Рішення

від 05.12.2023 по справі 340/5226/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5226/22

провадження № 2-ап/340/36/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Кропивницького територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. В. Чміленка,47, м. Кропивницький,25006

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Кропивницького територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову його на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення його з військової служби особового складу ЗСУ.

Ухвалою суду від 13.09.2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін (а.с.83).

Від відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечує проти позовних вимог.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 щодо зарахування його до територіальної оборони м. Кропивницького на період військового стану.

Вказує, що у зазначеній військовій частині перебував більше місяця, жодних комісій чи навчань не проходив.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 /по стройовій частині/ від 25.02.2022 №23 позивач вважається таким, що прибув із територіального центру комплектування та соціальної підтримки Кіровоградської області відповідно до мобілізаційного плану, призначений на посаду та зарахований до списків особового складу частини на всі види забезпечення.

Позивач вказує, що добровільно звернувся до військової частини НОМЕР_2 з метою несення військової служби в територіальній обороні м. Кропивницького без подальшого переведення у зону бойових дій, оскільки відповідно до запису у військовому квитку є обмежено придатним до несення військової служби у воєнний час та є особою з інвалідністю.

В подальшому, позивач був відправлений до Кропивницького ТЦКСП, де йому повідомлено про його мобілізацію за загальним порядком. Позивач вказує, що на ВЛК його направлено не було.

Позивач вказує, що під час вирішення питання про його мобілізацію було порушено порядок призову військовозобов`язаних за загальною мобілізацією, оскільки він, як особа, яка має інвалідність ІІІ групи не підлягає призову та має право нести військову службу в місці та умовах, що не шкодять його здоров`ю.

Так, позивач зазначає, що незважаючи на наявність у нього відповідних документів, що підтверджують статус інваліда ІІІ групи, його переведено до станції Канатово, де він перебував 8 діб. В подальшому направлений до військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_3 окремого батальйону ТРО НОМЕР_4 бригади ТРО у Вінницькій області.

У вересні 2022 року позивач звернувся зі скаргою до відповідача щодо неправомірного переведення до іншої бригади, а саме у Вінницьку область, повідомивши про стан здоров`я та інвалідність (а.с.76-77).

Вказує, що відповідно до виписного епікризу №9130 від 19.10.2022 та довідки ВЛК від 19.10.2022 він визнаний обмежено придатним до військової служби. Однак у перелічених документах не вказано, що позивач є особо з інвалідністю, а тому він має отримати відстрочку в порядку ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з наступним звільненням зі служби.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача, звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 23.05.1992 №2232-XII (зі змінами і доповненнями) також визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною шостою статті 2 цього ж Закону одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Абзацом четвертим статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 Про загальну мобілізацію постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Суд зазначає, що на час розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено, відповідно застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану.

Позивач вказує на своє право на звільненні з військової служби за станом здоров`я та наявною інвалідністю.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення № 402).

Згідно cт. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

За нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України " від 24.03.1999 № 548-XIV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, (далі Інструкція з діловодства у Збройних Силах України) рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, - звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Як встановлено судом, позивач з рапортом до відповідача чи безпосереднього керівництва не звертався. Натомість ним направлено заяву до Генерального штабу ЗСУ про направлення його на повторну ВЛК для вирішення питання щодо вилучення ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров`я (а.с.77).

Матеріали справи не містять доказів розгляду вказаної заяви позивача, однак як встановлено судом, відповідно до виписного епікризу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону України /м. Вінниця/ №9130 від 19.10.2022 та довідки ВЛК №2079 від 19.10.2022, ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби. Непридатний до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах, придатний до служби у частинах забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях (а.с.78-81).

Позивач вказує, що під час вирішення питання щодо його придатності до несення військової служби не було враховано його звернення та заяви щодо виключення його з військового обліку через інвалідність.

При цьому, доказів оскарження висновків ВЛК позивачем до суду не надано.

На час призову позивача на військову службу діяла наступна норма статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ( редакція від 23.04.2021, підстава - 1357-ІХ):

"Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації

військовозобов`язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами

державної влади, іншими державними органами, органами місцевого

самоврядування, а також за підприємствами, установами 1 організаціями в

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)".

На той час в статті 23 зазначеного Закону була відсутня норма щодо непризову осіб з інвалідністю під час загальної мобілізації.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми" № 2122-ІХ від 15.03.2022 статтю 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" доповнено, а саме, - не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

"Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому

- дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем їх проживання".

Як встановлено судом, позивач самостійно звернувся до військової частини НОМЕР_2 про зарахування його на військову службу.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач в спірних правовідносинах діяв у межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Кропивницького територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО