Рішення

від 07.12.2023 по справі 620/17006/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/17006/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Грищенко Н.С.,

представника позивача - Пономаренко Ю.В.,

представника відповідача - Дрєєва В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, в режимі відеоконференції, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відділ, відповідач), у якому просить:

- зобов`язати начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції припинити чинність арештів майна боржника від 13.08.2015, 18.12.2019 у виконавчому провадженні №48298862, про що внести відповідну інформацію до Державного реєстру рухомого майна;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дрєєва В.А. про стягнення виконавчого збору від 31.01.2022 у ВП №68434036 щодо стягнення з ОСОБА_2 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дрєєва В.А. про стягнення виконавчого збору від 31.01.2022 у ВП №68434367 щодо стягнення з ОСОБА_2 .

Позов мотивовано тим, що у відповідача не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірних постановах, тому вони не відповідають вимогам статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, виконавчий збір не може стягуватись незалежно від того, чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом.

Ухвалою судді від 20.11.2023 у відкриті провадження в частині позовних вимог про зобов`язання начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції припинити чинність арештів майна боржника від 13.08.2015, 18.12.2019 у виконавчому провадженні №48298862, про що внести відповідну інформацію до Державного реєстру рухомого майна, відмовлено.

Ухвалою судді від 29.11.2023 поновлено позивачеві строк на звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 04.12.2023 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 07.12.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем до протоколу судового засідання, замінено Ріпкинський відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його правонаступника Чернігівський відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43131945, вул. Княжа, 28, м. Чернігів, 14000).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що виведення виконавчого збору в окреме виконавче провадження є не правом, а обов`язком державного виконавця. При цьому, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується незалежно від вчинених державним виконавцем заходів примусового виконання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.

Відповідно до матеріалів справи на виконанні у Відділі перебували виконавчі провадження №48298862 та №48299175 з примусового виконання виконавчих листів, виданих Славутицьким міським судом Київської області, щодо стягнення, в тому числі, із позивача заборгованості по процентах та пені за кредитним договором (а.с. 159-249).

Постановою державного виконавця від 13.08.2015 вказані виконавчі провадження виведені у зведене виконавче провадження №48448413. В межах вказаного виконавчого провадження на майно боржника відповідними постановами накладено арешт (а.с. 116-158).

01.11.2018 ухвалою Славутицького міського суду Київської області у справі №377753/18 замінено стягувача на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Форінт».

25.01.2022 стягувачем подано заяви про повернення виконавчого документа (а.с. 189, 242).

Постановами державного виконавця від 31.01.2022 відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи повернуто стягувачу (а.с. 195, 247).

31.01.2022 виконавцем винесено постанову ВП №48298862 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 19844,94 грн. та ВП №48299175 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 379,33 дол. США (а.с. 80, 96).

Відповідно до матеріалів справи 01.02.2022 виконавцем відкрито виконавчі провадження №68434063 та №68434367 з примусового виконання вказаних постанов про стягнення виконавчого збору (а.с. 76-100).

Вважаючи постанови про стягнення виконавчого збору протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» (чинним на момент відкриття виконавчого провадження), який втратив чинність на підставі Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до пунктів 6 - 7 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Статтею 10 Закону №1404-VIII визначено перелік заходів примусового виконання рішень.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята статті 26 Закону №1404-VIII).

У статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено перелік підстав, за наявності яких виконавчий збір не стягується.

Крім того, частиною дев`ятою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини п`ятої статті 37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суд звертає увагу, що спір у цій справі виник у зв`язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).

Разом з тим, аналізуючи вищенаведені положення Закону №1404-VIII в субсидіарному застосуванні, суд звертає увагу, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Відтак, стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця. Саме тому на час відкриття виконавчого провадження у державного виконавця відсутні законні підстави для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим документом.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.03.2020 (справа №2540/3203/18) дійшла висновку, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

У разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

При цьому, під час стягнення виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII, без реального стягнення суми боргу з боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду, оскільки стягувач має право на повторне звернення до виконавчої служби з виконавчим документом.

Відповідно до Інформації про виконавчі провадження державним виконавцем проводились виконавчі дії щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчими листами (а.с. 12-18). Разом з тим, докази того, що вжиті виконавцем заходи призвели до фактичного стягнення із боржника у примусовому порядку сум, зазначених у виконавчих документах, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що у державного виконавця не було підстав для стягнення із позивача виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірних постановах, тому такі постанови не відповідають вимогам статті 27 Закону №1404-VIII.

Згідно із статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 31.01.2022 №48298862 та від 31.01.2022 №48299175. Ухвалюючи таке рішення, суд враховує, що під час дослідження матеріалів справи встановлено помилкове зазначення представником позивача номерів спірних постанов 68434036 та 68434367.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати постанови Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору від 31.01.2022 №48298862 та від 31.01.2022 №48299175.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Чернігівський відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43131945, вул. Княжа, 28, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна