Постанова

від 07.12.2023 по справі 556/1715/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2023 року

м. Рівне

Справа № 556/1715/20

Провадження № 22-ц/4815/110/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Боймиструка С.С., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання : Мороз А.В.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Вараська міська об`єднана територіальна громада, Вараська міська державна нотаріальна контора

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 червня 2022 року, ухваленого в складі судді Котик Л.О., дата складання повного тексту рішення 08 липня 2022 року, у справі № 556/1715/20

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Вараська міська об`єднана територіальна громада, Вараська міська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 . Після смерті останнього відкрилась спадщина на спадкове майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та дві земельні ділянки в с. Сопачів Володимирецького району Рівненської області. Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом, однак під час оформлення документів на спадщину їм стало відомо, що 10.12.2019 виконавчим комітетом Сопачівської сільської ради Володимирецького району від імені ОСОБА_4 посвідчено заповіт на ім`я ОСОБА_3 . Вважають даний заповіт недійсним, оскільки підпис на спірному заповіті не належить ОСОБА_4 .

Крім того, він складений з порушенням законодавства, посвідчений секретарем сільської ради, яка не мала на це повноважень.

Просили суд про задоволення позову.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 червня 2022 року в позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Вараська міська об`єднана територіальна громада, Вараська міська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що оспорюваний заповіт за формою, порядком його посвідчення, відображенню дійсного волевиявлення заповідача відповідає вимогам закону, а на підтвердження його недійсності позивачі належних та допустимих доказів не надали.

Не погоджуючись з таким рішенням суду позивач ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скаргамотивованатим,що суд неповно виклавпояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які мають суттєве значення для справи. Суд не надав правової оцінки тій обставині, що заповіт був посвідчений виконавчим комітетом Сопачівської сільської ради Володимирецького району, що не відповідає вимогам законодавства. Крім того, суд безпідставно відмовив у призначенні судової почеркознавчої експертизи, чим позбавив її доводити, що заповіт підписаний не батьком. Одночасно просила суд апеляційної інстанції задовольнити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Із матеріалівсправи вбачається,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть останнього, серії НОМЕР_1 .

Згідно заповіту, складеного в с. Сопачів Володимирецького району Рівненської області, 10 грудня 2019 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає в АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті робить заповітне розпорядження: Належні йому на праві власності: житловий будинок з надвірними будівлями, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.06.2017 року та земельні ділянки, згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.02.2017 року, загальною площею 0.25 га та згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.02.2017 року, загальною площею 0,1292 га, які знаходяться в с. Сопачів Володимирецького району Рівненської області, заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає в АДРЕСА_2 . Роз`яснено зміст ст.ст. 534-535 ЦК України. Цей заповіт нотаріально посвідчено виконавчим комітетом Сопачівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області.

Заповіт містить підпис заповідача та запис: «Заповіт підписаний гр. ОСОБА_4 в моїй присутності власноручно, особа та дієздатність заповідача перевірені».

05.05.2020 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги за законом, подали до Вараської міської державної нотаріальної контори заяви, про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №60111569 від 05.05.2020 року, виданому Сарненською районною державною нотаріальною конторою, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , заведено спадкову справу №65798139.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українивстановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У статті 1233 ЦК Українизазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтею 1247 ЦК України, згідно з якою загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.

Згідно з частиною другоюстатті 1257 ЦК Україниза позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Стаття 1257 ЦК Українипередбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься й у частині третійстатті 203 ЦК України.

Заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правиламЦК Українищодо недійсності правочинів.

Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі№ 674/461/16-ц(провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами». Якщо в населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 1251ЦК України).

Із змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Згідно зістаттею 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими способами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина другастатті 78 ЦПК України).

За правилами статей12,81 ЦПК Українироку кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістомстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Конституції України.

Відповідно до частини першоїстатті 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Судом встановлено, що відповідно до висновку судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07 липня 2023 року № 1730-Е підписи від імені ОСОБА_4 на заповіті виконані не заповідачем, а іншою особою.

Врахувавши висновок судово-почеркознавчої експертизи від 07 липня 2023 року № 1730-Е апеляційний суд встановив, що волевиявлення заповідача на укладення спірного заповіту було відсутнє,та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання заповіту ОСОБА_4 від 10 грудня 2019 року недійсним.

Доказів, які б спростовували висновок судово-почеркознавчої експертизи від 07 липня 2023 року, відповідач суду не надав.

Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону та практики його застосування уваги не звернув, у зв`язку з чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права, за наведеного апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 червня 2022 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Вараська міська об`єднана територіальна громада, Вараська міська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним задовольнити.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 складеного 10грудня 2019року наім`я ОСОБА_3 ,що посвідченийвиконавчим комітетом Сопачівськоїсільської радиВолодимирецького районуРівненської областізареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під №160.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2329,80 грн. судових витрат понесених нею при розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 07 грудня 2023 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.