих поясненнях ПАТ «Діамантбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» зазначає про початок процедури виведення ПАТ «Діамантбанк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27. 18 вересня 2007 року між АБ «Діамант», правонаступником якого є

ПАТ «Діамантбанк», та ЗАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», правонаступником якого є ПрАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», було укладено договір № ФОТОН/ПР.ПЕР-42 про порядок фінансування будівництва житлового будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по АДРЕСА_1.

28. Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору банк замовив забудовнику, яким є ПАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», збудувати об`єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати об`єкти інвестування довірителям на умовах, визначених Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та правилами ФФБ.

29. За умовами пункту 4.1.1 банк залучає кошти для фінансування будівництва об`єкту будівництва від довірителів на підставі укладених з ними договорів про участь у ФФБ.

30. 22 квітня 2008 року між АТ «Діамант», правонаступником якого є

ПАТ «Діамантбанк», та ОСОБА_1 було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва № ФОТОН/D25, за умовами якого довіритель, яким є позивач, зобов`язався передати банку у довірчу власність власні кошти з метою отримання у майбутньому у власність об`єкт інвестування: квартири на

2 поверсі у житловому будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 , запланована загальна площа такої квартири - 134, АДРЕСА_2 вимірних одиниць об`єкту інвестування.

31. Відповідно до пункту 3.2.1 договору про участь у ФФБ позивачка мала право передати загальну суму у довірчу власність банку в день укладення цього договору або передавати її у довірчу власність банку частинами згідно з графіком, що міститься додатку 3 до договору про участь у ФФБ, у строк не пізніше 27 грудня 2009 року.

32. У свою чергу, як передбачено пунктом 6.4 договору про участь у ФФБ, банк має право відмовитися від цього договору виключно за попередньої письмової згоди. В разі відмови від цього договору, останній зобов`язаний письмово повідомити про це довірителя не менш, ніж за 90 календарних днів до припинення договору. В цьому разі кошти, що були передані в довірчу власність банку у відповідності до цього договору, банк зобов`язаний повернути довірителю в повному обсязі в день припинення цього договору. Положення цього пункту не застосовуються в разі, якщо відмова банку від цього договору викликана порушенням довірителем графіку передачі коштів у довірчу власність банку.

33. Крім того, за умовами пункту 6.5 договору про участь у ФФБ у разі навіть одноразового порушення довірителем графіку передачі коштів в довірчу власність банку, останній має право, за попередньої письмової згоди замовника будівництва (забудовника), відмовитися від цього договору, попередивши про це довірителя не пізніше, ніж за 15 робочих днів до дня розірвання цього договору. В цьому разі, кошти, що були передані у довірчу власність банку у відповідності до цього договору, банк зобов`язаний повернути довірителю в повному обсязі в день припинення цього договору. Датою припинення цього договору є 15-тий робочий день з дати повідомлення банком довірителя про відмову від цього договору. В разі повідомлення довірителя про відмову банку від цього договору шляхом надіслання йому листа поштою, датою припинення цього договору є 15-тий робочий день з дати направлення довірителю такого листа.

34. Відповідно до свідоцтва про участь у ФФБ виду А до договору про участь у ФФБ, виданого банком 25 березня 2011 року, позивачка розрахувалася за об`єкт інвестування частково на загальну суму 1 935 191, 99 грн, кількість сплачених та закріплених за позивачем, як довірителем ФФБ, вимірних одиниць об`єкту інвестування становить 92,17 кв. м (запланована загальна площа об`єкту інвестування - 134, 52 кв. м).

35. Апеляційним судом також було встановлено, що в порушення умов договору про участь у ФФБ об`єкт будівництва не був збудований та введений в експлуатацію в погоджений сторонами строк.

36. 19 жовтня 2010 року між ПАТ «Діамантбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до договору про участь у ФФБ № ФОТОН/D25, якою змінено строк закінчення будівництва та введення його в експлуатацію, а саме не пізніше 01 січня 2012 року. Однак будівництво об`єкта будівництва було закінчено в листопаді 2014 року.

37. 02 грудня 2014 року на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 20 листопада 2014 року, видано сертифікат серія IY № 165143360021, який засвідчує відповідність закінченого будівництва житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями по

АДРЕСА_1 .

38. Зі змісту листа ПАТ «Діамантбанк» від 24 жовтня 2016 року за № 13338/50.4/78-08, адресованого позивачці та отриманого нею, встановлено, що у зв`язку з невиконанням позивачкою своїх зобов`язань за договором

від 22 квітня 2008 року в частині оплати повної вартості об`єкта інвестування банком, за попередньою згодою з ПрАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» від 21 липня 2016 року, було прийнято рішення про припинення договору та відкріплення від позивачки, як довірителя, закріпленого за нею об`єкту інвестування D 25, у зв`язку з порушенням графіку передачі коштів у довірчу власність банку.

39. Листом від 22 листопада 2016 року за № 15035/50.4/78-2 банк повідомив позивачку про перерахування грошових коштів, які підлягають поверненню позивачці у зв`язку з припиненням договору про участь у ФФБ, на депозит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Войтовського В. С. та порядок їх отримання.

40. Вказані обставини також підтверджуються листом приватного нотаріуса Войтовського В. С. від 09 грудня 2016 року за вих. № 1424/1/02, адресованим позивачці.

41. Крім того, у листі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна О. О. від 16 травня 2018 року за № 901/012 зазначено, що управитель за письмовим погодженням із забудовником, припинив договір про участь у ФФБ № ФОТОН/D25 від 22 квітня 2008 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

42. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

43. Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

44. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

45. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

46. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

47. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

48. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

49. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

50. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

51. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

52. У частини першої статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

53. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

54. Відповідно до статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» фонд фінансування будівництва - це кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах правил фонду та договорів про участь у ФФБ.

55. Правила фонду - це система норм, затверджена та оприлюднена управителем цього фонду, якої мають дотримуватися всі суб`єкти системи фінансово-кредитних механізмів будівництва житла для досягнення мети управління майном, визначеної установником управління, що повинні відповідати вимогам цього Закону.

56. Відкріплення об`єкта інвестування від довірителя - припинення правовідносин, встановлених між управителем ФФБ та довірителем стосовно закріпленого за довірителем об`єкта інвестування, в результаті чого довіритель втрачає право вимоги на цей об`єкт інвестування з поверненням йому внесених коштів у порядку, встановленому цим Законом

57. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», управитель ФФБ надає забудовнику перелік довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об`єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителями від управителя майнових прав на ці об`єкти інвестування, і повідомляє кожного довірителя про введення об`єкта будівництва в експлуатацію, а на письмову вимогу довірителя надає йому копію відповідного акта.

58. На підставі даних щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування довіритель за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування здійснює остаточні розрахунки з управителем ФФБ та отримує в управителя ФФБ в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ довідку за встановленою формою. Ця довідка є документом, що підтверджує право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.

59. Отриману від управителя ФФБ довідку про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування довіритель надає забудовнику для подальшої державної реєстрації за довірителем права власності на закріплений за ним об`єкт інвестування.

60. Державна реєстрація права власності на житло здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок. Органи, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводять державну реєстрацію права власності довірителя на об`єкт інвестування на підставі довідки про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування.

61. Для проведення державної реєстрації права власності на закріплений за довірителем об`єкт інвестування забудовник та довіритель підписують складений забудовником акт прийняття-передачі об`єкта інвестування.

62. Частиною дванадцятою статті 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що у разі якщо довіритель виконав усі зобов`язання перед управителем ФФБ, але протягом двох місяців після введення об`єкта будівництва в експлуатацію без поважних причин не підписує акт прийому-передачі закріпленого за ним об`єкта інвестування і не подав у письмовій формі свої зауваження щодо невиконання забудовником своїх зобов`язань по об`єкту будівництва та об`єкту інвестування відповідно до статті 19 цього Закону, управління майном припиняється та управитель відкріплює від довірителя об`єкт інвестування і всі закріплені за ним вимірні одиниці цього об`єкта інвестування.

63. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

64. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

65. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

66. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого частково погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачка не довела належними доказами неправомірності дій відповідачів. У зв`язку із не проведенням повного розрахунку за об`єкт інвестування позивачка не набула права на отримання від банку довідки ФФБ про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування та, відповідно, права на отримання об`єкта інвестування за актом приймання-передачі від ТОВ «КЗСМ «Фотон» і в подальшому оформлення права власності на об`єкт інвестування.

67. Позивачка не заперечувала, що вона частково розрахувалася за об`єкт інвестування, передавши в довірчу власність банку кошти в загальній сумі

1 935 191, 99 грн. Кількість закріплених за позивачкою вимірних одиниць об`єкту інвестування складала 92,17 вимірних одиниць об`єкту, водночас за умовами договору про участь у ФФБ запланована загальна площа об`єкту інвестування становить 134, 52 вимірних одиниць об`єкту.

68. Положеннями Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», а також умовами договору про створення ФФБ, договору про участь у ФФБ, правилами ФФБ не передбачено права позивачки на отримання у власність частини об`єкту інвестування (квартири) пропорційно кількості закріплених за нею вимірних одиниць інвестування у разі внесення нею часткової оплати за договором про участь у ФФБ.

69. Судами також встановлено та не спростовано позивачкою, що кошти, які передавалися нею в управління банку, були повернуті банком позивачці шляхом внесення на депозит нотаріуса у зв`язку із одностороннім розірванням договору, що було передбачено його умовами.

70. Оскільки договір про участь позивачки у ФФБ було припинено у відповідності до умов договору, а банком було здійснено відповідні дії щодо повернення коштів, які були внесенні позивачкою на виконання умов інвестиційного договору, вимога позивачки про зобов`язання видати довідку про право на набуття у власність квартири, підписання акту прийняття-передачі та визнання права власності, яке стосується не конкретного об`єкту нерухомого майна, а його частини, до задоволення не підлягають.

71. Змінюючи мотиви рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд надав належну оцінку доводам апеляційної скарги, зокрема щодо строку дії укладеного договору про участь у ФФБ.

72. Вказаним вище обставинам надана належна оцінка судом апеляційної інстанції враховуючи доводи апеляційної скарги, які є подібними доводам касаційної скарги.

73. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

74. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на правильність висновку про відмову у задоволенні позовних вимог не впливають.

75. Колегія суддів, надаючи оцінку оскарженому судовому рішенню на предмет законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, оскільки суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

76. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Прилуцька Ніна Миколаївна, залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович