Рішення

від 07.12.2023 по справі 200/5459/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2023 року Справа№200/5459/23

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження: 84112, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 26288796), Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Дзержинського міського суду Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, місто Дзержинськ, вулиця 50-Річчя Жовтня, будинок 4, код ЄДРПОУ 02895706), третя особа Державна казначейська служба України (місцезнаходження: 01014, місто КИЇВ, вулиця БАСТІОННА, будинок 6, код ЄДРПОУ 37567646), третя особа Міністерство фінансів України (місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2, код ЄДРПОУ 00013480); третя особа Кабінет Міністрів України (місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2, код ЄДРПОУ 00031101) про

визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 ІПН2533510547 за січень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року та січень-серпень 2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, з 1 січня 2022 року та з 1 січня 2023 року в розмірі 2102 гривні;

зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 НОМЕР_2 за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року включно на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 грн., на 1 січня 2022 року складає 2481,00 грн., на 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн., з урахуванням надбавки за вислугу років та за адміністративну посаду від посадового окладу, та матеріальної допомоги за 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

зобов`язання Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецької області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди для проведення виплати судді Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2270 гривень, з 1 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн., з 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Указом Президента України «Про призначення суддів» № 425/2016 від 29 вересня 2016 року її призначено на посаду судді Дзержинського міського суду Донецької області.

Наказом Голови Дзержинського міського суду Донецької області №6 від 18.10.2016 позивач зарахована до штату суддів Дзержинського міського суду Донецької області.

Протягом спірних періодів йому нараховувалась суддівська винагорода із використанням величини під назвою розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в сумі 2102 грн.

Вказала, що відповідно до приписів спеціального законодавства, відповідач повинен нарахувати їй суддівську винагороду, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року в розмірі 2270 грн., на 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн. та на 1 січня 2023 в розмірі 2684 грн.

Позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідачів розмір суддівської винагороди за спірні періоди не відповідає розміру, установленому спеціальним Законом, чим були порушені його права.

У відзиві на позов Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.

Відповідно до ст. 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатись іншими нормативно-правовими актами.

Статтями сьомими Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-1Х Про Державний бюджет України на 2021 рік, Закону України від 2 грудня 2021 року № 1928-1Х Про Державний бюджет України на 2022 рік та Закону України від 3 листопада 2022 року № 2710-1Х Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено, що у 2021, 2022 та 2023 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, складає 2102 грн.

Таким чином, з 1 січня 2021 року суддівська винагорода суддів місцевих судів відповідно до діючого законодавства обраховується виходячи із розміру посадового окладу судді, який складає 63060 грн., а доплати обчислюються виходячи від цього розміру посадового окладу.

Відповідно до штатного розпису Дзержинського міського суду Донецької області на 2021-2023 роки посадовий оклад судді цього суду становить 63060 грн.

Враховуючи наведене, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області не мало правових підстав для нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди в розмірі, який зазначено позивачем в позовній заяві.

У відзиві також вказано, що нарахування та виплата суддівської винагороди не може ставитися в залежність лише від норм Закону України Про судоустрій і статус суддів, оскільки суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Зазначено, що відповідно до ст. 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів функції головного Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення судів (окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів) здійснює ДСА України, а Територіальне управління ДСА України в Донецькій області є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Таким чином, при нарахуванні та виплаті позивачу суддівської винагороди Територіальне управління ДСА України в Донецькій області діяло в межах повноважень та в спосіб, що передбачено Конституцією України і законами України, у зв`язку із чим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Також зазначає, що позивач звернувся до суду із пропуском місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позов Державна судова адміністрація України (ДСА України) також заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи заперечення наступним.

Частиною 1 ст. 151 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (Закон № 1402-VIII) передбачено, що ДСА України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ встановлено прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102 грн.

Такий саме розмір прожиткового мінімуму був встановлений на 2022 рік та на 2023 рік відповідними законами про Державний бюджет на відповідний рік, не скасовувалися, неконституційними не визнавалися та є чинними

На виконання ст. 34 Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів України у листі від 11 серпня 2020 року № 04110-08-2/24733 (п. 6) щодо підготовки бюджетних запитів на 2021-2023 роки зазначило, що на 2021-2023 роки видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери розраховано з урахуванням прогнозного розміру посадового окладу […] суддів на рівні 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 671 було схвалено Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021 2023 роки.

У спірні періоди позивачу нараховувалося і виплачувалося 30 прожиткових мінімумів, як це передбачено Законом № 1402-VІІІ.

На підтвердження правильності викладеної правової позиції відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі № 820/1853/17.

Також у відзиві зазначено, що згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а відповідно до ст. 116 цього кодексу здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетного Кодексу України чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Таким чином, розрахунок суддівської винагороди за 2021 2023 роки суддям судів загальної юрисдикції виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн є правомірним, а ДСА України та територіальне управління у спірних правовідносинах діяли в межах чинного законодавства.

Посилається при цьому на постанову Верховного Суду від 3 червня 2020 року по справі № 464/5990/16-а.

Також відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що позивач звернулась із даним позовом із пропуском тримісячного строку, встановленого ст. 233 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи наведене, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від відповідача - Дзержинського міського суду Донецької області до суду відзиву на позовну заяву не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від третьої особи - Міністерства фінансів України до суду надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що з 1 січня 2003 року головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції, є Державна судова адміністрація України, яка несе відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду. Вказали, що Міністерство фінансів України не несе відповідальності за нарахування та виплату заробітної плати, суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та довічного грошового утримання суддям. Вважають, що є неналежною третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у даній справі, оскільки не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, між позивачем та Мінфіном у контексті позовних вимог не існує матеріально-правових відносин, Мінфін не бере участь у індивідуальних правовідносинах стосовно позивача.

Вказали, з посиланням на норми Бюджетного кодексу України, зокрема статей 7, 23, 35, 51, що Міністерство фінансів України, як учасник бюджетного процесу не здійснює виплату суддівської винагороди, а також не несе відповідальності за її нарахування, та з урахуванням зазначеного рішення у справі безпосередньо не вплине на права, свободи, інтереси або обов`язки Міністерства фінансів України, тому Мінфін є неналежною третьою особою у справі.

Також наголосили на тому, що позивачем не надано обґрунтування неможливості звернення до суду з позовом, яка була зумовлена карантином, не надано відповідні підтвердження. Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду та не вказано об`єктивних підстав для поновлення такого строку.

Від третіх осіб - Державної казначейської служби України, Кабінету Міністрів України будь-яких пояснень на позовну заяву до суду не надходило.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін); в задоволенні клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні відмовлено; залучено Дзержинський міський суд Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, місто Дзержинськ, вулиця 50-Річчя Жовтня, будинок 4, код ЄДРПОУ 02895706) в якості співвідповідача по справі; залучено Державну казначейську службу України (місцезнаходження: 01014, місто КИЇВ, вулиця БАСТІОННА, будинок 6, код ЄДРПОУ 37567646) в якості третьої особи; зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області надати до суду довідку про розмір нарахованої та фактично виплаченої суддівської винагороди судді Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 по 31 серпня 2023 із зазначенням всіх окремих складових, щомісячного розміру та матеріальної допомоги за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України про залучення Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України до участі в адміністративній справі № 200/5459/23.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2023 року у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №200/5459/23 відмовлено.

Ухвалою суду від 10 листопада 2023 року залучено в якості третіх осіб: Міністерство фінансів України (місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2, код ЄДРПОУ 00013480); Кабінет Міністрів України (місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2, код ЄДРПОУ 00031101).

Ухвалою суду від 07 грудня 2023 в задоволенні клопотань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про залишення позовної заяви без розгляду в зв`язку з закінченням строку звернення до суду відмовлено.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України згідно паспорта НОМЕР_3 .

Наказом Голови Дзержинського міського суду Донецької області №06 від 18.10.2016 згідно з Указом Президента України «Про призначення суддів» № 425/2016 від 29 вересня 2016 року «Про призначення суддів», відповідно до ст.127 та ч.1 ст.128 Конституції України, зараховано ОСОБА_2 до штату суддів Дзержинського міського суду Донецької області з 18 жовтня 2016 строком на п`ять років з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Наказом Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя №33-ос від 14.11.2018 встановлено з 05 серпня 2018 доплату за вислугу років ОСОБА_2 , судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя в розмірі 15% окладу, як такій, що має стаж роботи станом на 05.08.2018 04 роки 09 місяців 18 днів.

Наказом Дзержинського міського суду Донецької області №11 від 30 червня 2023 змінено прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » у трудовій книжці, облікових та бухгалтерських документах ОСОБА_2 судді Дзержинського міського суду Донецької області.

Як вбачається з відзиву відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, за період з 1 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року суддівська винагорода нараховувалась та сплачувалась позивачу виходячи при її обрахунку із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102 грн.

Згідно із довідками-розрахунками № 04-1337/23, № 04-1336/23, № 04-1338/23 від 12.10.2023 року, які надані Територіальним управлінням ДСА України в Донецькій області, за період з січня 2021 року по серпень 2023 року позивачу нараховувалась суддівська винагорода виходячи із прожиткового мінімуму 2102 грн., а саме: у період з 1 січня 2021 року по 30 червня 2023 року у щомісячному розмірі 75672 грн. (63060 грн. оклад, 12612 грн. доплата за вислугу років).

Всього за спірні періоди позивачу нараховано та сплачено:

- за період з 1 січня по 31 грудня 2021 року - 908064 грн.,

- за період з 1 січня по 31 грудня 2022 року - 605376 грн.,

- за період з 1 січня по 31 серпня 2023 року -454032 грн.

Матеріальна допомога нараховувалась позивачу також виходячи із прожиткового мінімуму 2102 грн., а саме: у 2021 році 63060 грн., у 2022 році 63060 грн., у 2023 році 63060 грн.

Також у зазначених довідках наведено розрахунок суддівської винагороди позивача та матеріальної допомоги на оздоровлення, розрахованих виходячи із прожиткового мінімуму: 2270 грн. (за період з 1 січня по 31 грудня 2021), 2481 грн. (за період з 1 січня по 31 грудня 2022), 2684 грн. (за період з 1 січня по 31 серпня 2023), а саме:

- за період з 1 січня по 31 грудня 2021 року - у щомісячному розмірі 81720 грн. (68100 грн. оклад, 13620 грн. доплата за вислугу років); всього за період з 1 січня по 31 грудня 2021 року 980640 грн.;

- за період з 1 січня по 31 грудня 2022 року - у щомісячному розмірі 89316 грн. (74430 грн. оклад, 14886 грн. доплата за вислугу років), всього за період з 1 січня по 31 грудня 2022 року 714528 грн.

- за період з 1 січня по 31 серпня 2023 року у щомісячному розмірі 96624 грн. (80520 грн. оклад, 16104 грн. доплата за вислугу років), всього за період з 1 січня по 31 серпня 2023 року 579744 грн.

Як вбачається з відзивів відповідачів та пояснень третьої особи, суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Позивач не погодився з нарахуванням та виплатою йому суддівської винагороди, а також матеріальної допомоги на оздоровлення, з приводу чого звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно із ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Як зазначено у преамбулі Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIII від 2 червня 2016 року(далі - Закон № 1402-VIII) цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII (яка згідно із Рішення Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року діє в редакції Закону № 1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Статтею ст. 46 Конституції України передбачено, що визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15 липня 1999 року № 966-XIV Про прожитковий мінімум (далі - Закон № 966-XIV).

Згідно зі ст. 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Суд зауважує, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

При цьому Законом № 966-XIV судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Разом із цим сьомими статтями Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік, Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік та Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік разом із встановленням на 1 січня відповідного року прожиткових мінімумів для різних соціальних груп громадян, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 грн, 2 481,00 грн та 2 684,00 грн (відповідно) була введена нова категорія прожиткового мінімуму прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого визначений у сумі 2 102,00 грн.

Зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірні періоди, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.

Суд зазначає, що для спірних правовідносин спеціальними є норми ст. 135 Закону № 1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-рп(II)/2020, до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): закон пізніший має перевагу над давнішим (lex posterior derogat priori) - закон спеціальний має перевагу над загальним (lex specialis derogat generali) - закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Водночас Закони України про Державний бюджет України на 2021, 2022 та 2023 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч. 2 ст. 130 Конституції України і ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII.

Як зазначив Верховний Суд у низці постанов, зокрема, у постановах від 12 липня 2023 року по справі № 140/5481/22, від 13 липня 2023 року по справі № 280/1233/22, від 22 червня 2023 року по справах № 400/2031/21, № 360/503/21 та № 400/4904/21, закон про Державний бюджет не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного року, на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2 102,00 грн) на підставі абз. 5 ст. 7 Закону № 1082-IX є неправомірним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 7 Закону № 1082-IX та ст. 135 Закону № 1402-VIII у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справах № 400/2031/21, № 360/503/21 та № 400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22, від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22.

Посилання відповідачів на приписи бюджетного законодавства судом відхиляються, оскільки бюджетне законодавство не може впливати на розмір суддівської винагороди, як гарантії незалежності суддів, передбаченої Конституцією України і спеціальним Законом № 1402-VIII.

Конституційний Суд України неодноразово та послідовно вказував на те, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм.

Так, Конституційний Суд України в рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 висловив правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів та зазначив, що такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та можливості набуття статусу судді у відставці. Конституційний принцип незалежності суддів означає, у тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

У рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 22, ст. 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

11 березня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі № 1-304/2019(7155/19), в якому визначив, що гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя (ч. 1 ст. 124 Основного Закону України), а законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді.

У рішенні від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 Конституційний Суд України наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст. 6, ч. 2 ст. 19, ст. 130 Конституції України.

На зазначеному наголошували неодноразово і міжнародні інституції.

Так, в Основних принципах щодо незалежності правосуддя, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її, а кожна держава-член повинна надавати відповідні засоби, які давали б змогу судовим органам належним чином виконувати свої функції.

Відповідно до Європейської хартії про закон Про статус суддів від 10 липня 1998 року рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (п. 6.1).

Незалежність суддів також вимагає економічної незалежності, яка повинна бути передбачена законодавством (Рекомендація CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки).

Навіть у часи економічної кризи законодавча та виконавча влади різних держав-членів повинні зрозуміти, що серйозне скорочення зарплат суддів є потенційною загрозою їх незалежності та належному відправленню правосуддя і може піддати небезпеці (об`єктивно і суб`єктивно) роботу суддів (Консультативна рада Європейських судів (КРЄС), Звіт про ситуацію стосовно судової влади та суддів в державах-членах Ради Європи. Оновлена версія № 2 (2015), прийнята в рамках 16-го пленарного засідання КРЄС (м. Лондон, 1416 жовтня 2015 року)).

Щодо посилань відповідача на постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі № 820/1853/17, від 3 червня 2020 року по справі № 464/5990/16-а, суд зазначає, що правовідносини у зазначених справах не є подібними до правовідносин у даній справі.

Так, у межах адміністративної справи № 820/1853/17 розглядався спір щодо суддівської винагороди, розрахованої виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

Предметом спору у адміністративній справі № 464/5990/16-а була бездіяльність районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого документа.

Як наслідок, зазначені посилання відповідача судом відхиляються.

Таким чином, розрахунок суддівської винагороди позивача виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого визначений у сумі 2102 грн., є протиправним.

Надаючи оцінку діям першого відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн., суд також виходить з наступного.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 148 Закону України № 1402-VIII ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.

Відповідно до ст. 149 Закону 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Частинами 1 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Одним із головних розпорядників бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, є Державна судова адміністрація України.

Згідно із п.п. 2 та 4 ч. 5 цієї ж статті головний розпорядник бюджетних коштів організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період складання проєкту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, ДСА України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.

Пунктом 2 цього Положення закріплено, що ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів.

Згідно із п. 3 даного Положення територіальні управління ДСА України є її територіальними органами.

Зважаючи на наведені положення ст.ст. 148, 149 Закону України № 1402-VIII, у зіставленні із положеннями частин 1, 2 та 5 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Бюджетного Кодексу України, суд висновує, що виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України; територіальний орган ДСА України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у відповідному річному кошторисі.

Проаналізувавши наведене, беручи до уваги, що саме відповідач, Територіальне управління ДСА України в Донецькій області, є розпорядником коштів нижчого рівня та здійснює нарахування і виплату позивачу суддівської винагороди, суд робить висновок, що дії Територіального управління щодо розрахунку розміру суддівської винагороди за періоди з 1 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року із застосуванням при такому розрахунку замість визначених статтями сьомими законів про Державний бюджет на 2021, 2022 та 2023 роки величин (показників) прожиткового для працездатних осіб іншої величини (показника), встановленого цими статтями, - працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, а також щодо виплати суддівської винагороди, розрахованої у неналежному розмірі, - є такими, що порушили право позивача на належну оплату праці, отже, є протиправними.

Вказаний висновок щодо протиправності дій територіального управління ДСА узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 12 липня 2023 року по справі № 140/5481/22, від 13 липня 2023 року по справі № 280/1233/22, від 27 липня 2023 року по справі № 240/3795/22, від 25 липня 2023 року по справі № 120/2006/22-а.

Як наслідок, позовні вимоги позивача частині визнання таких дій протиправними підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом із цим, враховуючи, що невиплата позивачу відповідачем - Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області суддівської винагороди в належному розмірі безпосередньо пов`язана із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих судів, то керуючись ч.2 ст.9 КАС України суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача Державної судової адміністрації України, здійснити фінансування Територіального управління ДСА України в Донецької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, для проведення виплати позивачу недоплаченої частини суддівської винагороди за періоди з 1 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зазначений висновок суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 вересня 2020 року по справі № 280/788/19, від 9 грудня 2021 року по справі № 280/6910/20, від 25 липня 2023 року по справі № 120/2006/22, від 15 серпня 2023 року по справі № 120/19262/21.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, суд вважає це опискою позивача.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо заявленого позивачем у позовній заяві клопотання про допуск до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та виплати суддівської винагороди за 1 місяць, суд зазначає, що згідно із п. 6 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Беручи до уваги, що в межах даної справи судом не розглядались позовні вимоги про стягнення з відповідача/відповідачів грошових коштів, зазначене клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними, зокрема, у постанові від 18 грудня 2018 року по справі № 816/301/16.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, тому в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2-4, 9, 12, 72-78, 90, 139, 244-246, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження: 84112, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 26288796), Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Дзержинського міського суду Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, місто Дзержинськ, вулиця 50-Річчя Жовтня, будинок 4, код ЄДРПОУ 02895706), третя особа Державна казначейська служба України (місцезнаходження: 01014, місто КИЇВ, вулиця БАСТІОННА, будинок 6, код ЄДРПОУ 37567646), третя особа Міністерство фінансів України (місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2, код ЄДРПОУ 00013480); третя особа Кабінет Міністрів України (місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2, код ЄДРПОУ 00031101) про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 ІПН2533510547 за січень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року та січень-серпень 2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, з 1 січня 2022 року та з 1 січня 2023 року в розмірі 2102 гривні; зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 НОМЕР_2 за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року включно на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 грн., на 1 січня 2022 року складає 2481,00 грн., на 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн., з урахуванням надбавки за вислугу років та за адміністративну посаду від посадового окладу, та матеріальної допомоги за 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті; зобов`язання Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецької області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди для проведення виплати судді Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2270 гривень, з 1 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн., з 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн. - задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження: 84112, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 26288796) щодо нарахування та виплати судді Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за періоди з 1 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження: 84112, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 26288796) провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за періоди з 1 січня 2021 по 31 грудня 2021 року, з 1 січня 2022 по 31 грудня 2022 року, з 1 січня 2023 по 31 серпня 2023 року, а також матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно до приписів статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи із базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 грн., на 1 січня 2022 року складає 2481 грн., на 1 січня 2023 року складає 2684 грн., із утриманням з цих сум передбачених законодавством податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України (місцезнаходження: (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) недоплаченої частини суддівської винагороди за періоди з 1 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 та 2023 роки, розрахованих виходячи із базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 грн., на 1 січня 2022 року складає 2481 грн., на 1 січня 2023 року складає 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Аканов