Рішення
від 06.12.2023 по справі 160/13639/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 рокуСправа №160/13639/23

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» до Дніпровської митниці про визнання протиправними рішень, визнання протиправними карток відмови,

установив:

19 червня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110150/2023/000042/2 від 05.06.2023 року;

- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110150/2023/000041/2 від 05.06.2023 року;

- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2023/000163;

- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2023/000164.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що підприємством з метою митного оформлення товарів подало до митного органу деклараціюта документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимогстатті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, специфікацію, рахунок-фактуру (інвойс) та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене товариство вважає, що оскаржувані ними рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.Так позивач вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.

Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12 липня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повному обсязі, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

14 липня 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив контролюючого органу є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

31 липня 2023 року від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в якій підтримано позицію, викладену у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Суд встановив, що 09.02.2023 р. між компанією Armada Gida Tic. San. A.S (Туреччина) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» (Україна) було укладено контракт №09/02/23-1 (далі - Контракт), згідно п. 2.1., п. 2.2. якого: «Продавець зобов?язується поставити Товар, узгоджений Сторонами у відповідній Специфікації, та передати належні до Товару документи, передати право власності згідно з умовами цього Контракту, а Покупець зобов?язується приймати і своєчасно та в повному обсязі оплачувати Товар, в порядку і на умовах, передбачених цим Контрактом та додатковими до нього.

Кількість, асортимент, фасовка і вартість Товару, а також строки поставки Товару визначаються та узгоджуються Сторонами у відповідній Специфікації на кожну партію Товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту».

Відповідно до умов п. 4.1. Контракту: «Товар за цим Контрактом поставляється автомобільним транспортом на умовах «FCA» згідно з правилами Міжнародної Торгівельної палати «Інкотермс 2010». За письмовим погодженням сторін, умови поставки Товару можуть бути змінені».

Згідно п. 3.3. Контракту: «Загальна сума цього Контракту складається із загальної суми Товарів поставлених відповідно до підписаних Додатків (Специфікацій) до Контракту».

В Специфікації №3 від 22.05.2023 р. до Контракту сторони домовились, що компанія Armada Gida Tic. San. A.S поставить ТОВ «СОЛ ЮНІОН» Продукт Довгозернистий рис в кількості 44 000 кг, вартістю 0, 528 доларів за кг.

Загальна сума вартості товарів згідно Специфікації №3 від 22.05.2023 р. становить 23 232,00 доларів.

Порядок оплати згідно Специфікації № 3 від 22.05.2023 р. - 100 % передоплати здійснюється перед відвантаженням Товару зі складу Продавця.

З метою митного оформлення товару, ТОВ «СОЛ ЮНІОН» було подано до Дніпровської митниці декларації №23UA110150007774U7 від 05.06.2023 р. та №23UA110150007773U8 від 05.06.2023 р.

ТОВ «СОЛ ЮНІОН» при митному оформленні товару за митною декларацією №23UА110150007774117, який ввозився на митну територію України, визначило його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару позивач надав до Дніпровської митниці такі документи: сертифікат якості від 25.05.2023 р.; пакувальний лист від 25.05.2023 р.; рахунок-проформу № 40008955/2 від 22.05.2023 р.; рахунок-фактуру (інвойс) № АКЕ2023 000000903 від 25.05.2023 р.; автотранспортну накладну №454559від 25.05.2023 р.; супровідний документ № 23ТК33010001026101 від 25.05.2023 р.; фітосанітарний сертифікат № ЕС/ТК. В 0359035 від 24.05.2023 р.; сертифікат про походження товару № Y0983508 від 24.05.2023 р.; попередню митну декларацію № UА110000.2023.908914. від 30.05.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 29 від 23.05.2023 р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 34 від 02.06.2023 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №11 від 24.05.2023 р.; додаткову угоду № 1 від 12.05.2023 р.; специфікацію № 3 від 22.05.2023 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 09/02/23-1 від 09.02.2023 р.; договір про надання послуг митного брокера № 05/23 від 05.05.2023 р.; договір (контракт) про перевезення № 25/01/2023-2 від 25.01.2023 р.; договір (контракт) про перевезення № 6 від 24.05.2023 р.; лист щодо ГМО від 25.05.2023 р.; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9986424; інформаційний лист від 09.02.2023 р.; інформаційний лист № 2 від 09.02.2023 р.; пл. фіто № 6512 від 29.04.2023 р.; сертифікат якості (здоров`я) від 25.05.2023 р.; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UА110150007774117 від 05.06.2023 р.

При ввезенні на митну територію України другої партії товару, ідентичного до того, що завозився за митною декларацією 23UА110150007774U7 від 05.06.2023 р., ТОВ «СОЛ ЮНІОН» надало до митного органу митну декларацію №23UА110150007773U8, визначило його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) та на підтвердження визначення митної вартості товару надав такі документи: сертифікат якості від 25.05.2023 р.; пакувальний лист від 25.05.2023 р.; рахунок-проформу № 40008955/2 від 22.05.2023 р.; рахунок-фактуру (інвойс) №АRЕ2023000000876 від 25.05.2023 р.; автотранспортну накладну №452796 від 25.05.2023 р.; супровідний документ Т1 № 23ТR33010001026088 від 25.05.2023 р.; фітосанітарний сертифікат № ЕС/ТК В 0359000 від 24.05.2023 р.; сертифікат про походження товару № Y0983509 від 24.05.2023 р.; попередню митну декларацію №UA110000.2023.908913 від 30.05.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 29 від 23.05.2023 р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 35 від 02.06.2023 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10 від 24.05.2023 р.; додаткову угоду № 1 від 12.05.2023 р.; специфікацію № 3 від 22.05.2023 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 09/02/23-1 від 09.02.2023 р.; договір про надання послуг митного брокера № 05/23 від 05.05.2023 р.; договір (контракт) про перевезення № 25/01/2023-2 від 25.01.2023 р.; договір (контракт) про перевезення № 5 від 24.05.2023 р.; лист щодо ГМО від 25.05.2023 р.; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9986393; інформаційний лист від 09.02.2023 р.; інформаційний лист № 2 від 09.02.2023 р.; пл. фіто № 6512 від 29.04.2023 р.; сертифікат якості (здоров`я) від 25.05.2023 р.; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UА110150007773U8 від 05.06.2023 р.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД №23UA110150007774U7 від 05.06.2023 р. та МД №23UA110150007773U8 від 05.06.2023 р., товариству було направлено електронне повідомлення про надання додаткових документів, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: виписку з бухгалтерської документації-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

05 червня 2023 року митний брокер ТОВ «ДІДЖИТЕЛ», діючий в інтересах ТОВ «СОЛ ЮНІОН», надіслав до митного органу лист № 05/06-2 від 05.06.2023 р., яким повідомив митний орган про те, що усі наявні на той час у ТОВ «СОЛ ЮНІОН» документи було надано ним під час подання митої декларації, інші додаткові документи надаватись не будуть.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. №UА110150/2023/000041/2 та від 05.06.2023 р. № UA110150/2023/000042/2.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. №UА110150/2023/000041/2, митниця зазначила, що відповідно до п.2.2, 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 № 631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою (інвойс, рахунок-проформа, прайс-лист, транзитна митна декларація) для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. ТОВ «СОЛ ЮНІОН» до митного контролю та оформлення ЕМД від 05.06.2023 р. №23UА110150007773U8 заявлено партію товару, імпортовану згідно зовнішньоекономічного контракту від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, укладеного між компанією «Armada Gida Tic. San. A.S» та ТОВ «СОЛ ЮНІОН», специфікацією від 22.05.2023 р. №3, рахунком-інвойс від 25.05.2023 р. №АRЕ2023000000876 та проформою-інвойсом від 22.05.2023 р. № 40008955. Поставка товару тайландського походження заявлена на підставі зовнішньоекономічного контракту з безпосереднім виробником (код - 4104) - компанією «Armada Gida Tic. San. A.S» (Туреччина). Листом «ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TI CARET A.S» від 09.02.2023 р. зазначено, що компанія є лідером у виробництві, переробці та експорті зерна, бобових та інших продуктів харчування. При цьому, з урахуванням заявлених відомостей про країну виробництва та походження товару (Таїланд), до митного оформлення не надано інформація про наявність виробничих потужностей турецької компанії «Armada Gida Tic. San. A.S.» в Таїланді. Відповідно до пункту 1.2 контракту від 09.02.2022 р. №09/02/23-1 передбачено надання експортної митної декларації продавця. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки) не надано. Зазначені відомості відсутні у наданій копії транзитної митної декларації від 25.05.2023 р. №23ТR33010001026088 (Т1). Відповідно до наданих до митного оформлення специфікації від 22.05.2023 р. №3 до контракту, рахунком-інвойс від 25.05.2023 р. №АRЕ2023000000876 та проформой-інвойсом від 22.05.2023 р. № 40008955, здійснена поставка партії товару «LONG GRAIN RICE». При цьому, у наданому декларантом фіто санітарному сертифікаті від 24.05.2023 р. № ЕС/ТК В 0359000 зазначено найменування «rices», відомості щодо типу товару (LONG GRAIN RICE) відсутні. Відповідно до положень специфікації від 22.05.2023 р. №3 до контракту, поставка товару здійснюється на умовах 100% передоплати. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). До митного оформлення надано swift - повідомлення від 23.05.2023 р. №29, на суму 23232 дол. США. У вказаному swift - повідомленні у якості призначення платежу наведені посилання на контракт від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, проформі-інвойс від 22.05.2023 р. №40008955/2, що не кореспондується із заявленою партією товару; проформа-інвойс від 22.05.2023 р. № 40008955/2 декларантом не надано.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. №UA110150/2023/000042/2, митниця зазначила, що відповідно до п.2.2, 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 № 631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою (інвойс, рахунок-проформа, прайс-лист, транзитна митна декларація) для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. ТОВ «СОЛ ЮНІОН» до митного контролю та оформлення ЕМД від 05.06.2023 р. №23UА110150007774U7 заявлено партію товару, імпортовану згідно зовнішньоекономічного контракту від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, укладеного між компанією «Armada Gida Tic. San. A.S» та ТОВ «СОЛ ЮНІОН», специфікацією від 22.05.2023 р. №3, рахунком-інвойс від 25.05.2023 р. №АRЕ2023000000903 та проформою-інвойсом від 22.05.2023 р. № 40008955. Поставка товару тайландського походження заявлена на підставі зовнішньоекономічного контракту з безпосереднім виробником (код - 4104) - компанією «Armada Gida Tic. San. A.S» (Туреччина). Листом «ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TI CARET A.S» від 09.02.2023 р. зазначено, що компанія є лідером у виробництві, переробці та експорті зерна, бобових та інших продуктів харчування. При цьому, з урахуванням заявлених відомостей про країну виробництва та походження товару (Таїланд), до митного оформлення не надано інформація про наявність виробничих потужностей турецької компанії «Armada Gida Tic. San. A.S.» в Таїланді. Відповідно до пункту 1.2 контракту від 09.02.2022 р. №09/02/23-1 передбачено надання експортної митної декларації продавця. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки) не надано. Зазначені відомості відсутні у наданій копії транзитної митної декларації від 25.05.2023 р. №23ТR330100010260101 (Т1). Відповідно до наданих до митного оформлення специфікації від 22.05.2023 р. №3 до контракту, рахунком-інвойс від 25.05.2023 р. №АRЕ2023000000903 та проформой-інвойсом від 22.05.2023 р. № 40008955, здійснена поставка партії товару «LONG GRAIN RICE». При цьому, у наданому декларантом фіто санітарному сертифікаті від 24.05.2023 р. № ЕС/ТК В 0359035 зазначено найменування «rices», відомості щодо типу товару (LONG GRAIN RICE) відсутні. Відповідно до положень специфікації від 22.05.2023 р. №3 до контракту, поставка товару здійснюється на умовах 100% передоплати. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). До митного оформлення надано swift - повідомлення від 23.05.2023 р. №29, на суму 23232 дол. США. У вказаному swift - повідомленні у якості призначення платежу наведені посилання на контракт від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, проформі-інвойс від 22.05.2023 р. №40008955/2, що не кореспондується із заявленою партією товару; проформа-інвойс від 22.05.2023 р. № 40008955/2 декларантом не надано.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товару митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110150/2023/000163 та № UA110150/2023/000164 про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: прийняття рішення про коригування митної вартості.

Не погодившись sp спірними рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Суд встановив, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. №UА110150/2023/000041/2 та від 05.06.2023 р. № UA110150/2023/000042/2.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. №UА110150/2023/000041/2, митниця зазначила, що відповідно до п.2.2, 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 № 631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою (інвойс, рахунок-проформа, прайс-лист, транзитна митна декларація) для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. ТОВ «СОЛ ЮНІОН» до митного контролю та оформлення ЕМД від 05.06.2023 р. №23UА110150007773U8 заявлено партію товару, імпортовану згідно зовнішньоекономічного контракту від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, укладеного між компанією «Armada Gida Tic. San. A.S» та ТОВ «СОЛ ЮНІОН», специфікацією від 22.05.2023 р. №3, рахунком-інвойс від 25.05.2023 р. №АRЕ2023000000876 та проформою-інвойсом від 22.05.2023 р. № 40008955. Поставка товару тайландського походження заявлена на підставі зовнішньоекономічного контракту з безпосереднім виробником (код - 4104) - компанією «Armada Gida Tic. San. A.S» (Туреччина). Листом «ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TI CARET A.S» від 09.02.2023 р. зазначено, що компанія є лідером у виробництві, переробці та експорті зерна, бобових та інших продуктів харчування. При цьому, з урахуванням заявлених відомостей про країну виробництва та походження товару (Таїланд), до митного оформлення не надано інформація про наявність виробничих потужностей турецької компанії «Armada Gida Tic. San. A.S.» в Таїланді. Відповідно до пункту 1.2 контракту від 09.02.2022 р. №09/02/23-1 передбачено надання експортної митної декларації продавця. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки) не надано. Зазначені відомості відсутні у наданій копії транзитної митної декларації від 25.05.2023 р. №23ТR33010001026088 (Т1). Відповідно до наданих до митного оформлення специфікації від 22.05.2023 р. №3 до контракту, рахунком-інвойс від 25.05.2023 р. №АRЕ2023000000876 та проформой-інвойсом від 22.05.2023 р. № 40008955, здійснена поставка партії товару «LONG GRAIN RICE». При цьому, у наданому декларантом фіто санітарному сертифікаті від 24.05.2023 р. № ЕС/ТК В 0359000 зазначено найменування «rices», відомості щодо типу товару (LONG GRAIN RICE) відсутні. Відповідно до положень специфікації від 22.05.2023 р. №3 до контракту, поставка товару здійснюється на умовах 100% передоплати. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). До митного оформлення надано swift - повідомлення від 23.05.2023 р. №29, на суму 23232 дол. США. У вказаному swift - повідомленні у якості призначення платежу наведені посилання на контракт від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, проформі-інвойс від 22.05.2023 р. №40008955/2, що не кореспондується із заявленою партією товару; проформа-інвойс від 22.05.2023 р. № 40008955/2 декларантом не надано.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. №UA110150/2023/000042/2, митниця зазначила, що відповідно до п.2.2, 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 № 631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою (інвойс, рахунок-проформа, прайс-лист, транзитна митна декларація) для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. ТОВ «СОЛ ЮНІОН» до митного контролю та оформлення ЕМД від 05.06.2023 р. №23UА110150007774U7 заявлено партію товару, імпортовану згідно зовнішньоекономічного контракту від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, укладеного між компанією «Armada Gida Tic. San. A.S» та ТОВ «СОЛ ЮНІОН», специфікацією від 22.05.2023 р. №3, рахунком-інвойс від 25.05.2023 р. №АRЕ2023000000903 та проформою-інвойсом від 22.05.2023 р. № 40008955. Поставка товару тайландського походження заявлена на підставі зовнішньоекономічного контракту з безпосереднім виробником (код - 4104) - компанією «Armada Gida Tic. San. A.S» (Туреччина). Листом «ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TI CARET A.S» від 09.02.2023 р. зазначено, що компанія є лідером у виробництві, переробці та експорті зерна, бобових та інших продуктів харчування. При цьому, з урахуванням заявлених відомостей про країну виробництва та походження товару (Таїланд), до митного оформлення не надано інформація про наявність виробничих потужностей турецької компанії «Armada Gida Tic. San. A.S.» в Таїланді. Відповідно до пункту 1.2 контракту від 09.02.2022 р. №09/02/23-1 передбачено надання експортної митної декларації продавця. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки) не надано. Зазначені відомості відсутні у наданій копії транзитної митної декларації від 25.05.2023 р. №23ТR330100010260101 (Т1). Відповідно до наданих до митного оформлення специфікації від 22.05.2023 р. №3 до контракту, рахунком-інвойс від 25.05.2023 р. №АRЕ2023000000903 та проформой-інвойсом від 22.05.2023 р. № 40008955, здійснена поставка партії товару «LONG GRAIN RICE». При цьому, у наданому декларантом фіто санітарному сертифікаті від 24.05.2023 р. № ЕС/ТК В 0359035 зазначено найменування «rices», відомості щодо типу товару (LONG GRAIN RICE) відсутні. Відповідно до положень специфікації від 22.05.2023 р. №3 до контракту, поставка товару здійснюється на умовах 100% передоплати. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). До митного оформлення надано swift - повідомлення від 23.05.2023 р. №29, на суму 23232 дол. США. У вказаному swift - повідомленні у якості призначення платежу наведені посилання на контракт від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, проформі-інвойс від 22.05.2023 р. №40008955/2, що не кореспондується із заявленою партією товару; проформа-інвойс від 22.05.2023 р. № 40008955/2 декларантом не надано.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

У графі 44 митних декларацій декларантом було заявлено характер угоди-контракт з виробником за кодом 4104, на підтвердження чого позивачем було надано до митного органу Специфікацію №3 від 22.05.2023 до Контракту № 09/02/23-1 від 09.02.2023 р., в якій зазначено, що виробником товару є компанія ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET A.S, а також інформаційний лист від 09.02.2023, відповідно до відомостей якого компанія ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TI CARET A.S особисто повідомляє про те, що вона є виробником товару, який постачається за Контрактом № 09/02/23-1 від 09.02.2023 р.

Таким чином, у позивача, як покупця товару були відсутні будь-які сумніви щодо того, що компанія ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET є виробником товару, придбаного ним за контрактом № 09/02/23-1 від 09.02.2023 р.

Суд зауважує, що наявність виробничих потужностей турецької компанії «ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TI CARET A.S.» не має значення для визначення митної вартості спірного Товару.

Щодо відсутності відомостей щодо типу товару в фіто санітарних сертифікатах суд зазначає, що, відсутність таких відомостей у фітосанітарних сертифікатах не може вплинути на визначення числових значень митної вартості товарів.

Так, разом із митними деклараціями декларантом було подано до митного органу фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) № EC/TR В 0359035 від 24.05.2023; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) № EC/TR В 0359000 від 25.05.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № Y0983508 від 24.05.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № Y0983509 від 24.05.2023; лист щодо ГМО від 25.05.2023 р.; сертифікат якості (здоров`я) від 25.05.2023 р.

Статтею 1 Закону України «Про карантин рослин» встановлено, що фітосанітарний сертифікат - документ у паперовій або електронній формі, що відповідає зразку, затвердженому Міжнародною конвенцією про захист рослин, і засвідчує, що вантаж з об`єктами регулювання відповідає фітосанітарним вимогам держави-імпортера;

фітосанітарний стан - наявність або відсутність регульованих шкідливих організмів в об 'єктах регулювання.

Поняття сертифікат якості (виробника) тотожний поняттю паспорт якості (виробника) - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості продукції виробника, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що ним було подано до митного органу повний та достатній пакет документів, які підтверджують якість товару, ввезеного на митну територію країни.

Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно з Законом України від 02 жовтня 2019 року № 141-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів»), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ.

Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічать положенням Митного кодексу. В повідомленні не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимоги про надання копії митної декларації країни відправлення.

Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв`язку з чим надання її є неможливим.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Крім того, митний орган не зазначив, які саме показники і відомості потребували підтвердження шляхом надання до митного контролю експортної митної декларації.

Також, митний орган не прийняв до уваги надані декларантом до митного контролю Транзитні супровідні документи від 25.05.2023 р. №23ТR330100010260101 (Т1) та від 25.05.2023 р. №23ТR33010001026088 (Т1).

Згідно зі статтями 3, 41 Конвенції про процедуру спільного транзиту, до якої 01.10.2022 приєдналась Україна, «транзитний супровідний документ» означає документ, що надрукований з використанням засобів електронного опрацювання даних для супроводження товарів і ґрунтується на відомостях транзитної декларації (...).

Митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ. Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3 до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку A4 до доповнення III.

За необхідності до транзитного супровідного документа додається Перелік товарів, сформований за формою, наведеною в додатку А5 до доповнення III, який містить відомості, визначені в додатку А6 до доповнення III. Перелік товарів є невід 'ємною частиною транзитного супровідного документа.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення Комісії (ЄС) 2016/578, митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ, доповнений Переліком товарів. Перелік товарів є невід`ємною частиною транзитного супровідного документа.

Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку АЗа до доповнення III, і містити відомості, визначені в додатку А4а до доповнення III. Перелік товарів подається за формою, наведеною в додатку А5а до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку Аба до доповнення III.

Транзитний супровідний документ і Перелік товарів подаються у друкованому вигляді.

Отже, ненадання Експортної митної декларації до митного оформлення, не підтверджує та не спростовує ціну товару, відповідно не впливає на числові значення митної вартості товару, а документом, який містить інформацію для супроводження товару є Транзитний супровідний документ від 25.05.2023 р. №23ТR330100010260101 (Т1) та від 25.05.2023 р. №23ТR33010001026088 (Т1).

Відтак, експортна митна декларація та фіто-санітарний сертифікат є додатковими документами, які витребовуються у декларанта у випадках, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо посилання у призначенні платежу в swift-повідомленні від 23.05.2023 р. №29, на суму 23232 дол. США. У вказаному swift - повідомленні у якості призначення платежу наведені посилання на контракт від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, проформі-інвойс від 22.05.2023 р. №40008955/2, що не кореспондується із заявленою партією товару; проформа-інвойс від 22.05.2023 р. № 40008955/2 декларантом не надано, суд зазначає таке.

В Специфікації № 3 від 22.05.2023 р. до Контракту сторони домовились, що компанія Armada Gida Tic. San. A.S поставить ТОВ «СОЛ ЮНІОН» Продукт довгозернистий рис в кількості 44 000 кг, вартістю 0, 528 доларів за кг.

Загальна сума вартості товарів згідно Специфікації №3 від 22.05.2023 р. становить 23 232, 00 доларів.

Порядок оплати згідно Специфікації № 3 від 22.05.2023 р. - 100% передоплати здійснюється перед відвантаженням Товару зі складу Продавця.

За платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №29 від 23.05.2023 р. з рахунку ТОВ «СОЛ ЮНІОН» було здійснено swift-платіж в сумі 23 232, 00 доларів в призначенні платежу вказано необхідну інформацію, а саме посилання на контракт №09/02/23-1 від 09.02.2023 р. та інвойс №40008955/2 від 22.05.2023 р.

Отже, вказане дає змогу чітко ідентифікувати оплату, як таку, що здійснювалась за товар, який ввозиться на митну територію України за митними деклараціями.

З огляду на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

Таким чином, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд уважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд уважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тому, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в цьому випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Тому, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивач неправильно здійснив розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Крім того, відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів будь-яким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Суд зазначає, що в порушення норм частин 1-3 ст.55 Митного кодексу України, інформацію про обставини прийняття оскаржуваного рішення (графа 33) митний орган направив декларанту окремим повідомленням. Саме ж оскаржуване рішення (графа 33) таких обставин не містить.

З огляду на викладене, оскаржуване позивачем рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованим та правомірним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За встановлених обставин, оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто рішення не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є предметом спору у цій справі, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2023/000163 та № UA110150/2023/000164 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів: прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. № UA110150/2023/000041/2 та від 05.06.2023 р. № UA110150/2023/000042/2.

Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. № UA110150/2023/000041/2 та від 05.06.2023 р. № UA110150/2023/000042/2. через їх протиправність, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також підлягають скасуванню.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульованіст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 8052,00 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Суд встановив, що професійну правничу допомогу позивачу було здійснено за договором про надання правової допомоги від 01.11.2022 р., укладеним між ТОВ «СОЛ ЮНІОН» та Адвокатським об`єднанням «Анастасії Дударенко» (виконавець).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги б/н від 01.11.2022 р. виконавець приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань:

- складання претензій, звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України. Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Пунктом 3.1 договору визначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує виконавцю за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами з розрахунку 1000 грн за кожну годину роботи.

У пункті 3.4 договору вказано, що сторони погодили, що розрахунки за даним договором проводяться з обов`язковим укладенням акту прийому передачі послуг з надання правової правничої допомоги.

Відповідно до акта від 14.06.2023 р. №5/6 приймання-передачі наданих послуг з надання правової допомоги адвокатом до договору про надання правової допомоги від 01.11.2022 р. сторонами погоджено виконання умов договору, а саме: вартість послуг згідно з п 3.1 договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 01.11.2022 р. з розрахунку 1000 грн за кожну годину роботи складається з: погодинний розрахунок: написання тексту позовної заяви та подача позовної заяви з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - за 10 годин роботи 10000,00 грн.

Всього до сплати за надані послуги адвокатом згідно із акта від 14.06.2023 р. №5/6 до договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 01.11.2022 р. - 10000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав рахунок від 14.06.2023 р. №5/6 на суму 10000,00 грн, платіжну інструкцію № 6789 від 15.06.2023 р. на суму 18000,00 грн.

Крім того, у позовній заяві представником позивача адвокатом Дударенко А. зазначено, що судові витрати у цій справі складаються з:

- судового збору за дві немайнові вимоги в сумі 5368, 00 грн та за майнові вимоги в сумі 2684,00 грн;

- з понесених та очікуваних витрат на правничу допомогу адвоката (з розрахунку 1000,00 грн/год) в загальній сумі 20000,00 грн, що складається з: складання тексту позовної заяви - за 10 годин роботи 10000, 00 грн; очікувані витрати на загальну суму 1000,00 грн (підготовка процесуальних документів по суті справи на орієнтовну суму за 10 годин роботи 1000,00 грн).

У відповіді на відзив, представник позивача зазначив, що ввн додатково поніс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., у зв`язку із написанням відповіді на відзив.

Представник позивача надав акт від 14.07.2023 р. №1-13693, відповідно до якого сторонами погоджено виконання умов договору, а саме: вартість послуг згідно з п 3.1 договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 01.11.2022 р. з розрахунку 1000 грн за кожну годину роботи складається з: погодинний розрахунок: написання відповіді на відзив - за 4 годин роботи 4000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав платіжне доручення від 14.07.2023 р. №6881 на суму 4000,00 грн.

Суд наголошує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач зазначає, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у цій справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також у наданому акті приймання-передачі від 14.06.2023 р. №5/6 зазначено, що всього до сплати за надані Адвокатом послуги - 10 000,00 грн. Платіжне доручення від 14.06.2023 №5/6 також зазначає суму 10 000,00 грн., платіжна інструкція від 15.06.2023 №6789 -18000,00 грн. В жодному з документів, що підтверджують сплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, не містить суми 20 000,00 грн. Договір про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2022 р. містить загальні умови для сторін, укладений строком до 31.12.2025 р., і не зазначає інформації, яка стосується саме цієї справи про оскарження рішень про коригування митної вартості рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Суд зазначає про те, що ця справа не викликає складності у правовому розумінні, та є справою незначної складності, а також про те, що наявна усталена практика з вирішення цієї категорії спорів.

Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд враховує, що спірні правовідносини в цій справі є поширеними, судова практика та законодавства є послідовними, що підтверджується в т.ч. наведеною самим позивачем судовою практикою Верховного Суду щодо кожного з аргументів відповідача, в силу чого формування правової позиції у справі не потребувало значних витрат часу.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу, необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.2,5,72,77,241,243-246,257,КАС Українисуд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» до Дніпровської митниці про визнання протиправними рішень, визнання протиправними карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. № UA110150/2023/000041/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. № UA110150/2023/000042/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2023/000163.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2023/000164.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» (вул.Будівельників, 34, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44195795) суму сплаченого судового збору у розмірі 8052,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» (вул.Будівельників, 34, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44195795) судові витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Суддя А.В. Савченко

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.12.2023
Оприлюднено11.12.2023
Номер документу115478390
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —160/13639/23

Постанова від 08.10.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 06.03.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 09.02.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 04.01.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Рішення від 06.12.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

Ухвала від 23.06.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні