Постанова

від 08.10.2024 по справі 160/13639/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/13639/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 р. (суддя Савченко А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Юніон» до Дніпровської митниці про визнання протиправними рішень, визнання протиправними карток відмови

В С Т А Н О В И В:

19.06.2023 р. ТОВ «Сол Юніон» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправними рішень, визнання протиправними карток відмови, де просили:

- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110150/2023/000042/2 від 05.06.2023 року;

- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110150/2023/000041/2 від 05.06.2023 року;

- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2023/000163;

- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2023/000164.

-стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 р. адміністративний позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 р., ухвалити нове рішення, де відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що через незастосування норм матеріального права та через поверховий аналіз обставин справи, судом не взято до уваги жодного з перелічених доводів відповідача, а неповно з`ясовані обставини справи обгрунтовані судом не об`єктивно та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкових висновків та задоволення позову у повному обсязі.

На апеляційну скаргу відповідача позивач подав відзив, де просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін, в зв`язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2023 р. між компанією Armada Gida Tic. San. A.S (Туреччина) та ТОВ "СОЛ ЮНІОН" (Україна) укладений контракт №09/02/23-1, згідно п. 2.1., п. 2.2. якого продавець зобов`язався поставити товар, узгоджений сторонами у відповідній Специфікації, та передати належні до товару документи, передати право власності згідно з умовами цього Контракту, а покупець зобов`язався приймати і своєчасно та в повному обсязі оплачувати товар, в порядку і на умовах, передбачених цим контрактом та додатковими угодами до нього.

Кількість, асортимент, фасовка і вартість товару, а також строки поставки товару визначаються та узгоджуються сторонами у відповідній специфікації на кожну партію товару, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до умов п. 4.1. Контракту: Товар за цим контрактом поставляється автомобільним транспортом на умовах "FCA" згідно з правилами Міжнародної Торгівельної палати "Інкотермс 2010". За письмовим погодженням сторін, умови поставки Товару можуть бути змінені".

Згідно п. 3.3. Контракту: Загальна сума цього Контракту складається із загальної суми товарів поставлених відповідно до підписаних Додатків (Специфікацій) до Контракту.

В Специфікації №3 від 22.05.2023 р. до Контракту сторони домовились, що компанія Armada Gida Tic. San. A.S поставить ТОВ «Сол Юніон» Продукт Довгозернистий рис в кількості 44 000 кг, вартістю 0, 528 доларів за кг. Загальна сума вартості товарів згідно Специфікації №3 від 22.05.2023 р. становить 23 232 доларів. Порядок оплати згідно Специфікації № 3 від 22.05.2023 р. - 100 % передоплати здійснюється перед відвантаженням товару зі складу продавця.

Судом встановлено, що для митного оформлення товару, позивач подав до Дніпровської митниці декларації №23UA110150007774U7 від 05.06.2023 р. та №23UA110150007773U8 від 05.06.2023 р., де визначив митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару позивач надав до Дніпровської митниці такі документи: сертифікат якості від 25.05.2023 р.; пакувальний лист від 25.05.2023 р.; рахунок-проформу № 40008955/2 від 22.05.2023 р.; рахунок-фактуру (інвойс) № АКЕ2023 000000903 від 25.05.2023 р.; автотранспортну накладну № 454559 від 25.05.2023 р.; супровідний документ № 23ТК33010001026101 від 25.05.2023 р.; фітосанітарний сертифікат № ЕС/ТК. В 0359035 від 24.05.2023 р.; сертифікат про походження товару № Y0983508 від 24.05.2023 р.; попередню митну декларацію № UА110000.2023.908914. від 30.05.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 29 від 23.05.2023 р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 34 від 02.06.2023 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №11 від 24.05.2023 р.; додаткову угоду № 1 від 12.05.2023 р.; специфікацію № 3 від 22.05.2023 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 09/02/23-1 від 09.02.2023 р.; договір про надання послуг митного брокера № 05/23 від 05.05.2023 р.; договір (контракт) про перевезення № 25/01/2023-2 від 25.01.2023 р.; договір (контракт) про перевезення № 6 від 24.05.2023 р.; лист без ГМО від 25.05.2023 р.; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9986424; інформаційний лист від 09.02.2023 р.; інформаційний лист № 2 від 09.02.2023 р.; пл. фіто № 6512 від 29.04.2023 р.; сертифікат якості (здоров`я) від 25.05.2023 р.; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UА110150007774117 від 05.06.2023 р.

При ввезенні на митну територію України другої партії товару, ідентичного до того, що завозився за митною декларацією 23UА110150007774U7 від 05.06.2023 р., позивач надав митному органу митну декларацію №23UА110150007773U8, де визначив митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) та на підтвердження визначення митної вартості товару надав такі документи: сертифікат якості від 25.05.2023 р.; пакувальний лист від 25.05.2023 р.; рахунок-проформу № 40008955/2 від 22.05.2023 р.; рахунок-фактуру (інвойс) №АRЕ2023000000876 від 25.05.2023 р.; автотранспортну накладну №452796 від 25.05.2023 р.; супровідний документ Т1 № 23ТR33010001026088 від 25.05.2023 р.; фітосанітарний сертифікат № ЕС/ТК В 0359000 від 24.05.2023 р.; сертифікат про походження товару № Y0983509 від 24.05.2023 р.; попередню митну декларацію №UA110000.2023.908913 від 30.05.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 29 від 23.05.2023 р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 35 від 02.06.2023 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10 від 24.05.2023 р.; додаткову угоду № 1 від 12.05.2023 р.; специфікацію № 3 від 22.05.2023 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 09/02/23-1 від 09.02.2023 р.; договір про надання послуг митного брокера № 05/23 від 05.05.2023 р.; договір (контракт) про перевезення № 25/01/2023-2 від 25.01.2023 р.; договір (контракт) про перевезення № 5 від 24.05.2023 р.; лист без ГМО від 25.05.2023 р.; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9986393; інформаційний лист від 09.02.2023 р.; інформаційний лист № 2 від 09.02.2023 р.; пл. фіто № 6512 від 29.04.2023 р.; сертифікат якості (здоров`я) від 25.05.2023 р.; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UА110150007773U8 від 05.06.2023 р.

Здійснюючи перевірку правильності визначення митної вартості товарів за МД №23UA110150007774U7 від 05.06.2023 р. та МД №23UA110150007773U8 від 05.06.2023 р., відповідач направив позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів, що підтверджують числове значення складових митної вартості товару: виписку з бухгалтерської документації-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

05.06.2023 р. митний брокер ТОВ «Діджител», який діє в інтересах позивача, повідомив відповідача, що усі документи надані ним і додаткові документи надаватись не будуть.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2023 р. №UА110150/2023/000041/2 та № UA110150/2023/000042/2.

Підставами прийняття оскаржуваного рішення № UA110150/2023/000042/2 зазначено:

Поставка товару тайландського походження заявлена на підставі зовнішньоекономічного контракту з безпосереднім виробником (код - 4104) - компанією "Armada Gida Tic. San. A.S" (Туреччина). Листом "ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TI CARET A.S" від 09.02.2023 р. зазначено, що компанія є лідером у виробництві, переробці та експорті зерна, бобових та інших продуктів харчування. При цьому, з урахуванням заявлених відомостей про країну виробництва та походження товару (Таїланд), до митного оформлення не надано інформацію про наявність виробничих потужностей турецької компанії "Armada Gida Tic. San. A.S." в Таїланді.

Відповідно до пункту 1.2 контракту від 09.02.2022 р. №09/02/23-1 передбачено надання експортної митної декларації продавця. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки) не надано. Зазначені відомості відсутні у наданій копії транзитної митної декларації від 25.05.2023 р. №23ТR33010001026101 (Т1).

Відповідно до наданих до митного оформлення специфікації від 22.05.2023 р. №3 до контракту, рахунком-інвойс від 25.05.2023 р. №АRЕ2023000000903 та проформой-інвойсом від 22.05.2023 р. № 40008955, здійснена поставка партії товару "LONG GRAIN RICE". При цьому, у наданому декларантом фіто санітарному сертифікаті від 24.05.2023 р. № ЕС/ТК В 0359035 зазначено найменування "rices", відомості щодо типу товару (LONG GRAIN RICE) відсутні.

До митного оформлення надано swift - повідомлення від 23.05.2023 р. №29, на суму 23232 дол. США. У вказаному swift - повідомленні у якості призначення платежу наведені посилання на контракт від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, проформі-інвойс від 22.05.2023 р. №40008955/2, що не кореспондується із заявленою партією товару; проформа-інвойс від 22.05.2023 р. № 40008955/2 декларантом не надано.

В рішенні №UА110150/2023/000041/2 відповідач зазначив:

Поставка товару тайландського походження заявлена на підставі зовнішньоекономічного контракту з безпосереднім виробником (код - 4104) - компанією "Armada Gida Tic. San. A.S" (Туреччина). Листом "ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TI CARET A.S" від 09.02.2023 р. зазначено, що компанія є лідером у виробництві, переробці та експорті зерна, бобових та інших продуктів харчування. При цьому, з урахуванням заявлених відомостей про країну виробництва та походження товару (Таїланд), до митного оформлення не надано інформація про наявність виробничих потужностей турецької компанії "Armada Gida Tic. San. A.S." в Таїланді.

Відповідно до пункту 1.2 контракту від 09.02.2022 р. №09/02/23-1 передбачено надання експортної митної декларації продавця. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки) не надано. Зазначені відомості відсутні у наданій копії транзитної митної декларації від 25.05.2023 р. №23ТR33010001026088 (Т1).

Відповідно до наданих до митного оформлення специфікації від 22.05.2023 р. №3 до контракту, рахунком-інвойс від 25.05.2023 р. №АRЕ2023000000876 та проформой-інвойсом від 22.05.2023 р. № 40008955, здійснена поставка партії товару "LONG GRAIN RICE". При цьому, у наданому декларантом фіто санітарному сертифікаті від 24.05.2023 р. № ЕС/ТК В 0359035 зазначено найменування "rices", відомості щодо типу товару (LONG GRAIN RICE) відсутні.

До митного оформлення надано swift - повідомлення від 23.05.2023 р. №29, на суму 23232 дол. США. У вказаному swift - повідомленні у якості призначення платежу наведені посилання на контракт від 09.02.2022 р. №09/02/23-1, проформі-інвойс від 22.05.2023 р. №40008955/2, що не кореспондується із заявленою партією товару; проформа-інвойс від 22.05.2023 р. № 40008955/2 декларантом не надано.

Таким чином встановлено, що підставами для оформлення спірних рішень були:

-ненадання відомостей про наявність виробничих потужностей турецької компанії "Armada Gida Tic. San. A.S." в Таїланді;

-ненадання експортної митної декларації;

-відсутність відомостей щодо типу товару "LONG GRAIN RICE" в фіто санітарному сертифікаті;

-посилання у призначенні платежу в swift повідомленні на проформу інвойс № 40008955/2 від 22.05.2023 р.

Стосовно виробничих потужностей, суд зазначає, що в графі 44 митних декларацій від 05.06.2023 р. декларант зазначив характер угоди контракт з виробником код 4104 та до митниці надано специфікацію №3 від 22.05.2023 р. до Контракту, де вказано, що виробником товару є компанія "Armada Gida Tic. San. A.S." і лист компанії від 09.02.2023 р., де зазначено, що дана компанія займається виробництвом, переробкою, імпортом, експортом і транзитною торгівлею звичайних і органічних бобових, зерна, булгуру, рису, бобового борошна та олійного насіння. Крім того, повідомлено, що дана компанія працює в 3 окремих місцях на 11 заводах, співпрацює з приватними компаніями, державними установами та міжнародними гуманітарними організаціями з 87 різних країн.

Також встановлено, що на офіційному сайті компанії "Armada Gida Tic. San. A.S." зазначено, що компанія займається виробництвом, переробкою, імпортом, експортом і транзитною торгівлею звичайних і органічних бобових, зерна, булгуру, рису, бобового борошна та олійних культур. Компанія працює в 3 окремих локаціях із загальною кількістю 11 заводів. Володіє найсучаснішим технологічним обладнанням для зберігання бобових та зернових культур, розташована на площі 155 000 м2 і має 5 вертикальних силосів місткістю 33 000 тонн. Окрім цих складських приміщень, є заводи з виробництва булгуру потужністю 340 тонн на добу, заводи з виробництва борошна з бобових потужністю 120 тонн на добу, заводи з розщеплення та очищення сочевиці потужністю 720 тонн на добу, пакувальні потужності потужністю 400 000 одиниць на добу, цех просіювання та пакування бобових потужностей 1,120 тонн на добу.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач не довів суду необхідність витребування у постачальника підтверджуючих документів про наявність виробничих потужностей та яким чином наявність виробничих потужностей компанії впливає на визначення митної вартості товару.

Стосовно ненадання експортної митної декларації Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 р. по справі № 810/4116/17 зазначив, що «ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не має бути підставою для не визнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не э обов`язковим при вказаних обставин підтвердженням митної вартості товару».

Крім того, встановлено, що митниця не прийняла до уваги наданий Транспортний супровідний документ від 25.05.2023 р. № 23TR33010001026101 та № 23TR33010001026088.

А відповідно статей 3,41 Конвенції про процедуру спільного транзиту, підписаної 20.05.1987 р., до якої 30.08.2022 р. із заявою приєдналася Україна та яка набрала чинності для України 01.10.2022 р. встановлено, що «(d) "транзитний супровідний документ" означає документ, що надрукований з використанням засобів електронного опрацювання даних для супроводження товарів і ґрунтується на відомостях транзитної декларації;… .

1. Митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ. Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3 до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку A4 до доповнення III.

2. За необхідності до транзитного супровідного документа додається Перелік товарів, сформований за формою, наведеною в додатку A5 до доповнення III, який містить відомості, визначені в додатку A6 до доповнення III. Перелік товарів є невід`ємною частиною транзитного супровідного документа.

3. Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення Комісії (ЄС) 2016/578, митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ, доповнений Переліком товарів. Перелік товарів є невід`ємною частиною транзитного супровідного документа.

Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3a до доповнення IIIa, і містить відомості, визначені в додатку A4a до доповнення IIIa. Перелік товарів подається за формою, наведеною в додатку A5a до доповнення IIIa, і містить відомості, визначені в додатку A6a до доповнення IIIa.

Транзитний супровідний документ і Перелік товарів подається у друкованому вигляді».

Таким чином встановлено, що ненадання експортної митної декларації до митного оформлення не впливає на числові значення митної вартості товару та даний документ містить інформацію для супроводження товару.

Також встановлено, що відсутність відомостей про тип товару в фіто санітарному сертифікаті не впливає на визначення числових значень митної вартості товарів.

Крім того, суд зазначає, що експортна митна декларація та фіто санітарний сертифікат є додатковими документами, що витребуються у випадку, коли документи, вказані в ч.2 ст. 53 МК України містять розбіжності щодо числових значень при визначенні митної вартості товару, чи ознаки підробки, або не мають всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару чи ціни, що вже сплачена чи буде сплачена.

Також судом встановлено, що в swift повідомленні №29 від 23.05.2023 р. на суму 23 232 доларів США щодо призначення платежу є посилання на контракт № 09/02/23-1 від 09.02.2023 р. та інвойс № 40008955/2 від 22.05.2023 р., при тому що і контракт і проформа інвойс були додані до документів, що подавалися митниці і даний факт дає можливість митниці ідентифікувати, за який товар здійснювалась оплата.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність спірних рішень відповідача про коригування митної вартості товару та як наслідок карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Статтею 53 МК України передбачено, що «1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Як слідує з матеріалів справи, декларант подав митниці всі небхідні документи і митниця не довела суду, що стало обгрунтованою підставою для прийняття спірних рішень.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що «7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно статті 55 МК України « 1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Однак, як слідує з матеріалів справи відповідач, в порушення ст. 55 МК України прийняв оскаржувані рішення без зазначення обставин прийняття таких рішень.

Відповідно Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міістерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р встановлено, що в гнрафі 33 зазначаються «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості».У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу . Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Наявність у митниці обгрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Приписи зазначених статей МК України зобов`язують митницю вказувати конкретні обставини, що викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 р. по справі № 816/921/17.

Крім того, в постанові від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що «спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками».

Аналізуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач надав до митниці повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідач не довів суду наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки чи відсутність відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що сплачена чи буде сплачена за товар, а також наявність підстав для коригування митної вартості товару.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Крім того, судом встановлено, що позивач, готуючи відзив на апеляційну скаргу, поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн за 7 годин роботи адвоката з розрахунку 1 000 грн за 1 годину роботи, на підтвердження чого надав суду: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер про право на надання правової допомоги адвокатом; акт № 2-13639а від 21.02.2024 р. приймання передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2022 р.; рахунку № 2-13639а від 21.02.2024 р.; платіжну інструкцію № 9592 від 22.02.2024 р.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що з наданих позивачем доказів щодо оплати витрат на правничу допомогу встановлено, що такі витрати складають 7 000 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції, керуючись, принципами справедливості та верховенства права, вважає за необхідне заяву позивача задовольнити частково та стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 р. залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Юніон» витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн, а в іншій частині заяви відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяН.А. Олефіренко

суддяА.В. Суховаров